Ухвала суду № 135842964, 20.04.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

20 квітня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/426/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 5252/26 від 14.04.2026 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аист» (54157, Миколаївська область, Мала Корениха, вул. Радсадівська, 10; код ЄДРПОУ 31447549) до Радісносадівської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області (57160, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Радісний Сад, вул. Миру, 5; код ЄДРПОУ 04375636) про визнання договору дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аист» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Радісносадівської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 8 від 23 квітня 2001 р., укладеним між ВАТ «Зарече» в особі голови правління Заболотного М.М. та ТОВ «Аист» в особі директора Верба М.Г., за яким ВАТ «Зарече» передало у власність ТОВ «Аист» цілісний нежитловий майновий комплекс загальною площею 949 кв.м, який знаходиться за адресою: с. Кірове (наразі Зарічне), вул. Індустріальна, 7 і на земельній ділянці згідно довідки-характеристики, виданій Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації від 15 березня 2001 року № 909, А-1, інкубаторна, Б-1 дизель-генераторна.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 23.04.2001 р. між ВАТ «Зарече» та ТОВ «Аист» було укладено договір купівлі-продажу № 8 від 23 квітня 2001 р., відповідно до умов якого ВАТ «Зарече» зобов`язалось передати у власність ТОВ «Аист» цілісний нежитловий майновий комплекс загальною площею 949 кв.м, який знаходиться за адресою: с. Кірове, вул. Індустріальна, 7, і на земельній ділянці згідно довідки-характеристики, виданій Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації від 15 березня 2001 року№ 909, А-1, інкубаторна, Б-1 дизель-генераторна. Як зазначає позивач, згідно з відповіддю КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 20.03.2025 р. № 3-77 відповідно до паперових носіїв інвентаризаційної справи за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Зарічне (попередня назва с. Кірове), вул. Індустріальна, 7, станом на 28.12.2012 р. право власності на нежитловий майновий комплекс зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аист» в цілому. За ствердженнями позивача, сам договір на сьогоднішній день є виконаним, претензій сторони один до одного не заявляли.

Як вказує позивач, з метою відчуження нерухомого майна він звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвої Н.П., однак отримав роз`яснення, в якому зазначено, що на сьогоднішній день у позивача втрачена можливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, оскільки припинено діяльність другої сторони договору ВАТ «Заріччя», а правонаступники відсутні. Відтак, на переконання позивача, єдиним можливим способом захисту для приведення до діючого законодавства правовідносин, які склались між сторонами, є визнання договору купівлі-продажу дійсним в судому порядку.

Позивач зазначає, що оскільки було припинено діяльність ВАТ «Заріччя» (другої сторони договору), належним відповідачем по справі має бути територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування - Радісносадівська селищна рада Миколаївського району Миколаївської області.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як було зазначено вище, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання договору купівлі-продажу № 8 від 23 квітня 2001 р., який укладено між ВАТ «Зарече» та ТОВ «Аист», дійсним. Водночас вказані вимоги заявлені до відповідача - Радісносадівської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, яка не є стороною спірного договору. При цьому судом з`ясовано, що позивачем не наведено правових підстав для звернення до суду із заявленими вимогами саме до селищної ради. Також у позовній заяві відсутнє належне обґрунтування обраного позивачем способу захисту порушеного права з боку селищної ради, в контексті того яким чином відповідачем було порушено або не визнано права позивача на спірне майно.

Поряд з цим в силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, суд зазначає, що деякі додані позивачем до позову в якості доказів копії документів є нечитабельними, зокрема, копія нової редакції статуту, договору № 8 від 23.04.2001 р., витягу є реєстру будівельної діяльності.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2026 році - 3328 грн.

Враховуючи те, що заявником у позові заявлено 1 немайнова вимога (визнання договору дійсним), відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено у розмірі 3328,00 грн.

З урахуванням того, що позовна заява була подана в електронній формі через Електронний суд ЄСІТС, відповідно ставка судового збору за подачу даного позову становить 2662,40 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір (3328,00 грн. х 0,8).

Водночас, судом встановлено, що позивачем не надано доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Аист» при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162, ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аист» до Радісносадівської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання договору дійсним залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аист» 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аист», що при невиконанні вимог даної ухвали позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 20.04.2026 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Ільєва