Ухвала суду № 135826260, 14.04.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2404/26

2-з/705/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви, подану представником Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Дудка Вікторією Борисівною, треті особи: приватний нотаріус Животовська Наталія Георгіївна, Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Уманської міської ради,

У С Т А Н О В И В:

Представник АТ КБ «Приватбанк» Дудка В.Б. звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів до пред`явлення позову, в якій просить витребувати у приватного нотаріуса Животовської Н.Г. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Уманської міської ради інформацію про склад сім`ї останнього та про осіб, зареєстрованих разом зі спадкодавцем ОСОБА_1 на день його смерті.

Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав кредитний договір №250220B1TT932395EKFYMAIN від 20.02.2025 та Паспорт споживчого кредиту від 20.02.2025; а також кредитний договір б/н від 26.02.2025 та паспорт споживчого кредиту від 26.02.2025.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер і на момент його смерті не виконав взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за вищезазначеними договоромами залишилась заборгованість у загальному розмірі 52701.86 грн.

З метою встановлення кола спадкоємців та пред`явлення до них вимог банк звернувся з претензією кредитора до органів нотаріату, які не надали інформацію про спадкоємців, але повідомили про наявність спадкової справи, відкритої приватним нотаріусом Животовською Н.Г.

Отримання банком самостійно інформації про спадкоємців позичальника не є можливим у зв`язку з дією положень ст. 8 Закону України «Про нотаріат».

Також, отримання позивачем інформації про осіб, які зареєстровані за однією адресою із спадкодавцем ускладнюється тим, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані є інформацією з обмеженим доступом, згідно з п. 2 ст. 11 не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційного інформації про особу без її згоди. Без вищевказаної інформації банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред`явлення позову до невідомих осіб не допускається. Метою процесуального інституту витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов`язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.

Заявник констатує, що він наразі позбавлений можливості захистити свої права та інтереси в судовому порядку, оскільки не володіє інформацією про спадкоємців, а відтак не може визначити підсудність майбутнього позову та виконати вимоги процесуального закону в частині зазначення у позові інформації про відповідачів. Пред`явлення позовів до невідомих осіб, без зазначення відповідачів, ЦПК України не допускається.

Представник заявника просила розглянути заяву у відсутність сторони.

Представники заінтересованих осіб повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Згідно з ст. 118 ЦПК України неявка заявника, заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши заяву про забезпечення доказів та додані матеріали, перевіривши обґрунтованість доводів заявника, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За правилами ч. 4 ст. 84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу (ч. 4 ст. 116 ЦПК України).

Згідно з п. п. 4-6 ч. 1 ст. 117 ЦПК України в заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази.

Під час вирішення питання про забезпечення доказів суд ураховує не тільки права та інтереси заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із задоволенням заяви про забезпечення доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено, або збирання та подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед, запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

Таким чином, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку ст.ст. 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до ст. 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

Звернувшись до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Животовської Н.Г. копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у Відділі державної реєстрації виконавчого комітету Уманської міської ради інформації про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_1 та про склад сім`ї останнього, представник АТ КБ «Приватбанк» не зазначив підстав, за яких можна припустити, що зазначені ним докази можуть бути втрачені або збирання чи подання цих доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Посилання представника заявника на неможливість захисту прав позивача без отримання доказів, які нададуть змогу встановити можливих відповідачів, як правонаступників боржника, для подання позовної заяви з вимогами про стягнення заборгованості, задоволення вимог шляхом звернення стягнення в межах спадкового майна не може бути підставою для вжиття судом заходів забезпечення доказів та може призвести до порушення прав та законних інтересів інших осіб, що захищені Законами України «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про нотаріат».

Відповідно до ч. 5 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

За встановлених обставин суд доходить до висновку, що заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів до пред`явлення позову є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 116-118, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Дудка Вікторії Борисівни, про забезпечення доказів до подання позовної заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р. В. Піньковський