Ухвала суду № 135790659, 10.04.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

10.04.2026

Справа № 331/2980/26

Провадження № 2-о/331/184/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., в стадії вирішення питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області, про встановлення факту належності на праві приватної власності нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2026 року до Олександрівськогорайонного суду міста Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області про встановлення факту належності на праві приватної власності нерухомого майна. У заяві заявник просить суд встановити факт належності йому на праві приватної власності квартири загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого державним нотаріусом Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області від 18.04.1997 року.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2026 року, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Яцун О.О.

Згідно з положеннями статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно частин 1 та 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Звертаючись до суду із заявою в порядку окремого провадження ОСОБА_1 зазначає, що він є єдиним власником квартири, в законний спосіб набув право власності на будинок, але не може належним чином реалізувати свої законні права у зв`язку з відсутністю відомостей про його право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та об`єктивною неможливістю внести вказані відомості до реєстру.

Заявник обґрунтовує вимоги наявністю права власності, оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру та відмовою державного реєстратора у внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, так як квартира набута ним у власність до 01 січня 2013 року. Також, заявник зазначає, що рішенням державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради № 81291946 від 13.10.2025 року у здійсненні реєстрації права власності йому було відмовлено, оскільки подані заявником документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до 01 січня 2013 року. Також державним реєстратором зазначено, що ним був здійснений запит до БТІ, однак у встановлений 30 денний строк інформацію щодо зареєстрованих прав, необхідну для такої реєстрації, ним не отримано.

Відповідно до листа Василівської районної ради Запорізької області № 01-178 від 09.09.2025 року, до 24 лютого 2022 року архівні справи на паперових носіях щодо об`єктів нерухомого майна зберігались у БТІ м. Василівка Запорізької області за адресою б-р Центральний, 6а. Від початку військового вторгнення (лютий 2022) населений пункт знаходиться на тимчасово окупованій території. Внаслідок ворожого обстрілу міста Василівки, будівля в якій знаходилося КП БТІ Василівської районної ради Запорізької області була зруйнована. Довідки та витяги отримати неможливо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З матеріалів заяви вбачається, що 18.04.1997 року згідно договору купівлі - продажу, посвідченого державним нотаріусом Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області Пожоджук А.В. від 18.04.1997 року, купив квартиру загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження права власності на вказану квартиру заявником додано до заяви копію договору купівлі - продажу квартири від 18.04.1997 року. У заяві заявником зазначено, що має оригінал вказаного документа.

Так, заявник просить встановити факт належності йому на праві приватної власності квартири.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту статті 392 ЦК України випливає, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що за змістом статті 392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (див. постанови від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 та від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19). Аналогічного висновку дійшов у своїй постанові Верховний Суд у справі № 201/9106/24 від 02 квітня 2025 року.

Результат аналізу наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка є власником / володільцем нерухомого майна, набутого раніше на законних підставах, має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження.

Спір про право виникає у цьому випадку з тими, хто це право не визнає (зазвичай це держава в особі уповноважених органів (публічний інтерес держави) або колишній власник).

Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки є порядок захисту порушеного права, а саме звернення до суду в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви (стаття 392 ЦК України), а не заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження.

Відповідно до частини 4 статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За встановлених обставин, оскільки з заяви вбачається спір про право, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі в порядку окремого провадження та роз`яснює заявнику можливість звернутися до суду з відповідними вимогами у порядку позовного провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 258-260, 293, 315, 353, 354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження у справі №331/2980/26 (провадження № 2-о/331/184/2026) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області, про встановлення факту належності на праві приватної власності нерухомого майна, відмовити.

Роз`яснити заявнику, що він має право на звернення до суду із зазначеними вимогами у порядку позовного провадження.

Надіслати копію даної ухвали заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.О. Яцун