Рішення № 135831498, 25.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/15743/25

провадження №: 2/752/1518/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Лисенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Лисенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 24632, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івана - Франківської області Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором № 631452001 від 10.09.2020 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що із постанов приватного виконавця, які стали доступними в застосунку «Дія», позивачем було встановлено відкриття виконавчого провадження № 69461591, стягнення основної винагороди виконавця та мінімальних витрат, а також те, що у лютому 2022 року відповідач звертався до приватного нотаріуса Івана - Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області із заявою, на підставі якої останній вчинив виконавчий напис № 24632 про стягнення з позивача 34270,94 грн. Наголошує, що сума, яка наразі стягується з позивача на користь відповідача є надмірною та необґрунтованою, оскільки нотаріально посвідчених договорів на таку суму позивач не укладав ні з відповідачем, ні з іншими фінансовими компаніями або банками. До моменту ознайомлення зі змістом вказаної постанови приватного виконавця, позивачу не було відомо про грошові вимоги відповідача, не відомі правові підстави таких вимог відповідача, рівно як і про відступлення права вимоги за будь-яким договором позики/кредитним договором на користь відповідача, оскільки будь-яких письмових повідомлень, претензій, досудових вимог чи листів позивач не одержував. Вважає спірний виконавчий напис протиправним, оскільки останній вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України. Стягувачем нотаріусу не було подано документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Заборгованість, яка значиться у виконавчому написі, не дає можливості зробити висновок щодо правомірності нарахування. Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 та зареєстрованим за № 282/20595, передбачена можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Враховуючи викладене, просив визнати виконавчий напис від 14.02.2022 № 24632, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., таким, що не підлягає виконанню, з відповідача на користь позивача стягнути судовий збір, а також розглядати справу за відсутності позивача.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30.06.2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Лисенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: приватного виконавця Лисенка Юрія Олександровича, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представником відповідача 29.07.2025 в системі «Електронний суд» сформовано Відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

10.09.2020 між банком та позивачем укладені Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Угодами визначені істотні умови кредитних договорів, які підписані позивачем. Зауважував, що спірність суми боргу позивачем не доведена, а є лише припущенням.

Просив поновити процесуальний строк на подання відзиву, а також відмовити позивачу в задоволенні вимог.

Інші учасники справи своїх пояснень суду не надали.

Судом встановлено, що 10.09.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» була підписана анкета-заява на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та оферта на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 10.09.2020, на підставі якого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личуком Т.В., вчинено виконавчий напис № 24632 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором № 631452001 від 10.09.2020 року в розмірі 34270,94 грн.

Строк кредитування за кредитним договором № 631452001 від 10.09.2020 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.10.2021 по 13.01.2022. Сума заборгованості складає 33600,94 грн, в тому числі: 9027,25 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 24550,41 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту; 23,28 грн - строкова заборгованість за комісією та процентами. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, в розмірі 670 грн, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 34270,94 грн.

20.07.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. на підставі оспорюваного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 69461591.

АТ «Альфа-Банк» змінило своє найменування на АТ «Сенс Банк», код ЄДРПОУ та місцезнаходження залишилися попередніми.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з підпунктом 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, п. 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, п. 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.

В п. 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Суд відзначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Крім того, виконавчий напис вчинено на підставі договору, стосовно якого не надано доказів нотаріального посвідчення. З урахуванням визнання в судовому порядку з 22.02.2017 нечинним п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, видача таких виконавчих написів після 22.07.2017 можлива лише за умови пред`явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо решти доводів відповідача суд відзначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Лисенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 24632 від 14.02.2022, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личуком Т.В.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Текст рішення виготовлений 17.04.2026.

Суддя Ю.Ю. Мазур