Рішення № 135794649, 16.04.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4908/25Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/4908/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсервістрейд» (74991, Херсонська обл., м. Нова Каховка, с. Райське, вул. Основська, буд. 23, код ЄДРПОУ 41608617)

про стягнення 218942,47 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсервістрейд» про стягнення 218942,47 грн., з яких: 209012,69 грн. основної заборгованості та 9929,78 грн. заборгованості за відсотками.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставину порушення відповідачем кредитного договору №R328351/89811/1322334 від 22.12.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техсервістрейд» та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», за яким до позивача як нового кредитора перейшло право вимоги.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.

Ухвалою суду від 15.12.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками позовної заяви та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали.

22.12.2025 за вх.№40974/25 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків та додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4908/25; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз?яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч.7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Постановою Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Відповідно до вказаного переліку Новокаховська міська територіальна громада (м. Нова Каховка) Херсонської області знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України.

Згідно зі ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи викладене та те, що адреса відповідача знаходиться на тимчасово окупованих територіях, господарський суд дійшов висновку про здійснення повідомлення відповідача про розгляд справи №916/4908/25 шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Таким чином, судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом, судом було надано час для забезпечення відповідачу процесуальних прав на подання позиції у справі, заяв, клопотань. Натомість відповідач відзив на позов і жодних доказів, заяв/клопотань до суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Справа №916/4908/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов?язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв?язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

22.12.2021 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техсервістрейд» був укладений кредитний договір №R328351/89811/1322334. Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 197173,69 гривень (надалі - ліміт), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору кінцевий термін надання кредиту - « 22» січня 2022 р. - становить останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з метою отримання кредиту; кінцевий термін погашення кредиту - « 28» жовтня 2022 р., або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Пунктами 2.1-2.3 кредитного договору передбачено, що протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору включно, позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 25,4% річних; розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором; у випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 25,4% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту; нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році; проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом/наявності простроченої заборгованості; при розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.

Виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується: порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, але до дня надання кредиту за договором між кредитором і поручителем - ОСОБА_1 ; поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позивальника, ще виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору (пункт 4 кредитного договору).

Відповідно до п.5.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором.

Згідно з п.5.2 кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з графіком; ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його використання.

Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено що позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 28 числа (надалі - дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі; при простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за кредитом за період прострочення, в т.ч. визначені пунктом 2.2 договору, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком; при цьому, у разі нездійснення погашення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту проценти, передбачені п.2.2 договору, нараховуються та сплачуються позичальником за період з дати кінцевого терміну погашення кредиту (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за договором в повному обсязі.

Відповідно до п.11.1 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та положеннями договору; до регулювання правовідносин, які не врегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.

Додатком №1 до кредитного договору сторони узгодили наступний графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів:

Дата платежу (сплати)Загальна сума, що підлягає погашенню за договором (платіж)Погашення заборгованості за кредитомРозмір сплати процентів за користування кредитомПлановий залишок заборгованості за договором« 28» січня 2022 року22084,8717911,354173,52179262,34« 28» лютого 2022 року22084,8718290,473794,40160971,87« 28» березня 2022 року22084,8718677,623407,25142294,25« 28» квітня 2022 року22084,8719072,973011,90123221,28« 28» травня 2022 року22084,8719476,682608,19103744,60« 28» червня 2022 року22084,8719888,942195,9383545,73« 28» липня 2022 року22084,8720309,931774,9463545,73« 28» серпня 2022 року22084,8720739,821345,0542805,91« 28» вересня 2022 року22084,8721178,81906,0621627,10« 28» жовтня 2022 року22084,8721627,10457,770,00Всього220848,70197173,6923675,01ХВ матеріалах справи міститься скріншот з офіційного сайту АТ «Райффайзен Банк» з повідомленням про зміну найменування банку з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на АТ «Райффайзен Банк».

Окрім того, в матеріалах справи також міститься Розрахунок заборгованості по договору №R328351/89811/1322334 від 22.12.2021 по позичальнику ТОВ «ТЕХСЕРВІСТРЕЙД» (41608617), сформований представником АТ «Райффайзен Банк» станом на 28.07.2025. Відповідно до наданого розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором становить всього 218942,47 грн., з них: 209012,69 грн. заборгованості за кредитом та 9929,78 грн. заборгованості за відсотками.

В матеріалах справи наявні виписки по рахунку ТОВ «ТЕХСЕРВІСТРЕЙД» за 22.12.2021-21.12.2022.

24.07.2025 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-79.

Пунктом 2.1 договору №114/2-79 передбачено, що на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у реєстрі(ах) боржників (портфель заборгованості); перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.2 договору №114/2-79 відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2 договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в додатку №2 до договору; сторони погодили, що реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

Згiдно з п.2.3 договору №114/2-79 внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах та договорах забезпечення, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників та поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення; права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення; загальний розмір прав вимоги, що відступається, згідно попереднього реєстру боржників становить 58660764,97 грн. (п`ятдесят вісім мільйонів шістсот шістдесят тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 97 копійок), з яких: 58394052,86 грн. (п`ятдесят вісім мільйонів триста дев`яносто чотири тисячі п`ятдесят дві гривні 86 копійок) - заборгованість за основною сумою боргу та відсотками; 266712,11 грн. (двісті шістдесят шість тисяч сімсот дванадцять гривень 11 копійок) - пеня; остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в реєстрі боржників. Первісний кредитор зберігає права та обов`язки, визначені кредитними договорами та договорами забезпечення щодо правового режиму збереження та розкриття інформації, в тому числі щодо обробки персональних даних боржників і поручителів, за зазначеними договорами; новий кредитор зобов`язується забезпечити дотримання тих самих умов збереження та розкриття інформації, які були визначені законодавством, а також кредитними договорами та договорами забезпечення для первісного кредитора, в тому числі щодо зберігання та захисту інформації, яка містить банківську таємницю, згідно документації з грифом «Банківська таємниця».

Пунктом 3.1 договору №114/2-79 передбачено, що загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 5145913,52 грн. (п`ять мільйонів сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот тринадцять гривень 52 копійки).

24.07.2025 позивачем сплачено на рахунок АТ «Райффайзен Банк» 5145913,52 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №72 від 24.07.2025 з призначенням платежу «Плата за відступлення права вимоги згідно Договору відступлення права вимоги №114/2-79 від 24.07.2025 р. без ПДВ».

02.10.2025 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено додаткову угоду №1 до договору відступлення права вимоги №114/2-79 від 24 липня 2025 року. Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони домовились внести зміни до розділу 1 «Визначення термінів» договору та викласти визначення терміну «Боржник» у розділі І договору у наступній редакції: «Боржник» - фізична/юридична особа, фізична особа - підприємець, яка є позичальником за кредитним договором, права вимоги за яким відступаються новому кредитору».

В матеріалах справи міститься витяг з Реєстру боржників від 28.07.2025 до договору відступлення права вимоги №114/2-79 від 24.07.2025, відповідно до якого щодо боржника №37 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХСЕРВІСТРЕЙД» міститься наступна інформація: номер кредитного договору - R328351/89811/1322334; дата видачі кредиту - 22.12.2021; дата повернення кредиту - 28.08.2024; валюта кредиту - грн.; сума договору - 22617,84; сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту - 209012,69 грн.; сума заборгованості за відсотками - 9929,78; кількість днів прострочки - 334.

Окрім того, на підтвердження позовних вимог та свого статусу фінансової установи позивачем надано:

- копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» №624024 серія А01;

- копія Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» серія ФК №183;

- копію Додатку до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи №183 серія ФК, відповідно до якого фінансова компанія без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства має право здійснювати фінансові послуги з факторингу;

- копію Розпорядження №691 від 23.03.217 «Про видачу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», прийнятого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»;

- витяг зі Статуту ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» від 2025;

- копію Протоколу №41 Загальних зборів Засновників (Учасників) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»;

- копія Наказу від 02.07.2014 №ФК125-К «Про призначення Генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Несплата відповідачем заборгованості за кредитним договором №R328351/89811/1322334 від 22.12.2021 перед АТ «Райфайзен Банк Аваль» (первісний кредитор), а в подальшому - перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (новий кредитор), - стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача основного боргу та відсотків по кредиту.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 2 ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ГПК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.ї

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що правовідносини у даній справі виникли на підставі укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (в подальшому - АТ «Райффайзен Банк», первісний кредитор) та ТОВ «Техсервістрейд» (позичальник, відповідач) кредитного договору №R328351/89811/1322334 від 22.12.2021, а також на підставі укладеного між АТ «Райффайзен Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (новий кредитор, позивач) договору відступлення права вимоги №114/2-79 від 24.07.2025.

Господарський суд зазначає, що за матеріалами справи підтверджено, зокрема випискою по рахунку відповідача, виконання первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк» своїх зобов`язань з надання кредитних коштів за кредитним договором №R328351/89811/1322334 від 22.12.2021 у загальному розмірі 279650,88 грн., разом з тим відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів у обумовлений договором строк (згідно узгодженого графіку погашення заборгованості), внаслідок чого за укладеним кредитним договором у нього виник борг по тілу кредиту 209012,69 грн., що підтверджується за наявними матеріалами справи, відображено в розрахунку заборгованості, який здійснено первісним кредитором, відповідачем не спростовано.

Відтак, господарський суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсервістрейд» основної заборгованості по тілу кредиту у розмірі 209012,69 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

Водночас, вирішуючи питання щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по нарахованим відсоткам, суд зазначає наступне.

Так, у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголосила про таке. Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу. Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Як було встановлено судом, кінцевим терміном погашення кредиту є 28 жовтня 2022 року (п.1.3 кредитного договору), що підтверджується також наявним в матеріалах справи графіком погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на дату необхідності вчинення останнього платежу (28.10.2022) заборгованість відповідача за відсотками становила 0 (нуль) грн. В подальшому банком (первісним кредитором), а згодом позивачем (новим кредитором) було здійснено нарахування 9929,77 грн. простроченої заборгованості за відсотками станом на 28.08.2024, тобто поза межами строку кредитування, що не відповідає законодавству України. З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсервістрейд» процентів у розмірі 9929,78 грн. є необґрунтованими.

Іншого позивачем не доведено.

Проаналізувавши наявні матеріали справи та з урахуванням вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь нового кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості по тілу кредиту в сумі 209012,69 грн., в решті позову судом відмовляється.

Іншого сторонами не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсервістрейд» (74991, Херсонська обл., м. Нова Каховка, с. Райське, вул. Основська, буд. 23, код ЄДРПОУ 41608617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитом у розмірі 209012 /двісті дев?ять тисяч дванадцять/ грн. 69 коп. та 3135 /три тисячі сто тридцять п`ять/ грн. 19 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 16 квітня 2026 р.

Суддя Ю.С. Бездоля