Ухвала суду № 135791418, 15.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13968/26

Провадження № 1-кс/761/9434/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000500000063 від 04.09.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Детектив Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000500000063 від 04.09.2023 року, у якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 1 996 800 грн., та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтовує тим, що детективами Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000063 від 04.09.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 212 КК України.

За обставин викладених у клопотанні 07.04.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 212 Кримінального Кодексу України.

Підозра, пред`явлена ОСОБА_4 , обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: інвестиційними договорами про пайову участь у будівництві, укладеними між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС»; інвестиційними договорами про пайову участь у будівництві, укладеними між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС»; довідками про сплату грошових коштів; договорами про відступлення права вимоги, укладеними між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» (Боржник), ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» (продавець) та фізичними особами (покупець); договорами про відступлення права вимоги, укладеними між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» (Боржник), ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» (продавець) та фізичними особами (покупець); протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших; аналітичним продуктом від 08.11.2024 № 9.3/3.3.3/9005-24, щодо порушень у господарській діяльності ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ»; аналітичним продуктом від 24.09.2025 № 9.3/3.3.3/6422-25, щодо порушень у господарській діяльності ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ»; висновком за результатами проведення судової економічної експертизи від 16.02.2026 № 3001;іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Як зазначає в клопотанні детектив, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, тому усвідомлення ним невідворотності покарання за інкриміноване їй правопорушення може сприяти вчиненню активних дій щодо уникнення від відповідальності шляхом переховування; незаконно впливати на свідків, у тому числі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших, шляхом їх залякування, підкупу тощо з метою зміни їхніх показань, схилення до дачі неправдивих показань задля уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інші - жителі ЖК «Навігатор 2» знаходяться в непрямій залежності від Корпорації «ДБК-ЖИТЛОБУД»; незаконно впливати на підозрювану ОСОБА_16 , яка є директором ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», що є засновником ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС»; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ОСОБА_4 зможе впливати на хід досудового розслідування, матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та які ще не здобуті в кримінальному процесуальному порядку стороною обвинувачення, матиме можливість приховати сліди вчиненого ним кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення кримінального правопорушення, так як після проведення обшуків та викриття злочинної діяльності службових осіб ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» 12.03.2024 між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» укладено генеральний інвестиційний договір № 13 про пайову участь у будівництві, щодо закріплення об`єктів інвестування в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 22, яким за ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» закріплено об`єкти нерухомості (квартири) за цінами, значно нижчими ринкових. Таким чином, директор ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та директор ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» свідомо продовжують ухилятись від сплати податків. Окрім того, після проведення обшуків та викриття злочинної діяльності службових осіб ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» 30.01.2024 між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» укладено генеральний інвестиційний договір № 12 про пайову участь у будівництві, щодо закріплення об`єктів інвестування в будинку № 4 за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 22, яким за ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» закріплено об`єкти нерухомості (квартири) за цінами, значно нижчими ринкових. Таким чином, директор ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та директор ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» свідомо продовжують ухилятись від сплати податків.

Враховуючи вищезазначені ризики та наявність обґрунтованої підозри, детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1 996 800 грн та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання, зокрема, зазначаючи про необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування вказаного запобіжного заходу. Крім того, розмір застави є непомірною та не відповідає майновому стану підозрюваного. Доводи проти клопотання прокурора викладені в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000063 від 04.09.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 212 КК України, в рамках якого 07.04.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 212 Кримінального Кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України).

При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Щодо посилань сторони захисту на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, слідчий суддя вважає, що за результатами досліджених та оцінених документів, які долучені до клопотання та наданих у судовому засіданні, то на даний час наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2, 3 ст. 212 КК України.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу. На досудовому розслідуванні визнання доказів недопустимими можливе лише у разі очевидної і явної їх недопустимості, а висновок про очевидну і явну недопустимість певних доказів має бути категоричним, тобто він не може бути спростований матеріалами, які зібрані або можуть бути зібрані в процесі досудового розслідування.

Крім того, у судовому засіданні також встановлено, що на даний час наявні певні ризики, передбачені ст.177 КПК України, про які вказано у клопотанні та доведені прокурором, зокрема ризик того, що підозрюваний може переховатися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення. Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Також судом враховано, що за вчинення, зокрема, злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, встановлено відповідальність у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Однак, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Таким чином, зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 встановлені слідчим суддею ризики, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим слідчим суддею.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно із ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення). Слід зазначити, що у вказаному рішенні суд дійшов висновку, що сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному заставу в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1 996 800 грн., оскільки, на його думку, саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також буде спрямовано на часткове відшкодування збитків, заподіяних державі.

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному, повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в сумі 1 996 800 грн. грн., яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше, як зазначив прокурор в судовому засіданні, такий розмір застави може частково відшкодувати заподіяні державі збитки внаслідок несплати податків, зборів, що входять в систему оподаткування, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П.80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Зі змісту ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Отже, враховуючи особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, конкретні обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку про застосування застави, яка відповідає 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 грн. ( ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» 3328х50= 166 400 грн.),.та передбачена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для такої категорії злочинів. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам

Такий розмір застави є справедливим та здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. При цьому слідчий суддя вважає доцільним конкретизувати обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме зазначити в даному обов`язку не відлучатись ще і із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

На підставі наведеного слідчий суддя частково задовольняє клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання детектива - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 грн. (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач -Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 07 червня 2026 року.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 17.04.2026 року о 11.30

Слідчий суддя ОСОБА_1

15 квітня 2026 року