Рішення № 135843379, 15.04.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3565/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Масловська Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Відділу освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (67541, Одеська обл., Одеський р-н, село Причорноморське, вул.Миру, будинок 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Білд Констракшн Груп" (65033, Одеська обл., місто Одеса, вул.Стуса Василя, будинок 2/1, корпус Б6, офіс 8)

про стягнення 113 599,13 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Мирончак А.П. довіреність від 15.08.2025;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Відділу освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області.

01.09.2025 Відділ освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білд Констракшн Груп", в якій просить суд стягнути з відповідача надлишково сплачену суму грошових коштів у розмірі 113 599,13 грн, а також судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 позовну заяву Відділу освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області за вх.№3658/25 від 01.09.2025 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- зазначення правильного місцезнаходження відповідача;

- зазначення відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету;

- надання обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми - 113 599,13 грн;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів всіх письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- надання листа ГУ ДПС в Одеській області від 24.10.2024 №22671/5/15-32-12-01-05 та платіжних доручень №36 від 13.07.2021, №48 від 27.07.2021, №49 від 12.08.2021, №73 від 29.09.2021 та №91 від 17.11.2021.

Ухвала суду від 08.09.2025 була надіслана позивачу до електронного кабінету та доставлена 08.09.2025 о 19:42, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

18.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2025 відкрито провадження у справі №916/3565/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено відповідачу про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 23.09.2025 була надіслана та доставлена позивачу до електронного кабінету 23.09.2025 о 21:24, що підтверджується відповідною довідко про доставку електронного документу, наявною в матеріалах справи (а.с.98).

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу та вручена останньому 29.09.2025, про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи (а.с.99).

При цьому, як встановлено судом, у позовній заяві позивач зазначив, що, оскільки він обґрунтовує позицію по справі актом Південного офісу Держаудитслужби від 21.11.2024 №151503-11/132 про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, рішення суду у справі може вплинути на права або обов?язки Південного офісу Держаудитслужби, зокрема, у останнього може виникнути право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. З огляду на наведене, позивач зазначає про доцільність залучення останнього в якості третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі, а у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання, за умови, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що визначальною та імперативною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є можливість впливу рішення суду на її права або обов`язки щодо однієї зі сторін спору. Тобто йдеться про випадки, коли судовим рішенням фактично вирішуються права або визначаються обов`язки особи, яка не була учасником справи.

Предметом спору у справі №916/3565/25 є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білд Констракшн Груп" на користь Відділу освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області коштів у розмірі 113 599,13 грн, які було перераховано Відділом на користь Товариства у якості ПДВ в період з 13.08.2021 по 26.11.2021, в той час як відповідач у вказаний період не був зареєстрований платником ПДВ. Тобто, спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем і не охоплюють прав чи обов`язків Південного офісу Держаудитслужби.

При цьому, сам по собі факт посилання позивача на акт ревізії Південного офісу Держаудитслужби як на доказ у справі та можливість подальшого звернення органу державного фінансового контролю до суду в інтересах держави у разі невиконання підконтрольною установою вимог щодо усунення порушень не свідчить про те, що рішення суду безпосередньо вплине на права чи обов`язки останнього.

З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні заяви про залучення Південного офісу Держаудитслужби у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача слід відмовити.

09.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд відмовити у позовних вимогах в повному обсязі.

Крім того, відповідач зазначає про необхідність проведення будівельно-технічної експертизи, під час якої підлягає з`ясуванню питання щодо того, чи правомірно Відділом освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Білд Констракшн Груп" за договором №112 від 07.06.2021 кошти, що включають податок на додану вартість згідно платіжних доручень №73 від 28.09.2021 на суму 124 787,98 грн, в тому числі ПДВ 20 797,00 грн, а також №91 від 15.11.2021 на суму 556 812,77 грн, в тому числі ПДВ 92 802,13 грн.

31.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи в якості доказу сторінку 33 акту від 21.11.2024 №151503-11/132 про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області за період з 01.01.2021 по 30.09.2024, яку з технічних причин не було відскановано та подано разом з позовною заявою.

Враховуючи необхідність вирішення клопотань відповідача, необхідність отримання пояснень позивача з приводу заявлених позовних вимог щодо стягнення 113 599,13 грн в якості збитків або безпідставно отриманих коштів, а також з огляду на необхідність отримання пояснень обох сторін та відповідних доказів щодо включення/невключення вказаної суми до податкового кредиту/зобов`язання, з метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 4.03.2026 постановлено здійснювати розгляд справи №916/3565/25 за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.03.2026 о 11:15.

