Ухвала суду № 135826017, 20.04.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/2467/23

Провадження № 1-кп/588/10/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.06.2023 за № 12023200540000145, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кислівка Куп`янського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, з неповною вищою освітою, непрацюючого, який має інвалідність ІІІ групи, зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Прокурор Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023200540000145 від 29.06.2023.

В обґрунтування клопотання зазначається, що 28.06.2023, у точно невстановлений досудовим слідством час, близько 14 години, ОСОБА_6 , рухалась по вул. Швецова в с. Боромля Охтирського району. Проходячи поблизу господарства №15 вказаної вулиці, ОСОБА_6 , зустріла раніше знайомих їй, ОСОБА_4 , разом із його матір`ю ОСОБА_8 , з якими у неї протягом тривалого часу склались неприязні відносини. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на ґрунті давніх неприязних відносин, раптово виникла словесна сварка.

В ході вказаного конфлікту, ОСОБА_4 , вичерпавши словесні методи впливу, з метою спричинення тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості потерпілій ОСОБА_6 , перебуваючи в положенні стоячи обличчям один до одного, кистями рук схопив її за куртку в області грудей та наніс один удар правою взутою ногою в ділянку лівого стегна по передній поверхні, після цього наніс ще одного удару взутою правою ногою в ділянку правої гомілки по передній поверхні у верхній третині. В подальшому в ході сварки, ОСОБА_8 кистю лівої руки схопила ОСОБА_6 за четвертий палець кисті правої руки. Потерпіла ОСОБА_6 намагаючись вивільнити кисть своєї правої руки, парасолькою яку тримала в лівій руці відштовхнула від себе ОСОБА_8 та коли перебувала в положенні нахилившись вперед, ОСОБА_4 дістав із поліетиленового пакету, який був у нього із собою, скляну банку об`ємом один літр. ОСОБА_4 тримаючи скляну банку у правій руці, наніс нею одного удару зверху вниз потерпілій ОСОБА_6 в область лобної ділянки волосяної частини голови. В цей час до них почав наближатися чоловік потерпілої ОСОБА_9 , побачивши якого ОСОБА_4 злякався та втік, рухаючись далі по АДРЕСА_2 .

Внаслідок своїх умисних протиправних дій, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 213 від 02.08.2023, ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: синця невизначеної форми в ділянці лівого стегна по передній поверхні у верхній третині; синця невизначеної форми в ділянці лівого стегна по передньо-внутрішній поверхні в середній третині; синця невизначеної форми в ділянці правої гомілки по передній поверхні у верхній третині; рани невизначеної форми з накладанням двох хірургічних швів в лобній ділянці волосяної частини голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

13.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження.

Також у клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 перебуває на диспансерному обліку у лікаря психіатра КНП «Тростянецька міська лікарня» ТМР.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 780 від 27.11.2023 ОСОБА_4 на момент скоєння правопорушення страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді Шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг з наростаючим дефектом, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді Шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг з наростаючим дефектом. За своїм психічним станом ОСОБА_4 на даний час потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

Таким чином, в ході проведення досудового розслідування за матеріалами даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, у стані неосудності.

У зв`язку з наведеним прокурор просить суд застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 у судовому засіданні не визнав свою вину у завданні легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_6 та відмовився від надання пояснення посилаючись на те, що він хворіє, пройшло багато часу і він нічого не пам`ятає.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про застосування до його підзахисного примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу посилаючись на те, що ОСОБА_4 неодноразово проходив лікування та його стан здоров`я стабільний.

Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, покази потерпілої та свідків, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується показами допитаних у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 та свідків.

Зокрема допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 28.06.2023 у неї було заплановане практичне заняття у автошколі на 15:00 та вона о 14:00 вийшла з дому. Виходила з будинку разом з чоловіком, привітались із сусідами ОСОБА_10 , які стояли за двором. Чоловік залишився за двором, а вона пішла в напрямку центру села, щоб поїхати до м. Тростянець. Вона взяла із собою парасольку та документи. Коли пройшла 30 метрів, то побачила, що назустріч їй іде сім`я: ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . Йшли вони поряд, можливо на крок попереду ОСОБА_12 йшов ОСОБА_11 . Щойно ОСОБА_12 побачила її, то оглянулася назад і вперед. У ОСОБА_12 почали ворушитися губи, і вона зрозуміла, що остання щось говорить ОСОБА_11 , бо після цього ОСОБА_11 зафіксував на ній погляд і більше очей з неї не зводив. Вона продовжила рух, але зійшла в ліву сторону, уступивши їм дорогу. Весь цей час ОСОБА_12 щось говорила ОСОБА_11 . Коли порівнялась вона зі ОСОБА_13 , то ОСОБА_12 сказала: «Це вона на тебе сказала, що ти «піда..с та шизофренік». Після цієї фрази ОСОБА_11 блискавично схопив її за комір куртки. Вона хотіла зробити крок назад, але ОСОБА_11 стримував її, а потім штовхнув її від себе в праву сторону з його боку, а вона впала ліворуч від себе на руки та коліна, на траву. Лідія підбурювала ОСОБА_11 , говорила, що вона винувата у всіх їхніх бідах. Коли вона впала, то вони залишились у неї позаду, тому вона одразу підвелась, щоб бачити їх обох. ОСОБА_11 намагався вдарити її ногою, але вона відскочила. Лідія побачивши, що вона почала відходити від них, почала її стримувати, намагалась схопити, зачепила за ліве вухо, а по її правій руці, ліва рука Лідії зісковзнула та схопила лише за четвертий палець на правій руці. Коли ОСОБА_12 її стримувала, то в цей час ОСОБА_11 наносив удар правою ногою по внутрішній частині її лівої ноги. Доки вона відбивалась від ОСОБА_12 , то в неї на лівій руці висіла складена парасолька механізм якої спрацював та парасолька відкрилась. Вона почала парасолькою відштовхувати ОСОБА_12 у ліву сторону на схил, щоб збільшити відстань. Лідія почала відходити назад, поплила на мокрій траві та відпустила її палець, який сильно заболів. Вона глянула на палець, але крові не побачила. Потім вона перебуваючи в напівзігнутому положенні, стоячи, почала дивитися де перебуває ОСОБА_11 і в той момент вона побачила взуття ОСОБА_11 та занесену над нею руку над головою. В руці ОСОБА_11 було щось схоже на половину білої цеглини. Відбувся удар зверху по її голові. Майже одразу ОСОБА_11 зробив крок назад, щоб втекти та вона в цей момент побачила ногу її чоловіка біля неї. Її чоловік побіг за ОСОБА_11 . Шкарлет ОСОБА_12 в цей момент сказала їй: «Получила, це тобі за те, що ти так відносишся до нашої сім`ї». Чоловік відігнав ОСОБА_11 та повернувся назад до неї. У неї з голови почала текти кров. Її чоловік дав їй кофту, щоб вона могла прикласти, бо у неї йшла кров. В цей час вона викликала поліцію по телефону, а ОСОБА_11 став знову повертатися, але її чоловік вдруге його відігнав. Потім до ОСОБА_11 підійшла ОСОБА_12 та вони стали біля хвіртки господарства ОСОБА_14 . ОСОБА_11 почав кричав до неї: «Ти ще скажи, що це я тебе вдарив. Ти сама вдарилась об стовп». Як тільки приїхали поліцейські, то одразу підійшли ОСОБА_11 та ОСОБА_15 . Поліцейський ОСОБА_16 розмовляв із ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , а інший поліцейський відгородив Шкарлет від неї, щоб вони не підходили до неї. Хтось із поліцейських запитав, чим вдарили її, та вона з чоловіком показали на скляну, літрову банку, яка лежала на землі біля забору. Банка скотилась із гірки. Лідія говорила поліцейським, що це вона з чоловіком побили її та ОСОБА_11 . Потім під`їхала швидка допомога, вийшов фельдшер та запитав кому потрібна допомога. ОСОБА_12 сказала, що їй потрібна допомога, а фельдшер сказав, що не бачить, що їй потрібна негайна допомога, і він буде оглядати того в кого бачить травму. Так як у неї все було залите кров`ю, то водій швидкої приніс воду, щоб можна було обмити голову та подивитися на рану. Після того як обмили рану, то фельдшер сказав, що потрібно шити рану та їхати їй до лікарні. Також їй сказали, якщо вона поїде з ними, то вони відвезуть до лікарні у м. Охтирка. Вона відмовилась та сказала, що буде добиратися своїм транспортом, бо їй треба було поїхати до поліції, щоб написати заяву. Поліцейські запропонували її відвезти до відділення поліції та потім до лікарні, але вона відмовилась, бо не хотіла їхати в одному авто зі Шкарлетами. Після цього вже почали, оглядати сім`ю Шкарлет. Її чоловік пішов додому щоб перевдягатися та викликав знайомого, який має автомобіль, щоб поїхати до лікарні, а вона залишилась стояти з патрульними. Потім під`їхав автомобіль та вони з чоловіком поїхали до відділку поліції та до лікарні у м. Тростянець. У Лідії на руці була жіноча сумка середнього розміру коричневого кольору, а посередині сумки була вставка світлішого кольору, також був пакет-майка. У ОСОБА_11 також був пакет, який він зірвав з руки під час того, як наносив їй удар, тому одне вушко пакету було розірвано, а інше ціле. У пакеті були два глиняні полумиски та пуста банка з під кави, скляна із зеленою кришкою. Цей пакет ОСОБА_11 викинув, коли втікав від її чоловіка. Відстань від її господарства до місця сутички була близько 100 метрів. Із її чоловіком стояла сім`я ОСОБА_10 . Де саме знаходився чоловік, коли спілкувався із ОСОБА_10 , вона не бачила. Коли відкрилась парасолька, то ОСОБА_8 тримала її за палець. Їй довелось відштовхувати ОСОБА_12 , щоб вона відійшла від неї. Лідія відпустила її палець, лише коли поплила на мокрій траві та впала. Під час того як відкрилась парасолька і ОСОБА_12 впала, то її зір був направлений в ліву сторону, вона дивилась на ОСОБА_12 . Коли вона розверталась в сторону ОСОБА_11 , то була напівзігнута, а очима бачила, як щось було занесено над її головою. Після того як ОСОБА_11 її вдарив, то ніхто їй ударів більше не наносив. Вона придбавала ті ліки, які призначав їй лікар. Вона надала чеки на придбання пального. Для поїздок просила людей із ОСОБА_17 . Заправляли автомобіль тоді коли водієві було зручно. Вона приймала препарат мебікар для заспокоєння. Раніше, до випадку побиття, ОСОБА_12 часто говорила ОСОБА_11 про те, що якщо він нападе на неї, то йому за це нічого не буде. Вона не пам`ятає, який був удар у вухо, але воно було синє та розідране. Був момент, коли вона виходила із маршрутки, то ОСОБА_11 та ОСОБА_12 їй погрожували. Вона боїться зустрічати їх на вулиці. Така сама конфліктна ситуація уже була у 2017 році та дійшло до тілесних ушкоджень. Вона зверталась до поліції, де їм запропонували примирення на яке вони погодились. Відеозйомку відеозаписів проводив чоловік для того, щоб довести агресію в її сторону. Вона їздила до лікарні тому, що у неї був струс мозку, їй було погано. 28.06.2023 приїжджала до лікарні, робила рентген знімок. 29.06.2023 приїжджала до невролога та забрала заключення. Рентген знімок пальця є в її медичній карточці. Тілесне ушкодження було у лобній частині голови.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що він є поліцейським СРПП. Влітку 2023 року був виклик по селу Боромля у зв`язку зі сваркою, що відбулась між сусідам. На планшетний пристрій надійшло повідомлення про те, що сусідка розбила голову банкою. Вони виїхали на місце. Виїжджав на виклик із поліцейським ОСОБА_19 . Про вчинення кримінального правопорушення було повідомлено у чергову частину. Слідчо-оперативна група не виїжджала. Коли вони приїхали, то конфлікт фізичний уже був закінчений. Він побачив, що у потерпілої на обличчі була кров. Коли спілкувався з обвинуваченою, то вона пояснила, що коли вона йшла додому то виник конфлікт. Потерпіла пояснювала, що між нею та обвинуваченою і її сином виник конфлікт, відбувалася штовханина та в ході конфлікту потерпілій нанесли удар банкою. Потім викликали швидку. До лікарні із швидкою ніхто не захотів їхати. Він запропонував потерпілій поїхати до лікарні, а потім до відділення поліції. Потерпіла поїхала зі своїм знайомим у лікарню. Вони забрали обвинувачену та доставили до відділення поліції. Видимі тілесні ушкодження були тільки у потерпілої. Обвинувачену оглянув лікар, але не виявив тілесних ушкоджень. У потерпілої з голови текла кров, з лобної ділянка або вище. Обвинувачена скаржилась на біль у животі. У ОСОБА_20 не було видимих тілесних ушкоджень. Банка була пуста, скляна, знаходилась на узбіччі дороги під забором. Там був схил, можливо банка скотилась. Слідів крові на банці він не бачив. Вони допитали сина обвинуваченої та потім повезли обвинувачену до відділення поліції для допиту. Не може сказати чому не збереглось відео із бодікамер. Коли тільки вони приїхали, то був присутній чоловік потерпілої, який говорив, що він під час конфлікту не був присутній та коли вийшов, то побачив, що у дружини розбита голова. Усі кого опитували сусіди, сказали, що нічого не бачили. По поведінці обвинуваченої та потерпілої було видно, що між ними конфлікт. Чи була парасолька на місці пригоди не пам`ятає, була сонячна погода. Сумки у ОСОБА_12 та ОСОБА_11 були. Він робив фото із місяця події. Фото повинні були знаходитися на службовому планшеті, але він не знає, чому оригінали фото не збереглись. Бесіду проводили з усіма учасниками конфлікту. ОСОБА_11 залишився вдома, бо Лідія Шкарлет просила їх залишити його, оскільки в нього хвороба, тому вони забрали до відділення поліції тільки ОСОБА_21 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що він є поліцейським. 28.06.2023 він був на чергуванні з поліцейським ОСОБА_18 . На планшетний пристрій надійшло повідомлення про тілесні ушкодження по АДРЕСА_2 . Вони виїхали одразу разом із ОСОБА_18 . За вказаною адресою знаходились ОСОБА_8 та ОСОБА_22 , потерпіла ОСОБА_6 . У ОСОБА_6 була розсічена голова, вона тримала на голові чи в руках рушник. Також там був чоловік потерпілої. Потім приїхала швидка допомога, оглянули ОСОБА_6 , запитали чи ще комусь потрібна допомога. До швидкої підходила Шкарлет Лідія і їй надавали допомогу. Потерпіла розповідала, що ОСОБА_8 вдарила її банкою по голові в ході конфлікту, який виник між ними. Черговий поліції їм сказав, щоб везли всіх учасників у відділ поліції. ОСОБА_23 із чоловіком поїхали автомобілем у лікарню, а ОСОБА_8 вони відвезли до відділення поліції. ОСОБА_18 опитав ОСОБА_22 та останній пішов додому. Після того, як ОСОБА_6 з`їздила в лікарню, то приїхала в поліцію. У той день було тепло, дощу не було. Банка була, лежала під забором. Чи була на банці кров він не пам`ятає. Банка була скляна, ціла. В учасників події парасольку він не бачив. Інших свідків не було. Слідча група не виїжджала, бо повідомили чергового відділення поліції та далі діяли за його вказівками. Словесний конфлікт був, але тілесних пошкоджень у його присутності ніхто не завдавав. Фотозйомка місця події проводилась на планшетний пристрій. Також була увімкнена нагрудна бодікамера. У когось з учасників був пакет на руці, у кого саме не пам`ятає. Із показань учасників конфлікту, він зрозумів, що ОСОБА_15 завдала тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , у неї була розсічена голова. Чи були ще якісь тілесні ушкодження він не пам`ятає. Лідія Шкарлет скаржилась на біль у животі, її оглядали в автомобілі швидкої допомоги. Банка лежала під забором на відстані близько 7 метрів від місця події. Потерпіла показала на банку, якою її вдарили, тому він і звернув на неї увагу. Банка була ціла. Він бачив на голові потерпілої кров. ОСОБА_6 прикривала голову рушником чи якоюсь ганчіркою, він не пам`ятає точно чим.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що він працює лікарем-хірургом Тростянецької міської лікарні. У 2023 році, влітку, він надавав допомогу ОСОБА_6 , а саме зашивали голову та був перелом пальця. Чи накладали гіпс не пам`ятає. Потерпіла звернулась на прийом сама. Перелом був на четвертому пальці. Обвинувачена також зверталася до нього приблизно тоді, коли й потерпіла. Обвинувачена скаржилась на біль в животі та її направили на УЗД органів черевної порожнини. Діагноз він не пам`ятає. Після УЗД направили обвинувачену до районного хірурга, так як виявили гематому черевної порожнини. Те, що потерпілу вдарив ОСОБА_22 , він написав з її слів. Зламаний палець може бути видно по різному. Розсічення було на тім`яній ділянці голови, вимагалось зашивати рану. Він не пам`ятає чи направляли ОСОБА_6 на рентген. Основний діагноз у ОСОБА_6 було ушкодження голови. Попередній діагноз ОСОБА_6 був забій пальця кисті без ушкодження нігтьової пластини, щоб направити на рентген. 28.06.2023 було зроблено рентген, тому в той же день повинно бути направлення на рентген, або раніше.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що бачила ОСОБА_4 біля її хвіртки. Коли почула крик - була у дворі. З лівої руки у ОСОБА_25 текла кров з пальця. Там далі від її двору був крик, бачила ОСОБА_6 , її чоловіка та ОСОБА_8 . Вона не бачила бійку, тільки чула крики, що саме кричали вона не може сказати. ОСОБА_11 сказав їй, що у нього неприємності. Вона не говорила ні з ким. Права сторона у Лідії Шкарлет була брудна. В той день не йшов дощ. Вона не бачила у ОСОБА_26 тілесних ушкоджень, бо вони були далеко від неї. ОСОБА_11 не був агресивний. Хто кого бив вона не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що влітку 2023 року їх викликали, як бригаду швидкої допомоги для надання медичної допомоги ОСОБА_6 . Також разом з ним був водій ОСОБА_28 . По приїзду на місце вони побачили двох поліцейський. Також там була ОСОБА_6 та біля неї стояв чоловік, була Шкарлет Лідія та її син ОСОБА_4 . У ОСОБА_6 була розбита голова, кричали, що голову розбили банкою. Він запропонував поїхати в лікарню у м. Охтирка, але ОСОБА_6 сказала, що вони самі поїдуть до лікарні власним транспортом та поїхали в Тростянецьку лікарню. Крім розбитої голови він не бачив інших тілесних ушкоджень. Він зрозумів, що між ними була бійка, але через що бились не зрозумів. У автомобіль швидкої допомоги заводили ОСОБА_22 та йому робили електрокардіограму, нічого небезпечного для життя не було. ОСОБА_6 нічого не говорила, що у неї зламаний палець. Побиття Шкарлет Лідії він не бачив. В той день не було дощу, було жарко, можливо дощ був вночі. Він оглядав ОСОБА_8 , та пропонував відвезти її до лікарні в м. Охтирку, але чи призначав лікування він не пам`ятає. Синця на спині у ОСОБА_11 він не бачив. Була у ОСОБА_11 гостра реакція на стрес. У медичній документації усе написано, що він бачив під час огляду. Першій медичну допомогу надавали ОСОБА_6 , бо у неї була розбита голова. Ушкодження руки у ОСОБА_11 не було, крові він не бачив у ОСОБА_11 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснила, що наприкінці червня 27-28 числа 2023 року, близько 11-12 години, вона їхала з роботи велосипедом в контору ТДВ «Маяк» та бачила ОСОБА_8 та її сина ОСОБА_11 , далі стояла ОСОБА_6 . Вона привіталась та поїхала далі. Через тиждень вона зустріла потерпілу у м. Тростянець на зупинці, та остання розповіла, що її побили ОСОБА_8 та син ОСОБА_11 . Бійки вона не бачила, начебто в потерпілої на голові була кров. Вона не пам`ятає яка була погода в той день. ОСОБА_6 була у збудженому стані, коли вона її бачила тоді в кінці червня. Чоловіка потерпілої вона не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що працює в екстреній медичній допомозі у с. Боромля. 28.06.2023 він був на чергуванні разом із фельдшером ОСОБА_27 та в цей день був виклик на АДРЕСА_1 . Вони приїхали на виклик та побачили, що в потерпілої ОСОБА_6 розбита голова, вся в крові була. Також там були ОСОБА_8 та ОСОБА_22 . Фельдшер надавав допомогу ОСОБА_6 . Він був як водій. Принесли воду та ОСОБА_6 вмилася, більше ні у кого крові не було. Розбита голова у потерпілої була в частині волосся. Фельдшер сказав, що потрібно накладати шов, рекомендував відвезти в Тростянецьку міську лікарню, але вони відмовились, сказали, що поїдуть власним транспортом. Фельдшер промивав рану, накладав пов`язку. Шкарлет ОСОБА_12 скаржилась на те, що сина вдарили. ОСОБА_30 , зробили кардіограму, але у нього все було добре. Допомоги ОСОБА_13 не потребували. З розмови між ними стало зрозуміло, що ОСОБА_6 вдарили банкою по голові, банку він не бачив. У потерпілої було обличчя у крові, промили їй рану водою, пляшку з водою він завжди возить із собою. В той день була суха погода, дощу не було. Що казали тоді Шкрлети він не пам`ятає, при них сварки між ОСОБА_6 та ОСОБА_13 не було. Чи був чоловік ОСОБА_6 також присутнім він не може сказати точно. Коли вони під`їхали, то чоловіка ОСОБА_6 не було там. Він не чув, щоб ОСОБА_6 скаржилась на біль у пальці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він є чоловіком потерпілої. 28.06.2023, в обідній час, жінка виїздила на заняття в Тростянець та пішла в бік центру села. Він її проводжав та за двором зустрів сусіда ОСОБА_31 і стали розмовляти. Випадково повернувшись, він побачив, що на повороті, на відстані приблизно 100 метрів відбувається бійка. ОСОБА_8 та ОСОБА_4 били його дружину. Він побіг до них розбороняти. Ноги, руки мелькали, дружина парасолькою захищалася, хто куди бив він точно не бачив. Бачив як ОСОБА_11 бив ногою, коли ОСОБА_12 намагалась забрати парасольку. У дружини була розкрита парасолька і вона нею захищалася. Коли він біг, то ОСОБА_11 дістав з пакету банку та вдарив по голові дружину і одразу почав тікати в бік центру села. Це була скляна літрова банка. Він погнався за ОСОБА_11 . Через 30 метрів ОСОБА_11 упав, а він розвернувся та повернувся до дружини. Повернувшись до дружини він побачив, що в неї з голови текла кров. Він зняв кофту та дав дружині, щоб та прикрила рану. Потім викликали швидку та поліцію. Дружина не наносила удари ОСОБА_13 . Лідія тримала за руку дружину, а ОСОБА_11 бив дружину ногами, один раз він точно бачив, а потім вдарив по голові банкою. Банка скотилась вниз із пагорба. Коли приїхала швидка, то він перебував біля дружини. Як поїхали в лікарню, то виявили перелом пальця, від якої дії стався перелом пальця він не може сказати. Коли була поліція та швидка допомога, то ОСОБА_8 поводила себе агресивно. Бійка була на горі, біля стовпа, в тому місці, де він показував на слідчому експерименті. ОСОБА_11 бив дружину ногами в ділянку ніг або тулуба. Банка не розбилась, а скотилась з гори вниз. У дружини текла з голови кров. Скаржилась дружина на біль у пальці. Пропонували поїхати в Охтирську лікарню, тому вони вирішили самі поїхати в Тростянецьку лікарню. Він сходив переодягнувся і вони поїхали у Тростянець. Чи опитувала його тоді поліція він не пам`ятає. Пляшку з водою дав водій швидкої. В той день дощу не було, перед цим був дощ, були калюжі. Дружина взяла парасольку на випадок, якщо буде дощ. Чому в дружини була відкрита парасолька він не може пояснити. Банка була пуста, літрова. Парасольку дружини ламала ОСОБА_8 . Сумки стояли на землі та з однієї з цих сумок ОСОБА_11 взяв банку. У лікарню відвозив знайомий ОСОБА_32 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 пояснив, що працює завідуючим хірургічним відділенням Тростянецької міської лікарні, обставин огляду ОСОБА_6 не пам`ятає. Взагалі капілярна кровотеча є невеликою, зазвичай триває півтори-три хвилини. На обличчя кров може попасти, але не багато. Якщо є рана, то не може бути капілярна кровотеча, тим паче на голові. Капілярна кровотеча при поверхневій рані буває. Перелом пальця візуально видно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 пояснив, що він працює лікарем-рентгенологом Тростянецької міської лікарні. Усіх пацієнтів він не пам`ятає, те, що зверталась потерпіла або обвинувачена до нього він не пам`ятає. Він описує рентгенограму, рентген не завжди точний, рентгенознаки перелому - це не діагноз, а лише опис. Не завжди на знімку фіксується перелом. Остаточний діагноз ставить травматолог після огляду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 пояснив, що в кінці червня 2023 року йому зателефонував ОСОБА_36 та повідомив, що його жінку побили, потрібна допомога. Він приїхав на автомобілі та повіз їх у місто Тростянець. Коли він приїхав до них, то стояла швидка допомога та поліція. Він забрав ОСОБА_37 та ОСОБА_38 та повіз їх у місто Тростянець до лікарні, де їм надавали медичну допомогу, а потім привіз назад у село Боромля. На другий день він також возив у лікарню в м. ОСОБА_39 та ОСОБА_38 . Також він возив їх до міста Охтирка до судового експерта, а також у місто Суми у міську лікарню. Бензином заправлялись на заправці під час поїздок, а також вдома ОСОБА_9 заправляв. У ОСОБА_23 сильно боліла голова. Коли возив на другий день після сварки ОСОБА_6 у лікарню, то вона лежала на задньому сидінні, так як у неї крутилась голова. Усі поїздки були пов`язані з лікуванням потерпілої з червня по липень. Автомобіль у нього марки «Джилі-СК». Коли він приїхав на місце події, то там була поліція, швидка, обвинувачені. Саму бійку він не бачив. У потерпілої боліла голова, на светрі була кров, також болів палець. Він працював із чоловіком потерпілої 10 років тому. Заправляв автомобіль лише бензином 92 та 95. Був випадок коли заправився рано вранці та пізно увечері. Він бачив у ОСОБА_6 загіпсований палець. Усього разом він возив ОСОБА_6 у лікарню близько 8-10 разів. Чи давали потерпілій направлення у лікарню в м. Суми він не знає. У жовтні в лікарню не возив.

Також винуватість ОСОБА_4 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- фактичними даними, які містяться у заяві потерпілої ОСОБА_6 від 28.06.2023, адресованій начальнику відділення поліції №1 м. Тростянець Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, в якій потерпіла просила провести перевірку за фактом її побиття ОСОБА_8 та ОСОБА_4 28.06.2023 близько 14 год. 10 хв. у с. Боромля по вул. Швецова. Зокрема потерпіла вказала, що їй завдано удару скляною банкою по голові, а також, що її хватали руками та штовхали (а.с. 88, том 1);

- фактичними даними, які мітяться у висновку лікаря КНП «Тростянецька міська лікарня» ОСОБА_40 , щодо проведення рентгенологічного обстеження ОСОБА_6 від 28.06.2023, відповідно до яких у потерпілої виявлено ознаки перелому дистальної фаланги 4-го пальця правої кисті (а.с. 89, том 1);

- фактичними даними, які містяться у медичній карті амбулаторного хворого ОСОБА_6 , відповідно до яких 28.06.2023 потерпілу було оглянуто лікарем-хірургом. Під час огляду потерпіла скаржилась на рану в тім`яній ділянці голови та біль в ділянці дистальної фаланги IV пальця правої кисті. Зі слів, травми отримала 28.06.2023 близько 14 год. 10 хв. під час бійки із знайомими особами. В ході огляду виявлено в ділянці тім`я рану розмірами 1,5х0,5х0,5. В ділянці дистальної фаланги четвертого пальця правої кисті визначається набряк, біль при пальпації. Також 28.06.2023 ОСОБА_6 було оглянуто лікарем неврологом. Під час огляду потерпіла скаржилась на головний біль, блювоту, плаксивість (а.с. 89, 199-215 том 1);

- висновком експерта № 213 від 02.08.2023, відповідно до якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_6 виявлені такі тілесні ушкодження: в ділянці лівого стегна по передній поверхні в верхній третині синець невизначеної форми, в ділянці лівого стегна по передньо-внутрішній поверхні в середній третині синець невизначеної форми, в ділянці правої гомілки по передній поверхні в верхній третині синець невизначеної форми, в лобній ділянці волосяної частини голови рана невизначеної форми з накладанням 2-х хірургічних швів, в ділянці вушної раковини ліворуч 2 садна. Перелом дистальної фаланги четвертого пальця правої кисті. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчіть характер ушкоджень. Давність нанесення ушкоджень може відповідати даті, зазначеній в постанові, про що свідчить колір синців, характер кірок саден та відсутність ознак зрощення перелому в момент звернення за меддопомогою. Тілесне ушкодження у вигляді перелому дистальної фаланги четвертого пальця правої кисті по тривалості розладу здоров`я кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, так як спричинило тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш як 21 день). Решта тілесних ушкоджень по тривалості розладу здоров`я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я, так як мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш, як шість днів (а.с. 92-93, том 1);

- фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6 від 13.10.2023 з доданою до нього ілюстративною фототаблицею та відеозаписом слідчої дії, відповідно до яких потерпіла розповіла та показала на місцевості, як 28.06.2023 близько 14 год. вона рухалась по вул. Швецова в с. Боромля та поблизу господарства № 15 зустріла раніше знайомих їй місцевих мешканців ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які рухались їй на зустріч та з якими у неї були давні неприязні відносини. Між ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 виникла сварка. В ході конфлікту ОСОБА_4 , перебуваючи у положенні стоячи напроти неї, кистями правої та лівої руки схопив її за куртку в області грудей. Вона, вириваючись, впала на землю, потім підвелась та, коли знову перебувала в положенні стоячи напроти ОСОБА_4 , він взутою правою ногою наніс один удар в область лівого стегна. ОСОБА_8 , яка знаходилась ліворуч від потерпілої, відкритою долонею правої руки нанесла потерпілій удар в область лівого вуха. Одночасно з цим ОСОБА_8 кистю лівої руки схопила ОСОБА_6 за четвертий палець правої кисті та потягнула на себе. В цей час ОСОБА_4 наніс потерпілій взутою правою ногою один удар в область лівого стегна та два удари в область правої гомілки. Потерпіла тримаючи на лівій руці парасольку відштовхувала ОСОБА_8 від себе, в результаті чого остання впала на узбіччя дороги. Коли ОСОБА_6 перебувала в положенні стоячи, дещо нахиленою вперед, ОСОБА_4 дістав із пакету, який був у нього із собою скляну банку. Тримаючи у правій руці скляну банку та перебуваючи праворуч від потерпілої, ОСОБА_4 наніс один удар зверху вниз в область лобної ділянки голови ОСОБА_6 (а.с. 94-102, том 1);

- висновком експерта № 402 від 26.10.2023, відповідно до якого встановлено, що механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_41 , може відповідати механізму показаного нею під час проведення слідчого експерименту, а саме, що ОСОБА_4 наносив потерпілій тілесні ушкодження в ділянку лівого стегна, правої гомілки та скляною банкою в лобну ділянку, а ОСОБА_8 наносила удар в ділянку лівого вуха та хапала за четвертий палець правої кисті (а.с. 103, том 1);

- фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксування зі свідком ОСОБА_9 від 13.10.2023, з доданим до нього відеозаписом слідчої дії, відповідно до яких свідок розповів та показав на місцевості як 28.06.2023 приблизно о 14 год. 00 хв. відбулася сварка між його дружиною ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і ОСОБА_4 . В ході сварки ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 удар банкою в область лобної ділянки волосяної частини голови праворуч, після чого почав тікати (а.с. 104-109, том 1);

- фактичними даними, які містяться у повідомленні КНП «Тростянецька міська лікарня» ТМР, відповідно до яких ОСОБА_6 зверталася за медичною допомогою до лікаря-хірурга 28.06.2023 (а.с. 131, том 1);

- фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 22.11.2023 та ілюстративній фототаблиці до нього, відповідно до яких було оглянуто ділянку місцевості, де відбувалася бійка на вул. Швецова у с. Боромля Охтирського району Сумської області (а.с. 133-139, том 1);

- світлинами обставин місця події (а.с. 4-6, том 2).

Вказані докази суд вважає належними, допустимими та достатніми, оскільки у своїй сукупності підтверджують обставини звинувачення ОСОБА_42 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 780 від 27.11.2023 ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг з наростаючим дефектом. За своїм психічним станом ОСОБА_4 на даний час потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги (а.с.141-144, том 1).

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно ч. 2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення нею суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати значення своїх дій (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про психіатричну допомогу" примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.

Статтею 92 КК України визначено, що примусовими заходами медичного характеру визначено надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, до спеціального лікувального закладу з метою обов`язкового лікування особи, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно із ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

Частиною 4 ст. 503 КПК України передбачено, що примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи висновок судової психіатричної експертизи, а також з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворої особи, з метою її обов`язкового лікування та запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь, суд вважає, що до ОСОБА_42 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Доводи захисника про те, що стан здоров`я ОСОБА_4 стабільний не спростовують висновки експерта про те, що останній потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, оскільки страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг з наростаючим дефектом.

Виходячи із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові №7 від 03 червня 2005 року "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування", суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.

В ході судового розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характерупредставником потерпілої ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди представник потерпілої мотивував тим, що внаслідок спричинення потерпілій тілесних ушкоджень останній довелося лікуватися та придбавати ліки, що завдало їй певних фінансових втрат. Витрати на лікування та придбання ліків складають 2872,89 грн. Також ОСОБА_6 було витрачено кошти на поїздки до м. Тростянець для отримання медичної допомоги та з`явлення до слідчих, зокрема на пальне було витрачено 7020,26 грн. Крім того, ОСОБА_6 було завдано шкоду внаслідок пошкодження майна парасольки вартістю 356,20 грн. Таким чином ОСОБА_26 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 10 249 грн 35 коп. Також, внаслідок спричинених з вини ОСОБА_43 та ОСОБА_8 ушкоджень ОСОБА_6 було завдано моральної шкоди, яка полягала в наступному: фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я; душевними стражданнями, пережитими потерпілою у зв`язку з її побиттям; зміною звичного укладу життя, спричиненого потребою у лікуванні та участю у досудовому розслідуванні та в судовому розгляді кримінального провадження; постійним почуттям небезпеки та відчуттям страху за своє життя та здоров`я через неспровокований та агресивний напад ОСОБА_43 та ОСОБА_8 , які проживають по сусідству; агресивною поведінкою ОСОБА_8 та її сина ОСОБА_4 , що супроводжується постійними погрозами на адресу потерпілої та її родини; хвилюванням у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя. Перелом пальця та інші тілесні ушкодження спричинили значний фізичний, емоційний дискомфорт та постійні переживання. Заподіяну моральну шкоду позивачка оцінює у 50 000 грн. Крім того, ОСОБА_6 очікує понести витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

У судовому засіданні потерпіла та її представник цивільний позов підтримали, просили задовольнити вимоги.

ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні заперечили проти цивільного позову.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої суд враховує таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1186 ЦК України шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно ч. 2 ст. 1186 ЦК України, якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв`язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.

Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 11.12.2024 по справі № 626/924/23 «обставини, через які особа в момент завдання шкоди не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, можуть бути відрізнятися, зокрема і за тривалістю. В одних випадках, це може бути хронічне (тобто тривале або таке, що періодичне повторюється) психічне захворювання, а в інших - відносно короткочасний емоційний стан, який призводить до тимчасового розладу психічної діяльності (наприклад стан афекту тощо). Однак в усіх наведених випадках правове значення при застосуванні статті 1186 ЦК України має те, що фізична особа, яка не визнана недієздатною, в момент завдання шкоди не усвідомлює значення своїх дій та (або) не може керувати ними.

Використане законодавцем у першому реченні абзацу 1 частини першої статті 1186 ЦК України формулювання: «Шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується», є загальним правилом, яке поширюється на всіх осіб, які завдали шкоди у відповідному стані, незалежно від виду та тривалості такого стану.

Далі у частині першій статті 1186 ЦК України законодавець наводить два виключення із загального правила, коли обов`язок відшкодування шкоди завданої особою вказаною у першому реченні абзацу 1 частини першої цієї статті, може (або має) бути покладено на таку особу (завдавача шкоди):

1) коли суд, врахувавши матеріальне становище потерпілого та особи, яка завдала шкоди, дійде висновку про можливість її відшкодування завдавачем повністю або частково;

2) коли ця особа (завдавач шкоди) сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин, шкода відшкодовується на загальних підставах, визначених ЦК України.

Натомість у частині другій статті 1186 ЦК України законодавець визначив випадки, коли окрім завдавача шкоди, суд може покласти обов`язок з її відшкодування на інших конкретно визначених осіб та за певних умов - чоловіка (дружину), батьків, повнолітніх дітей, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.

Водночас правила частини другої статті 1186 ЦК України не скасовують правил викладених у частині першій цієї статті і не суперечать ним».

В даній справі стороною позивача та стороною відповідача не надано доказів щодо матеріального становища потерпілої ОСОБА_6 та особи, яка завдала шкоди ОСОБА_4 .

Також в ході судового розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру не установлено обставин про те, що ОСОБА_4 сам довів себе до стану, в якому він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними в результаті вживання ним спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин.

Відтак суд не вбачає підстав для стягнення саме із ОСОБА_4 завданої потерпілій шкоди, тому цивільний позов не підлягає задоволенню.

Разом із тим, в ході судового розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру було установлено, що ОСОБА_4 тривалий час хворіє психічним захворюванням, перебуває на диспансерному обліку в лікаря психіатра проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_8 , яка є фактичним його опікуном, тому саме на останню може бути судом покладено обов`язок відшкодування шкоди завданої потерпілій ОСОБА_6 .

Однак в даному кримінальному провадженні, яке здійснюється у загальному порядку, передбаченому положеннями КПК України та в порядку передбаченому для розгляду кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, судом вже було прийнято рішення про стягнення із ОСОБА_8 коштів на відшкодування шкоди завданої потерпілій ОСОБА_6 . Таким чином, задоволення позову може призвести до подвійного стягнення із ОСОБА_8 коштів на відшкодування шкоди завданої потерпілій ОСОБА_6 .

Відтак, цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням не підлягає задоволенню.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 503, 512-513 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12023200540000145 від 29.06.2023 відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1