Рішення № 135845968, 21.04.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/2599/25 Провадження № 2/613/415/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/2599/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить : 1) стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи : 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № Р20.21844.005217207 від 03 травня 2019 р. у розмірі 48719,47 грн, з яких: 20613,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 10456,83 грн сума заборгованості за відсотками; 17649,64 грн заборгованість за комісіями; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 03.05.2019 між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р20.21844.005217207.

17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») було укладено Договір факторингу №17112023 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Р20.21844.005217207 в сумі 48719,47 грн, з яких: 20613,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 10456,83 грн сума заборгованості за відсотками; 17649,64 грн заборгованість за комісіями. Всі нарахування були проведені ТОВ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги, позивачем жодних нарахувань не здійснювалось, умови договору в односторонньому порядку не змінювались. З моменту отримання права вимоги до відповідача (17.11.2023) позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідачка не виконала умов кредитного договору та припинила повертати наданий їй кредит у строки, передбачені договором, у зв`язку з чим склалася вказана заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 12.01.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та в разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачка в судове засідання повторно не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подала, відзиву на позов не подала.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явилась в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03.05.2019 між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування № Р20.21844.005217207, за умовами якого відповідачці надається кредит у сумі 20615,00 грн на строк 36 місяців, з кінцевою датою повернення кредиту 03.05.2022.

Згідно з п.1.7 договору Банк надає кредит позичальнику шляхом : 1.7.1. переказу коштів у сумі 9000 грн за наступними реквізитами : МФО 300528; ЄДРПОУ 40094068; рахунок 26009455020423; 1.7.2. зарахування залишку коштів після виконання п.1.7 .1 на рахунок № НОМЕР_3 Позичальника, який відкритий у АТ «Ідея Банк», МФО 336310, та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 20615,00 грн згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього Договору. Спосіб оплати переказ коштів на рахунок ТДВ «СК «АХА «Страхування життя» в АТ «Ідея Банк» № НОМЕР_4 через транзитний рахунок відкритий в АТ «Ідея Банк».

Відповідно до п.2 договору нанесенням власноручного підпису під цим договором Страхувальник (Застрахована особа) акцептує оферту ТДВ «СК «АХА «Страхування життя» та укладає Договір добровільного страхування життя № Р.20.21844.005217207 від 03.05.2019 для клієнтів ТОВ «Ідея Банк», який є договором приєднання, та складається з наступних невід`ємних частин : Частини 1 «Основні умови» ДСЖ, що зазначені у п.2.1 цього договору та Частини 2 «Загальні умови» ДСЖ затвердженої Страховиком форми (оферта) (страховий випадок смерть, страхова сума 10100 грн, страховий тариф одноразовий - 15,00%, страховий внесок, одноразовий 1515 грн, дата початку дії ДСЖ 03.05.2019, дата закінчення дії ДСЖ 03.05.2020, вигодонабувач ТОВ «Ідея Банк»).

Сторони дійшли згоди, що в Додатку № 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору, зрозуміло та доступно викладено : детальний розпис складових загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки; графік платежів з поверненням кредиту, сплати процентів за його користування; сум комісійної винагороди та інших платежів за договором.

Договір набуває чинності : в частині споживчого кредиту з моменту списання коштів з позичкового рахунку для виконання п.1.7.

Вказаний договір підписано позичальником ОСОБА_1 власноручним підписом.

Крім того, позичальником підписано і паспорт споживчого кредиту (Додаток № 1 до договору кредиту та страхування № Р20.21844.005217207 від 03.05.2019), в якому зазначено тип кредиту - споживчий кредит; сума кредиту 20615,00 грн; строк кредитування 36 місяців; процентна ставка 15% річних; тип процентної ставки змінювана; платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору відкриття пакету послуг 100 грн, плата за обслуговування кредитної заборгованості 2,25% щомісячно від початкової суми кредиту; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 42522,67 грн; реальна річна процентна ставка 83,04710389%; а також наведений графік платежів, згідно з яким в період з 03.06.2019 (дата першого платежу) по 03.05.2022 (дата останнього платежу) позичальник зобов`язаний сплачувати щомісячно суму в розмірі 1181,19 грн, у т.ч. підлягає сплаті погашення суми кредиту 20615,00 грн, проценти за користування кредитом 6113,39 грн, інші послуги банку 15794,28 грн, всього 42522,67 грн.

17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №17112023, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу № 17112023 від 17.11.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 48719,47 грн, з яких: 20613,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10456,83 грн. - сума заборгованості за відсотками, 17649,64 грн - заборгованість за комісіями.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитору зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір кредиту та страхування.

Зокрема, у договорі та паспорті споживчого кредиту (Додаток № 1 до договору), який підписаний сторонами та є невід`ємною частиною договору, зазначена сума кредиту 20615,00 грн, з якої обчислюється сума відсотків та додаткових і супутніх платежів за договором.

Поряд з цим, у договорі зазначено, що кредит надається шляхом зарахування суми в розмірі 9000,00 грн на певні реквізити (природи цієї суми в договорі не зазначено), після чого залишок коштів зараховується на рахунок № НОМЕР_3 позичальника, та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 20615,00 грн за умовами добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього договору.

У свою чергу, відповідно до п.2 договору кредиту та страхування, одноразовий страховий внесок становить 1515 грн.

Враховуючи викладене, з умов договору неможливо встановити, скільки коштів фактично отримує відповідачка як позичальник, кому і в рахунок чого підлягають переказу кошти в сумі 9000 грн.

При цьому, як зазначалось вище, договір набуває чинності в частині споживчого кредиту з моменту списання коштів з позичкового рахунку.

На підтвердження наявності заборгованості позивачем надано до матеріалів справи :

копії ордерів-розпоряджень від 03.05.2019 : № 1 «Про видачу кредиту» на суму 17926,09 грн, № 2 «Про сплату страхового платежу» на суму 1515,00 грн;

виписку по рахунку ОСОБА_1 за договором № Р20.21844.005217207 від 03.05.2019 за період з 03.05.2019 по 21.12.2019,

довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Р20.21844.005217207 від 03.05.2019, згідно з якою заборгованість відповідачки станом на 17.11.2023 складає : 48719,47 грн, у т.ч. за основним боргом 20613 грн, за несплаченими відсотками 10456,83 грн, за нарахованими та несплаченими комісіями 17649,64 грн;

Однак, позивачем не надано до матеріалів справи ані доказів сплати коштів у сумі 9000 грн на реквізити, зазначені у договорі (МФО 300528; ЄДРПОУ 40094068; рахунок 26009455020423), ані доказів перерахування залишку коштів після виконання п.1.7.1 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 у АТ «Ідея Банк».

Надані ордери-розпорядження не містять відомостей про перерахування коштів на рахунки, зазначені у договорі. З них неможливо встановити, кому і на виконання яких умов договору перераховані кошти.

При цьому, позивачем не надано жодного доказу фактичного отримання ОСОБА_1 коштів за цим договором (у будь-якій сумі) на рахунок, указаний у договорі.

Суд зауважує, що відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).

Підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

Суд зауважує, що наведений ТОВ «ФК «ЄАПБ» розрахунок заборгованості за договором № Р20.21844.005217207 від 03.05.2019 за боржником ОСОБА_1 не підтверджується первинними документами.

Позивачем не надано доказів на підтвердження передачі ТОВ «Ідея Банк» грошових коштів ОСОБА_1 у кредит відповідно до встановлених договором умов, не надано розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед первісним кредитором, з якого би вбачалося здійснення боржником останньої оплати за кредитами, відомостей, яким саме чином була нарахована сума відсотків за користування кредитними коштами.

З наданої позивачем виписки станом на 17.11.2023 взагалі не вбачається наявності у ОСОБА_1 боргу за договором (дебет 20617,00 грн, кредит 20617,00 грн), а довідка-розрахунок містить лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду тощо.

Зазначені виписка та довідка-розрахунок заборгованості не є документами первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, в даному випадку (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03.07.2019 року (№ 342/180/17) та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 року (№ 6-16цс15).

Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем.

Належних та допустимих доказів на підтвердження факту перерахування відповідачці грошових коштів за кредитним договором суду не надано.

Суд зауважує, що в силу ч.2 ст. 83, ч.1 ст.84 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Разом з тим, позивачем ані з позовною заявою, ані в ході розгляду справи не було подано клопотання про витребування доказів на підтвердження факту перерахування первісним кредитором коштів на адресу ОСОБА_1 (доказів випуску на її ім`я банківської картки, прив`язки цієї картки до номеру телефону ОСОБА_1 , факту надходження на цю картку грошових коштів від кредитодавця у дату і в сумах, які вказані у кредитному договорі тощо).

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що сума заборгованості, вказана у довідці-розрахунку (48719,47 грн) перевищує загальну вартість кредиту згідно з паспортом споживчого кредиту (Додаток № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною) (42522,67 грн). У т.ч. сума заборгованості за відсотками (10456,83 грн) та заборгованість за несплаченими комісіями (17649,64 грн) згідно з довідкою-розрахунком, які були заявлені позивачем до стягнення, перевищують відповідні показники, вказані у паспорті споживчого кредиту (6113,39 грн та 15794,28 грн відповідно).

Таким чином, позивачем не підтверджено факту наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед первісним кредитором ТОВ «Ідея Банк» у розмірі, вказаному позивачем (48719,47 грн, у т.ч. 20613,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 10456,83 грн сума заборгованості за відсотками; 17649,64 грн заборгованість за комісіями).

З огляду на викладене, позивачем не підтверджено наявності у нього права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , зокрема, у тому розмірі, який було заявлено до стягнення.

Отже, позивачем не доведено факту порушення його прав як кредитора за договором № Р20.21844.005217207 від 03.05.2019, та що позивач має право вимоги за цим договором до відповідачки.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову ТОВ «ФК «ЄАПБ» в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 83, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 21.04.2026.

Суддя О.С. Сеник