Ухвала суду № 135839497, 23.03.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.03.2026

Справа № 334/2358/26

Провадження № 2/334/2375/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Енергодарської Міської Ради, третя особа: Київська державна адміністрація (Департамент з питань реєстрації речових прав не нерухоме майно Київської міської державної адміністрації про визнання права власності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до Енергодарської Міської Ради, третя особа: Київська державна адміністрація (Департамент з питань реєстрації речових прав не нерухоме майно Київської міської державної адміністрації про визнання права власності, а саме: визнати за право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за кожним з позивачів; зобов`язати Київську міську державну адміністрацію внести відповідні зміни до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права спільної сумісної власності позивачів.

Вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду та відкриття провадження по справі суд прийшов до таких висновків.

Пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви, серед яких позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивачами заявлені позовні вимоги щодо зобов`язання Київської міської державної адміністрації, тобто як до відповідача, проте у позовній заяві Київська міська державна адміністрація є третьою особою.

Позовні вимоги не можуть бути пред`явлені до третіх осіб, виключно до відповідача.

Тому, позивачам слід визначитися зі складом відповідачів у справі та пред`явленими позовними вимогами.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Статтею 4 Закону № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання до суду позовної заяви: майнового характеру, поданого фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, поданою фізичною особою або фізичною особою-підприємцем у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання позову немайнового характеру.

Зазначене підтверджується сталою практикою Верховного Суду, в тому числі й ухвалою від 20 листопада 2025 року у справі № 756/10565/24 (провадження № 61-13995ск25).

Згідно позовної заяви, кожним з позивачів заявлено позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності), а також позовну вимогу не майнового характеру (зобов`язати вчинити дії), проте судовий збір сплачено лише у розмірі 1331,20 грн, як за одну вимогу не майнового характеру одним позивачем.

Крім того, слід звернути увагу позивачів, що вони помилково вважають позовну вимогу про визнання права власності вимогою немайнового характеру.

Згідно з п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

В позовній заяві ціна позову не зазначена, хоча заявлено вимоги майнового характеру про визнання права власності на квартиру.

Ураховуючи викладене, позивачам слід доплатити судовий збір у порядку та розмірі, встановлені Законом України «Про судовий збір», а саме у сумі 2662,40 грн за вимогу немайнового характеру, а також сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до встановленої ціни позову.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення вказаних недоліків повідомивши, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Енергодарської Міської Ради, третя особа: Київська державна адміністрація (Департамент з питань реєстрації речових прав не нерухоме майно Київської міської державної адміністрації про визнання права власності, надавши позивачам строк для усунення недоліків, терміном десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Філіпова І. М.