Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер судової справи 462/6032/25
Номер провадження 2-а/462/31/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
(порушено правила об`єднання позовних вимог)
20 квітня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «БігКар» про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
І. Рух справи
Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 адвокат Штинда О. В., 07.08.2025 року (вх. № 17411) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.08.2025 року) із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа: ТОВ «БігКар» про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення, у якому просить суд:
1. визнати поважними причини пропуску позивачем строку на звернення до суду з позовом та поновити ОСОБА_1 строк на подання до суду цієї позовної заяви;
2. скасувати постанови:
- 3АВ 1951921 від 11.03.2023 року;
- 3АВ 2267304 від 08.05.2023 року;
- 3АВ 3448871 від 09.09.2023 року;
- 3АВ 3960246 від 29.10.2023 року;
- 4АВ 4620314 від 20.01.2024 року;
- 4АВ 5086701 від 04.03.2024 року;
- 4АВ 5104228 від 05.03.2024 року;
- 4АВ 7807061 від 08.10.2024 року;
- 5АВ 9012791 від 20.01.2025 року;
- 5АВ 9013878 від 21.01.2025 року;
- 5АВ 10336233 від 06.05.2025 року;
- 5АВ 11145229 від 27.06.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративних стягнень за вчинення адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), а провадження у справах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення
3. судові витрати покласти на відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.09.2025 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з її істотними недоліками.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2025 року позовну заяву було повернуто заявнику.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Супровідним листом Львівського апеляційного суду № 462/6032/25/01-17/36130/26 від 07.04.2026 року стверджується, що справа надійшла у Залізничний районний суд м. Львова 15.04.2026 року (вх. № 9826).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.04.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.
ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду
Суд, здійснивши попередню перевірку поданої позовної заяви та долучених до неї документів, оцінивши їх на предмет відповідності вимогам процесуального закону щодо форми, змісту та підписання, зазначає, що дотримання таких вимог є необхідною умовою для прийняття заяви до розгляду. Перевірка належного оформлення позовної заяви має істотне значення для забезпечення реалізації права особи на судовий захист у передбаченому законом порядку. З огляду на це суд перевіряє, чи відповідають подані матеріали вимогам, визначеним Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Разом з цим, під час перевірки встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки порушено правила об`єднання позовних вимог.
У зв`язку з цим суд вважає, що подання заяви відбулося з порушенням положень ч. 4 ст. 169 КАС України, що є підставою для її повернення.
Згідно п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві якщо порушено правила об`єднання позовних вимог.
ІІІ. Щодо порушення правил об`єднання позовних вимог
Частиною 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України.
Водночас ч. 1 ст. 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
Згідно із ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які необхідно розглядати в окремих, самостійних провадженнях.
Підставою позову є юридичні факти, які наводить позивач на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги, та які мають значення для судового захисту суб`єктивного права.
Тобто, підстава позову це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.
Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач.
Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.
При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).
При цьому, слід зазначити, що ст. 169 КАС України не передбачено повернення частини позовних вимог.
ІV. Підсумки та мотиви суду
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд зазначає наступне.
Суд приймає до уваги, що усунення позивачем недоліків щодо форми та змісту позовної заяви, які слугували підставою для залишення її без руху ухвалою від 05.09.2025 року, дозволило суду на даній стадії надати повну правову оцінку структурі позовних вимог та встановити факт порушення правил їх об`єднання (ст. 172 КАС України). Виконання позивачем вказівок суду щодо приведення позовної заяви у відповідність до вимог процесуального закону (зокрема, щодо сплати судового збору та усунення інших недоліків) не нівелює обов`язку дотримання порядку об`єднання вимог та не позбавляє суд процесуального права повернути заяву у разі виявлення такого порушення під час вирішення питання про відкриття провадження.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у цій справі є скасування дванадцяти постанов про накладення на ОСОБА_1 адміністративних стягнень за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесених у період з 11.03.2023 року по 27.06.2025 року, та закриття відповідних проваджень.
Отже, заявлені стороною позивача вимоги стосуються дванадцяти різних актів індивідуальної дії.
Суд враховує, що кожна така постанова є самостійним правовідношенням, оскільки утворює окремий склад адміністративного правопорушення, що має самостійні правові наслідки.
Встановлення обставин вчинення вказаних правопорушень підтверджується окремими доказами, які не є взаємопов`язаними між собою (різний час, місце події, різні технічні засоби фіксації тощо).
Таким чином, вимоги про скасування кожної із постанов є самостійними позовними вимогами, які:
-не пов`язані між собою підставами виникнення;
-не підтверджуються спільними доказами;
-не є основними та похідними одна від одної.
Кожна із зазначених постанов має окремий предмет, умови та строки виконання.
Їх розгляд вимагатиме індивідуального дослідження обставин та правомірності накладення стягнення за кожним епізодом окремо.
Сумісний розгляд дванадцяти вимог у межах одного провадження істотно ускладнить та затягне розгляд справи, що суперечить принципу розумних строків.
Враховуючи те, що сторона позивача порушила правила об`єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень ст. 172 КАС України, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 цього Кодексу.
Допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює якісний розгляд справи. Повернення заяви свідчить не про допущення судом формалізму, а про дії, спрямовані на упорядкування процесуальних правовідносин.
Вказана процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд враховує висновки Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) щодо недопустимості «надмірного формалізму», проте наголошує, що право на судовий захист реалізується виключно у порядку, встановленому процесуальним законом.
У рішенні в справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» (п. 35) ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону, слід з`ясувати, чи мало таке обмеження законну мету та чи існувало пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою («Ашинґдейн проти Сполученого Королівства»).
У контексті даної справи, передбачене п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у разі порушення правил об`єднання є саме таким законодавчо закріпленим обмеженням. Його законна мета регулювання процедурних питань для забезпечення ефективного розгляду справи та недопущення «безладного руху» в судовому процесі («De Geouffre de la Pradelle v. France»).
Оскільки повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду з окремими позовами, таке обмеження є цілком пропорційним. Воно не порушує саму суть права на суд, а лише встановлює чітку процедурну межу для його реалізації з огляду на вимоги юридичної визначеності та диспозитивності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі наведеного та керуючись ст. 169, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд -
постановив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «БігКар» про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення повернути заявнику.
2. Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 169 КАС України).
3. Роз`яснення суду
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).
4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 КАС України з моменту її підписання суддею.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко
Судове рішення № 135837121, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 20.04.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/6032/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: