Вирок № 135826016, 20.04.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/2467/23

Провадження № 1-кп/588/10/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200540000145від 29.06.2023відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Костянтинівка Донецької області, громадянки України, з неповною вищою освітою, яка є пенсіонеркою, вдовою, зареєстрована та фактично проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_5 ,

потерпіла ОСОБА_6 ,

представник потерпілої ОСОБА_7 ,

У С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що 28.06.2023, близько 14 години, поблизу господарства розташованого по вулиці Швецова, 15 у с. Боромля Охтирського району між ОСОБА_6 та раніше знайомою їй ОСОБА_3 на ґрунті давніх неприязних відносин, раптово виникла словесна сварка. В ході конфлікту, ОСОБА_3 , вичерпавши словесні методи впливу, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості потерпілій ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, нанесла один удар кистю правої руки в ділянку вушної раковини ліворуч, після чого кистю лівої руки схопила потерпілу за четвертий палець кисті правої руки, та з силою потягла на себе, при цьому сильно стискаючи вказану кінцівку.

Внаслідок своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 213 від 02.08.2023, заподіяла потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження, у вигляді: двох саден в ділянці вушної раковини ліворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я; перелому дистальної фаланги четвертого пальця правої кисті, яке кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я більше 21 дня.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , за пред`явленим їй обвинуваченням за ч. 1 ст. 122 КК України винуватою себе не визнала та пояснила, що 25.06.2023 у неї був день народження, її привітали колеги вдома. Вона зібрала полуницю, продала її, щоб забрати сина ОСОБА_8 з лікарні. Коли вона йшла додому, то її зустріла ОСОБА_9 , яка вдарила ногою в колесо велосипеда. Через два дні вона поїхала по сина ОСОБА_8 до м. Охтирка, де він лежав у лікарні. Коли вони приїхали додому, то зайшли у магазин по хліб. В подальшому ОСОБА_8 пішов вперед, а вона набагато далі йшла за ним. На одній руці у неї була сумка з двома хлібинами, на другій сумка з брудним пластиковим посудом. У вухах у ОСОБА_8 були навушники. На зустріч їм ішла ОСОБА_9 , яка минула ОСОБА_8 , дійшла до неї, розвернулася та сказала: « ОСОБА_10 свого із дурки?». Вона розвернулася до ОСОБА_9 , щоб щось відповісти, а та вдарила її ногою в живіт два рази. В руках у ОСОБА_6 нічого не було. Потім ОСОБА_6 схопила її за руку та ривком скинула з пагорба з АДРЕСА_2 . Сама ОСОБА_6 також впала на пагорбі. Потім ОСОБА_8 повернувся та ОСОБА_6 схопила його за плечі, обкрутила ногою його ноги та звалила. Вони впали разом. У ОСОБА_8 був пошкоджений висок. Потім у якийсь момент підбіг ОСОБА_11 та вдарив ногою ОСОБА_8 між лопатками. Вона крикнула ОСОБА_8 , щоб він утікав і той побіг. Коли ОСОБА_11 наздогнав ОСОБА_8 , то між ними почалася бійка. ОСОБА_9 стояла знімала на телефон місце бійки. Коли вона піднялася на пагорб, то побачила, що у ОСОБА_6 текла кров з голови. ОСОБА_12 стояла біля власного двору та бачила, що відбувалось. Люди, які стояли на горі та бачили бійку обійшли їх іншою дорогою, бо не хотіли бути свідками. Вона зателефонувала до поліції та їй сказали телефонувати на швидку. Коли вона зателефонувала на швидку, то сказали, що вже їдуть. В який момент під`їхала поліція вона не пам`ятає. Лікар протер на голові у ОСОБА_6 та сказав, що даремно викликали, здерта шкіра. ОСОБА_6 сказала, що потрібно зашивати. Ніхто нічого не промивав. На момент, коли її оглядав фельдшер швидкої, то на животі у неї було два крововиливи. Їй вкололи знеболювальний укол. ОСОБА_8 казав фельдшеру, що його ударив ОСОБА_11 по спині. Їй запропонував фельдшер поїхати у лікарню, але вона відмовилася. Потім її забрали в поліцію, не дали можливості поїхати у лікарню. Вона не дозволила поліцейським забрати сина у збудженому стані до відділення поліції. У поліції слідчий її опитав, записав її покази та сказали їхати додому. Коли вона виходила з поліції, то на вході зустріла ОСОБА_9 та ОСОБА_13 . Як вона приїхали додому ввечері, то у неї болів живіт, навіть втрачала свідомість від болю. Вранці у неї були панічні атаки та болі, тому вона поїхала до лікарні. Вона пройшла УЗД та їй сказали, що у неї крововилив у черевну порожнину. Вона не била ОСОБА_6 , вважає, що потерпіла готувалася їй помститися, бо були отруєні собаки. Швидку допомогу викликала вона. Першим оглянув ОСОБА_6 , лікар ОСОБА_14 , де було виявлено травму голови та пошкодження пальця, при цьому потерпілу не направляли на рентген пальця. Вважає, що якщо б у потерпілої був зламаний палець, то остання мала б про це сказати лікарю швидкої та лікарю-хірургу. Подряпини, синці на вухах не вказані лікарем у картці ОСОБА_6 . Цивільний позов потерпілої не визнає, оскільки не має до цього ніякого відношення. Не надано рецептів призначених лікарями ліків. Ліки, які призначив лікар ОСОБА_14 не купувалися. У цивільному позові зазначені ліки, які не стосуються завданої шкоди. Чеки на придбання бензину отримувались чоловіком ОСОБА_6 на заправці, де останній працював.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті та визнаних судом доведеними підтверджується показами допитаних у судовому засіданні потерпілої та свідків.

Зокрема допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 28.06.2023 у неї було заплановане практичне заняття у автошколі на 15:00 та вона о 14:00 вийшла з дому. Виходила з будинку разом з чоловіком, привітались із сусідами ОСОБА_15 , які стояли за двором. Чоловік залишився за двором, а вона пішла в напрямку центру села, щоб поїхати до м. Тростянець. Вона взяла із собою парасольку та документи. Коли пройшла 30 метрів, то побачила, що назустріч їй іде сім`я: ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Йшли вони поряд, можливо на крок попереду ОСОБА_16 йшов ОСОБА_8 . Щойно ОСОБА_16 побачила її, то оглянулася назад і вперед. У ОСОБА_16 почали ворушитися губи, і вона зрозуміла, що остання щось говорить ОСОБА_8 , бо після цього ОСОБА_8 зафіксував на ній погляд і більше очей з неї не зводив. Вона продовжила рух, але зійшла в ліву сторону, уступивши їм дорогу. Весь цей час ОСОБА_16 щось говорила ОСОБА_8 . Коли порівнялась вона зі ОСОБА_17 , то ОСОБА_16 сказала: «Це вона на тебе сказала, що ти «піда..с та шизофренік». Після цієї фрази ОСОБА_8 блискавично схопив її за комір куртки. Вона хотіла зробити крок назад, але ОСОБА_8 стримував її, а потім штовхнув її від себе в праву сторону з його боку, а вона впала ліворуч від себе на руки та коліна, на траву. Лідія підбурювала ОСОБА_8 , говорила, що вона винувата у всіх їхніх бідах. Коли вона впала, то вони залишились у неї позаду, тому вона одразу підвелась, щоб бачити їх обох. ОСОБА_8 намагався вдарити її ногою, але вона відскочила. Лідія побачивши, що вона почала відходити від них, почала її стримувати, намагалась схопити, зачепила за ліве вухо, а по її правій руці, ліва рука Лідії зісковзнула та схопила лише за четвертий палець на правій руці. Коли ОСОБА_16 її стримувала, то в цей час ОСОБА_8 наносив удар правою ногою по внутрішній частині її лівої ноги. Доки вона відбивалась від ОСОБА_16 , то в неї на лівій руці висіла складена парасолька механізм якої спрацював та парасолька відкрилась. Вона почала парасолькою відштовхувати ОСОБА_16 у ліву сторону на схил, щоб збільшити відстань. Лідія почала відходити назад, поплила на мокрій траві та відпустила її палець, який сильно заболів. Вона глянула на палець, але крові не побачила. Потім вона перебуваючи в напівзігнутому положенні, стоячи, почала дивитися де перебуває ОСОБА_8 і в той момент вона побачила взуття ОСОБА_8 та занесену над нею руку над головою. В руці ОСОБА_8 було щось схоже на половину білої цеглини. Відбувся удар зверху по її голові. Майже одразу ОСОБА_8 зробив крок назад, щоб втекти та вона в цей момент побачила ногу її чоловіка біля неї. Її чоловік побіг за ОСОБА_8 . Шкарлет ОСОБА_16 в цей момент сказала їй: «Получила, це тобі за те, що ти так відносишся до нашої сім`ї». Чоловік відігнав ОСОБА_8 та повернувся назад до неї. У неї з голови почала текти кров. Її чоловік дав їй кофту, щоб вона могла прикласти, бо у неї йшла кров. В цей час вона викликала поліцію по телефону, а ОСОБА_8 став знову повертатися, але її чоловік вдруге його відігнав. Потім до ОСОБА_8 підійшла ОСОБА_16 та вони стали біля хвіртки господарства ОСОБА_12 . ОСОБА_8 почав кричав до неї: «Ти ще скажи, що це я тебе вдарив. Ти сама вдарилась об стовп». Як тільки приїхали поліцейські, то одразу підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_18 . Поліцейський ОСОБА_19 розмовляв із ОСОБА_16 та ОСОБА_8 , а інший поліцейський відгородив Шкарлет від неї, щоб вони не підходили до неї. Хтось із поліцейських запитав, чим вдарили її, та вона з чоловіком показали на скляну, літрову банку, яка лежала на землі біля забору. Банка скотилась із гірки. Лідія говорила поліцейським, що це вона з чоловіком побили її та ОСОБА_8 . Потім під`їхала швидка допомога, вийшов фельдшер та запитав кому потрібна допомога. ОСОБА_16 сказала, що їй потрібна допомога, а фельдшер сказав, що не бачить, що їй потрібна негайна допомога, і він буде оглядати того в кого бачить травму. Так як у неї все було залите кров`ю, то водій швидкої приніс воду, щоб можна було обмити голову та подивитися на рану. Після того як обмили рану, то фельдшер сказав, що потрібно шити рану та їхати їй до лікарні. Також їй сказали, якщо вона поїде з ними, то вони відвезуть до лікарні у м. Охтирка. Вона відмовилась та сказала, що буде добиратися своїм транспортом, бо їй треба було поїхати до поліції, щоб написати заяву. Поліцейські запропонували її відвезти до відділення поліції та потім до лікарні, але вона відмовилась, бо не хотіла їхати в одному авто зі Шкарлетами. Після цього вже почали, оглядати сім`ю Шкарлет. Її чоловік пішов додому щоб перевдягатися та викликав знайомого, який має автомобіль, щоб поїхати до лікарні, а вона залишилась стояти з патрульними. Потім під`їхав автомобіль та вони з чоловіком поїхали до відділку поліції та до лікарні у м. Тростянець. У Лідії на руці була жіноча сумка середнього розміру коричневого кольору, а посередині сумки була вставка світлішого кольору, також був пакет-майка. У ОСОБА_8 також був пакет, який він зірвав з руки під час того, як наносив їй удар, тому одне вушко пакету було розірвано, а інше ціле. У пакеті були два глиняні полумиски та пуста банка з під кави, скляна із зеленою кришкою. Цей пакет ОСОБА_8 викинув, коли втікав від її чоловіка. Відстань від її господарства до місця сутички була близько 100 метрів. Із її чоловіком стояла сім`я ОСОБА_15 . Де саме знаходився чоловік, коли спілкувався із ОСОБА_15 , вона не бачила. Коли відкрилась парасолька, то ОСОБА_3 тримала її за палець. Їй довелось відштовхувати ОСОБА_16 , щоб вона відійшла від неї. Лідія відпустила її палець, лише коли поплила на мокрій траві та впала. Під час того як відкрилась парасолька і ОСОБА_16 впала, то її зір був направлений в ліву сторону, вона дивилась на ОСОБА_16 . Коли вона розверталась в сторону ОСОБА_8 , то була напівзігнута, а очима бачила, як щось було занесено над її головою. Після того як ОСОБА_8 її вдарив, то ніхто їй ударів більше не наносив. Вона придбавала ті ліки, які призначав їй лікар. Вона надала чеки на придбання пального. Для поїздок просила людей із ОСОБА_20 . Заправляли автомобіль тоді коли водієві було зручно. Вона приймала препарат мебікар для заспокоєння. Раніше, до випадку побиття, ОСОБА_16 часто говорила ОСОБА_8 про те, що якщо він нападе на неї, то йому за це нічого не буде. Вона не пам`ятає, який був удар у вухо, але воно було синє та розідране. Був момент, коли вона виходила із маршрутки, то ОСОБА_8 та ОСОБА_16 їй погрожували. Вона боїться зустрічати їх на вулиці. Така сама конфліктна ситуація уже була у 2017 році та дійшло до тілесних ушкоджень. Вона зверталась до поліції, де їм запропонували примирення на яке вони погодились. Відеозйомку відеозаписів проводив чоловік для того, щоб довести агресію в її сторону. Вона їздила до лікарні тому, що у неї був струс мозку, їй було погано. 28.06.2023 приїжджала до лікарні, робила рентген знімок. 29.06.2023 приїжджала до невролога та забрала заключення. Рентген знімок пальця є в її медичній карточці. Тілесне ушкодження було у лобній частині голови.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що він є поліцейським СРПП. Влітку 2023 року був виклик по селу Боромля у зв`язку зі сваркою, що відбулась між сусідам. На планшетний пристрій надійшло повідомлення про те, що сусідка розбила голову банкою. Вони виїхали на місце. Виїжджав на виклик із поліцейським ОСОБА_22 . Про вчинення кримінального правопорушення було повідомлено у чергову частину. Слідчо-оперативна група не виїжджала. Коли вони приїхали, то конфлікт фізичний уже був закінчений. Він побачив, що у потерпілої на обличчі була кров. Коли спілкувався з обвинуваченою, то вона пояснила, що коли вона йшла додому то виник конфлікт. Потерпіла пояснювала, що між нею та обвинуваченою і її сином виник конфлікт, відбувалася штовханина та в ході конфлікту потерпілій нанесли удар банкою. Потім викликали швидку. До лікарні із швидкою ніхто не захотів їхати. Він запропонував потерпілій поїхати до лікарні, а потім до відділення поліції. Потерпіла поїхала зі своїм знайомим у лікарню. Вони забрали обвинувачену та доставили до відділення поліції. Видимі тілесні ушкодження були тільки у потерпілої. Обвинувачену оглянув лікар, але не виявив тілесних ушкоджень. У потерпілої з голови текла кров, з лобної ділянка або вище. Обвинувачена скаржилась на біль у животі. У ОСОБА_23 не було видимих тілесних ушкоджень. Банка була пуста, скляна, знаходилась на узбіччі дороги під забором. Там був схил, можливо банка скотилась. Слідів крові на банці він не бачив. Вони допитали сина обвинуваченої та потім повезли обвинувачену до відділення поліції для допиту. Не може сказати чому не збереглось відео із бодікамер. Коли тільки вони приїхали, то був присутній чоловік потерпілої, який говорив, що він під час конфлікту не був присутній та коли вийшов, то побачив, що у дружини розбита голова. Усі кого опитували сусіди, сказали, що нічого не бачили. По поведінці обвинуваченої та потерпілої було видно, що між ними конфлікт. Чи була парасолька на місці пригоди не пам`ятає, була сонячна погода. Сумки у ОСОБА_16 та ОСОБА_8 були. Він робив фото із місяця події. Фото повинні були знаходитися на службовому планшеті, але він не знає, чому оригінали фото не збереглись. Бесіду проводили з усіма учасниками конфлікту. ОСОБА_8 залишився вдома, бо Лідія Шкарлет просила їх залишити його, оскільки в нього хвороба, тому вони забрали до відділення поліції тільки ОСОБА_24 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що він є поліцейським. 28.06.2023 він був на чергуванні з поліцейським ОСОБА_21 . На планшетний пристрій надійшло повідомлення про тілесні ушкодження по АДРЕСА_3 . Вони виїхали одразу разом із ОСОБА_21 . За вказаною адресою знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_25 , потерпіла ОСОБА_6 . У ОСОБА_6 була розсічена голова, вона тримала на голові чи в руках рушник. Також там був чоловік потерпілої. Потім приїхала швидка допомога, оглянули ОСОБА_6 , запитали чи ще комусь потрібна допомога. До швидкої підходила Шкарлет Лідія і їй надавали допомогу. Потерпіла розповідала, що ОСОБА_3 вдарила її банкою по голові в ході конфлікту, який виник між ними. Черговий поліції їм сказав, щоб везли всіх учасників у відділ поліції. ОСОБА_9 із чоловіком поїхали автомобілем у лікарню, а ОСОБА_3 вони відвезли до відділення поліції. ОСОБА_21 опитав ОСОБА_25 та останній пішов додому. Після того, як ОСОБА_6 з`їздила в лікарню, то приїхала в поліцію. У той день було тепло, дощу не було. Банка була, лежала під забором. Чи була на банці кров він не пам`ятає. Банка була скляна, ціла. В учасників події парасольку він не бачив. Інших свідків не було. Слідча група не виїжджала, бо повідомили чергового відділення поліції та далі діяли за його вказівками. Словесний конфлікт був, але тілесних пошкоджень у його присутності ніхто не завдавав. Фотозйомка місця події проводилась на планшетний пристрій. Також була увімкнена нагрудна бодікамера. У когось з учасників був пакет на руці, у кого саме не пам`ятає. Із показань учасників конфлікту, він зрозумів, що ОСОБА_18 завдала тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , у неї була розсічена голова. Чи були ще якісь тілесні ушкодження він не пам`ятає. Лідія Шкарлет скаржилась на біль у животі, її оглядали в автомобілі швидкої допомоги. Банка лежала під забором на відстані близько 7 метрів від місця події. Потерпіла показала на банку, якою її вдарили, тому він і звернув на неї увагу. Банка була ціла. Він бачив на голові потерпілої кров. ОСОБА_6 прикривала голову рушником чи якоюсь ганчіркою, він не пам`ятає точно чим.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що він працює лікарем-хірургом Тростянецької міської лікарні. У 2023 році, влітку, він надавав допомогу ОСОБА_6 , а саме зашивали голову та був перелом пальця. Чи накладали гіпс не пам`ятає. Потерпіла звернулась на прийом сама. Перелом був на четвертому пальці. Обвинувачена також зверталася до нього приблизно тоді, коли й потерпіла. Обвинувачена скаржилась на біль в животі та її направили на УЗД органів черевної порожнини. Діагноз він не пам`ятає. Після УЗД направили обвинувачену до районного хірурга, так як виявили гематому черевної порожнини. Те, що потерпілу вдарив ОСОБА_25 , він написав з її слів. Зламаний палець може бути видно по різному. Розсічення було на тім`яній ділянці голови, вимагалось зашивати рану. Він не пам`ятає чи направляли ОСОБА_6 на рентген. Основний діагноз у ОСОБА_6 було ушкодження голови. Попередній діагноз ОСОБА_6 був забій пальця кисті без ушкодження нігтьової пластини, щоб направити на рентген. 28.06.2023 було зроблено рентген, тому в той же день повинно бути направлення на рентген, або раніше.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що бачила ОСОБА_27 біля її хвіртки. Коли почула крик - була у дворі. З лівої руки у ОСОБА_28 текла кров з пальця. Там далі від її двору був крик, бачила ОСОБА_6 , її чоловіка та ОСОБА_3 . Вона не бачила бійку, тільки чула крики, що саме кричали вона не може сказати. ОСОБА_8 сказав їй, що у нього неприємності. Вона не говорила ні з ким. Права сторона у Лідії Шкарлет була брудна. В той день не йшов дощ. Вона не бачила у ОСОБА_29 тілесних ушкоджень, бо вони були далеко від неї. ОСОБА_8 не був агресивний. Хто кого бив вона не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 пояснив, що влітку 2023 року їх викликали, як бригаду швидкої допомоги для надання медичної допомоги ОСОБА_6 . Також разом з ним був водій ОСОБА_31 . По приїзду на місце вони побачили двох поліцейський. Також там була ОСОБА_6 та біля неї стояв чоловік, була Шкарлет Лідія та її син ОСОБА_27 . У ОСОБА_6 була розбита голова, кричали, що голову розбили банкою. Він запропонував поїхати в лікарню у м. Охтирка, але ОСОБА_6 сказала, що вони самі поїдуть до лікарні власним транспортом та поїхали в Тростянецьку лікарню. Крім розбитої голови він не бачив інших тілесних ушкоджень. Він зрозумів, що між ними була бійка, але через що бились не зрозумів. У автомобіль швидкої допомоги заводили ОСОБА_25 та йому робили електрокардіограму, нічого небезпечного для життя не було. ОСОБА_6 нічого не говорила, що у неї зламаний палець. Побиття Шкарлет Лідії він не бачив. В той день не було дощу, було жарко, можливо дощ був вночі. Він оглядав ОСОБА_3 , та пропонував відвезти її до лікарні в м. Охтирку, але чи призначав лікування він не пам`ятає. Синця на спині у ОСОБА_8 він не бачив. Була у ОСОБА_8 гостра реакція на стрес. У медичній документації усе написано, що він бачив під час огляду. Першій медичну допомогу надавали ОСОБА_6 , бо у неї була розбита голова. Ушкодження руки у ОСОБА_8 не було, крові він не бачив у ОСОБА_8 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 пояснила, що наприкінці червня 27-28 числа 2023 року, близько 11-12 години, вона їхала з роботи велосипедом в контору ТДВ «Маяк» та бачила ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_8 , далі стояла ОСОБА_6 . Вона привіталась та поїхала далі. Через тиждень вона зустріла потерпілу у м. Тростянець на зупинці, та остання розповіла, що її побили ОСОБА_3 та син ОСОБА_8 . Бійки вона не бачила, начебто в потерпілої на голові була кров. Вона не пам`ятає яка була погода в той день. ОСОБА_6 була у збудженому стані, коли вона її бачила тоді в кінці червня. Чоловіка потерпілої вона не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 пояснив, що працює в екстреній медичній допомозі у с. Боромля. 28.06.2023 він був на чергуванні разом із фельдшером ОСОБА_33 та в цей день був виклик на АДРЕСА_1 . Вони приїхали на виклик та побачили, що в потерпілої ОСОБА_6 розбита голова, вся в крові була. Також там були ОСОБА_3 та ОСОБА_25 . Фельдшер надавав допомогу ОСОБА_6 . Він був як водій. Принесли воду та ОСОБА_6 вмилася, більше ні у кого крові не було. Розбита голова у потерпілої була в частині волосся. Фельдшер сказав, що потрібно накладати шов, рекомендував відвезти в Тростянецьку міську лікарню, але вони відмовились, сказали, що поїдуть власним транспортом. Фельдшер промивав рану, накладав пов`язку. Шкарлет ОСОБА_16 скаржилась на те, що сина вдарили. ОСОБА_34 , зробили кардіограму, але у нього все було добре. Допомоги ОСОБА_17 не потребували. З розмови між ними стало зрозуміло, що ОСОБА_6 вдарили банкою по голові, банку він не бачив. У потерпілої було обличчя у крові, промили їй рану водою, пляшку з водою він завжди возить із собою. В той день була суха погода, дощу не було. Що казали тоді Шкрлети він не пам`ятає, при них сварки між ОСОБА_6 та ОСОБА_17 не було. Чи був чоловік ОСОБА_6 також присутнім він не може сказати точно. Коли вони під`їхали, то чоловіка ОСОБА_6 не було там. Він не чув, щоб ОСОБА_6 скаржилась на біль у пальці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він є чоловіком потерпілої. 28.06.2023, в обідній час, жінка виїздила на заняття в Тростянець та пішла в бік центру села. Він її проводжав та за двором зустрів сусіда ОСОБА_35 і стали розмовляти. Випадково повернувшись, він побачив, що на повороті, на відстані приблизно 100 метрів відбувається бійка. ОСОБА_3 та ОСОБА_27 били його дружину. Він побіг до них розбороняти. Ноги, руки мелькали, дружина парасолькою захищалася, хто куди бив він точно не бачив. Бачив як ОСОБА_8 бив ногою, коли ОСОБА_16 намагалась забрати парасольку. У дружини була розкрита парасолька і вона нею захищалася. Коли він біг, то ОСОБА_8 дістав з пакету банку та вдарив по голові дружину і одразу почав тікати в бік центру села. Це була скляна літрова банка. Він погнався за ОСОБА_8 . Через 30 метрів ОСОБА_8 упав, а він розвернувся та повернувся до дружини. Повернувшись до дружини він побачив, що в неї з голови текла кров. Він зняв кофту та дав дружині, щоб та прикрила рану. Потім викликали швидку та поліцію. Дружина не наносила удари ОСОБА_17 . Лідія тримала за руку дружину, а ОСОБА_8 бив дружину ногами, один раз він точно бачив, а потім вдарив по голові банкою. Банка скотилась вниз із пагорба. Коли приїхала швидка, то він перебував біля дружини. Як поїхали в лікарню, то виявили перелом пальця, від якої дії стався перелом пальця він не може сказати. Коли була поліція та швидка допомога, то ОСОБА_3 поводила себе агресивно. Бійка була на горі, біля стовпа, в тому місці, де він показував на слідчому експерименті. ОСОБА_8 бив дружину ногами в ділянку ніг або тулуба. Банка не розбилась, а скотилась з гори вниз. У дружини текла з голови кров. Скаржилась дружина на біль у пальці. Пропонували поїхати в Охтирську лікарню, тому вони вирішили самі поїхати в Тростянецьку лікарню. Він сходив переодягнувся і вони поїхали у Тростянець. Чи опитувала його тоді поліція він не пам`ятає. Пляшку з водою дав водій швидкої. В той день дощу не було, перед цим був дощ, були калюжі. Дружина взяла парасольку на випадок, якщо буде дощ. Чому в дружини була відкрита парасолька він не може пояснити. Банка була пуста, літрова. Парасольку дружини ламала ОСОБА_3 . Сумки стояли на землі та з однієї з цих сумок ОСОБА_8 взяв банку. У лікарню відвозив знайомий ОСОБА_36 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 пояснив, що працює завідуючим хірургічним відділенням Тростянецької міської лікарні, обставин огляду ОСОБА_6 не пам`ятає. Взагалі капілярна кровотеча є невеликою, зазвичай триває півтори-три хвилини. На обличчя кров може попасти, але не багато. Якщо є рана, то не може бути капілярна кровотеча, тим паче на голові. Капілярна кровотеча при поверхневій рані буває. Перелом пальця візуально видно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 пояснив, що він працює лікарем-рентгенологом Тростянецької міської лікарні. Усіх пацієнтів він не пам`ятає, те, що зверталась потерпіла або обвинувачена до нього він не пам`ятає. Він описує рентгенограму, рентген не завжди точний, рентгенознаки перелому - це не діагноз, а лише опис. Не завжди на знімку фіксується перелом. Остаточний діагноз ставить травматолог після огляду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_39 пояснив, що в кінці червня 2023 року йому зателефонував ОСОБА_40 та повідомив, що його жінку побили, потрібна допомога. Він приїхав на автомобілі та повіз їх у місто Тростянець. Коли він приїхав до них, то стояла швидка допомога та поліція. Він забрав ОСОБА_41 та ОСОБА_42 та повіз їх у місто Тростянець до лікарні, де їм надавали медичну допомогу, а потім привіз назад у село Боромля. На другий день він також возив у лікарню в м. ОСОБА_43 та ОСОБА_42 . Також він возив їх до міста Охтирка до судового експерта, а також у місто Суми у міську лікарню. Бензином заправлялись на заправці під час поїздок, а також вдома ОСОБА_11 заправляв. У ОСОБА_9 сильно боліла голова. Коли возив на другий день після сварки ОСОБА_6 у лікарню, то вона лежала на задньому сидінні, так як у неї крутилась голова. Усі поїздки були пов`язані з лікуванням потерпілої з червня по липень. Автомобіль у нього марки «Джилі-СК». Коли він приїхав на місце події, то там була поліція, швидка, обвинувачені. Саму бійку він не бачив. У потерпілої боліла голова, на светрі була кров, також болів палець. Він працював із чоловіком потерпілої 10 років тому. Заправляв автомобіль лише бензином 92 та 95. Був випадок коли заправився рано вранці та пізно увечері. Він бачив у ОСОБА_6 загіпсований палець. Усього разом він возив ОСОБА_6 у лікарню близько 8-10 разів. Чи давали потерпілій направлення у лікарню в м. Суми він не знає. У жовтні в лікарню не возив.

Показання потерпілої та вказаних свідків щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, узгоджуються між собою, за виключенням незначних деталей обставин події, які не впливають на суть пред`явленого обвинувачення, доповнюють один одне, а тому визнаються належними доказами, які в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Також винуватість ОСОБА_3 за обставин, визнаних судом доведеними, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- фактичними даними, які містяться у заяві потерпілої ОСОБА_6 від 28.06.2023, адресованій начальнику відділення поліції №1 м. Тростянець Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, в якій потерпіла просила провести перевірку за фактом її побиття ОСОБА_3 та ОСОБА_27 28.06.2023 близько 14 год. 10 хв. у с. Боромля по вул. Швецова. Зокрема потерпіла вказала, що їй завдано удару скляною банкою по голові, а також, що її хватали руками та штовхали (а.с. 88, том 1);

- фактичними даними, які мітяться у висновку лікаря КНП «Тростянецька міська лікарня» ОСОБА_44 , щодо проведення рентгенологічного обстеження ОСОБА_6 від 28.06.2023, відповідно до яких у потерпілої виявлено ознаки перелому дистальної фаланги 4-го пальця правої кисті (а.с. 89, том 1);

- фактичними даними, які містяться у медичній карті амбулаторного хворого ОСОБА_6 , відповідно до яких 28.06.2023 потерпілу було оглянуто лікарем-хірургом. Під час огляду потерпіла скаржилась на рану в тім`яній ділянці голови та біль в ділянці дистальної фаланги IV пальця правої кисті. Зі слів, травми отримала 28.06.2023 близько 14 год. 10 хв. під час бійки із знайомими особами. В ході огляду виявлено в ділянці тім`я рану розмірами 1,5х0,5х0,5. В ділянці дистальної фаланги четвертого пальця правої кисті визначається набряк, біль при пальпації. Також 28.06.2023 ОСОБА_6 було оглянуто лікарем неврологом. Під час огляду потерпіла скаржилась на головний біль, блювоту, плаксивість (а.с. 89, 199-215 том 1);

- висновком експерта № 213 від 02.08.2023, відповідно до якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_6 виявлені такі тілесні ушкодження: в ділянці лівого стегна по передній поверхні в верхній третині синець невизначеної форми, в ділянці лівого стегна по передньо-внутрішній поверхні в середній третині синець невизначеної форми, в ділянці правої гомілки по передній поверхні в верхній третині синець невизначеної форми, в лобній ділянці волосяної частини голови рана невизначеної форми з накладанням 2-х хірургічних швів, в ділянці вушної раковини ліворуч 2 садна. Перелом дистальної фаланги четвертого пальця правої кисті. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчіть характер ушкоджень. Давність нанесення ушкоджень може відповідати даті, зазначеній в постанові, про що свідчить колір синців, характер кірок саден та відсутність ознак зрощення перелому в момент звернення за меддопомогою. Тілесне ушкодження у вигляді перелому дистальної фаланги четвертого пальця правої кисті по тривалості розладу здоров`я кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, так як спричинило тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш як 21 день). Решта тілесних ушкоджень по тривалості розладу здоров`я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я, так як мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш, як шість днів (а.с. 92-93, том 1);

- фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6 від 13.10.2023 з доданою до нього ілюстративною фототаблицею та відеозаписом слідчої дії, відповідно до яких потерпіла розповіла та показала на місцевості, як 28.06.2023 близько 14 год. вона рухалась по вул. Швецова в с. Боромля та поблизу господарства № 15 зустріла раніше знайомих їй місцевих мешканців ОСОБА_3 та ОСОБА_27 , які рухались їй на зустріч та з якими у неї були давні неприязні відносини. Між ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_27 виникла сварка. В ході конфлікту ОСОБА_27 , перебуваючи у положенні стоячи напроти неї, кистями правої та лівої руки схопив її за куртку в області грудей. Вона, вириваючись, впала на землю, потім підвелась та, коли знову перебувала в положенні стоячи напроти ОСОБА_27 , він взутою правою ногою наніс один удар в область лівого стегна. ОСОБА_3 , яка знаходилась ліворуч від потерпілої, відкритою долонею правої руки нанесла потерпілій удар в область лівого вуха. Одночасно з цим ОСОБА_3 кистю лівої руки схопила ОСОБА_6 за четвертий палець правої кисті та потягнула на себе. В цей час ОСОБА_27 наніс потерпілій взутою правою ногою один удар в область лівого стегна та два удари в область правої гомілки. Потерпіла тримаючи на лівій руці парасольку відштовхувала ОСОБА_3 від себе, в результаті чого остання впала на узбіччя дороги. Коли ОСОБА_6 перебувала в положенні стоячи, дещо нахиленою вперед, ОСОБА_27 дістав із пакету, який був у нього із собою скляну банку. Тримаючи у правій руці скляну банку та перебуваючи праворуч від потерпілої, ОСОБА_27 наніс один удар зверху вниз в область лобної ділянки голови ОСОБА_6 (а.с. 94-102, том 1);

- висновком експерта № 402 від 26.10.2023, відповідно до якого встановлено, що механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_45 , може відповідати механізму показаного нею під час проведення слідчого експерименту, а саме, що ОСОБА_27 наносив потерпілій тілесні ушкодження в ділянку лівого стегна, правої гомілки та скляною банкою в лобну ділянку, а ОСОБА_3 наносила удар в ділянку лівого вуха та хапала за четвертий палець правої кисті (а.с. 103, том 1);

- фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксування зі свідком ОСОБА_46 від 13.10.2023, з доданим до нього відеозаписом слідчої дії, відповідно до яких свідок розповів та показав на місцевості як 28.06.2023 приблизно о 14 год. 00 хв. відбулася сварка між його дружиною ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і ОСОБА_27 . В ході сварки ОСОБА_27 наніс ОСОБА_6 удар банкою в область лобної ділянки волосяної частини голови праворуч, після чого почав тікати (а.с. 104-109, том 1);

- фактичними даними, які містяться у повідомленні КНП «Тростянецька міська лікарня» ТМР, відповідно до яких ОСОБА_6 зверталася за медичною допомогою до лікаря-хірурга 28.06.2023 (а.с. 131, том 1);

- фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 22.11.2023 та ілюстративній фототаблиці до нього, відповідно до яких було оглянуто ділянку місцевості, де відбувалася бійка на вул. Швецова у с. Боромля Охтирського району Сумської області (а.с. 133-139, том 1);

- світлинами обставин місця події (а.с. 4-6, том 2).

Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності безсумнівно підтверджують винуватість ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні.

Покази свідка ОСОБА_47 , який повідомив, що не бачив обставин події, повз місця події він не проходив, суд не приймає як належні, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування.

Доводи обвинуваченої про те, що вона не наносила ударів потерпілій спростовуються сукупністю досліджених судом доказів. Такі доводи обвинуваченої спрямовані на спотворення дійсних обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до нетяжких злочинів, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченої, яка є пенсіонеркою, раніше не судима, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статей 66, 67 КК України, не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує також вимоги ст. 65 КК України щодо призначення судом покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Санкцією ч. 1 ст. 122 КК України передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Оскільки ОСОБА_3 є особою, яка досягла пенсійного віку, тому до неї не може бути застосовано покарання у виді виправних робіт або обмеження волі.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає необхідним, призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за вчинене нею діяння у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченої, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, є особою похилого віку, фактично здійснює функції опікуна свого сина ОСОБА_27 , який хоча й не визнаний недієздатним, але тривалий час хворіє психічним захворюванням, суд вважає можливим виправлення обвинуваченої без відбування покарання, тому наявні правові підстави для звільнення ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй, іспитовий строк тривалістю один рік. При цьому на період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Представником потерпілої ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди представник потерпілої мотивував тим, що внаслідок спричинення потерпілій тілесних ушкоджень останній довелося лікуватися та придбавати ліки, що завдало їй певних фінансових втрат. Витрати на лікування та придбання ліків складають 2872,89 грн. Також ОСОБА_6 було витрачено кошти на поїздки до м. Тростянець для отримання медичної допомоги та з`явлення до слідчих, зокрема на пальне було витрачено 7020,26 грн. Крім того, ОСОБА_6 було завдано шкоду внаслідок пошкодження майна парасольки вартістю 356,20 грн. Таким чином ОСОБА_29 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 10 249 грн 35 коп. Також, внаслідок спричинених з вини ОСОБА_48 та ОСОБА_3 ушкоджень ОСОБА_6 було завдано моральної шкоди, яка полягала в наступному: фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я; душевними стражданнями, пережитими потерпілою у зв`язку з її побиттям; зміною звичного укладу життя, спричиненого потребою у лікуванні та участю у досудовому розслідуванні та в судовому розгляді кримінального провадження; постійним почуттям небезпеки та відчуттям страху за своє життя та здоров`я через неспровокований та агресивний напад ОСОБА_48 та ОСОБА_3 , які проживають по сусідству; агресивною поведінкою ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_27 , що супроводжується постійними погрозами на адресу потерпілої та її родини; хвилюванням у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя. Перелом пальця та інші тілесні ушкодження спричинили значний фізичний, емоційний дискомфорт та постійні переживання. Заподіяну моральну шкоду позивачка оцінює у 50 000 грн. Крім того, ОСОБА_6 очікує понести витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

У судовому засіданні потерпіла та її представник цивільний позов підтримали, просили задовольнити вимоги.

Обвинувачена цивільний позов не визнала, вказала, що даний цивільний позов не має до неї ніякого відношення, ліки, які перелічені у цивільному позові не стосуються завданої шкоди, відсутні рецепти призначення ліків, а ліки, які призначив лікар ОСОБА_26 , не купувалися. Також обвинувачена звернула увагу на те, що чеки на придбання бензину отримані чоловіком потерпілої на АЗС, де він працював.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої суд враховує таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Представником потерпілої на підтвердження розміру матеріальної шкоди надано фіскальні чеки про оплату лікарських препаратів та рецепти лікарів на придбання ліків.

Суд приймає як належні докази розміру понесеної потерпілою матеріальної шкоди, чеки про оплату лікарського препарату «мебікар» та відповідні рецепти лікарів на придбання зазначеного лікарського препарату на загальну суму 1175,90 грн.

Разом з тим, суд не приймає як належні докази інші чеки на придбання ліків, які додані до позовної заяви, оскільки стороною позивача не доведено, що саме ці ліки призначалися лікарями для лікування потерпілої від тих тілесних ушкоджень, що були завдані внаслідок кримінального правопорушення.

Також на підтвердження витрат на поїздки потерпілої для отримання медичної допомоги та з`явлення до слідчих представником потерпілої було надано чеки на придбання пального, а саме бензину автомобільного та дизельного палива.

В ході судового розгляду було допитано свідка ОСОБА_49 , який надав покази про те, що він возив потерпілу ОСОБА_6 у лікарню 8-10 разів на власному автомобілі, який працює на бензині.

Інших доказів на підтвердження здійснення поїздок потерпілої для отримання медичної допомоги та з`явлення до слідчих стороною позивача не надано.

Відтак, суд приймає як належні докази на підтвердження понесених потерпілою витрат на придбання пального у зв`язку з поїздками для отримання медичної допомоги та з`явлення до слідчих за десятьма чеками на придбання бензину автомобільного на загальну суму 4470 грн.

Разом з тим, суд не приймає як належні докази інші чеки на придбання бензину автомобільного та дизельного палива, які додані до позовної заяви, оскільки стороною позивача не доведені обставини про те, що саме це пальне було використано на поїздки для отримання медичної допомоги та з`явлення до слідчих.

Крім того, на підтвердження розміру матеріальної шкоди пов`язаної із пошкодженням майна представником потерпілої було надано чек на придбання парасольки. Однак суд не приймає такий доказ як належний, оскільки він не підтверджує вартість саме пошкодженого майна на момент завдання шкоди.

Інших доказів на підтвердження вартості пошкодженої парасольки стороною позивача не надано.

Таким чином позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі доведених витрат на придбання ліків та придбання пального на загальну суму 5645,90 грн.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню потерпілій, суд враховує таке.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд виходить з природно-правового уявлення про право людини на відшкодування моральної шкоди. Це виявляється, головним чином, у посиланні на міркування справедливості як головного мотиву присудження відповідної компенсації, а крім того у самій формі констатації факту заподіяння немайнових втрат та особливостей їх індивідуального вияву, оскільки судове рішення постає як практичне втілення принципу розумності, результат об`єктивної, всебічно зваженої оцінки обставин справи у їх сукупності.

Усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.

Відтак, враховуючи, що завдана потерпілій моральна шкода, пов`язана з протиправними діями обвинуваченої, внаслідок чого потерпіла зазнала душевних страждань, що відобразилось на її психоемоційному стані та психічному здоров`ї, отже розмір відшкодування повинен бути достатнім для забезпечення можливості відновити втрачену психологічну рівновагу.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Водночас, у контексті визначення справедливого розміру відшкодування моральної шкоди суд зважає на такий елемент, як урахування притаманного конкретній країні рівня життя, адже некритичне слідування заявленим вимогам у частині визначення розміру відшкодування може призвести до істотного порушення балансу інтересів сторін з приводу відшкодування моральної шкоди.

Аналізуючи суть самого порушення прав, виходячи з справедливих й розумних критеріїв належного розміру відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди, суд визначає розмір відшкодування завданої моральної шкоди ОСОБА_6 у розмірі 20000 грн, що є достатнім для компенсації немайнових втрат, які в інший, не грошовий спосіб, поновити неможливо, та реальним з точки зору виконання судового рішення як складової права на справедливий суд та однієї з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Представник потерпілої у позовній заяві вказав, що ним буде надано окремо докази на обґрунтування розміру понесених процесуальних витрат на професійну правничу допомогу, зокрема фіскальний чек та акт приймання-передачі наданих послуг, однак таких доказів не подав.

Відтак суд вважає, що на момент ухвалення вироку відсутні підстави для стягнення з обвинуваченої на користь потерпілої витрат на професійну правничу допомогу.

Речові докази відсутні.

Клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 368-374, 392, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 кошти на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням у розмірі 5645 (п`ять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 90 коп., а також на відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченій, захиснику, потерпілій та її представнику.

Суддя ОСОБА_1