Ухвала суду № 135818998, 20.04.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/1939/2012

Провадження № 4-с/202/15/2026

У Х В А Л А

Іменем України

20 квітня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі судді - Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника, адвокат Березанська Ю.О., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з цієї скаргою на бездіяльність Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (стягувач), та зобов`язання вчинити певні дії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9.03.2026 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної скарги.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 11.03.2026 року прийнято до провадження скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та зобов`язання вчинити певні дії та призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування скарги представник заявника зазначила, що громадянин ОСОБА_1 у січні 2026 року звернувся до приватного нотаріуса для здійснення нотаріального оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки, що належить йому на праві власності. Однак, йому стало відомо про наявність обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Так, відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (запит виконано за кодом скаржника: 2574411716), 31.05.2012 реєстратором Житомирської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна - на підставі постанови ВДВС Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №32843619 від 23.05.2012.

25.02.2025 ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту з майна. Згідно відповіді Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького МУ МЮУ №23.5/9/20/2026/26563 від 02.03.2026 (отримано 04.03.2026), скаржника повідомлено про те, що дійсно на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №32843619 щодо примусового виконання виконавчого листа №2/04717/1858/20, виданого Індустріальним судом м. Дніпропетровська 28.03.2012, про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 351 927,22 грн. 23.05.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, котрою одночасно з її винесенням накладено арешт та заборону на здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

27.06.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження.

У відповідності до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, що затверджені наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017, та матеріали виконавчого провадження №32843619 знищено, оскільки строк його зберігання закінчився.

Станом на 02.03.2026 виконавчий документ повторно не надходив та на примусовому виконанні у відділі не перебуває. У зв`язку з цим, на думку представника Балакішієва С.З., підстави для арешту відсутні.

Як вже зазначалося, та вбачається із відповіді Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького МУ МЮУ №23.5/9/20/2026/26563 від 02.03.2026, державним виконавцем 27.06.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, матеріали виконавчого провадження №32843619 знищено, станом на 02.03.2026 виконавчий документ повторно не надходив та на примусовому виконанні у відділі не перебуває.

Отже, стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк» своїм правом на повторне пред`явлення виконавчого документу - виконавчого листа №2/04717/1858/20, виданого Індустріальним судом м. Дніпропетровська 28.03.2012, не скористався і така можливість ними втрачена, оскільки з моменту повернення виконавчого документу стягувачу, минуло близько 9 років.

З урахуванням наведеного, представник заявника вважає, що подальше існування арешту на його майно є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном, позбавляє його можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном.

Повернення виконавчого документу стягувачу в межах виконавчого провадження №32843619 мотивоване п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Отже, законодавством встановлені чіткі строки, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій. В даному випадку строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 27.06.2020. У разі повернення виконавчого документа стягувачу та неможливість поновлення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням строків пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а як наслідок і неможливість подальшого виконання судового рішення в примусовому порядку, існування арешту, накладеного на майно боржника, втрачає свій сенс, оскільки будь-якого правового механізму реалізації досягнення мети, з якою було накладено арешт немає.

Із аналізу наведених обставин та правових норм слідує, що майно ОСОБА_1 є арештованими із 2012 року в межах виконавчого провадження, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу у 2017 році. Тобто із часу повернення виконавчих документів стягувачу минуло близько 9 років.

Суб`єкт оскарження надав інформацію, що матеріали виконавчого провадження №32843619 знищено, станом на 02.03.2026 виконавчий документ повторно не надходив та на примусовому виконанні у відділі не перебуває. За таких обставин, подальше існування арешту майна скаржника є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном, позбавляє його можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном.

За таких обставин, представник заявника просила визнати протиправною бездіяльність Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №32843619 від 23.05.2012 року, правонаступником якого є Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; зобов`язати Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №32843619 від 23.05.2012 року, правонаступником якого є Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, реєстраційний номер обтяження: 12569015, дата реєстрації: 31.05.2012, зареєстрований реєстратором Житомирської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, тип обтяження - арешт нерухомого майна, що належне ОСОБА_1 .

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися.14.04.2026, через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника заявника про розгляду скарги без участі заявника і його представника.

Представник Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився. Через систему «Електронний суд» надіслав відзив, у котрому просив відмовити в задоволені скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Житомирського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №32843619 від 23.05.2012 року, правонаступником якого є Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в обгрунтування чого зазначив наступне.

Згідно інформації, наявної в Автоматизованій системі виконавчого провадження на примусовому виконанні у відділі дійсно перебувало виконавче провадження за №32843619 із примусового виконання виконавчого листа №2/04717/1858/20 від 28.03.2012 року, виданого Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 348 708,22 грн., судового збору в розмірі 3219,00 грн., всього 351 927,22 грн.

23.05.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 27.06.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 10.04.2026 року вищевказаний виконавчий документ повторно до відділу не надходив та на примусовому виконанні не перебуває.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404- VIII від 2016 року, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Законом України "Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. п. 3, 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження,) повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом.

Частиною другою ст. 40 Закону визначено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, виконавець зазначає про зняття арешту з майна (коштів) у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. За змістом ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем зокрема шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 39 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 37 цього Закону. Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII. Відповідно до частини 1 статті 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження) повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Згідно з частиною 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, виконавець зазначає про зняття арешту з майна (коштів) у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Станом на 10.04.2026 року у відділі відсутня інформація про сплату боржником заборгованості на користь стягувача АТ КБ «ПриватБанк» та держави в частині сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Отже в силу ст. 40 Закону арешт, накладений на майно боржника ОСОБА_1 , не підлягає зняттю, не передбачається скасування заходів, а також інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, враховуючи підставу завершення виконавчого провадження п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, відповідно до п. 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5Є, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження. У разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Станом на 10.04.2026 року рішення суду, на виконання якого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчий лист №2/04717/1858/20 від 28.03.2012 року не виконано, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження боржником ОСОБА_1 не сплачені. Ураховуючи вищевикладене, позивачем ОСОБА_1 не доведено обов`язку державного виконавця щодо зняття арешту із його майна у рамках завершеного виконавчого провадження за АСВП №32843619 із примусового виконання виконавчого листа №2/04717/1858/20 від 28.03.2012 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБнк» 348708,22 грн., судового збору в розмірі 3219,00 грн., всього 351 927,22 грн.

Окрім того, згідно судової практики, у справі №2/1522/11652/11 ВП ВС вказала, що законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом установлених законом строків. Як, закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та, відповідно, різні правові наслідки. Законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника та зазначити про це у відповідній постанові, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження та в разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом установлених законом строків. Водночас, законодавець у Законі України № 1404-VIII «Про виконавче провадження, передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно з поверненням виконавчого документа стягувачу (частина третя статті 37 Закону). Отже, повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону). Вказане кореспондується Постановою ВП ВС №2/1522/11652/11 від 14.05.2025 року.

Від представника заінтересованої особи АТ КБ «ПриватБанк» надійшло клопотання, в котрому остання просила провести розгляд справи без участі представника банку.

Суд, дослідивши матеріали скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні в Житомирському РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області перебувало виконавче провадження №32843619 з виконання виконавчого листа №2/04717/1858/20, виданого 28.03.2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 351 927,22 грн. Вказане виконавче провадження було відкрите державного виконавця відділу державної виконавчої служби Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №32843619 від 23.05.2012 року.

27.06.2017 року державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

25.02.2026 року представником заявника, адвокатом Березанською Ю.О., до Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було направлено заяву, в котрій вона просила зняти арешт, накладений на майно (кошти) боржника ОСОБА_1 постановою державного виконавця ВДВС Житомирського РУЮ від 23.05.2012 року в межах ВП №32843619.

2.03.2026 року в.о. начальника Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковалевською М. було надано відповідь про відсутність підстав для зняття арешту з майна ОСОБА_1 з посиланням на положення ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі України «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 статті 13 Закону №1404-VIII та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно зі ст. 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Звернувшись до суду з цією скаргою, заявник зазначає, що виконавчий лист №2/1522/11652/11 був повернутий стягувачу у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Строк пред`явлення його до виконання закінчився, проте є чинним арешт його майна, а державною виконавчою службою жодним чином не доведено наявність підстав для збереження арешту, накладеного на майно постановою від 23.05.2012 року.

Проте суд не погоджується із такими доводи заявника, оскільки у відповідності до вимог п.2 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника відсутні через ненадходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні №32843619, стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, накладених на боржника.

В.о. начальника Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковалевською М. у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» було надано обґрунтовану відповідь на заяву представника боржника ОСОБА_1 , адвоката Березанської Ю.О., про відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника.

За таких обставин, суд вважає, що в.о. начальника Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковалевською М. не було допущено бездіяльності щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №32843619 від 23.05.2012 року, оскільки відповідно до вимог ст.40, п.2 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_2 відсутні, тоді як наявність постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», не є підставою для скасування арешту майна.

Вимога ОСОБА_1 щодо зобов`язання Житомирського відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №32843619 від 23.05.2012 року, реєстраційний номер обтяження: 12569015, дата реєстрації: 31.05.2012, зареєстрований реєстратором Житомирської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, тип обтяження - арешт нерухомого майна, що належне ОСОБА_1 нівелюється зазначеними вище обставинами.

За встановлених обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відмовляє останньому у задоволенні скарги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 260,353,450-452 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного тексту судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.