Рішення № 135839562, 21.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 336/842/26 2/335/1772/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулося до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

23.10.2021 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Банк прийняв пропозицію відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Таким чином, 23.10.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір із наступними умовами: тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 37 020,00 грн., процентна ставка 18,99 % річних, тип ставки фіксована, строк кредиту 36 місяців, дата повернення кредиту 23.10.2024 року.

Банк взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК».

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 86 561,68 грн., з яких 33 862,11 грн. заборгованість по тілу кредиту, 18 153,74 грн. заборгованість по відсотках, 34 545,83 грн. заборгованість по комісії.

З урахування викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача вище вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 04 лютого 2026 року справу передано за підсудністю на розгляд до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

02.03.2026 справа надійшла до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана в провадження судді Алєксєєнка А.Б.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання.

У визначений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи без її участі до суду не зверталась.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 23.10.2021 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Альфа Банк» з офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту №591080045.

23.10.2021 АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

За умовами укладеного Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» сторони погоди наступні умови: тип кредиту кредит готівкою, сума кредиту 37 020,00 грн., процента ставка % річних 18,99 %, тип ставки фіксована, строк кредиту 36 місяців.

Також у додатку №1 до Угоди про надання кредиту №591080045 від 23.10.2021 сторонами узгоджено графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, суми комісійної винагороди та інших платежів за Угодою.

АТ «Альфа Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 37 020,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №644723048 від 23.10.2021 року, а також випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 23.10.2021 по 17.10.2025 року.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частина друга статті 207 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Правилами абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1,2 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що між АТ «Сенс Банк» та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії, відповідно до якого відповідачу було надано доступ кредитних коштів.

Із виписки по особовому рахунку вбачається, що АТ «Сенс Банк» виконав умови цього договору та надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала та припинала здійснювати платежі у зв`язку із чим згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором №591080045 від 23.10.2021 за період з 23.10.2021 по 21.12.2024 має непогашену заборгованість перед позивачем у розмірі 86 561,68 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 33 862,11 грн., за відсотками за користування кредитом у розмірі 18 153,74 грн., заборгованості по комісії у розмірі 34 545,83 грн.

Положеннями ст.599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

В свою чергу, відповідачем, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів сплати наявної заборгованості не надано.

З урахуванням наведених норм матеріального права та установлених судом фактичних обставин справи, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем наявної заборгованості за кредитним договором суд дійшов висновку про те, що заборгованість яка складається заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості по комісії суд зазначає наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо вкредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням іповерненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в розділі 1 Оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту №591080045 від 23.10.2021 та розділом «Види платежів за кредитом» «Графіку платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг» кредитного договору (колонка 8 графіка). Розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування складає з 23.10.2021 по 23.10.2024 1018,05 грн. щомісячно

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування». Тому сплачену відповідачем суму комісії слід зарахувати в рахунок погашення тіла кредиту.

Судом встановлено, що по кредитному договору №591080045 від 23.10.2021 позивачем безпідставно було зараховано як оплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості сплачену відповідачем суму 4 072,20 грн. Тому заборгованість за цим кредитним договором становить 47 943,65 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 29 789,91 грн. (сума заборгованості за тілом кредиту 33 862,11 грн. 4 072,20 грн. - сума сплаченої комісії), заборгованості по відсотках у розмірі 18 153,74 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Сенс Банк» підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №591080045 від 23.10.2021 р. в сумі 47 943,65 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано копію договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025 року, укладеного між АТ «СЕНС БАНК» та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс».

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати послуги, які полягають у здійсненні від імені та інтересах замовника юридичних та фактичних дій щодо стягнення заборгованості з боржників замовника які виникли внаслідок невиконання/неналежного виконання такими боржниками кредитних договорів, договорі позики, інших угод, які не забезпечені заставою та/або спонуканню їх до погашення такої заборгованості, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Так, у Договорі про надання послуг №1006 від 28.01.2025 міститься визначення термінів.

Так, боржник юридична особа, фізична особа, фізична особа-підприємець споживач фінансових послуг, зазначених в Реєстрі Боржників, що неналежним чином виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, а також представники Боржника, повірені, спадкоємці, поручителі, майнові поручителі, та/або інші особи, що взяли на себе обов`язок виконати (повністю або частково) зобов`язання з повернення заборгованості за Кредитним договором замість Боржника, дані про яких передані Виконавцю відповідно до умов цього Договору.

Реєстр Боржників список Боржників Замовника згідно з формою, викладеною в Додатку №1 до Договору.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду 375,00 грн., за отримання рішення суду - 225,00 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85 відсотків.

Згідно попереднього розрахунку позивача у позовній заяві витрати на правничу правову допомогу складають 7 395,09 грн (375,00+225,00+86 561,68 грн.?7,85 відсотків).

Водночас, суд звертає увагу, що крім вказаного договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025 року, позивачем не надано жодних інших належних доказів на підтвердження отримання таких послуг саме у вказаній цивільній справі, а зі змісту договору не можливо встановити щодо яких саме боржників стосується вказана угода. Крім того, сам зміст договору (п. 3.3.4,3.3.5 договору), передбачає підписання актів прийому - передачі наданих послуг, які є підставою для проведення розрахунків за договором.

Крім того договір не містить Додатку №1 реєстру Боржників.

Також, суд бере до уваги той факт, що договір про надання послуг №1006 було укладено 28.01.2025, в той час коли позов до суду було подано 28.01.2026, тобто через рік після підписання договору.

Таким чином, судом не встановлено, що позивачу надавалася професійна правнича допомога саме за вказаним договором №1006 від 28.01.2025 року та саме в такому розмірі.

З урахуванням зазначеного вимога, щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, які пов`язані із наданням правової допомоги, у розмірі 7 395,09 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн., оскільки позов задоволено частково, то судовий збір підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 474,61 грн. (з розрахунку: 47 943,65 грн. х 100% / 86 561,68 грн. = 55,39%; 55,39% х 2 662,40 грн. / 100% = 1 474,61 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11-13, 19, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №591080045 від 23.10.2021 року в розмірі 47 943 (сорок сім тисяч дев`ятсот сорок три) гривні 65 копійок, з яких 29 789 (двадцять дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 91 копійка заборгованість за кредитом, 18 153 (вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят три) гривні 74 копійки заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 474 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) гривні 61 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21 квітня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.100).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко