Ухвала суду № 135796880, 10.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7906/25

провадження № 1-кс/405/1195/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202512000000 від 05.12.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ст. 366 КК України про продовження строку покладених обов`язків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

прокурор Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого просив продовжити строк дії покладених обов`язків підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор надав заяву, відповідно до якої просив проводити розгляд клопотання без його участі та задовольнити.

Підозрюваний та захисник надали суду заяву, відповідно до якої в задоволенні клопотання не заперечували, просили провести розгляд без їх участі.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000773 від 05 грудня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ст. 336 КК України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.

У подальшому Указами Президента України та відповідними законами воєнний стан неодноразово продовжувався. Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час в Україні діє воєнний стан.

Згідно з ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Статті 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають, що військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.

Громадяни України чоловічої статті, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Військова служба у Збройних Силах України, утворених відповідно до Законів України є державною службою особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються Законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, які затверджуються Президентом України та іншими нормативно-правовими актами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 275 від 20.09.2024 старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 прибув для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 276 від 21.09.2024 старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 справи та посаду водія взводу зберігання та транспортування технічної батареї протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 292 від 07.10.2024 молодший сержант ОСОБА_4 справи та посаду командира відділення взводу зберігання та транспортування технічної батареї протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою.

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватися вимог статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов`язані, зокрема, свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Крім того, відповідно до статей 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 78 від 19.03.2025 на підставі наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 10.01.2025 № 38-РС встановлено надати ОСОБА_4 3 (три) дні для здачі справ та посад яку обіймають.

Водночас у березні 2025 року (точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_4 , який достовірно знав, що відповідно до вимог Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби під час мобілізації в умовах воєнного стану можливе лише за наявності визначених законом підстав, зокрема за станом здоров`я виключно на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, а також був обізнаний із порядком проходження військово-лікарської комісії та отримання відповідних медичних документів, виник прямий злочинний умисел на ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману.

Реалізуючи зазначений умисел, усвідомлюючи обов`язок виконувати службові та бойові завдання в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 умисно створив штучні підстави для тимчасового вибуття з військової частини, забезпечивши оформлення медичних документів щодо стаціонарного лікування з діагнозом, який згідно з висновком судово-медичної експертизи не підтвердився. Унаслідок цього він був безпідставно звільнений від виконання обов`язків військової служби, що фактично призвело до його усунення від участі у виконанні підрозділом службових та бойових завдань і необхідності залучення іншого військовослужбовця для виконання покладених на нього обов`язків, чим порушено встановлений порядок несення військової служби в умовах воєнного стану.

Так, усвідомлюючи необхідність виконання обов`язків військової служби за посадою, у тому числі на підставі наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 10.01.2025 № 38-РС, але не бажаючи їх виконувати, ОСОБА_4 з 19.03.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в ПП ПВФ «Ацинус».

У подальшому згідно з Наказом № 80 від 21.03.2025 ОСОБА_4 на підставі рапорту тимчасово виконуючої обов`язки начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 та довідки ПП ПВФ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 20.03.2025 № 986 у зв`язку з вибуттям на стаціонарне лікування до ПП ПВФ «Ацинус» абзац 8 пункту 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 78 від 19.03.2025 щодо ОСОБА_4 було скасовано.

09.04.2025 ОСОБА_4 прибув в розташування військової частини НОМЕР_1 після стаціонарного лікування в ПП ПВФ «Ацинус», однак згідно з Наказом № 102 від 10.04.2025 ОСОБА_4 на підставі рапорту тимчасово виконуючої обов`язки начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 та довідки ПП ПВФ «Ацинус» від 10.04.2025 № 1208 знову вибув на стаціонарне лікування до ПП ПВФ «Ацинус», де перебував до 29.04.2025.

Однак, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 в ПП ПВФ «Ацинус», в якому він проходив стаціонарне лікування, було встановлено діагноз «гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 3 ст., ризик 4», який згідно висновку судово медичної експертизи від 28.11.2025 № 02-01/930 не підтверджується.

Таким чином, внаслідок зазначених неправомірних дій, спрямованих на ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби, 21.03.2025 військовослужбовець ОСОБА_4 , який повинен був виконувати обов`язки військової служби в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 127, 128, 130, 199 Статуту, ст. ст. 1-6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи, що згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби, був поміщений на стаціонарне лікування до ПП ПВФ «Ацинус» за адресою: вул. Велика Перспективна, 65, м. Кропивницький, та перебував там, не виконуючи обов`язки військової служби, з метою ухилення від військової служби, отримавши неіснуючі діагнози, що стали підставою для ухилення від несення обов`язків військової служби за станом здоров`я до 09.04.2025.

У подальшому, внаслідок зазначених неправомірних дій, спрямованих на ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби, 10.04.2025 військовослужбовець ОСОБА_4 , який повинен був виконувати обов`язки військової служби в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 127, 128, 130, 199 Статуту, ст. ст. 1-6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи, що згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби, був поміщений на стаціонарне лікування до ПП ПВФ «Ацинус» за адресою: вул. Велика Перспективна, 65, м. Кропивницький, та перебував там, не виконуючи обов`язки військової служби, з метою ухилення від військової служби, отримавши неіснуючі діагнози, що стали підставою для ухилення від несення обов`язків військової служби за станом здоров`я до 29.04.2025.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюються ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Глодоси Новоукраїнського району Кіровоградської області, який має середню спеціальну освіту, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , який є військовослужбовцем і перебуває на посаді командира відділення взводу зберігання та транспортування технічної батареї протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», раніше не судимий.

13.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409, ст. 336 КК України.

23.02.2025 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_4 строком до 13.04.2026.

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Також слідчим суддею було встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , що повністю підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій;

- висновком судово медичної експертизи;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчим суддею також зауважується, що 13.04.2026 спливає строк дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню, однак закінчити розслідування до вказаного часу не є можливим, оскільки для всебічного, повного й неупередженого розслідування всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати наступні дії:

- встановити та допитати інших осіб у якості свідків, яким можуть бути відомі обставини злочинної діяльності підозрюваного;

-отримати висновки семи комп`ютерно технічних експертиз;

- отримати висновок судово біологічної експертизи;

- провести тимчасові доступи до речей і документів в ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна»;

- у повному обсязі зібрати характеризуючі дані на підозрюваного;

- виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, у проведенні яких виникне необхідність;

- на підставі отриманих доказів скласти та повідомити остаточну підозру у кримінальному провадженні;

- допитати підозрюваного, з урахуванням кінцевої підозри, у даному кримінальному провадженні;

- ознайомити сторону захисту із матеріалами кримінального провадження;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Також слідчий суддя встановив, що 13.04.2026 двомісячний строк досудового розслідування постановою керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону продовжено до 13.05.2026 на строк до трьох місяців.

Щодо ризиків, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України:

Слід зазначити, що ризики, передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України, які також викладені в ухвалі слідчого судді від 23.02.2026 не зменшились та не зникли, а тому покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків забезпечить його належну поведінку та попередить спроби підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Отже, слідчий суддя звертаючи увагу на вищевикладене, вважає, що існує необхідність у продовженні строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування.

Зважаючи на встановлену обґрунтованість врученої ОСОБА_4 підозри та доведеність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на які посилався прокурор, беручи до уваги думку сторони захисту, слідчим суддею відзначається, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ч. 1 ст. 177, ч. 7 ст. 194, 376, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України до 13.05.2026 року, тобто в межах строку досудового розслідування, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду з м. Кропивницького.

Строк дії ухвали визначити до 13.05.2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала не оскаржується.

Слідчий суддя ОСОБА_5