Рішення № 13579077, 26.01.2011, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 0112/2-41/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2011 року Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим в складі:

головуючого судді Караваєва К.М.

при секретарі Джурило Ю.П., розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в м.Красноперекопську цивільну справу|річ| за позовом| Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»| до ОСОБА_1, 3-я особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Брігус», про стягнення сум за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

| ПАТ «УкрСиббанк»(колишня назва - АКІБ «УкрСиббанк» ||) 17.02.2009 року звернувся до суду з|із| позовом до ОСОБА_1, просить|прохає| стягнути з нього в його користь 154543,69 доларів США, що за курсом НБУ становить 1156564,10 грн|, посилаючись на те, що 21.12.2007 року між банком і ОСОБА_1 був укладений|ув'язнений| кредитний договір № 11273934000, відповідно до якого, останньому вказаним банком був виданий кредит в іноземної валюті в сумі 644550,00 доларів США| на строк, згідно п.1.2.2 договору, до 18.06.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,3 % на рік.

17.06.2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до вказаного кредитного договору, відповідно до якої, останній зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі до 15.11.2008 року.

Погашення нарахованих процентів, згідно п.1.3.4 кредитного договору, відбувалося з 1 по 21 число кожного місяця наступного за тим, за якім були нараховані проценти.

Незважаючи на те, що 15.11.2008 року термін повернення кредиту і нарахованих процентів настав, ОСОБА_2, в порушенні положень ст.ст.525,526,530 ЦК України, не виконав взяті на себе договірні зобовязанні і не повернув кредит та нараховані проценти.

Станом на 2.02.2009 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, згідно розрахунку позивача, становить вищевказану суму.

Ухвалою суду від 4.09.2009 року до участі у справі у якості 3-ї особи залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Брігус»(а.с.97, т.1).

18.11.2010 року позивачем збільшено розмір своїх вимог, при цьому він, з вищевказаних підстав і з урахуванням терміну невиконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором, просить стягнути з останнього 240122,79 доларів США, що за курсом НБУ становить 1904822,06 грн (а.с.24,25, т.2).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав остаточно заявлені вимоги і наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 в суд не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, при цьому надіслав письмові заперечення проти позову, згідно яких, 21.12.2007 року він дійсно уклав з АКІБ «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту у розмірі 644550 доларів США на строк до 18.06.2008 року під зобовязання сплати 11,3% річних за користування кредитом, але отримав його у національної валюті.

Даний кредит був забезпечений договором застави майнових прав за № 4762 від 21.12.2007 року коштів у сумі 3500000 грн, укладеним між банком та ТОВ «Брігус».

Зазначену суму було розміщено в АКІБ «УкрСиббанк»ТОВ «Брігус»за договором строкового банківського вкладу від 20.12.2007 року № НОМЕР_2.

Додатковою угодою від 17.06.2008 року строк дії кредитного договору був продовжений до 15.11.2008 року.

Оскільки з восени 2008 року курс долара США почав зростати, то ОСОБА_1 неодноразово порушував питання як перед поручителем, так і перед банком про дострокове погашення кредиту, але ці звернення залишалися банком без розгляду.

Лише 27.11.2008 року банк перерахував ТОВ «Брігус»заставлені депозитні кошти в сумі 3500000 грн та відсотки за користування кредитом в розмірі 33318,94 грн і в той же день між ОСОБА_1 і ТОВ «Брігус»був укладений договір позики для погашення заборгованості за кредитним договором від 21.12.2007 року в сумі 3533312,94 грн і яки банк зарахував в рахунок погашення кредиту за комерційним курсом 6,74 грн за 1 дол.США.

Разом з тим, заборгованість за кредитним договором на 15.11.2008 року, виходячи з курсу долара США по відношенню до гривни на 15.11.2008 року - 5,78 грн за 1 дол.США, складала 3728270,50 грн, а з урахуванням внесених ОСОБА_1 заставних коштів 194953,37 грн або 33729,00 доларів США.

На думку відповідача, банк діючі недобросовісно, у порушенні умов кредитного договору (п.3.2.2) та договору строкового банківського вкладу (п.п.1.7,8.4,9.3), залишив без реагування його письмові звернення, а також звернення та платіжні доручення ТОВ «Брігус»щодо можливості дострокового погашення ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором, внаслідок чого ним були порушені строки виконання даних зобовязань (а.с.36-40, т.2).

Представник відповідача та 3-ї особи за дорученням ОСОБА_4 у суді заперечує проти задоволення позову, посилаючись на обставини, вказані відповідачем у своїх письмових запереченнях.

Також, будучи раніше допитаним, представник відповідача ОСОБА_5 заперечує проти задоволення позову з підстав, вказаних у запереченнях ОСОБА_1.

Суд, вислухав представників сторін та 3-ї особи, вивчивши матеріали справи|речі|, вважає за необхідне позов задовольнити.

З |матеріалів справи і пояснень представників сторін та 3-ї особи витікає|речі|, що 21.12.2007 року між банком і ОСОБА_1 був укладений|ув'язнений| кредитний договір № 11273934000, відповідно до якого, останньому вказаним банком був виданий кредит в іноземної валюті в сумі 644550,00 доларів США| на строк, згідно п.1.2.2 договору, до 18.06.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,3 % на рік (а.с.8-12, т.1).

Вказаний кредитний договір був забезпечений договором застави майнових прав за № 4762 від 21.12.2007 року, укладеним між банком та ТОВ «Брігус», згідно якого, у заставу банку були передані майнові права на належні товариству кошти у сумі 3500000 грн (а.с.142-144, т.1).

Зазначену суму було розміщено в АКІБ «УкрСиббанк»ТОВ «Брігус»за договором строкового банківського вкладу від 20.12.2007 року № НОМЕР_2 (а.с.89-92, т.1).

21.12.2007 року, згідно заяви ОСОБА_1 на видачу готівки, вищевказані валютні гроші йому були видані позивачем готівкою і у той же день конвертовані у національну валюту, що за курсом 5,06 грн за 1 дол.США, склало суму 3261423,00 грн (а.с.188-190, т.1).

17.06.2008 року, на підставі заяви ОСОБА_1, між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до вказаного кредитного договору, відповідно до якої, останній зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі до 15.11.2008 року (а.с.15,183, т.1).

Погашення нарахованих процентів, згідно п.1.3.4 кредитного договору, відбувалося з 1 по 21 число кожного місяця наступного за тим, за якім були нараховані проценти (а.с.135-155,191-201, т.1).

Незважаючи на те, що 15.11.2008 року термін повернення кредиту і нарахованих процентів настав, ОСОБА_1 не виконав взяті на себе договірні зобовязанні і не повернув кредит та нараховані проценти у встановлений кредитним договором строк.

У звязку з цим, банком направлені до ОСОБА_1 і його майнового поручителя ТОВ «Брігус» письма за №№ 135-23-03/125 і 135-23-03/124 від 19.11.2008 року, у яких банк повідомив відповідача і товариство про необхідність якнайшвидшого погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, інакше банк зверне стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»(а.с.60,61, т.2).

27.11.2008 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Брігус»був укладений договір позики для погашення його заборгованості за кредитним договором від 21.12.2007 року в сумі 3533316,94 грн (а.с.93, т.1).

27.11.2008 року ТОВ «Брігус»перерахував заставлені депозитні кошти в сумі 3500000 грн та відсотки за користування кредитом в розмірі 33316,94 грн на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 і в той же день банк зарахував їх в рахунок погашення зобовязань за кредитним договором від 21.12.2007 року, виходячи з комерційного курсу 6,74 грн за 1 дол.США, що складає 524230,99 доларів США (а.с.156, т.1).

Таким чином, внаслідок зростання курсу долара США, на 27.11.2008 року залишилися непогашеними зобовязання ОСОБА_1 на суму 120319,01 долар США.

Оскільки після цього ОСОБА_1 припинив виконувати свої зобовязання за кредитним договором, то станом на 16.11.2010 року, згідно розрахунку позивача, в нього виникла заборгованість у розмірі 240122,79 дол.США, що за курсом НБУ становить 1904822,06 грн, яка складається із сум - по поверненню кредитних коштів в розмірі 140536,32 дол.США, що за курсом НБУ становить 1082129,66 грн, сплаті процентів за користування кредитом 65954,72 дол.США, що за курсом НБУ становить 523199,01 грн, а також з пені за прострочення сплати процентів 8095,13 дол.США, що за курсом НБУ становить 64216,23 грн, і за прострочення сплати кредиту 25536,62 дол.США, що за курсом НБУ становить 202574,35 грн (а.с.24-31, т.2).

Вимоги представників банку виконати зобовязання за кредитним договором ОСОБА_1 проігнорував.

Відповідач та його представники ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а також представник ТОВ «Брігус»- ОСОБА_4 заперечують проти позову з тих підстав, що заборгованість за кредитним договором виникла внаслідок несвоєчасного прийняття банком виконання зобовязань ОСОБА_1, що, з урахуванням різкого зростання курсу долара США у жовтні - листопаді 2008 року, потягло за собою зниження вартості предмета застави у доларовому еквіваленті.

18.12.2009 року АКІБ «УкрСиббанк»змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «УкрСиббанк», при цьому останньо став його правонаступником (а.с.32-24, т.2).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного|слідуючого|.

Відповідно до ст.1054 ЦК| України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується|зобов'язав| надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених|установлених| договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити по ньому проценти|проценти|.

Статтями 572,589,590 ЦК Україні передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

У разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 3.1,3.2, 3.3. договору застави майнових прав № 4762 від 21.12.2007 року передбачено, що право на звернення стягнення на предмет застави заставодержатель набуває у разі порушення будь-якого зобовязання заставодавця за цим договором та/або будь-якого зобовязання позичальника за кредитним договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду, а також шляхом застосування позасудових засобів звернення стягнення.

У разі застосування позасудових засобів звернення стягнення у випадках у випадках, зазначених в п.2.1.1 договору, заставодержатель надсилає заставодавцю та його боржнику за контрактом повідомлення згідно вимог чинного законодавства, зокрема, статті 27 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умов укладеного з|із| позивачем | кредитного договору № 11273934000 від 21.12.2007 року і додаткової угоди № 1 від 17.06.2008 року, то він, відповідно до положень ст.611 ЦК України, п.п.4.1-4.3 кредитного договору, зобов'язаний на вимогу банку сплатити заборгованість по кредиту несплачені проценти|проценти| за користування кредитом, а також пеню за прострочення сплати кредиту і процентів за користування кредитом|.

Згідно представленого|уявленого| представником банку розрахунку, на 16.11.2010 року сума заборгованості по кредиту, несплаченим процентам|процентах| за користування кредитом і пені |процентах| складає 240122,79 дол.США, що за курсом НБУ становить 1904822,06 грн|.

Обгрунтованість вказаного розрахунку відповідачем, його представниками та представником 3-ї особи не оспорюється|заперечується|.

Також правильність даного розрахунку у суду не викликає сумнівів.

Строк дії укладеного між сторонами кредитного договору минув.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що з відповідача слід стягнути на користь| позивача 1904822,06 грн.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечуючи проти позову, відповідач, його представник та представник 3-ї особи - ОСОБА_4 посилаються на те, що банк, діючі недобросовісно, у порушенні умов кредитного договору (п.3.2.2) та договору строкового банківського вкладу (п.п.1.7,8.4,9.3), залишив без реагування письмові звернення ОСОБА_1, а також звернення та платіжні доручення ТОВ «Брігус»щодо можливості дострокового погашення ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором в умовах різкого зростання курсу долара США, внаслідок чого вартість заставних коштів ТОВ «Брігус»відносно долара США суттєво зменшилась.

В обґрунтування даних доводів відповідачем та представником ОСОБА_4 суду були надані письма ОСОБА_1 і ТОВ «Брігус»від 21.10.2008 року на адресу позивача з проханням, посилаючись на різке зростання курсу долару США, достроково погасити кредит за рахунок заставних коштів, на яких проставлені штампи відділення № 831 АКІБ «УкрСиббанк»- вх..№ 135-23-13/250 від 21.10.2008 року і вх..№ 135-23-13/251 від 21.10.2008 року (а.с.45, т.2, 180 т.1).

Оцінюючі надані докази в обґрунтування даних заперечень, суд вважає, що вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки факт надходження до банку вказаних звернень спростовується показами представника позивача, відомостями з журналу вхідної кореспонденції відділення № 831 АКІБ «УкрСиббанк»за 2006-2009 роки (а.с.63,64), а також висновком службового розслідування УБ Київського регіону ПАТ «УкрСиббанк»від 24.01.2011 року (а.с.236,237, т.2).

Крім того, на підтвердження вказаних обставин свідкує те, що зборами засновників ТОВ «Брігус»від 10.11.2008 року було прийнято рішення про виступ товариства майновим поручителем перед АКІБ «УкрСиббанк»за ОСОБА_1 при продовженні терміну користування ним кредитом строком на 7 місяців, після чого ОСОБА_1 звернувся до банка із заявою про розгляд можливості пролонгації кредитного договору до 18.05.2009 року (а.с.143,144, т.2).

Той факт, що кредитні гроші були видані банком у гривневому еквіваленті, відповідно до діючого курсу долара США до гривні, значення для розгляду справи не має, оскільки ця конвертація була здійснена позивачем за бажанням ОСОБА_1.

З урахуванням викладеного, суд вважає безпідставними доводи відповідача та його представників про те, що фактично кредит ОСОБА_1 надався у гривнах.

Заява відповідача та його представників, з посилкою на неправильність розподілу банком відповідальності за валютні ризики, про те, що у ОСОБА_1 відсутня вина у виникненні заборгованості за укладеним кредитним договором, є необґрунтованою з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.36 ЗУ «Про Національний Банк України», офіційний курс гривни до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.

Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою правління НБУ від 12.11.2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, встановлюється щоденно.

Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют на останню дату.

Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземної валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладання договору не мали будь-яких підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Виходячи із змісту статей 1046,1054, положень п.п.1.1 кредитного договору, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Відсутність у ОСОБА_1 необхідних коштів не є підставою звільнення його від відповідальності за порушення зобовязання, як це передбачено ст.617 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним своїх грошових зобовязань.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстав для відмови у позові ПАТ «УкрСиббанк»не вбачається.

Відповідно до ст.88 ЦПК| України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись| ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК| України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

Позов||||| Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»|| задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ровно, зареєстрованого в АДРЕСА_1 в м.Красноперекопську АР Крим, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства || «УкрСиббанк»|, поштова адреса м.Київ вул.Шолуденко, 3, місцезнаходження м.Харків |схильного| |пр.Московський, 60, на р/рахунок 29090000000113 в ПАТ «УкрСиббанк», ЕДРПОУ 09807750, МФО 351005, | 1904822,06 грн|, з яких 1114832,47 грн заборгованість за кредитом, 523199,01 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 202574,35 грн пеня за прострочення сплати кредиту, 64216,23 грн пеня за прострочення сплати процентів, а також - 1700,00 грн -| витрати по оплаті держмита, 120 грн- витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим.

На рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути подана апеляція в Апеляційний суд АР Крим протягом 10 днів, починаючі з наступного дня після його оголошення,|потім| через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим.

Суддя: