Ухвала суду № 135809741, 15.04.2026, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/1258/18

Провадження № 1-кп/451/2/26

УХВАЛА

іменем України

15 квітня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.366 КК України на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження в частині обаинувачення за ч. 1 ст.366 КК України під час розгляду обвинувального акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018140280600053 від 17.01.2018 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України, -

установив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

15 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.366 КК України на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження в частині обаинувачення за ч. 1 ст.366 КК України у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, також поступило клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про розгляд даного клопотання у його відсутності, оскільки він зайнятий в іншому процесі у Львівському апеляційному суду (а. с.124-128 том ІІІ).

У клопотанні зазначає, що ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень не визнає, разом з тим вважає, шо кримінальне провадження в частині його обвинувачення за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України підлягає закриттю у зв`язку з у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, так як інкриміноване ОСОБА_5 прокурором у обвинувальному акті діяння мало місце вересні грудні 2026 року, тому строки притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України спливли у грудні 2019 року. Просив звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у частині обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у частині його обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України у закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Не заперечув щодо розгляду згаданого клопотання у відсутності його захисника ОСОБА_6 .

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував, також зазначив, що переривання та зупинення перебігу давності не було, а відтак за спливом строків давності кримінальне провадження у частині обвинувачення за ч.1 ст. 366 КК України підлягає закриттю.

Заслухавши думки учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.

Встановлення судом обставин із посиланням на докази

Відповідно до ст. 49 КК Укріїни особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені у пунктах 1-5 частини 1 вказаної статті строки.

Об`єднана палата Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про застосування норм права, відповідно до якого:

особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового розслідування або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 49 КК України.

Якщо особа, що ухилилася від досудового розслідування або суду, буде затримана чи з`явиться із зізнанням до моменту закінчення загального (недиференційованого) строку давності (до спливу 5-річного строку з дня вчинення кримінального проступку чи 15-річного строку з дня вчинення злочину), то диференційовані строки давності, визначені у ч. 1 49 КК України, відновлюються. У цьому разі час, який минув з дня вчинення кримінального правопорушення, до дня, коли особа стала ухилятися від досудового розслідування або суду, а також час, який минув із дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання до дня набрання вироком законної сили, зараховується у диференційований строк давності.

Якщо відновлення диференційованих строків давності, визначених у ч. 1 ст. 49 КК України, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності виявиться для неї менш сприятливим, застосуванню підлягає загальний строк давності, визначений у ч. 2 ст. 49 КК України: п`ять років з дня вчинення кримінального проступку, п`ятнадцять років з дня вчинення злочину. За таких обставин до загального строку давності зараховується і час, протягом якого особа ухилялася від досудового розслідування або суду (з дня ухилення до дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання)».

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є можливим за наявності трьох умов: закінчення зазначених у законі строків; не ухилення особи від слідства або суду; не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеню тяжкості.

Вирішення питання про наявність таких у мов в цьому випадку призводить до такого.

Щодо закінчення зазначених законом строків.

Вирішуючи питання про те, чи сплили передбачені законом строки давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, суд, виходить з наступних підстав.

Відповідно до положень пунктів 1-5 частини 1 ст. 49 КК України, питання при закінчення строків давності вирішується, виходячи з: початкового моменту перебігу строку давності; передбаченої законом тривалість строку давності.

Початковим моментом перебігу строку давності є день вчинення особою діяння, що містить елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кртмінального Кодексу України.

Тривалість строків давності відповідно до пунктів 1-5 частини 1 ст. 49 КК України визначається ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, в свою чергу, відповідно до ст. 12 КК України, визначається відповідно до санкцій статей Особливої частини цього Кодексу.

Статті Кримінального Кодексу України, санкції яких мають враховуватись при визначенні ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, визначаються відповідно до вчиненого особою діяння та наявності в такому діянні елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Вказане доводить, що для вирішення питання про закінчення строків давності необхідно визначити: сутність вчиненого особою діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України; ступінь тяжкості цього діяння; тривалість строку давності.

Вирішуючи питання про порядок визначення сутності вчиненого ОСОБА_5 діяння, часу їх вчинення та наявність в цьому діянні елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, суд виходить з наступного.

Норма ст. 49 КК України на відміну від норм, що регулюють звільнення від кримінальної відповідальності з інших підстав, не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із визнанням цією особою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, її каяттям у такому або відшкодуванням нею завданої нею шкоди.

Норми §2 Глави 24 Кримінального Процесуального Кодексу України, що регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема, за цією обставиною, не передбачають, що для звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією обставиною необхідними є встановлення внаслідок досудового розслідування або судового розгляду як самого факту вчинення кримінального правопорушення, так й усіх обставин його вчинення. При цьому відповідно до частини 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином, діюче законодавство не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й з встановленням часу та характеру вчиненого особою кримінального правопорушення внаслідок кримінального провадження.

В той же час, у частині 2 ст. 285 КК України зазначається про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, як розтлумачив Верховний Суд України у пункті 3 своєї Постанові від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328 К/С-16, системно-структурний аналіз норм Кримінального Процесуального Кодексу доводить, що обвинувачення особи пов`язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Наведене свідчить про те, що при вирішенні питання про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності сутність діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, необхідно визначати, на підставі версії державного обвинувачення про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, що викладена в обвинувальному акті.

У провадженні Радехівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження за №12018140280600053 від 17.01.2018 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України.

У наданому суду обвинувальному акті стверджується, що, зокрема, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України за таких обставин.

ОСОБА_5 , будучи директором ТзОВ «Львівський будівельний холдинг» (код ЄДРПОУ 36416850) - службовою особою, тобто наділеною організаційно-розпорядчими функціями, згідно наказу №2 від 23.08.2010 року про функціональні обов`язки директора ТзОВ «Львівський будівельний холдинг», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що проведені протягом листопада та грудня 2016 року будівельні роботи по проекту «Будівництво дитячого будинку сімейного типу в м.Радехів Львівської області» відповідно умов договору про закупівлю робіт за державні кошти № 1 від 21.06.2016 укладеного між Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації та ТзОВ «Львівський будівельний холдинг» не виконано в повному обсязі, відповідно до проектно-кошторисної документації, вніс, підписав та завірив печаткою «Львівський будівельний холдинг (36416850)» в «АКТ №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року та «АКТ №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року встановленої примірної форми КБ-2в, недостовірні відомості щодо обсягів фактично виконаних будівельних робіт та відповідності фактично використаних матеріалів, які не відповідають нормативним вимогам робочого проекту по об`єкту «Будівництво дитячого будинку сімейного типу по вул. М.Рильського в м.Радехів Львівської області». Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року (Акт ф. № КБ-3) від 16.11.2016 та Акта № 1 від 16.11.2016 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року ТзОВ «Львівський будівельний холдинг» було виконано робіт на суму 350 686,00 грн. Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року (Акт ф. № КБ-3) від 19.12.2016 та Акта № 2 від 19.12.2016 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року ТзОВ «Львівський будівельний холдинг» було виконано робіт на суму 423 824,40 грн. Загальна вартість виконаних робіт згідно вище зазначених звітних документів становить - 774 510,40 грн. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1676/1677/18- 26 від 16.04.2018, проведеним аналізом на відповідність вимог ДБН щодо наданої проектно-кошторисної документації, договірної ціни, звітної документації, виконаного розрахунку фактично виконаних будівельних робіт на основі отриманих вихідних даних, проведеного огляду та контрольних обмірів на об`єкті будівництва дитячого будинку сімейного типу, що розташований на вул. Максима Рильського в м. Радехові, Львівської області, встановлено, наступне: -вартість фактично виконаних робіт на будівництві дитячого будинку сімейного типу, ЩО розташований на вул. Максима Рильського в м Радехові, Львівської області становить 503 917,20 (п`ятсот три тисячі девятсот сімнадцять грн. 20 коп.) грн. (дивись додаток № 2 до висновку експерта - зведений кошторисний розрахунок на 1-му арк, локальний кошторис на будівельні роботи на 10-ти арк., відомість ресурсів на б-ти арк.); -перелік фактично виконаних робіт на будівництві дитячого будинку сімейного типу що розташований на вул. Максима Рильського в м. Радехові, Львівської області у відповідності до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за листопад 2016 року та акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за грудень2016 року надано в додатку № 2 до висновку експерта - локальний кошторис на будівельні роботи на 10-ти арк. -зазначеним в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за листопад 2016 року та акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за грудень 2016 року будівельні роботи на будівництві дитячого будинку сімейного типу, що розташований на вул. Максима Рильського в м. Радехові, Львівської області в основному виконані (але не в повному обсязі) відповідають проектно-кошторисній документації; -різниця між вартістю фактично виконаних робіт та вартістю вказаною в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за листопад 2016 року та у акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за грудень 2016 року становить 270 601,20 (двісті сімдесят тисяч шістсот одна грн. 20 коп.) грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується в тому, що він будучи службовою особою вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Визначаючи на підставі наведеної версії державного обвинувачення сутність діянь, що інкримінуються ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України, час їх вчинення та наявність у них елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, суд констатує таке.

Викладена в обвинувальному акті версія про вчинення ОСОБА_5 злочину в цілому дозволяє при вирішенні питання про можливість звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності визначити сутність вчиненого ним діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, на підставі версії державного обвинувачення, за якою у листопаді та грудні 2016 року він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 366 КК України.

Це дозволяє суду визначити початковий момент перебігу строку давності стосовно ОСОБА_5 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України грудень 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Визначаючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК Украни ( на час його вчинення), суд враховує санкції відповідних частин відповідних статей Кримінального Кодексу України та положення ст. 12 цього Кодексу.

Санкція частини 1 ст. 366 КК України на час вчинення злочину передбачала основні покарання у виді штрафу у розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; обмеженням волі - на строк до трьох років.

Відповідно до ст. 12 цього Кодексу кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України ( на час його вчинення) є нетяжким злочином.

Вирішуючи питання щодо тривалості строків давності у зв`язку із вчиненням вказаних в обвинувальному акті кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, суд виходить з приписів ст. 49 КК України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї статті у разі вчинення нетяжкого злочину строк давності становить п`ять років.

Щодо неухилення обвинуваченого від слідства та суду.

Матеріали справи поза розумним сумнівом свідчать, що під час здійснення цього кримінального провадження ОСОБА_5 не вчиняв дій, які могли бути кваліфікованими, як ухилення від слідства або суду.

Щодо переривання строків давності.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

З даних, які надані прокурором вбачається, що переривання та зупинення перебігу давності не було; до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 не притягувався; не ухилялася від досудового слідства та суду. Отже, перебіг строку давності за ч.1 ст.366 КК України вираховується судом, починаючи з дати, яка зазначена в обвинувальному акті, зокрема листопад та грудень 2016 року.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали по суті заявленого клопотання.

Відповідно до ст. 286 КПК України суд розглядає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за клопотанням сторони кримінального провадження

За правилами частини 2 ст. 288 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Ці норми дозволяють вирішити заявлене захисником обвинуваченого ОСОБА_4 клопотання таким чином.

Як неодноразово зазначалось вище, у межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується окрім іншого, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 366 КК України.

Отже, строк давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України про який йдеться у межах цього кримінального провадження, сплинув.

Відповідно до ч.3 ст.285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Судом у процесі розгляду справи неодноразово роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_5 у присутності його захисника ОСОБА_8 , що строки притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 366 КК України закінчилися, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, проти чого він не заперечив у судовому засіданні 15.04.2026, підтримавши клопотання захисника.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 необхідно задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

За правилами п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з вищенаведеним, кримінальне провадження №12018140280600053 від 17.01.2018 року у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України необхідно закрити.

Керуючись ст. ст. 49, 366 КК України, ст. ст. 284, 288, 376, 369-372 КПК України, суд

постановив:

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Кримінальне провадження №12018140280600053 від 17.01.2018 року у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 20 квітня 2026 року о 12 год 45 хвилин.