Рішення № 135842910, 15.04.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 Справа № 914/4110/25

за позовом: Золочівської окружної прокуратури, Львівська область, м. Золочів

в інтересах держави в особі Бродівської міської ради, Львівська область, м. Броди

до відповідача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", м. Київ в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", Закарпатська область, м. Ужгород

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Львівській області

про стягнення шкоди в сумі 90 695, 70 грн., заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Дмитришин Юрій Михайлович - прокурор;

від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Левицький Андрій Олександрович - представник;

Від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бродівської міської ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення шкоди в сумі 90 695, 70 грн., заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року (суддя Мороз Н.) позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

13.01.2026 через систему "Електронний суд" позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Суд також звертає увагу на те, що у позовній заяві прокурор вказує про необхідність залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державну екологічну інспекцію у Львівській області.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року (суддя Мороз Н.) відкрито провадження у справі № 914/4110/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Здійснювати розгляд справи № 914/4110/25 в порядку письмового провадження без виклику сторін справи. Задоволено клопотання прокуратури та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну екологічну інспекцію у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98; ідентифікаційний код 38057086).

30.01.2026 року представником відповідача подано через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву за вх.№2898/26.

03.02.2026 року прокурором подано через систему "Електронний суд" відповідь на відзив за вх.№3091/26.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 року № 110, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/4110/25.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 року було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №914/4110/25 між суддями, в результаті якого на розгляд справу передано судді Коссак С.М.

Частиною 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року прийнято справу №914/4110/25 до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та розгляд справи по суті призначено на 19.03.2026 року о 13:50 год.

В судовому засіданні 19.03.2026 року судом озвучено, що 30.01.2026 року представником відповідача подано через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву за вх.№2898/26 та 03.02.2026 року прокурором подано через систему "Електронний суд" відповідь на відзив за вх.№3091/26., відтак враховуючи думку присутніх прокурора у справі та представника відповідача, засідання з яким проводиться в режимі відеокнференції, суд постановив відкладено підготовче засідання на 15.04.2026 року о 12:00год. та забезпечено участь представника відповідача - Левицького Андрія Олександровича в судовому засіданні у справі №914/4110/25, призначеному на 15.04.2026 року о 12:00год., в режимі відеоконференції відповідно до Підсистеми відеоконференцзв"язку ЄСІКС на сайті https://vkz.court.gov.ua за наступними реквізитами: електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судове засідання 15.04.2026 року прокуратура явку прокурора забезпечила, який підтримав позовні вимоги, надав пояснення по суті спору та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

В судове засідання 15.04.2026 року відповідач явку представника в режимі відеоконференції забезпечив, який заперечив проти позовних вимог та просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач та третя особа явку представників не забезпечили, були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду в електронні кабінети учасників.

Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, вступна та резолютивна частина якого оголошена в цьому судовому засіданні.

Аргументи прокуратури.

Прокурор зазначає, що Золочівською окружною прокуратурою Львівської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023141160000092 від 03.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за фактом незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» Державного філія «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

З урахуванням наявного висновку судового експерта, внаслідок вчинення невстановленими особами незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду у розмірі 90 695,70 грн. Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023 року, осіб, які здійснили незаконну рубку чотирьох дерев породи «сосна звичайна» не встановлено, тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища має бути відшкодована постійним лісокористувачем - Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (далі по тексту - ДСГП «Ліси України») в особі філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі ДСГП «Ліси України» діє філія «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»),

Відтак, прокурор стверджує, що обов`язок щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн, у зв`язку із невиконанням покладених на філію «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» обов`язків та допущенням незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», має бути покладено на ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Аргументи позивача.

Згідно інформації Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області №2025/2118/03-01 від 19.11.2025 року, міською радою заходи щодо стягнення з ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн. в судовому порядку не вживалися у зв`язку з браком коштів на плату судового збору та відсутності матеріалів необхідних для звернення до суду. Також, Бродівською міською радою Золочівського району Львівської області у вказаній інформації повідомлено до окружної прокуратури про те, що у випадку подання Золочівською окружною прокуратурою Львівської області відповідного позову в інтересах держави в особі міської ради, останній буде підтримано. Бродівською міською радою Золочівського району Львівської області надано реквізити рахунку міської ради на який необхідно зараховувати грошові стягнення за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

Аргументи відповідача.

30.01.2026 року представником відповідача подано через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву за вх.№2898/26, у якому зазначено, що прокурор зазначає, що розмір шкоди, завданої державі, обчислено на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665. Проте, Постанова № 665 поширює свою дію при обчисленні розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, про що йдеться в п. 1 даного нормативного документа. Згадана постанова не визначає ступінь відповідальності підприємств, установ, організацій, що здійснюють охорону лісових насаджень.

Таким чином, відповідач зазначає, що нормами ЛК України не передбачено відповідальності за незабезпечення охорони та збереження лісу. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23 липня 2008 р. № 665, якими затверджено, зокрема, Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, на підставі яких, власне, розраховано розмір шкоди, що є предметом розгляду, також не передбачено відповідальності за незабезпечення охорони та збереження лісу, так само як і, відповідно, порядку розрахунку розміру шкоди, завданої такою бездіяльністю. Відтак, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Аргументи третьої особи.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області 07.06.2023 обчислено розмір шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою чотирьох дерев породи «сосна звичайна», виявленою 28.03.2023 у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», згідно якому заподіяно шкоду у розмірі 90 695,62 грн. Окремих пояснень щодо позову, Державною екологічною інспецією до суду не подано.

Фактичні обставини справи.

Золочівською окружною прокуратурою Львівської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023141160000092 від 03.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за фактом незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» Державного філія «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Відповідно до акту 3/2 ЛШ огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28.03.2023 року, складеного представником філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», за участі інших працівників указаної філії, незаконною рубкою двох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділ 3 та двох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділ 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», заподіяно шкоду у розмірі 90 688,00 грн.

Згідно із розрахунком обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою чотирьох дерев породи «сосна звичайна», виявленою 28.03.2023 року у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», складеним 07.06.2023 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області у відповідності до додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», заподіяно шкоду у розмірі 90 695,62 грн.

У зв`язку з тим, що сума шкоди обчислені 28.03.2023 року представником філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» та 07.06.2023 Державною екологічною інспекцією у Львівській області відрізняються, постановою слідчого СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 03.10.2023, призначено судову інженерно-екологічну експертизу у кримінальному провадженні № 12023141160000092 від 03.04.2023, проведення якої доручено експертам Львівського НДЕКЦ МВС України у Львівській області, зокрема указаною постановою на вирішення експерта поставлено питання про те, яка сума шкоди заподіяна державі в результаті незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

На виконання постанови слідчого СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 03.10.2023, судовим експертом Львівського НДЕКЦ МВС України у Львівській області при проведенні розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу в наслідок незаконної порубки, в якості вихідних даних щодо кількості, якісного стану, природного складу та діаметру зрубаних дерев, використано акт 3/2 ЛШ огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28.03.2023, складений представником філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», за участі інших працівників указаної філії та розрахунок обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою чотирьох дерев породи «сосна звичайна», виявленою 28.03.2023 у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», складений 07.06.2023 Державною екологічною інспекцією у Львівській області.

За результатами судової інженерно-екологічної експертизи проведеної експертом Львівського НДЕКЦ МВС України у Львівській області у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023, останнім складено висновок експерта № СЕ-19/114-23/19825-ФХЕД від 31.05.2024, відповідно до якого проведення рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», з недотриманням вимог природоохоронного законодавства, підтверджується та розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, становить 90 695,70 грн.

Таким чином, прокурор зазначає, що з урахуванням вищевказаного висновку судового експерта, внаслідок вчинення невстановленими особами незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду у розмірі 90 695,70 грн.

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023 року, осіб, які здійснили незаконну рубку чотирьох дерев породи «сосна звичайна» не встановлено, тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища має бути відшкодована постійним лісокористувачем - Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (далі по тексту - ДСГП «Ліси України») в особі філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, філію «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» закрито. Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі ДСГП «Ліси України» діє філія «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»).

Відповідно до п. 1 наказу ДСГП «Ліси України» від 18.10.2024 № 1855 «Про припинення філії «Бродівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»» (далі по тексту - Наказ № 1855) припинено філію «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» шляхом її закриття.

Згідно із п. 3 Наказу № 1855, директору філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» здійснити відповідні дії щодо припинення філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», зокрема, забезпечити оформлення передавального балансу майна та передавального акта до філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» та подати для затвердження оформлений передавальний баланс та передавальний акт до ДСГП «Ліси України».

Наказом ДСГП «Ліси України» від 31.12.2024 року № 2340 «Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Карпатським лісовим офісом» затверджено передавальні акти активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше по філіях, що координуються Карпатським лісовим офісом, зокрема, філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України». Таким чином, правонаступником майна, прав та обов`язків філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» є філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Відповідно до п. 1.1 Положення про філію «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» (далі по тексту - Положення про філію), затвердженого наказом ДСГП «Ліси України» від 16.01.2025 № 179, філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034).

Згідно із п. 3.1 Положення про філію, філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України», який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені ДСГП «Ліси України» та в його інтересах, здійснює делеговані ДСГП «Ліси України» функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності ДСГП «Ліси України». Відповідно до п. 3.2 Положення про філію, філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» не підлягає державній реєстрації. Відомості про філію «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» вносяться до реєстраційної справи ДСГП «Ліси України» та включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із п. 3.3 Положення про філію, філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» має окремий баланс. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» включаються до балансу ДСГП «Ліси України» і відповідних форм фінансової звітності ДСГП «Ліси України».

Таким чином, прокурор зазначає, що діяльність філії, як відокремленого структурного підрозділу підприємства не є самостійною та ініціативною, оскільки здійснюється від імені юридичної особи та на визначених нею умовах. При цьому, всі ризики як майнового, так і немайнового характеру покладено на юридичну особу, що створила філію.

Відтак, прокурор стверджує, що обов`язок щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн, у зв`язку із невиконанням покладених на філію «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» обов`язків та допущенням незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», має бути покладено на ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Щодо підставності звернення заступником керівника Золочівської окружної прокуратури до суду та щодо порушення інтересів держави в даному випадку, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 1 ПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Близький за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18.

Так, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у вказаних правовідносинах, Золочівською окружною прокуратурою Львівської області у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено до Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області запит № 14.54/05-39-5053ВИХ-25 від 11.11.2025, у якому звернуто увагу на факт порушення невстановленими особами у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» законодавства про охорону навколишнього природного середовища та відсутності відомостей щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн.

Згідно інформації Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області № 2025/2118/03-01 від 19.11.2025, міською радою заходи щодо стягнення з ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн в судовому порядку не вживалися та найближчим часом не планується у зв`язку з браком коштів на плату судового збору та відсутності матеріалів необхідних для звернення до суду.

Бродівською міською радою Золочівського району Львівської області у вказаній інформації повідомлено до окружної прокуратури про те, що у випадку подання Золочівською окружною прокуратурою Львівської області відповідного позову в інтересах держави в особі міської ради, останній буде підтримано. Бродівською міською радою Золочівського району Львівської області надано реквізити рахунку міської ради на який необхідно зараховувати грошові стягнення за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

Моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень, а також відомостей порталу судової влади України, розміщених за посиланням https://court.gov.ua/fair/ встановлено, що Бродівською міською радою Золочівського району Львівської області позовна заява про стягнення з ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн до суду не подавалась.

Відтак, прокурор зазначає, що Бродівською міською радою Золочівського району Львівської області не вжито належних заходів, щодо захисту інтересів держави, зокрема не подано до суду відповідну позовну заяву, що в свою чергу вказує на неналежний захист органом місцевого самоврядування порушених інтересів держави, тому у прокурора виникли обгрунтовані підстави на звернення до суду із даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою на адресу Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області надіслано повідомлення № 14.54/05-39-5423ВИХ-25 від 02.12.2025 року про звернення прокурора до суду із даною позовною заявою.

Норми права та висновки суду.

Предметом доказування є встановлення обставин порушення вимог природоохоронного законодавства та наявності у діях відповідача складу правопорушення.

За приписами ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст. 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища).

Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства (лісові відносини) регулюються, зокрема, Лісовим кодексом України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Частиною 1 статті 16 Лісового кодексу України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

При цьому, в розумінні ч. 1 та 2 ст. 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної та комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним і комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним та комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Права та обов`язки постійних лісокористувачів регламентовані статтею 19 Лісового кодексу України, відповідно до ч. 2 якої постійні лісокористувачі зобов`язані: - забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; - дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; - вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; - вести первинний облік лісів; - дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; - забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; - забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

За змістом ст. 63 Лісового кодексу України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частиною 5 статті 86 Лісового кодексу України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Отже організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається, в тому числі, на постійних лісокористувачів.

Згідно з ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Аналогічна норма, що регулює питання відповідальності за порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, міститься у частині першій статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України).

Частиною 1 статті 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Приписами ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої деліктної шкоди. Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Загальне правило статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) остання складова вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.02.2026 року у справі №907/278/25).

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постанови Верховного Суду у справі №909/1111/16 від 27.03.2018 року, у справі №920/1293/16 від 20.08.2018 року, у справі №907/181/22 від 12.09.2024 року, у справі №907/48/24 від 30.01.2025 року та у справі №909/131/24 від 12.03.2025 року).

Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, в тому числі, здійснення незаконної порубки дерев.

Відповідно до акту 3/2 ЛШ огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28.03.2023 року, складеного представником філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», за участі інших працівників указаної філії, незаконною рубкою двох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділ 3 та двох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділ 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», заподіяно шкоду у розмірі 90 688,00 грн.

Згідно із розрахунком обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою чотирьох дерев породи «сосна звичайна», виявленою 28.03.2023 року у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», складеним 07.06.2023 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області у відповідності до додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», заподіяно шкоду у розмірі 90 695,62 грн.

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023 року, осіб, які здійснили незаконну рубку чотирьох дерев породи «сосна звичайна» не встановлено, тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища має бути відшкодована постійним лісокористувачем - Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (далі по тексту - ДСГП «Ліси України») в особі філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, філію «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» закрито. Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі ДСГП «Ліси України» діє філія «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»).

В розумінні положень ст. 1172 Цивільного кодексу України та ст. 19 Лісового кодексу України, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та неперешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків, в тому числі, з урахуванням обставин даної справи, встановленої вироком суду службової недбалості посадової особи постійного лісокористувача.

На виконання постанови слідчого СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 03.10.2023, судовим експертом Львівського НДЕКЦ МВС України у Львівській області при проведенні розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу в наслідок незаконної порубки, в якості вихідних даних щодо кількості, якісного стану, природного складу та діаметру зрубаних дерев, використано акт 3/2 ЛШ огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28.03.2023, складений представником філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», за участі інших працівників указаної філії та розрахунок обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою чотирьох дерев породи «сосна звичайна», виявленою 28.03.2023 у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», складений 07.06.2023 Державною екологічною інспекцією у Львівській області.

За результатами судової інженерно-екологічної експертизи проведеної експертом Львівського НДЕКЦ МВС України у Львівській області у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023, останнім складено висновок експерта № СЕ-19/114-23/19825-ФХЕД від 31.05.2024, відповідно до якого проведення рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», з недотриманням вимог природоохоронного законодавства, підтверджується та розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, становить 90 695,70 грн.

Таким чином, прокурор зазначає, що з урахуванням вищевказаного висновку судового експерта, внаслідок вчинення невстановленими особами незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду у розмірі 90 695,70 грн.

Прокурором у цій справі предметом позову визначено суму збитків, обчислену відповідно до висновку експерта, який, у свою чергу, базувався на документах, складених уповноваженими представниками відповідача, а саме: акт 3/2 ЛШ огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28 березня 2023 року; розрахунок обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою чотирьох дерев породи «сосна звичайна», виявленою 28.03.2023 року у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», складеним 07.06.2023 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області у відповідності до додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Оскільки саме відповідач фіксував кількість дерев, їхні параметри та ознаки, такі дані не можуть оспорюватися ним у подальшому.

Разом із тим, у кримінальному провадженні досудове розслідування на час ухвалення рішення суду першої інстанції тривало, жодній особі на цей момент не повідомлено про підозру, обвинувальний акт до суду не скеровувався, позов у межах кримінального провадження не заявлявся.

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №477/2330/18.

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах висновки судових експертиз, які було проведено в межах провадження з іншої справи (постанови Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №910/6720/22, від 23.05.2023 у справі №914/1883/22, від 04.07.2019 у справі №922/101/16, від 13.02.2019 у справі №913/112/18).

Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому, сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу тощо (постанови Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №923/188/20 та від 05.03.2024 у справі №910/3374/23).

Розбіжність між розміром шкоди, визначеним філією «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», та сумою, встановленою експертом, виникла через те, що при первинному обчисленні працівниками лісгоспу не було враховано індекс споживчих цін за 2008-2022 роки, як того вимагає постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» (зі змінами). Відповідно, остаточний розмір шкоди має визначатися з урахуванням індексу споживчих цін та коефіцієнта особливої природоохоронної цінності відповідно до формули Ні = Нп х І/100.

Отже, висновок експерта узгоджується із іншими доказами у справі, не суперечить їм та оцінено судом в сукупності.

Варто зазначити, долучені до даної господарської справи докази не ґрунтуються на припущеннях прокурора чи слідчого у межах кримінального провадження, оскільки пні незаконно зрубаних дерев, їх кількісні та якісні характеристики, зафіксовані самим відповідачем у складеному Акті 3/2 ЛШ огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28.03.2023 року, переліку діаметрів пнів та розрахунок розміру збитків проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу».

Сукупність наданих доказів підтверджує факт незаконної порубки 4 дерев (сосна звичайна), їхні кількісні та якісні характеристики, а також дає можливість достовірно встановити розмір шкоди. Ці докази не ґрунтуються на припущеннях, а підтверджені документами, складеними самим відповідачем та підтверджені наявним висновком експерта № СЕ-19/114-23/19825-ФХЕД від 31.05.2024 року, відповідно до якого внаслідок вчинення невстановленими особами незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду у розмірі 90 695,70 грн. У даній господарській справі ознака дерев «сосна звичайна» підтверджена належними доказами.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Верховний Суд зазначав, що стандарт доказування вірогідність доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. При цьому, відповідач не надав жодних доказів, які би об`єктивно могли спростувати або обґрунтовано навести суду факти, що могли би поставити під сумнів факт наявності незаконної рубки дерев або заперечували б кількість виявлених незаконно зрубаних дерев, їх діаметри тощо.

Вина та протиправна поведінка Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", м. Київ в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" полягає у тому, що філією не дотримано вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень від самовільної порубки на підпорядкованій їй території, не забезпечено збереження не призначених для порубки дерев, не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не дотримано вимог законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, а також те, що під час вирішення даного спору судом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановлено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, необхідних для стягнення збитків в порядку ст.1166 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерез у загальній сумі 90 695,70грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Львівською обласною прокуратурою при поданні до суду позовної заяви додано платіжну інструкцію №3250 від 08.12.2025 року, якою сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 2422,40 грн., який обраховано із застосуванням коефіцієнту 0,8.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 156, код ЄДРПОУ 45554542) на користь Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області (отримувач: ГУК Львів/Бродівська ТГ, ЄДРПОУ 38008294, код платежу: 24062100, рахунок: UA838999980333109331000013853 (80600, Львівська область, Золочівський район, м. Броди, площа Ринок, 20) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 156, код ЄДРПОУ 45554542) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2026 року.

Суддя Коссак С.М.