Рішення № 135830391, 20.04.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"20" квітня 2026 р. Справа № 363/6308/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

24 жовтня 2025 року позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернувся до до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 501356623 у розмірі 47 962,86 грн та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501356623, відповідно до умов якої банк зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти, а відповідач повернути отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним, а також інші передбачені договором платежі у строки та на умовах, визначених кредитним договором. Умовами договору також передбачено, що у разі невиконання позичальником зобов`язань він зобов`язаний достроково погасити всю заборгованість протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги банку. Кредитор належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, однак відповідач умови договору не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 47 962,86 грн, з яких 24 308,93 грн становить заборгованість за тілом кредиту, а 23 653,93 грн заборгованість за нарахованими процентами. Також позивач зазначає, що відповідно до рішення загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року було змінено найменування банку на АТ «Сенс Банк», що зареєстровано в Єдиному державному реєстрі 30 листопада 2022 року.

Процесуальні дії та рішення у справі.

28 жовтня 2025 року до суду надійшла уточнююча позовна заява, в якій позивач уточнює обґрунтування позовних вимог.

21 листопада 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

09 грудня 2025 року, 15 січня 2026 року, 14 квітня 2026 року від представника позивача надходили заяви про розгляд справи без його участі.

14 квітня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розглядом справи повідомлений належним чином, шляхом направлення поштових повідомлень на адресу реєстрації, що підтверджується поштовими відправленнями з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання», реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, трекінгом поштових відправлень Укрпошти, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав, свого представника до суду не направив, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність не подав.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань сторони відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до Оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501356623 від 07 вересня 2021 року, ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», укласти угоду про надання споживчого кредиту на визначених умовах. Оферта містила істотні умови кредитування, зокрема: тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту - 30 000 грн, процентна ставка 45 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредитування - 24 місяці, дата повернення кредиту - 07 вересня 2023 року.

Згідно з Акцептом пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501356623 від 07 вересня 2021 року, АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію ОСОБА_1 та погодився на укладення кредитного договору на вказаних умовах, зокрема щодо суми кредиту 30 000 грн, процентної ставки 45 % річних, строку кредитування 24 місяці та дати остаточного повернення 07 вересня 2023 року. Погашення заборгованості мало здійснюватися на рахунок № НОМЕР_1 , а видача кредиту - шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача № НОМЕР_2 в АТ «Альфа-Банк».

Також із паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами погоджено істотні умови договору, а саме суму кредиту 30 000 грн, строк кредитування 24 місяці та процентну ставку 45 % річних. Згідно з меморіальним ордером № 531165499 від 07.09.2021, кредитні кошти у розмірі 30 000 грн були перераховані відповідачу.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 19 вересня 2025 року заборгованість відповідача становить 47 962,86 грн, з яких 24 308,93 грн - за тілом кредиту, 23 653,93 грн - за нарахованими відсотками. З виписки по рахунку вбачається, що відповідач частково виконував зобов`язання, сплативши 5 691,07 грн у рахунок тіла кредиту та 5 218,93 грн у рахунок процентів.

Крім того, АТ «Сенс Банк» направляло на адресу відповідача письмову вимогу про усунення порушень кредитного зобов`язання та погашення заборгованості протягом 30 календарних днів, яка залишена без виконання.

Застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Мотиви і висновки суду.

Підписавши оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501356623, відповідач ОСОБА_1 добровільно погодився на відкриття банківського рахунку та умови кредитування. Вказаний правочин у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та недійсним не визнавався. На підставі зазначеної угоди кредитні кошти у розмірі 30 000 грн були зараховані на рахунок відповідача № НОМЕР_3 . Із виписки по рахунку вбачається, що після отримання кредитних коштів відповідач здійснював часткові платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд встановив, що 07 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 501356623, за умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 30 000 грн строком на 24 місяці зі сплатою 45 % річних, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти у строки та на умовах договору. Факт надання кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером, а факт часткового виконання зобов`язань випискою по рахунку. Водночас відповідач належним чином зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 47 962,86 грн, з яких 24 308,93 грн становить основний борг, а 23 653,93 грн нараховані проценти, що підтверджується розрахунком заборгованості та не спростовано відповідачем. Суд дійшов висновку, що умови кредитного договору є дійсними, погодженими сторонами та такими, що підлягають виконанню, а нарахування заборгованості здійснено відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором підтверджено матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 47 962,86 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи. Зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість у розмірі 47 962 (сорок сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн 86 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя С.В. Олійник