Рішення № 135813900, 20.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Київ № 320/46286/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2024 № 26454070802.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вважає, що висновки акта перевірки від 18.03.2024 щодо порушення п. 69.8.3 п. 68 ст. 69 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є безпідставні, та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже був відсутній сам обов`язок подавати звіт про підзвітні рахунки. Позивач наголошує на тому, що ГУ ДПС у м. Києві безпідставно ідентифікувала товариство позивача, як фінансовий агент, з посиланням на положення пункту 1 ст. 4 Угоди FАТСА, як на підставу для виникнення у позивача обов`язку звітування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповдіача зазначив, що позивачем було порушено п.п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 у редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення, ПК України, а саме не подано звіти про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FАТСА). Позивач не відноситься до категорії непідзвітних фінансових установ, оскільки зареєстроване в реєстрі Служби внутрішніх доходів США за кодом GIIN. Водночас, за період з 01.01.2021 по 30.09.2023 АТ «ПРОСТО» звітів про підзвітні рахунки відповідно до Угоди FАТСА не подавалися.

На відзив на позовну заяву стороною позивача було надано до суду відповідь, в якій зазначено про необґрунтованість доводів відзиву на позовну заяву та наголошено на тому, що останні не спростовують покладених в основу позовної заяви підстав для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування. До того ж, норма, яку застосував відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.04.2024 № 26454070802, зокрема, п. 118.4 ст. 118 ПК України є нечинною з 28.04.2023 на підставі Закону № 2970.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 20.02.2024 № 3933/26-15-07-08-02, № 3936/26-15-07-07-01, № 3937/26-15-07-07-01, № 3941/26-15-07-03-01, № 3943/26-15-23-03-01, № 3992/26-15-24-02-05, виданих Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2021 по 30.09.2023, валютного - за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2021 по 30.09.2023 та іншого законодавства за відповідний період відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

В частині перевірки дотримання платником податків інших норм та виконання інших обов`язків, передбачених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі ограни, зокрема Інформації щодо подання звітів про підзвітні американські рахунки, врегульовані зокрема Угодою між Україною та Урядом Сполучених Штатів Америки (FАТСА), ГУ ДПС у м. Києві прийшло до висновків про те, що «за період з 01.01.2021 по 30.09.2023 АТ «ПРОСТО» звітів про підзвітні рахунки відповідно до Угоди не подавалися».

ГУ ДПС у м. Києві листом від 29.02.2024 звернулось до АТ «ПРОСТО» з запитом щодо надання пояснень стосовно подання або не подання звітності до контролюючих органів на виконання вимог передбачених Угодою FАТСА та ПК України.

Надалі, ПрАТ «ПРОСТО» листом № 01-734/1 від 04.03.2024 надало, в період перевірки пояснення на запит та навело підстави не подання звітів про підзвітні рахунки, згідно вимог Угоди FАТСА.

За результатами проведеної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві складено акт про результати планової виїзної перевірки АТ «ПРОСТО» від 18.03.2024 № 21983/Ж5/26-15-07-08-02/24745673.

Відповідно до п.п. 3.3.6.1 п. 3.3.6 вказаного акта від 18.03.2024 № 21983/Ж5/26-15-07-08-02/24745673, в частині перевірки дотримання платником податків інших норм та виконання інших обов`язків, передбачених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі ограни, зокрема Інформації щодо подання звітів про підзвітні американські рахунки врегульовані зокрема Угодою між Україною та Урядом Сполучених Штатів Америки FАТСА, ГУ ДПС у м. Києві прийшла до висновків, що «АТ «ПРОСТО» порушено п. п. 69.8.3 п. 68 ст. 69 Податкового кодексу України, у редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення, а саме не подано звіти про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FАТСА) за 2021 рік та за 2022 рік (термін подання - 01.09.2023)».

03.04.2024 ГУ ДПС у м. Києві на підставі висновків акта від 18.03.2024 № 21983/Ж35/26-15-07-08-02/24745673 та встановленого порушення п.п. 69.8.3 п. 68 ст. 69 Податкового кодексу України, прийняло податкове повідомлення-рішення від 03.04.2024 № 26454070802, яким до АТ «ПРОСТО» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1250000,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 03.04.2024 № 26454070802 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся в порядку досудового оскарження до Державної податкової служби України зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги від 07.06.2024 № 17.133/6/99-00-06-03-01-06, ДПС залишено без змін ППР ГУ ДПС у м. Києві від 03.04.2024 № 26454070802, а скаргу- без задоволення».

Позивач не погоджується з вказаним вище податковим повідомленням рішенням та вважає, що останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки укладено Угоду для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)" від 07.02.2017, ратифікованої Законом України від 29.10.2019 № 229-IX (далі по тексту - Угода).

Відповідно до статті 2 Угоди сторони домовились отримувати та здійснювати обмін інформацією стосовно американських підзвітних рахунків.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» від 20.03.2023 № 2970-ІХ (далі по тексту - Закон № 2970-ІХ), який набрав чинності 28.04.2023, внесено до Податкового кодексу України певні зміни, зокрема доповнено статтями 39-3, 118-1.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону № 2970-ІХ установлено, що у 2023 році фінансові агенти подають звіти про підзвітні рахунки, що підлягають поданню згідно з Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), за 2021 рік та за 2022 рік за правилами пункту 69.8 статті 69 Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на 31 грудня 2022 року. Положення статті 39-3 Податкового кодексу України застосовуються до фінансових агентів у частині виконання ними вимог Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), починаючи зі звітного року, що завершується 31 грудня 2023 року. До фінансового агента, який своєчасно подав звіт про підзвітні рахунки за 2021 звітний рік у 2023 році відповідно до правил цього пункту, не застосовується штраф, встановлений Податковим кодексом України за неподання або несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки (щодо звіту за 2021 рік).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п. п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 ПК України фінансові агенти зобов`язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.

Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила.

Форма звіту про підзвітні рахунки, порядок її заповнення і подання фінансовими агентами до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. п. 14.1.257№ ст. 14 ПК України фінансовий агент - банк або небанківська фінансова установа, які відповідно до вимог цього Кодексу та інших актів законодавства зобов`язані подавати звіт про підзвітні рахунки центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та нести відповідальність за порушення покладених на них обов`язків у порядку, встановленому законодавством.

Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів.

Не є фінансовими агентами особи, звільнені від надання інформації про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FАТСА), а також іншого міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору.

Законом № 229-ІХ від 29.10.2019 ратифіковано угоду між Урядом України та Урядом США для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FАТСА)».

Судом досліджено, що в акті від 18.03.2024 № 21983/Ж5/26-15-07-08-02/24745673, встановлено, що відповідно до офіційного реєстру фінансових установ, які пройшли реєстрацію з метою виконання вимог Закону США «FАТСА», опублікованого Службою внутрішніх доходів США, який доступний в мережі інтернет, АТ «ПРОСТО» до 12.02.2024 було зареєстроване за кодом GIIN:4ХВJLF99999.SL.804, з огляду на що, відповідач дійшов висновку, що оскільки позивач здійснив реєстрацію в СВД США та отримав код GIIN, він має виконувати вимоги Угоди «FАТСА» та, зокрема, подати звіти про підзвітні рахунки за спірний період, з урахуванням п. п. с п. 1 ст. 4 вказаної Угоди.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Угоди FАТСА кожна звітна фінансова установа України вважається такою, що виконує положення розділу 1471 Податкового кодексу США і на яку не поширюється положення про утримання, відповідно до нього, якщо Україна виконує свої зобов`язання відповідно до статей 2 і 3 цієї Угоди стосовно такої звітної фінансової установи України, і звітна фінансова установа України: а) ідентифікує американські підзвітні рахунки та щорічно доповідає компетентному органу України інформацію, яку вимагається надавати згідно з пунктом 2 статті 2 цієї Угоди в часові межі та спосіб, описані в статті 3 цієї Угоди; b) окремо для 2015 року і 2016 року щорічно повідомляє компетентному органу України назву кожної фінансової установи, яка не бере участь, якій було виконано виплати, та сукупну суму таких виплат; с) виконує реєстраційні вимоги СВД FАТСА, викладені на офіційному сайті; d) за умови, що звітна фінансова установа України виступає в якості (і) кваліфікованого посередника (в контексті розділу 1441 Податкового кодексу США), що вирішила взяти на себе зобов`язання першочергового утримання відповідно до розділу 3 частини А Податкового кодексу США; (її) іноземного товариства, що вирішило діяти в якості іноземного товариства, яке здійснює утримання, (в контексті як розділу 1441, так і розділу 1471 Податкового кодексу США); чи (іі) іноземного трасту, що вирішив діяти в якості іноземного трасту, який здійснює утримання (в контексті як розділу 1441, так і розділу 1471 Податкового кодексу США), утримує 30 відсотків з будь-якого платежу, який підлягає

утриманню з американського джерела, будь-якій фінансовій установі, що не бере участь; та е) у випадку звітної фінансової установи України, що не описана в підпункті 1(4) цієї статті, і яка виконує платіж, який підлягає утриманню з американського джерела, чи виступає в якості посередника стосовно такого платежу, будь-якій фінансовій установі, що не бере участь, звітна фінансова установа України надає будь-якому безпосередньому виконавцю такого платежу, що підлягає утриманню з американського джерела, інформацію, яка необхідна для здійснення утримання та звітування, що виникає у зв`язку з таким платежем.

Тож, з наведеного слідує, що за п. 1 ст. 4 Угоди FАТСА вбачається, що він містить перелік зобов`язань, що покладаються на звітну фінансову установу України у своїй сукупності, а вказані пункти не можуть використовуватись окремо один від одного, при цьому, зазначені зобов`язання не можуть вважатися саме кваліфікаційними ознаками, що мають застосовуватись в цілях ідентифікації фінансової установи, як підзвітної, оскільки, наведений пункт визначає лише перелік обов`язків, що покладаються на звітну фінансову установу України.

Разом з тим, за посиланням відповідача на офіційний реєстр фінансових установ, які пройшли реєстрацію з метою виконання вимог Закону США FАТСА, опублікованого в СВД США, який доступний за посиланням в мережі інтернет, яке міститься в акті від 18.03.2024, відсутня будь-яка інформація з приводу присвоєння позивачу коду GIN.

Слід звернути увагу на те, що для цілей виконання Угоди FАТСА не є фінансовими агентами особи, визначені в Додатку ІІ до Угоди FАТСА.

Для цілей Багатосторонньої угоди SRS особи, які зобов`язанні виконувати обов`язки фінансових агентів (є підзвітними фінансовими установами), визначаються відповідно до правил зазначеної Угоди, Загального стандарту звітності SRS та нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для реалізації Багатосторонньої угоди SRS.

Отже, імперативна норма п. 14.1.257№ пк України ставить в пряму залежність обов`язок подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу від наявності у фінансової установи статусу фінансового агента.

Так, за змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових послуг здійснюють: 1) щодо діяльності з надання фінансових послуг, визначених пунктом 9 частини першої статті 4 цього Закону, та супровідних до них послуг- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; 2) щодо діяльності з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 4 цього Закону, та супровідних до них послуг- Національний банк України.

Пунктами 1-8 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що видами фінансових послуг є: 1) страхування; 2) надання коштів та банківських металів у кредит; 3) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню; 4) фінансовий лізинг; 5) факторинг; 6) надання гарантій; 7) торгівля валютними цінностями; 8) фінансові платіжні послуги;

Регулятор, Національний банк України відповідно до Постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Переліку небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів» від 07.07.2020 № 96 (далі- Постанова № 96) затвердив Перелік небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів.

До вказаного переліку регулятором віднесено: 1. Кредитні спілки (за винятком кредитних спілок, які відповідають критеріям, установленим у Додатку ІІ до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FАТСА), ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FАТСА)»; 2. Страховики, які здійснюють страхування життя (за винятком страхових компаній зі страхування життя, які відповідають критеріям, установленим у Додатку І до Угоди FАТСА).

Суд зауважує, що Постанова № 96 містить вичерпний Перелік небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів та не підлягає розширеному тлумаченню. Відповідачем не доведено, що позивач входить за визначенням до цього переліку. Натомість, позивач наголошує на тому, що діяльність позивача не підпадає під категорію небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів, адже, як небанківська фінансова установа, не було і не є ні кредитною спілкою, ні страховиком, який здійснює страхування життя, більше того, ніколи не мала ліцензії на вказаний вид страхування (страхування життя).

На офіційному сайті Державної податкової служби України в презентації щодо до Угоди FАТСА Постанова № 96 вказана в переліку законодавчих актів, які регулюють статус фінансових агентів в розумінні Угоди FАТСА.

Відповідно до положень п. п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 глави 6 розділу ІІ ПК України, Угоди FАТСА, Міністерством фінансів України наказом від 12.08.2020 № 496 затверджено Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FАТСА) (надалі - Наказ № 496), який регулює порядок подання звітності визначає, що GIІN - ідентифікатор, що надається Службою внутрішніх доходів США для цілей звітування відповідно до Угоди FАТСА (19-ти значний код, що складається з літер та цифр, розділений крапками), що кореспондуються з визначенням наведеним безпосерелньо в Угоді FАТСА.

Інформація щодо реєстрації для цілей звітування відповідно до Угоди FАТСА та одержання коду GIN розміщена на веб сайті Служби внутрішніх доходів США.

Так, у п. с п. 1 ст. 4 Угоди FАТСА, як вже зазначалося не вказано, що фінансові установи, котрі отримали GIІN і здійснили реєстрацію в СВД США з метою вимог Угоди FАТСА, є фінансовими агентами в розумінні Угоди FАТСА, адже буквальне тлумачення цієї норми визначає виконує реєстраційні вимоги СВД FАТСА, викладені на офіційному сайті.

Тобто, сам лише факт отримання ідентифікатора GIІN, не є тотожним факту набуття статусу фінансового агента в розумінні Угоди FАТСА. Процедура реєстрації з метою подачі звітності про підзвітні рахунки передбачає не лише отримання коду, а й також придбання SSL-сертифікату та реєстрацію в Міжнародній службі обміну даними, чого як зазначає позивач ним здійснено не було, що не заперечкено та не спростовано відповідачем, а отже, нею не були виконані всі реєстраційні вимоги СВД FАТСА, викладені на офіційному сайті, як того вимагає підпункт е п. 1 статті 3 Угоди FАТСА.

Крім того, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 27.04.2023 № 162-рш «Про анулювання ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ПРОСТО СТРАХУВАННЯ» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг», АТ «ПРОСТО СТРАХУВАННЯ» було анульовано усі наявні у нього ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

У подальшому, 12.05.2023 Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг прийняв рішення від 12.05.2023 № 21/888-РК «Про виключення ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» з Державного реєстру фінансових установ», відповідно до якого, відомості про ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» код за ЄДРПОУ було виключено з Державного реєстру фінансових установ.

Тож, враховуючи те, що позивач не є фінансовим агентом, ані в розумінні визначення Національного банку України, переліку небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів, ані в розумінні Угоди FАТСА, та враховуючи виключення з Державного реєстру фінансових установ, у позивача не виникло, передбаченого п. 69.8.3, п.14.1.257№ ПК України, обов`язку подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, а отже, позивачем правомірно не подавались звіти про підзвітні рахунки за спірний період 2021-2022 роки.

За змістом п. 118.4 ст. 118 ПК України неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не в повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог пункту 69.8 статті 69 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

З огляду на те, що позивач, з урахуванням постанови від 07.07.2020 № 96 не віднесений до категорії фінансових агентів, позивач звільнений від обов`язку щодо подання звітів про підзвітні рахунки, у зв`язку з чим, суд погоджується з доводами сторони позивача на те, що застосовані до позивача штрафні санкції на підставі п. 118.4 ст. 118 ПК України, є необґрунтованими.

У контексті спірних правовідносин, доказів на підтвердження того, що позивач має статус фінансового агента, має зобов`язання подавати, відповідачем під час розгляду спору не було надано, тому висновки ГУ ДПС у м. Києві, наведені в акті від 18.03.2024 № 21983/Ж5/26-15-07-08-02/24745673, стосовно порушення позивачем п. п. 68.9.3 п. 68.9 ст. 68 ПК України, шляхом не подання звітів про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FАТСА) за 2021 рік та за 2022 рік, є необгрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд критично відноситься до змісту поданого контролюючим органом відзиву, в якому викладена лише констатація порушення позивачем строків подання звітності про іноземні рахунки.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд за наслідком розгляду даного спору, вирішив позовні вимоги задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення та розподілити судові витрати по сплаті судового збору згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, за якими судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 03.04.2024 № 26454070802.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 18750 грн (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.