Ухвала суду № 135806380, 16.04.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2516/25

Провадження №: 4-с/343/2/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Керніцького І. І.,

секретаря Луцик Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Долина цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання, Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство Ідея Банк, суд

В С Т А Н О В И В:

адвокат Комарницький Е.Г., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою, просить суд:

визнати неправомірною бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

зобов`язати Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ., накладений постановою від 08.02.2019року в рамках виконавчого провадження № 52841829 (номер запису про обтяження: № 30331071, зареєстровано 18.02.2019).

У скарзі вказано, що постановою № 52841829 від 08.02.2019 року Фортечним ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ в Кіровоградській області (на даний час - Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Реєстраційний номер обтяження № 30331071, зареєстровано 18.02.2019.

Листом Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.11.2025 року № 113755/501121 (нерозбірливо) який отримано поштовою кореспонденцією 25.11.2025 що підтверджується трекінгом від Укрпошта, було повідомлено, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №2-1-32 від 22.12.2007 Долинського районного суду стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ АКБ «Прикарпаття» боргу в сумі 4428.50 грн (АСВП 52841829). 30.11.2018 року державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на підставі чого накладено арешт на майно боржника. 08.02.2019 року державним виконавцем на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Надати більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження не має можливості оскільки відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, а саме розділу XI строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, тобто виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням термінів зберігання. Згідно переліку типових документів що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств організацій із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 12.04.2012 року №578/5 строк зберігання реєстрів, на відправлення вихідної кореспонденції складає 1 рік.

Таким чином, на сьогоднішній день, виконавче провадження завершено, а виконавчий документ не було повторно пред`явлено для виконання, однак арешт не знятий.

Крім того, звертає увагу на те, що відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції діючої на дату накладення арешту на майно скаржника), виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Зазначає, що вона не отримувала на свою адресу ніяких судових рішень, постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна.

Отже, враховуючи те, що в Фортечному відділі державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні виконавчий документ, боржником за яким є ОСОБА_1 не перебуває в зв`язку з його поверненням стягувачу та неможливо встановити чи перебував такий виконавчий документ на виконанні взагалі, то існуючий арешт на майно за постановою № 52841829 від 08.02.2019 є незаконним та підлягає скасуванню Фортечним відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

У судове засідання скаржник ОСОБА_1 та її представник адвокат Комарницький Е.Г. не прибули, від останнього надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, вимоги скарги підтримують, просять задовольнити.

Представник Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заступник начальника Л.Чубара направила до суду повідомлення, де йдеться у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №2-1-32 від 22.12.2007 Долинського районного суду стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ АКБ «Прикарпаття» боргу в сумі 4428.50 грн (АСВП 52841829). 30.11.2018 року державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на підставі чого накладено арешт на майно боржника. 08.02.2019 року державним виконавцем на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Надати більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження не має можливості оскільки відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, а саме розділу XI строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, тобто виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням термінів зберігання. Згідно переліку типових документів що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств організацій із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 12.04.2012 року №578/5 строк зберігання реєстрів, на відправлення вихідної кореспонденції складає 1 рік. Враховуючи вищевикладене, просить судовий розгляд провести без їх участі.

Представник АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши надані по справі докази, приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом установлено, що 30.11.2018 року державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на підставі чого накладено арешт на майно боржника.

08.02.2019 року державним виконавцем на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер 441947707 від 03.09.2025, вбачається, що постановою № 52841829 від 08.02.2019 року Фортечним ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ в Кіровоградській області (на даний час - Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Реєстраційний номер обтяження № 30331071, зареєстровано 18.02.2019.

Фортечний ВДВС м. Кропивницького на заяви заявника повідомив, останнього, що що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №2-1-32 від 22.12.2007 Долинського районного суду стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ АКБ «Прикарпаття» боргу в сумі 4428.50 грн (АСВП 52841829). 30.11.2018 року державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на підставі чого накладено арешт на майно боржника. 08.02.2019 року державним виконавцем на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Надати більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження не має можливості оскільки відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, а саме розділу XI строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, тобто виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням термінів зберігання. Згідно переліку типових документів що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств організацій із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 12.04.2012 року №578/5 строк зберігання реєстрів, на відправлення вихідної кореспонденції складає 1 рік.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.129, 129-1 Конституції України, та відповідно до ст.18 ЦПК України судове рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадянам підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Вказані процесуальні правовідносини регулюються нормами розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», у якому встановлено окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 р. та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 р. Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З 05 серпня 2021 чинною є частина четверта статті 40 Закону «Про виконавче провадження», якою встановлено: у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою цього Закону статті 37 , встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються , відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У пункті 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень вказано, що постанова про зняття арешту з майна боржника, постанова про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, постанова про зняття майна з розшуку або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження, за заявою боржника у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає); до заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ/копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.

У разі наявності обставин для одночасного винесення постанов, передбачених цим пунктом, та постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, боржником може бути подано одну заяву та додано до неї документ/копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідних постанов.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення). Постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання відповідна постанова.

У випадках, передбачених законом, виконавець на підставі постанови, передбаченої цим пунктом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника. Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься відповідна постанова.

З аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення.

За змістом ч. 2,3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

На підставі зазначеного суд вважає, що не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання посадових осіб державної виконавчої служби зняти арешт з майна боржника.

Керуючись ст. 447-452 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання, Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство Ідея Банк, задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Зобов`язати Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ., накладений постановою від 08.02.2019 в рамках виконавчого провадження № 52841829 (номер запису про обтяження: № 30331071, зареєстровано 18.02.2019.).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя