Рішення № 135796908, 20.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7994/25

провадження №: 2/398/1319/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"20" квітня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Москалик В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Акцент Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 19 889,05 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.05.2024 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. Цього ж дня відповідачем підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком), на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Всупереч вимогамr кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 19 889,05 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 9 999,29 грн, за відсотками в сумі 8 839,76 грн та пенею у розмірі 1 050,00 грн. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 09.02.2026 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 21.05.2024, підписанням якої підтвердив, що до укладення цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», а також, що вказана Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг становить договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років.

Крім того, відповідач підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 21.05.2024 із сумою кредитного ліміту у розмірі від 10 000,00 грн та строком кредитування 240 місяців.

Відповідач свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків належним чином не виконував, внаслідок чого у ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка становить 19 889,05 грн та складається з заборгованості за кредитом в сумі 9 999,29 грн, за відсотками в сумі 8 839,76 грн та пенею у розмірі 1 050,00 грн.

На підтвердження суми боргу позивачем надано до суду виписку з банківстького рахунку та розрахунок заборгованості за наданим кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно дост. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У силу ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Як визначено положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу грошові кошти, що підтверджується розрахунками заборгованості за кредитними договорами позичальника. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч. 1ст. 509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої кредитні зобов`язання належним чином не виконував, в зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст. ст. 3, 12, 13, 20 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 44 ЦПК України).

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач відзиву на позов не надав, не заперечив факт укладання договору, отримання кредиту, не спростовувавпідстав позову, розрахунків та розміру боргу, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконав, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в частині стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 9 999,29 грн та відсотками у розмірі 8 839,76 грн.

Щодо позовних вимого про стягнення нарахованої позивачем пені в сумі 1 050,00 грн суд зазначає таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на дату укладення договору та строк його дії в період дії в Україні воєнного стану, нарахування пені суперечить зазначеній нормі ЦК України, а отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 050,00 грн не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором б/н від 21.05.2024 у сумі 18 839 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн 05 коп, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 9 999,29 грн та заборгованості за відсотками у сумі 8 839,76 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев`яносто чотири) грн 51 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.04.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК