Рішення № 135797347, 15.04.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/4341/25

Провадження № 2/132/435/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" квітня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Калинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», в особі представника за довіреністю - Паладич А.О., через систему «Електронний суд» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 2212439 від 03.08.2021 у загальному розмірі 16 390,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.08.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2212439 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 кредитні кошти, однак останній отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушив свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

15.07.2022 між позивачем та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №2-15072022, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2212439, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до позивача в сумі 16 390,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 390,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16 390,00 грн, а також судових витрат.

Ухвалою судді Калинівського районного суду від 07.01.2026 року відкрито провадження в даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Одночасно роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачу ОСОБА_2 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, який було отримано 13.02.2026.

Відповідач був вчасно та належним чином повідомлений про місце розгляду справи, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяву про участь у судовому засіданні не подавав, відзиву на позовну заяву не надіслав, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надіслав.

Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін слід здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, в силу вимог ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що розгляд зазначеної справи здійснюється у порядку письмового провадження у спрощеному провадженні без повідомлення сторін, тобто за їх відсутності, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до таких висновків.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 03.08.2021 ТОВ «Лінеура України» та ОСОБА_1 уклали договір № 2212439 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за умовами якого відповідачу надається кредит у сумі 5 000,00 грн. на 30 днів.

Тип процентної ставки - фіксована.

Стандартна процентна ставка становить 1,90% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку всього кредиту.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 24079,41% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 7 850,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Крім того, 01.09.2021 ТОВ «Лінеура України» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до договору № 2212439 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за умовами якого відповідачу продовжено строк користування кредитом на 30 днів.

Відповідно до довідки №13045-0403 від 04.03.2024 ТОВ «УПР» надає послуги з переказу коштів на підставі договору №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 успішно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта: від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: 03.08.2021 22:18:04 на суму 5 000,00 грн, маска картки № НОМЕР_2 .

З огляду на зазначене, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем коштів у розмірі 5 000,00 грн.

Також наявний Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про основні умови кредитування з урахувань побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Разом з тим, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав. У зв`язку з чим, у нього утворилася заборгованість, яка станом на 26.12.2025 становить 16 390,00 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту 5 000,00 грн, заборгованість за процентами 11 390,00 грн.

15.07.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТОВ «Свеа Фінанс») був укладений Договір факторингу №2-15072022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №2-15072022, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2212439 в сумі 16 390,00 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту 5 000,00 грн, заборгованість за процентами 11 390,00 грн.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя ст. 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом ст. ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення даного договору.

Будь - яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач не надав, так само як і не надав жодних доказів належного виконання умов кредитного договору.

Розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 5 000,00 грн, підтверджений належними та допустимими доказами.

Щодо заборгованості за відсотками у сумі 11 390,00 грн, суд дійшов висновку, що сторони в договорі про надання кредиту погодили їх розмір та порядок нарахування, а тому позивач має право на їх стягнення з відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 16 390,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 5 000,00 грн та заборгованість по відсотках у розмірі 11 390,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 422,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 76-81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вулиця Іллінська, буд. 8) заборгованість за договором №2212439 від 03.08.2021 року у розмірі 16 390 (шістнадцять тисяч триста дев`яносто) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Суддя: