Рішення № 135823609, 09.04.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3501/25

Провадження № 2/610/380/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Феленка Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Жмуркової В.Ю.,

представника 3-ої особи Гаврилюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

10.09.2025 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Жмуркову В.Ю. звернулася до Балаклійського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітну (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 доводиться бабою малолітньому ОСОБА_4 . На підставі наказу Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 13.08.2025 № 75/01-05 малолітнього ОСОБА_4 як дитину, яка залишилася без батьківського піклування, було влаштовано на тимчасове проживання в родину позивача. Мати дитини ОСОБА_3 перебуває у лікарні, має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб, що в свою чергу унеможливлює виконання нею батьківських обов`язків. Батько дитини ОСОБА_4 перебуває у наркотичній залежності протягом останніх 16 років, постійно отримує метадон в якості замісної підтримувальної терапії, ухиляється від виховання дитини, проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Наведене стало підставою для звернення з цим позовом до суду (а.с. 1-5).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові. Зазначила, що малолітній ОСОБА_4 доводиться їй онуком сином її доньки ОСОБА_3 , проживає разом з нею та перебуває повністю на її утриманні. Мати дитини страждає на тяжку хворобу, внаслідок якої не може виконувати свої батьківські обов`язки з виховання та утримання сина. Батько дитини ОСОБА_2 перебуває у наркотичній залежності, у вихованні та утриманні сина брати участь відмовляється.

Представник позивача адвокат Жмуркова В.Ю. позовні вимоги підтримала, посилаючись на доводи, наведені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином шляхом надсилання судових повісток про виклик до суду за зареєстрованою адресою його місця проживання (а.с. 137, 140-141).

22.10.2025 засобом поштового зв`язку від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він також зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, обставини, викладені у позовній заяві ОСОБА_5 повністю відповідають дійсності (а.с. 96).

В підготовчому засіданні 15.12.2025 ОСОБА_2 підтвердив подання ним вказаної заяви.

Крім того, 31.03.2026 відповідач засобом поштового зв`язку надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 142).

Представник 3-ї особи начальник Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області у судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 вважає обґрунтованими, проти їх задоволення не заперечує, оскільки мати малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_3 свої батьківські обов`язки виконувати не може через тяжку тривалу хворобу, а батько дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання та утримання сина. Дитину влаштовано до сім`ї його баби ОСОБА_1 , з якою він проживає та перебуває на її утриманні.

3-я особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином, шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду за її зареєстрованим місцем проживання (а.с. 139). Враховуючи наявні в матеріалах справи докази її тяжкого стану здоров`я (а.с. 16), суд дійшов висновку про визнання причини її неявки поважною та можливість проведення судового розгляду справи за її відсутності.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 15.09.2025 позовну заяву було залишено без руху (а.с. 32-33). У встановлений судом строк представником позивача усунуто недоліки позовної заяви (а.с. 35-64).

29.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів було прийнято до провадження Балаклійського районного суду Харківської області, відкрито провадження, постановлено проводити судовий розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.11.2025 (а.с. 65).

У зв`язку із першою неявкою відповідача 04.11.2025 підготовче засідання було відкладено до 15.12.2025.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 15.12.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд на 27.01.2026 (а.с. 115).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.04.2024(а.с. 13).

Малолітній ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_2 (а.с. 12), фактично проживає та перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в АДРЕСА_3 (а.с. 12, 29).

10.12.2021 ОСОБА_2 до медичного центру "Клініка ім. Гальченка В.В." подав заяву, в якій зазначив, що протягом 16-ти років вживає наркотичні речовини метадон та визнає, що має залежність до вказаної наркотичної речовини. У зв`язку з цим добровільно поступив на лікування до вказаного медичного центру.

На підставі вказаної вище заяви ОСОБА_2 укладено угоду про надання медичних послуг медичним центром " ОСОБА_6 ", надано згоду на лікування (а.с. 11).

Разом з цим, 10.12.2021 ОСОБА_2 підписав заяву про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів і виконання призначень лікаря (а.с. 10).

Згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" № 153/3 від 01.08.2025, який дійсний до 01.02.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків (а.с. 16).

ОСОБА_3 є донькою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.06.1995, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00053331381 від 29.08.2025 та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 07.07.2017 (а.с. 17, 18, 61).

На підставі наказу начальника Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 13.08.2025 № 75/01-05 малолітнього ОСОБА_7 влаштовано в родину його баби ОСОБА_1 і діда ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_4 терміном до 12.02.2026 (а.с. 54).

Наказом начальника Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 13.08.2025 № 74/01-05/ЗБП, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитину, яка залишилася без батьківського піклування, та тимчасово проживає в родині своєї баби ОСОБА_1 і діда ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та які підлягають усиновленню (а.с. 55).

13.08.2025 начальником та спеціалістами Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області було проведено обстеження умов проживання за вказаною вище адресою, про що складено відповідний акт. Під час проведення обстеження встановлено, що умови проживання комфортні. Кімнати в будинку просторі, світлі. На момент перевірки було чисто, прибрано. Санітарний стан приміщення задовільний. Для виховання та розвитку дитини створено належні умови: є дитяче ліжко, дитячий манеж, ванночка, засоби гігієни, підгузки. Дитина забезпечена необхідними продуктами харчування, сезонним одягом та взуттям, розвиваючими іграшками. Стосунки та традиції сім`ї доброзичливі. Для дитини створено належні умови для проживання та повноцінного розвитку, права та інтереси дитини не порушуються (а.с. 76).

Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав. У висновку зазначено, що питання про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області. Під час розгляду питання було встановлено, що батько малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_3 , відмовився брати участь у житті та вихованні сина, перебуває у наркотичній залежності протягом 16 років, вживає метадон в якості замісної підтримувальної терапії. Мати дитини ОСОБА_3 страждає на тривалу хворобу, має високий ступінь втрати здоров`я, що перешкоджає виконанню нею батьківських обов`язків. Малолітній ОСОБА_4 влаштований в родину баби ОСОБА_1 і діда ОСОБА_8 та тимчасово проживає разом з ними за адресою: АДРЕСА_4 , де для нього створені належні умови проживання, розвитку та виховання.

Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Тому комісія вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 (а.с. 79).

Як було зазначено вище, у своїй заяві відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог та не оспорював вказані фактичні обставини, наведені у позовній заяві, що також підтвердив в підготовчому засіданні 15.12.2025.

Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1, 6 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України "Про охорону дитинства" від 21 червня 2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Статтею 51 Конституції України, частинами 2, 3 статті 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною 8 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства", далі - Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 11 Закону сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами (ст. 12 Закону).

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

За змістом ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 152 СК України передбачено забезпечення права дитини на належне батьківське виховання.

Підстави позбавлення батьківських прав встановлені частиною першою статті 164 СК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Частинами 4, 6 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Частиною 3 ст. 166 СК України передбачено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Мотиви суду.

Позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ґрунтуються на ухиленні відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України), а також його тривалому перебуванні у хронічній залежності від наркотичних речовин (п. 4 ч. 1 ст. 164 України).

З огляду на зміст п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України позбавлення батьківських прав може застосовуватися лише тоді, коли батьки не просто не виконують свої обов`язки по вихованню дитини, а й ухиляються від їх виконання, тобто за умови доведення винної поведінки того з батьків, який свідомо нехтує здійсненням своїх обов'язків, передбачених ст. 150 СК України.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони є хронічними алкоголіками або наркоманами.

У пункті 16 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками.

Судом встановлено, що мати дитини свої батьківські обов`язки виконувати не може через тяжку хворобу, а батько дитини відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу, жодного з обов`язків, покладених законом на батьків, не виконує, не відвідує сина, не цікавиться його життям, не турбується про фізичний і духовний розвиток дитини, не надає матеріальної допомоги на її утримання, фактично повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, та повністю залишив свою дитину бабі ОСОБА_1 , до родини якої дитина влаштована на тимчасове проживання.

Крім того, з наданих позивачем доказів убачається, що протягом 16 років відповідач вживає наркотичні речовини та перебуває в залежності від них. Вказані обставини відповідачем не оспорювалися, про що зазначено у поданій ним до суду заяві.

До теперішнього часу відповідач свою поведінку не змінив, бажання забрати дитину від баби не виявив, умови для проживання сина не створив.

Таке ставлення відповідача до свого сина негативно впливає на його фізичний та духовний розвиток. До того ж у такому ранньому віці дитина потребує особливого догляду та турботи.

Суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, вважає його достатньо обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи всі обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно сина.

У зв`язку із задоволенням позовної вимоги про позбавлення батьківських прав суд, керуючись ч. 3 ст. 166 СК України, задовольняє і позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідача на утримання його малолітньої дитини.

Судові витрати.

За позовну вимогу про позбавлення батьківських прав позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн (а.с. 60).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Внаслідок задоволення позову судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 968,96 грн

Оскільки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів судовий збір у сумі 968,96 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 5, 7, 8, 19, 141, 150, 152, 164, 166 СК України, статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа 1: Служба у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64250, Харківська область, Ізюмський район, с-ще Донець, вул. Центральна, буд. 40, ЄДРПОУ 43930600.

Третя особа 2: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду складено 20 квітня 2026 року.

СуддяЮ.А. Феленко