Ухвала суду № 135796881, 10.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2354/26

провадження № 1-кс/405/1219/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000526 від 03.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кіровограда, Кіровоградської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , рід занять: зі слів підозрюваного - ФОП, одруженому, маючому на утриманні малолітню дитину, не працюючому, раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

слідчий, за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого просила застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з підстав вказаних в клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник надав пояснення, відповідно до яких підозру вважав не обґрунтованою, просив відмовити в задоволені клопотання.

Підозрюваний підозру вважав не обґрунтованою, ризики недоведеними, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, у тому числі характеризуючі дані на підозрюваного, заслухавши сторін, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000526 від 03.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, відповідно до якого з метою особисто збагачення ОСОБА_4 , на початку вересня 2025 року, точного часу встановити не представилось за можливе, перебуваючи біля Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській області (філія ГСЦ МВС) № 3541 (далі ТСЦ № 3541), за адресою: м. Кропивницький, пр-кт. Інженерів, буд. 9/92, познайомився із ОСОБА_7 , який бажав отримати водійське посвідчення категорії «С», та повідомив останньому, що може допомогти останньому за грошову винагороду успішно здати практичний іспит з навичок керування вантажними транспортними засобами в ТСЦ № 3541 з подальшим отриманням посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «С».

В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень для третьої особи за вплив на прийняття рішення службовою особою ТСЦ № 3541, уповноваженою на виконання функцій держави, за отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії «С» ОСОБА_7 .

Діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , не будучи службовою особою, однак усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та маючи на меті незаконне збагачення, повідомив ОСОБА_7 про наявність у нього можливості здійснити вплив на службових осіб ТСЦ № 3541 з метою забезпечення успішного складання практичного іспиту на право керування транспортними засобами категорії «С».

У подальшому, 17.12.2025, точного часу встановити не представилось за можливе, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи біля ТСЦ № 3541, в м. Кропивницький, пр-кт Інженерів 9/92, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у сумі 1000 гривень за отримання талону на складання іспиту з практичного водіння. Після чого, ОСОБА_7 , на вимогу ОСОБА_4 , передав останньому грошові кошти в сумі 1000 гривень. Однак того дня ОСОБА_7 іспит не складав.

Крім того, 24.03.2026, точного часу встановити не представилось за можливе, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи біля ТСЦ № 3541, в м. Кропивницький, пр-кт Інженерів 9/92, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у сумі 1000 гривень за отримання талону на складання іспиту з практичного водіння.

В подальшому, на вимогу ОСОБА_4 , 25.03.2026 ОСОБА_7 прибув на обумовлене місце, а саме до ТСЦ № 3541, де за вказівкою ОСОБА_4 передав грошові кошти в сумі 1000 гривень, не встановленій на даний час досудовим розслідуванням жінці. Однак того дня ОСОБА_7 іспит не склав, про що повідомив ОСОБА_4 .

Так, 26.03.2026, близько 11 год 30 хв., ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний план, спрямований на отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на рішення посадових осіб ТСЦ № 3541, щодо прийняття рішення про успішне складання практичного іспиту з водіння та отримання права керування транспортними засобами категорії «С», перебуваючи на біля ТСЦ № 3541, який знаходиться за адресою: місто Кропивницький, проспект Інженерів 9/92, достовірно розуміючи що його дії є протиправними, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, висловив вимогу ОСОБА_7 надати йому неправомірну вигоду у розмірі 20000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення уповноваженими особами ТСЦ № 3541 щодо успішного складання практичного іспиту з водіння, при цьому повідомив, що у разі відмови від надання вказаної неправомірної вигоди ОСОБА_7 не зможе успішно скласти практичний іспит, чим поставив останнього в умови вимушеності надання таких коштів.

Таким чином, ОСОБА_4 маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе став на шлях протиправної діяльності у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, шляхом обіцянки ОСОБА_7 здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на рішення посадових осіб ТСЦ № 3541, щодо успішного складання практичного іспиту з водіння, при цьому посилаючись на свої зв`язки із такими посадовими особами.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 08.04.2026, близько 17 години 00 хвилин, на вимогу ОСОБА_4 , ОСОБА_7 прибув до будівлі магазину «Копілка», за адресою: місто Кропивницький, вул. Героїв Земляків, буд. 59, де вони зустрілись та обговорили порядок подальших дій для отримання результату у вигляді успішного складання практичного іспиту з водіння та безпосередньо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_4 .

В подальшому, 08.04.2026 продовжуючи перебувати у вказаному магазині, близько 17 години 02 хвилини, в ході бесіди на вимогу ОСОБА_4 .. ОСОБА_7 передав раніше обумовлену суму неправомірної вигоди - 20 000 гривень, за вирішення питання щодо успішного складання практичного іспиту з водіння, купюрами (гривні) номіналом по 1000 (тисяча), у кількості 20 (двадцять) штук. Вказані кошти ОСОБА_4 поклав до лівої кишені своєї олімпійки.

Після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками правоохоронного органу, виявлено та вилучено грошові кошти, передані ОСОБА_7 , в сумі двадцять тисяч гривень.

Щодо обґрунтованості підозри:

08.04.2026 о 17 годині 03 хвилини ОСОБА_4 , на підставі статті 208 КПК України, затримано безпосередньо після вчинення ним кримінального правопорушення.

09.04.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Отже, слідчий суддя встановив, що обґрунтованість підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме:

- показами свідка ОСОБА_8 (заявник), який повідомив про факт кримінального правопорушення;

- протоколом обшуку затриманої особи, під час чого, були вилучені грошові кошти, так як дані кошти спеціально були призначені для надання неправомірної вигоди.

- протоколом про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, якими підтверджуються факти передачі неправомірної вигоди 08.04.2026.

- іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

слідчим суддею встановлено наявність такого ризику передбаченому ч. 1 ст. 177 КПК України:

- можливість незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. Вказане свідчить, що підозрюваний може погрозами або умовляннями схилити учасників досудового розслідування на свою сторону, що безумовно буде перешкоджати встановленню істини.

Інші ризики слідчим суддею не встановлені.

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є запобіжні заходи.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Отже, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст. 178 ККПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини .

Крім того, слідчим суддею відзначається, що кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 відповідно до примітки ст. 45 КК України відноситься до корупційних злочинів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Під час визначення розміру застави необхідно врахувати, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2026 року на одну особу працездатного віку в розрахунку на місяць 3328 грн.

Таким чином, беручи до уваги обставини кримінального провадження, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, стан здоров`я підозрюваного, його сімейний та майновий стан, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з визначенням у даному клопотанні застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-197, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 17 год. 03 хв. 08.04.2026 року до 17 год. 03 хв. 06.06.2026 року.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA 768201720355219001015002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12025120000000526 від 03.09.2025 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 ,- з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , на строк до 06.06.2026 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/служби;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_9 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 17:03 год. 06.06.2026 року

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10