25.03.2026 в судове засідання сторони не з`явились, водночас, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 25.03.2026 у судовому засіданні при розгляді справи №916/3565/25 оголошено перерву до "15" квітня 2026 р. о 14:15.

У судове засідання 15.04.2026 з`явився позивач. Відповідач до суду не з`явився.

У судовому засіданні представник позивача зазначив про невключення спірної суми до податкового кредиту, враховуючи, що позивач є неприбутковою організацією та не є платником ПДВ, а також залишив на розсуд суду правову кваліфікацію спірних правовідносин. Позивач також посилався на справу № 916/3761/25 між тими самими сторонами, у якій позов було задоволено та залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі експертизи, відмовив у його задоволенні, оскільки доводи відповідача щодо необхідності проведення будівельно-технічної експертизи із вирішенням питання щодо правомірності перерахування Відділом на користь Товариства коштів за договором № 112 від 7.06.2021, що включають ПДВ, є необґрунтованими, та у даному випадку відсутня сукупність умов, передбачених частиною 1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України, які необхідні для призначення експертизи.

У судовому засіданні 15.04.2026 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Відділу освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області.

07 червня 2021 р. Відділом освіти, молоді та спорту Визирської сільською радою Одеського району Одеської області було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Білд Констракшн Груп договір про закупівлю робіт №112 на капітальний ремонт системи опалення приміщень Першотравневого навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ліцей за адресою: Україна, Одеська область, Одеський район, Першотравневе, вул. Учительська, 3.

Як зазначає позивач, ним згідно платіжного доручення №36 від 13.07.2021, №48 від 27.07.2021, №49 від 12.08.2021, №73 від 29.09.2021 та №91 від 17.11.2021 на рахунок відповідача було сплачено 2 215 999,00 грн за здійснення капітального ремонту системи опалення приміщень за договором №112 від 07.06.2021, в тому числі ПДВ у розмірі 369 333,17 грн. Про отримання зазначених коштів також слугує факт підписання сторонами акту звіряння взаємних розрахунків за період з 07.06.2021 до 30.12.2021.

Водночас, відповідно до листа ГУ ДПС в Одеській області від 24.10.2024 №22671/5/15-3 12-01-05 відповідач з 13.08.2021 до 26.11.2021 був позбавлений статусу платника податків на додану вартість.

Зазначений факт додатково окреслений в акті від 21.11.2024 №151503-11/132 про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області за період з 01.01.2021 до 30.09.2024, в якому зазначено: «У період з 13.08.2021 по 26.11.2021 Відділом освіти перераховано кошти Товариству за роботи з капітального ремонту по чотирьом договорам на загальну суму 5 335 924,72 грн, в тому числі ПДВ - 889 320,79 гривні. Таким чином, на порушення вимог п. 3.3 договорів про закупівлю робіт від 13.04.2021 №58/С, від 07.06.2021 №112, від 27.09.2021 та від 08.10.2021 №182 не внесені зміни до договорів в частині зменшення договірної ціни внаслідок анулювання реєстрації платника ПДВ, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 889 320,79 гривні».

Позивач також зазначає, що відповідно до пп.21.14 договору сторони обумовили, що істотні умови договору змінюються у випадку: зміни ціни у зв?язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов надання пільг з оподаткування пропорційно до змін таких ставок.

Таким чином, позивач зазначає, що ним було помилково здійснено оплату суми податку на додану вартість у розмірі 113 599,13 грн за договором №112 від 07.06.2021, які були сплачені в період з 13.08.2021 до 26.11.2021, коли відповідач не був платником податку на додану вартість.

У зв?язку з цим, та на вимогу Південного офісу Держаудитслужби, позивач листом від 1736/01-11 від 12.12.2024 звернувся до відповідача з листом про повернення надлишково сплачених коштів у розмірі 113 599,13 грн в якості ПДВ, який залишено без відповіді.

Відтак, враховуючи те, на момент проведення операції зі сплати коштів у розмірі 681 594,75 грн (платіжні доручення №73 від 29.09.2021 та №91 від 17.11.2021) підрядник (Товариство з обмеженою відповідальністю Білд Констракшн Груп) не був платником ПДВ, у зв?язку з чим при здійсненні операції зі сплати вказаних коштів був відсутній об?єкт оподаткування ПДВ за вказаною операцією всупереч положенням п.185.1 ст.185 та п. «а» п.187.1. ст.187 Податкового Кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача надлишково сплачені кошти у розмірі 113 599,13 грн, набуті відповідачем без належної правової підстави.

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Білд Констракшн Груп".

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Дійсно, 7 червня 2021 року між сторонами було укладено договір на виконання робіт №112 по об`єкту: «Капітальний ремонт системи опалення приміщень Першотравневого навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів - ліцей» за адресою: Україна, Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, вул. Учительська, 3».

При цьому, мотивуючі позовні вимоги в частині перерахування відповідачу надмірно сплачених коштів, Відділ освіти посилається на платіжні доручення №73 від 28.09.2021 на суму 124 787,98 грн, в тому числі ПДВ 20 797,00 грн, а також №91 від 15.11.2021 на суму 556 812,77 грн, в тому числі ПДВ 92 802,13 грн, а всього за цими платіжними дорученнями податок на додану вартість на суму 113 599,13 грн.

Водночас, відповідач вважає, що відповідно до ст.257 ЦК України на даний час термін позовної давності (3 роки) сплив. При цьому, позивачем прохання до суду що поновлення пропущених строків позовної давності в позовній заяві не зазначено та не вказано причин пропуску цих строків.

Відповідач також зазначає, що 8 квітня 2020 року ним в якості генерального підрядника було укладено договір субпідряду №2 на виконання будівельних робіт з Товариством з обмеженою відповідальністю «Міські Технології» в якості субпідрядника.

Таким чином, отримавши від замовника кошти згідно платіжних доручень №73 від 28.09.2021 на суму 124 787,98 грн, в тому числі ПДВ 20 797,00 грн, а також №91 від 15.11.2021 на суму 556 812,77 грн, в тому числі ПДВ 92 802,13 грн, відповідач здійснив оплату за виконані роботи субпідряднику також з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями №1424 від 29.09.2021 на суму 200 000,00 грн, в тому числі ПДВ 33 333,33 грн, а також №1453 від 18.11.2021 на суму 545 676,52 грн, в тому числі ПДВ 90 946,09 грн.

Відтак, відповідач вважає, що, оскільки він перерахував отримані від позивача кошти з урахуванням ПДВ субпідряднику, який є платником ПДВ, врахування податку на додану вартість в кошти, отримані від позивача, здійснено правомірно.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

07 червня 2021 р. Відділом освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (Замовник) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Білд Констракшн Груп (Підрядник) договір про закупівлю робіт №112 на (а.с.7-24), згідно з п.1.1 якого підрядник зобов`язався за завданням замовника, відповідно до проєктної (проєктно-кошторисної) документації замовника та умов договору, на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк закінчені будівельні роботи "Капітальний ремонт системи опалення приміщень Першотравневого навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ліцей за адресою: Україна, Одеська область, Одеський район, Першотравневе, вул. Учительська, 3", а замовник зобов`язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх (при наявності фінансування).

Згідно з п.2.1 договору підрядник розпочинає виконання робіт після укладання договору, і повинен завершити виконання робіт до 1.08.2021.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна робіт визначається на основі кошторису та інших документів, пов`язаних із складанням і необхідних для визначення кошторисної вартості робіт та договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору, є твердою і складає 2 215 999 грн, в тому числі ПДВ 369 333,17 грн. Обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від фактичного фінансування.

Договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.3.4 договору).

Згідно з підписаною сторонами Договірною ціною податок на додану вартість по розділу «Будівельні роботи» становить 1839,6152 тис. грн, а по розділу «Інші витрати» - 7,05063 тис. грн (а.с.12-13). Разом 2 215 999 грн, в тому числі ПДВ 369 333,17 грн.

Додатковою угодою №1 від 28.07.2021 сторони виклали п.2.1 договору у новій редакції, а саме: "2.1. Підрядник розпочинає виконання робіт після укладання договору, і повинен завершити виконання робіт до 31.12.2021" (а.с.25).

Додатковою угодою №2 від 10.08.2021 сторони виклали додаток №1 "Календарний графік виконання робіт" до договору у новій редакції, визначивши строком завершення виконання робіт грудень 2021 року (а.с.26).

На виконання договірних зобов`язань, Відділ перерахував Товариству грошові кошти у загальному розмірі 2 215 999 грн, з них ПДВ 369 333,17 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями (а.с.87-89):

- №36 від 13.07.2021 на суму 751 149,85 грн (в т.ч. ПДВ 125 191,64 грн);

- №48 від 27.07.2021 на суму 584 373,76 грн (в т.ч. ПДВ 97 395,63 грн);

- №49 від 12.08.2021 на суму 198 880,64 грн (в т.ч. ПДВ 33 146,77 грн);

- №73 від 29.09.2021 на суму 124 781,98 грн (в т.ч. ПДВ 20 797 грн);

- №91 від 17.11.2021 на суму 556 812,77 грн (в т.ч. ПДВ 92 802,13 грн).

Позивачем також надано суду акт звіряння взаємних розрахунків за період з 07.06.2021 до 30.12.2021, підписаний та скріплений печатками обох сторін, з якого вбачається сплата позивачем 2 215 999 грн за договором (а.с.27).

Відповідно до пункту 1.1.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2024 року проведено планову ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу за період з 01.01.2021 по 30.09.2024, за результатами якої складено Акт від 22.11.2024 №151503-11/132 (а.с.28-63).

У вказаному Акті йдеться, зокрема про те, що Південним офісом Держаудитслужби було направлено запит до Головного управління ДПС в Одеській області від 17.10.2024 №151503-14/4718-2024 щодо надання інформації про реєстрацію Товариства платником податку на додану вартість та анулювання реєстрації із зазначенням дат реєстрації та анулювання.

Як вбачається з листа ГУ ДПС в Одеській області від 24.10.2024 №22671/5/15-32-12-01-05, Товариство з обмеженою відповідальністю Білд Констракшн Груп з 13.08.2021 до 26.11.2021 було позбавлено статусу платника ПДВ (а.с.90).

Листом від 12.12.2024 №1736/01-11 Відділ просив Товариство усунути порушення, виявлені під час виконання, зокрема, договору про закупівлю робіт №112 від 07.06.2021, шляхом повернення надлишково сплачених коштів (а.с.65).

Відповідачем надано суду договір субпідряду №2 від 8 квітня 2020 року, укладений відповідачем на виконання будівельних робіт з Товариством з обмеженою відповідальністю "Міські Технології" в якості субпідрядника, за яким відповідач здійснив оплату за виконані роботи субпідряднику, що підтверджується платіжними дорученнями №1424 від 29.09.2021 на суму 200 000 грн, в тому числі ПДВ 33 333,33 грн; №1453 від 18.11.2021 на суму 545 676,52 грн, в тому числі ПДВ 90 946,09 грн (а.с.106-138).

5. Позиція суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 875 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як свідчать матеріали справи, 07 червня 2021 р. Відділом освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (Замовник) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Білд Констракшн Груп (Підрядник) договір про закупівлю робіт №112 на (а.с.7-24), згідно з п.1.1 якого підрядник зобов`язався за завданням замовника, відповідно до проєктної (проєктно-кошторисної) документації замовника та умов договору, на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк закінчені будівельні роботи "Капітальний ремонт системи опалення приміщень Першотравневого навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ліцей за адресою: Україна, Одеська область, Одеський район, Першотравневе, вул. Учительська, 3", а замовник зобов`язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх (при наявності фінансування).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна робіт визначається на основі кошторису та інших документів, пов`язаних із складанням і необхідних для визначення кошторисної вартості робіт та договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору, є твердою і складає 2 215 999 грн, в тому числі ПДВ 369 333,17 грн.

Втім, як вбачається з листа ГУ ДПС в Одеській області від 24.10.2024 №22671/5/15-32-12-01-05, Товариство з обмеженою відповідальністю Білд Констракшн Груп з 13.08.2021 до 26.11.2021 було позбавлено статусу платника ПДВ (а.с.90).

Вказані обставини додатково підтверджуються Актом Південного офісу Держаудитслужби від 22.11.2024 № 151503-11/132 та сторонами не заперечуються.

У матеріалах справи відсутні докази того, що Товариство сповістило Відділ про обставини анулювання реєстрації платника ПДВ з 13.08.2021.

Вищезазначене призвело до того, що в ході виконання договору Відділ перерахував Товариству грошові кошти у загальному розмірі 2 215 999 грн, з них ПДВ 369 333,17 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями (а.с.87-89):

- №36 від 13.07.2021 на суму 751 149,85 грн (в т.ч. ПДВ 125 191,64 грн);

- №48 від 27.07.2021 на суму 584 373,76 грн (в т.ч. ПДВ 97 395,63 грн);

- №49 від 12.08.2021 на суму 198 880,64 грн (в т.ч. ПДВ 33 146,77 грн);

- №73 від 29.09.2021 на суму 124 781,98 грн (в т.ч. ПДВ 20 797 грн);

- №91 від 17.11.2021 на суму 556 812,77 грн (в т.ч. ПДВ 92 802,13 грн).

В подальшому, Товариство було повторно зареєстровано платником ПДВ лише з 26.11.2021.

Отже, частину грошових коштів у сумі 113 599,13 грн, перерахованих згідно з платіжними дорученнями №73 від 29.09.2021 та №91 від 17.11.2021 як ПДВ, Відділ перерахував Товариству, статус платника ПДВ якого було анульовано.

При цьому, як вбачається із вказаних платіжних доручень, оплату було здійснено на підставі актів виконаних робіт №4 від 27.09.2021 та №5 від 15.11.2021.

У пп.14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України ПДВ становить 20, 7 і 14 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 180.1. ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником ПДВ є:

1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, яка уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції;

9) особа, визначена у підпункті "д" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Суд наголошує, що згідно з п.185.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції саме платників ПДВ, яким відповідач на момент здійснення частини господарських операцій за договором не був.

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорювання. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних (господарських) прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia".

Зазначення позивачем конкретних приписів для обґрунтування позову не є визначальним для вирішення судом питання про те, які приписи слід застосувати, вирішуючи спір. З`ясувавши під час розгляду справи, що позивач або інший учасник справи для обґрунтування вимог або заперечень вказує інші нормативні приписи, ніж ті, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює юридичну кваліфікацію останніх і застосовує для ухвалення рішення ті нормативні приписи, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Суд зазначає, що під час вирішення спору суди повинні оцінювати не лише буквальний зміст позовних вимог, а і їх спрямованість, правову суть і фактичний контекст, у якому такі вимоги заявлено.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. До збитків віднесено: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Велика Палата Верховного суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 визначила, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. За висновками Великої Палати Верховного Суду (зокрема постанови від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц), зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори; сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також звертає увагу на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням усього вищевикладеного, суд виснує, що наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності доводять завдання позивачу збитків на суму 113 599,13 грн, спричинених в результаті бездіяльності відповідача, яка виявилася у неповідомленні про анулювання реєстрації Товариства платником ПДВ, в результаті чого в період, коли Товариство не було зареєстровано платником ПДВ, а саме з 13.08.2021 по 26.11.2021, Відділ згідно платіжних доручень №73 від 29.09.2021 та №91 від 17.11.2021 безпідставно перерахував Товариству грошові кошти у розмірі 113 599,13 грн у якості ПДВ.

При цьому суд зазначає, що станом на момент укладення договору умова щодо включення ПДВ до договірної ціни була цілком правомірною, оскільки відповідач був зареєстрований платником ПДВ, з огляду на що відсутні підстави для визнання недійсним частини Договору про включення ПДВ до договірної ціни та у даному випадку не підлягають застосуванню висновки, викладені Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.

Відтак, на переконання суду, єдиним правильним з точки зору ефективності способом захисту у спірних правовідносинах є стягнення з відповідача збитків, що фактично і прагнув досягти позивач своїм зверненням до господарського суду у даній справі.

Отже, оцінивши наявні докази у справі в їх сукупності, здійснивши ґрунтовний аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд виснує, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

При цьому, доводи відповідача щодо здійснення оплати за виконані роботи з урахуванням ПДВ субпідряднику відповідача - ТОВ "Міські технології" жодним чином не спростовують висновків суду про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо доводів відповідача про те, що строк позовної давності за заявленими позовними вимогами сплинув, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Приписи ст. 260 Цивільного кодексу України передбачають, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Згідно з ч 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Про порушення свого права у спірних правовідносинах позивач міг довідатися з моменту завершення проведення Південним офісом Держаудитслужби ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу, за результатами якої складено акт від 22.11.2024 № 151503-11/132, який підписано, у тому числі, представником Відділу 27.11.2024.

Тобто, саме з 27.11.2024 позивачу стало відомо про результати цієї ревізії та про інформацію, надану ГУ ДПС в Одеській області листом від 24.10.2024 № 22671/5/15-32- 12-01-05.

Отже, трирічний строк позовної давності не сплинув.

Водночас, суд зазначає, що 11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої з урахуванням внесених до неї в подальшому численних змін, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 встановлено карантин.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту:

"12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту, в редакції Закону України № 3450-IX від 08.11.2023:

"У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Суд зазначає, що карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 (постанова Кабінету міністрів України від 27.06.2023 № 651), проте правовий режим воєнного стану продовжує діяти і на даний час.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені, а у подальшому - зупинені на строк дії воєнного стану.

Лише з 04.09.2025 набув чинності Закон № 4434-IX, який відновлює перебіг строків позовної давності.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд зазначає, що підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білд Констракшн Груп" (65033, Одеська обл., місто Одеса, вул.Стуса Василя, будинок 2/1, корпус Б6, офіс 8, код ЄДРПОУ 41521618) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (67541, Одеська обл., Одеський р-н, село Причорноморське, вул.Миру, будинок 4, код ЄДРПОУ 43187500) грошові кошти у розмірі 113 599 /сто тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять/ грн 13 коп., судовий збір у розмірі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 квітня 2026 р.

Суддя Ю.М. Щавинська