Рішення № 135794576, 15.04.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/186/26

Провадження №2/338/449/26

15 квітня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Двібородчин І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Богородчани цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

09 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 січня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем в електронній формі за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1140-0895. Позивач вказує, що договір був укладений відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про споживче кредитування», шляхом підписання його відповідачем одноразовим ідентифікатором А7126, надісланим на номер телефону, зазначений останнім при реєстрації.

За умовами вказаного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3 800,00 грн строком на 300 днів, із базовим періодом 14 днів, зі зниженою процентною ставкою 2,50 % на день та стандартною процентною ставкою 3,00 % на день. Позивач посилається на те, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував відповідачу кредитні кошти на банківську картку, зазначену ним в особистому кабінеті, через систему LiqPay, що підтверджується відповідними платіжними документами. Також позивач зазначає, що відповідач раніше вже укладав з ним кредитні договори, які були погашені, що, на думку позивача, додатково свідчить про обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитних зобов`язань.

Позивач вказує, що, всупереч умовам кредитного договору, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, унаслідок чого станом на 18 грудня 2025 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 37 734,00 грн, з яких: 3 800,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 33 934,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Разом з тим позивач зазначає, що ним прийнято рішення про застосування до відповідача програми лояльності, відповідно до якої частина заборгованості за процентами у сумі 18 734,00 грн підлягає списанню за умови погашення решти боргу. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а її частину, а саме 19 000,00 грн, з яких 3 800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 15 200,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

4 квітня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому сторона відповідача просила визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву, прийняти відзив до розгляду та долучити його до матеріалів справи, а також відмовити у задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування кредитом у сумі 15 200,00 грн. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідач не заперечує факту укладення договору про відкриття кредитної лінії № 1140-0895 від 12.01.2023 та отримання кредитних коштів у сумі 3 800,00 грн, однак вважає безпідставним нарахування процентів за період з 12.01.2023 по 18.12.2025, оскільки, на думку сторони відповідача, таке нарахування здійснено з порушенням норм ЦК України, Законів України «Про споживче кредитування» та «Про захист прав споживачів», а заявлена до стягнення сума процентів є надмірною, несправедливою, такою, що порушує принципи добросовісності, розумності та справедливості, і фактично є неспівмірною із сумою отриманого кредиту.

Судом установлено, що ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2026 року відповідачу було надано п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Як убачається зі змісту поданого відзиву, 16 березня 2026 року представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, надання доступу до них в електронній формі та надання додаткового строку для подання відзиву, а доступ до матеріалів справи представнику відповідача було надано лише 27 березня 2026 року.

З огляду на наведене, беручи до уваги наведені представником відповідача обставини, з метою забезпечення принципів змагальності сторін та реалізації права відповідача на подання заперечень проти позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку на подання відзиву поважними та поновлення відповідачу процесуального строку для його подання, у зв`язку з чим поданий 14 квітня 2026 року відзив підлягає прийняттю та долученню до матеріалів справи.

Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися у порядку ст.ст. 128, 130 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За правилами ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію.

За приписами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Враховуючи, що позивач просить стягнути не всю наявну заборгованість, а лише її частину, суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.

Судом встановлено, що 12 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1140-0895. Вказаний договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора А7126, надісланого на номер телефону, зазначений ним при реєстрації, після проходження передбаченої кредитодавцем процедури оформлення кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Із змісту договору вбачається, що його істотними умовами були: сума кредиту - 3 800,00 грн, строк кредитування - 300 календарних днів, базовий період - 14 календарних днів, знижена процентна ставка - 2,50 % в день, стандартна процентна ставка - 3,00 % в день. Датою повернення кредиту визначено 08 листопада 2023 року. Проценти за користування кредитом підлягали нарахуванню на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Судом також встановлено, що на виконання умов указаного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 3 800,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку, зазначену відповідачем в особистому кабінеті, через систему LiqPay, партнером якої виступав АТ КБ «ПриватБанк». Таким чином позивач виконав свій обов`язок за кредитним договором у повному обсязі.

Отримавши кредитні кошти, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, кредит та проценти у визначені договором строки не повернув, унаслідок чого утворилась заборгованість. Станом на 18 грудня 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором складав 37 734,00 грн, з яких 3 800,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 33 934,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Разом з тим позивачем прийнято рішення про часткове списання нарахованих процентів у сумі 18 734,00 грн, у зв`язку з чим до стягнення у даній справі заявлено 19 000,00 грн, з яких 3 800,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 15 200,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Крім того, судом установлено, що 14 квітня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач фактично не заперечував обставин укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів у сумі 3 800,00 грн, а також погоджувався з тим, що строк кредитування становив 300 календарних днів, а дата повернення кредиту - 08 листопада 2023 року. Заперечення відповідача стосувалися виключно правомірності нарахування та розміру процентів за користування кредитом.

Оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що факт укладення між сторонами кредитного договору, факт отримання відповідачем кредитних коштів, розмір тіла кредиту, строк кредитування, погоджений сторонами порядок нарахування процентів та факт неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань підтверджуються письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, та, більше того, у відзиві представник відповідача прямо визнав факт отримання кредиту в сумі 3 800,00 грн, строк кредитування 300 календарних днів і дату повернення кредиту 08.11.2023 року. Отже, спір у даній справі фактично зведений до розміру та правомірності заявлених до стягнення процентів.

Суд критично оцінює доводи відзиву про те, що нарахування процентів у сумі 15 200,00 грн є незаконним з підстав положень частини третьої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки такі доводи ґрунтуються на неправильному ототожненні процентів за користування кредитом із неустойкою, штрафом, пенею чи іншими платежами, що є заходами відповідальності за порушення зобов`язання. Між тим із умов кредитного договору та змісту позову вбачається, що позивачем не заявлено вимог про стягнення штрафних санкцій, пені чи інших видів цивільно-правової відповідальності, а до стягнення пред`явлено лише суму основного боргу та проценти за користування кредитом, передбачені договором, які є платою за користування наданими грошовими коштами, а не санкцією за порушення зобов`язання.

Доводи сторони відповідача про несправедливість умов договору та надмірність нарахованих процентів також не спростовують заявлених позовних вимог, оскільки відповідач, укладаючи договір, погодився з його істотними умовами, зокрема із видом процентної ставки, її розміром, порядком нарахування процентів та строком кредитування, а доказів визнання відповідних умов договору недійсними, нікчемними чи зміненими у встановленому законом порядку матеріали справи не містять. Навпаки, матеріали справи свідчать, що відповідач пройшов передбачену процедуру укладення електронного договору, підписав його одноразовим ідентифікатором та отримав грошові кошти, а відтак набув передбаченого договором обов`язку повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому суд враховує, що позивачем заявлено до стягнення не повний обсяг нарахованої заборгованості, а лише її частину - 19 000,00 грн, тоді як загальний розмір заборгованості станом на 18.12.2025 року, за розрахунком позивача, становив 37 734,00 грн. Отже, заявлена до стягнення сума є меншою від фактично обрахованої позивачем заборгованості, оскільки частина процентів у розмірі 18 734,00 грн позивачем фактично не заявлена до стягнення у зв`язку із застосуванням програми лояльності. За таких обставин доводи відповідача про надмірність саме заявленої до стягнення суми не спростовують обґрунтованості позову.

Відтак, оскільки позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору, факт надання відповідачу кредитних коштів, погоджені сторонами умови кредитування, факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, а також розмір заявленої до стягнення заборгованості, а доводи відзиву цих обставин не спростовують, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1140-0895 від 12.01.2023 року у загальному розмірі 19 000,00 грн, з яких 3 800,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 15 200,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 247, 263-265, 274-277, 353-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1140-0895 від 12 січня 2023 року у загальному розмірі 19 000 (дев`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: 3 800 (три тисячі вісімсот) гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за кредитом; 15 200 (п`ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» , адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2026 року.

Суддя: