Рішення № 135797441, 09.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/35395/25

Провадження № 2/127/8163/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 квітня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шаміної Ю.А.,

при секретарі судового засідання Левченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Енера Вінниця» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію в сумі 3826,40 грн. Свій позов мотивувало тим, що відповідач, здійснивши фактичне споживання електричної енергії, приєднався до умов договору (публічного) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Об`єкт відповідача до якого здійснюється постачання електричної енергії знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Згідно умов цього договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. 02 травня 2024 року позивачем ініційовано припинення постачання електричної енергії відповідачу. Заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з 01 березня 2022 року по 01 червня 2024 року становить 3826,40 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача. Крім того, того просив поновити строк позовної даності для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 березня 2026 року витребувано докази у справі.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання.

Представник позивача Ясінська І.В. подала до суду заяву, згідно якого просила розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлялась в порядку, визначеному чинним законодавством, про причини неявки суд не повідомила, відзиву не надала, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань ТОВ «Енера Вінниця» здійснює діяльність із торгівлі електроенергією.

Відповідачу надавались послуги з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 52,3 кв.м, реєстраційний номер 32406993, що підтверджується договором дарування квартири, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк І.І. та зареєстрованим в реєстрі за №880, від 10 березня 2011 року, а також відповіддю №2584046 від 09.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач має заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію, що підтверджується довідкою про споживання за період з березня 2022 по червня 2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 , сальдовими оборотами по споживачу ОСОБА_1 (номер о/р № НОМЕР_2 ).

З наданих довідок про споживання слідує, що відповідач протягом вказаного періоду нарахування вартості наданих послуг здійснювала оплату: у січні 2024 року - 100,00 грн, у лютому 2024 року- 100,00 грн, у березні 2024 року - 100,00 грн, у травні 2024 року - 200,00 грн, у червні 2024 року 100 грн, у липні 2024 року 50 грн). З червня 2024 року нарахування по вказаному особовому рахунку не проводяться.

За період з 01 березня 2022 року по 01 червня 2024 року заборгованість відповідача становить 3826,40 грн

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного до договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачальник універсальної послуги це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги; універсальна послуга це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України; споживач це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 (надалі - ПРРЕЕ) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно із п. 3.2.13 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу вважається укладеним з дати відкриття особового рахунку за об`єктом споживання.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до абз. 4 п. 13розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, упродовж трьох років з 1 січня 2019 року виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території.

Законом України «Про ринок електричної енергії» не встановлено обов`язок постачальника універсальних послуг, тобто, позивача, надсилати побутовим споживачам заяви-приєднання, а підписання споживачем такої заяви приєднання не є виключною умовою для приєднання до умов договору постання універсальних послуг. Здійснивши факт споживання електричної енергії та оплату виставлених рахунків, відповідач у належній формі приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Отже, суд дійшов висновку, що фактичне споживання відповідачем відповідних обсягів електричної енергії та наявність відкритого на його ім`я особового рахунку свідчить про його приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що був розміщений на офіційному веб-сайті ТОВ «Енера Вінниця», як з постачальником за регульованим тарифом, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме: фактом споживання, оплати електричної енергії, відкриттям особового рахунку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору; сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно з п. 5.10 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Однак в порушення умов договору відповідач у встановлений строк не здійснив оплату в повному обсязі за спожиту електричну енергію, що була поставлена йому позивачем.

За змістом статей 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах діє принцип презумпції винуватості боржника.

Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях, сформованих у постановах Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15 та Верховного Суду від 06 листопада 2019 року в справі №642/2858/16.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59 цс13 та від 18 листопада 2015 року в справі №6-582цс15, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року в справі №127/23910/14-ц).

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує. Судом установлено, що сума заборгованості відповідача становить 3826,40 грн. Дана сума заборгованості встановлена на підставі наданих доказів. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування розміру суми заборгованості не надав, а тому суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою дo винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому, термін дії карантину неодноразово продовжувався та тривав до 30.06.2023.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні й по теперішній час.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (у редакції від 08.11.2023 року) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено у наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Закон набрав чинності з 04.09.2025.

Відтак, з огляду на фактичні обставин справи та приймаючи до уваги, що заборгованість за спожиту електричну енергію виникла за період з 01 березня 2022 року по 01 червня 2024 року, а позивач звернувся до суду із даним позовом 10 листопада 2025 року, тоді як в період до звернення до суду із таким позовом на всій території України було введено карантин (з 12.03.2020 до 30.06.2023) та, відповідно, строк перебігу позовної давності продовжувався на строк дії карантину, а також у зв`язку із введенням воєнного стану на території України з 24.02.2022 перебіг строку позовної давності зупинявся (до 04.09.2025), суд доходить висновку, що позивачем не пропущено визначений статтею 257 ЦК України трирічний строк звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід також стягнути понесені останнім витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст. 526, 610, 611, 614 ЦК України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року, ст. 13, 81, 89, 141, 263-265, 279, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» 3826,40 грн (три тисячі вісімсот двадцять шість гривень сорок копійок) заборгованості за спожиту електричну енергію, а також 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця», адреса: м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131, код ЄДРПОУ 41835359;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна