Рішення № 135789057, 16.04.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року справа № 640/25203/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янківської В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року до Окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Служби безпеки України, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати Накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 23.11.2018, 20.05.2019, 10.06.2019 та 12.06.2019; визнати протиправним та скасувати Наказу № 1442-ОС від 25.10.2019 "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби; поновити на посаді консультанта-експерта з оперативних питань 4 відділу 1 управління ДКР Служби безпеки України; стягнути з Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 (суддя Добрянська Я.І.) позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення визначених в ній недоліків. В межах встановленого судом строку недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2020 (суддя Добрянська Я.І.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано у відповідача належним чином завірені копії документів та матеріалів, які були підставою для прийняття оскаржуваних наказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 (суддя Добрянська Я.І.) повторно витребувано від відповідача Служби безпеки України належним чином завірені копії документів та матеріалів, які були підставою для прийняття оскаржуваних наказів, зобов`язано Службу безпеки України надати суду протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали належним чином засвідчені копії документів та інформацію.

16.07.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від Управління правового забезпечення Служби безпеки України надійшло повідомлення, що Управління листом від 17.08.2020 №87/т до режимно-секретного органу Окружного адміністративного суду міста Києва були направлені документальні матеріали, які були підставою для прийняття оскаржуваних наказів. Відповідно до інформації, отриманої судом від Режимно-секретного відділу Окружного адміністративного суду міста Києва, від Служби безпеки України надійшли документи, що містять державну таємницю та мають ступінь секретності "Таємно".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2021 (суддя Добрянська Я.І.) передано адміністративну справу №640/25203/19 на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, які мають спеціальний доступ до державної таємниці, оскільки у головуючого судді Добрянської Я.І. спеціальний доступ до державної таємниці відсутній.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 (суддя Арсірій Р.О.) прийнято до провадження адміністративну справу № 640/25203/19 суддею Арсірієм Р.О. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

29.07.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 29.08.2023 №03-19/24454/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/25203/19.

29.07.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 25.09.2025 справу №640/25203/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління розвідки Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, - передати голові Київського окружного адміністративного суду для видання розпорядження про передачу даної справи за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду.

08.12.2025 шляхом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Янківській В.П.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року справу прийнято до провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Позиція позивача.

Позивач проходив військову службу в Службі безпеки України за контрактом з червня 2002 року на посадах спеціаліста, старшого спеціаліста, провідного спеціаліста, оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах, т.в.о. начальника сектора, оперуповноваженого в особливо важливих справах, з 27.02.2015 року на посаді консультанта-експерта з оперативних питань, з 04.04.2015 до 04.07.2015 був залученим та брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, у період з травня 2008 року до 31.08.2011 року та з 27.08.2016 до серпня (включно) 2017 року проходив військову службу в лавах СБ України у підрозділах де йшло обчислення вислуги років рік за півтора.

15 листопада 2019 року позивачу була вручена у відділі кадрової служби копія витягу з Наказу № 1442-ОС від 25.10.2019 «По особовому складу», відповідно до якого позивача було звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «б» пункту 61, підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас (надалі спірний наказ).

Крім того, під час ознайомлення з оскаржуваним наказом позивачу стало відомо про притягнення до дисциплінарної відповідальності наказами від 23.11.2018, 20.05.2019, 10.06.2019 та 12.06.2019. Із вказаними наказами ознайомлений не був. Копії наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності не одержував. Однак, вважає їх незаконними та такими, що винесені за відсутності підстав, та просить поновити строк оскарження до суду.

Як стало відомо позивачу з інформації, одержаної від начальника відділу ОСОБА_2 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом від 23.11.2018 за несвоєчасне виконання планових заходів за контррозвідувальною справою. Однак, позивач вважає, що ним не було скоєно жодного порушення, а також в повному обсязі дотримано умови Контракту. Відповідно вказаний наказ суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки був винесений за відсутності події дисциплінарного проступку та винної поведінки, а відповідно притягнення до відповідальності відбулося за відсутності складу дисциплінарного правопорушення. Пояснення з приводу вказаного, начебто, порушення надати не пропонували. З наказом про притягнення до відповідальності не був ознайомлений.

Стосовно наказу про притягнення до дисциплінарного стягнення від 20.05.2019 року позивач зауважує, що зі слів начальника відділу полковника ОСОБА_2 вказане стягнення було накладено на нього за невиконання запланованих заходів, але це не відповідає дійсності, оскільки всі заходи, заплановані на період ініційованої керівництвом відділу та управління були виконані вчасно. Пояснення з приводу вказаного, начебто, порушення надати не пропонували. З наказом про притягнення до відповідальності не був ознайомлений.

Що стосується (наказів) доган про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 10.06.19 та 12.06.2019, то жодної інформації про підстави притягнення в цей час до відповідальності не має. Позивач в повному обсязі заперечує будь-яку протиправну поведінку зі свого боку та підтверджує, що весь період служби в повному обсязі та сумлінно виконував всі умови контракту.

Позиція відповідача у даній справі висловлена у відзиві, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити, вважає позовні вимоги безпідставними, надуманими і такими, що не відповідають приписам законодавства. Також просить залишити без розгляду частину позовних вимог про скасування та визнання наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 у позові просить визнати протиправними та скасувати накази про

притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 23.11.2018, 20.05.2019, 12.06.2019 та 12.06.2019, про наявність яких йому нібито стало відомо лише під час звільнення з військової служби 15.11.2019, і з даними наказами не ознайомлений, та просить поновити строк звернення до суду про оскарження даних наказів.

Суд дослідивши матеріали позову, документи, які надані відповідачем, та зауважує, що позивач неправильно зазначає дати наказів, а тому суд розглядаючи справу зазначає дати притягнення його до відповідальності за останній рік служби відповідно до документів, які надані відповідачем.

У свою чергу відповідач просить залишити позовні вимоги без розгляду в частині оскарження наказів від 23.11.2018 та від 12.06.2019, посилаючись на обізнаність позивачем про існування цих наказів.

Наведені твердження позивача не відповідають дійсності та спростовуються таким.

Згідно з п. 1 контракту про проходження військової служби у Службі безпеки України, укладеного ОСОБА_1 із СБУ 25.04.2017, позивач взяв на себе зобов`язання сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів СБУ, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази командирів і начальників .

Зі службового списку підполковника ОСОБА_1 вбачається, що протягом останнього року служби (2018-2019) на нього були накладені такі дисциплінарні стягнення.

1.Так, догана від 23.11.2018 була винесена відповідно до пункту «ст. 68 Дисциплінарного статуту начальником 4 відділу 1 управління ДКР СБУ полковником ОСОБА_2 і позивачеві оголошено догану за порушення вимог Інструкції про порядок ведення контррозвідувальних справ у Службі безпеки України (затверджена наказом СБУ від 29.07.2014 № 034, зареєстрованим Уповноваженим Президента України з питань контролю за діяльністю СБУ 01.08.2014 за № 88 та в Міністерстві юстиції України 04.08.2014 за № 912/25689) за невиконання планових контррозвідувальних заходів, несвоєчасну доповідь щодо отримання ним упереджувальної інформації про заплановане об`єктом справи проведення зустрічі з елементами конспірації з особами, які мали ознаки їх причетності до негласних джерел отримання інформації, що унеможливило документування ознак розвіддіяльності (рапорт начальника 4 відділу 1 управління ДКР СБУ полковника ОСОБА_2 від 23.11.2018 реєстр. № 2/1/4-37088н/т про накладення зазначеного дисциплінарного стягнення, з яким позивача ознайомлено 26.11.2018, що підтверджується власноручним підписом позивача на цьому рапорті (а.с. 97)

2) 12.06.2019 на нараді із заслуховування ОСОБА_1 (протокол від 12.06.2019№ 16/87T) з приводу допущених ним порушень виконавчої військової дисципліни,

відповідно до пункту "5" ст. 68 Дисциплінарного статуту начальником 1 управління ДКР СБУ полковником ОСОБА_3 позивачеві оголошено догану. Зокрема, під час перевірки виявлено низку порушень Інструкції-№ 034 (в частині необхідності виконання передбачених планових контррозвідувальних заходів за справою), Інструкції про порядок підготовки оперативними підрозділами Служби безпеки України документів для отримання дозволу на проведення оперативно-технічних, оперативно-технічних пошукових заходів та заходів оперативного документування і використання одержаних матеріалів (затверджена наказом СБУ від 13.08.2015 № 523/ДСК) (у частині підготовки необхідних документів за онтррозвідувальною справою для отримання санкцій на проведення заходів, які тимчасово обмежують права і свободи людини) та Інструкції з окремих питань організації ведення секретного діловодства та режиму секретності в системі СБУ від 22.09.2017 № 535/ДСК (в частині реєстрації підготовлених таємних і цілком таємних документів за контррозвідувальною справою). Під час наради ОСОБА_1 не зміг пояснити причини допущених ним порушень і погодився із правомірністю накладення на нього 12.06.2019 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що підтверджується його особистим рапортом від 14.06.2019 реєстр. № 2/1/4-17103н/т та власноручним підписом позивача, датованим 12.06.2019, на рапорті начальника 1 управління ДКР СБУ полковника ОСОБА_3 від 12.06.2019 реєстр. № 2/1-16869 ( а.с. 99).

3. 14.06.2019 на нараді із заслуховування ОСОБА_1 (протокол реєстр. № 2/1/4-22215дск від 14.06.2019; з приводу порушень відповідно до пункту "в ст. 68 Дисциплінарного статуту начальником 1 управління ДКР СБУ полковником ОСОБА_3 позивачеві оголошено сувору догану. Так, під час перевірки виявлено порушення ОСОБА_1 . Інструкції № 034 в частині необхідності закриття контррозвідувальної справи у випадку відсутності підстав для її подальшого ведення. Під час наради ОСОБА_1 не зміг пояснити причини зазначеного порушення та погодився із правомірністю накладення на нього 14.06.2019 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, що підтверджується його особистим рапортом від 14.06.2019 та власноручним

підписом позивача, датованим 14.06.2019, на рапорті начальника 1 управління ДКР СБУ полковника ОСОБА_3 від 14.06.2019 ( а.с.100, 101).

4.15.07.2019 відповідно до пункту "б" ст. 68 Дисциплінарного статуту заступником начальника 4 відділу 1 управління ДКР СБУ полковником ОСОБА_4 . ОСОБА_1 оголошено догану за порушення вимог Інструкції № 034, рапорт від 15.07.2019 (а.с.102). Факт обізнаності ОСОБА_1 із накладеним на нього 15.07.2019 дисциплінарним стягненням у вигляді догани підтверджується власноручним підписом позивача, датованим 15.07.2019, на згаданому рапорті ( а.с. 102).

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду за певними вимогами та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог суд зазначає таке.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів - при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частинами третьою та п`ятою ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як встановлено судом, даний позов був поданий до Окружного адміністративного суду м. Києва 14 грудня 2019 року.

Як описане вище в даному рішенні про кожний вид дисциплінарного стягнення позивачу оголошувалися підстави, мотиви, і пропонували надати пояснення на нарадах або рапортом безпосереднього керівника, де щоразу позивач особисто ставив підпис про ознайомлення : 23.11.2018, 12.06.2019, 14.06.2019, 15.07.2019, а тому спростовується позиція позивача про вчасну необізнаність про такі накази та належними, достовірними доказами підтверджується позиція відповідача про порушення позивачем встановленого законом строку звернення до суду.

Таким чином, позивач пропустив місячний строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування наказів 23.11.2018, 12.06.2019 та 14.06.2019 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо позовної вимоги про скасування та визнання протиправним наказу від 20.05.2019 то судом досліджено, що саме 20.05.2019 відповідачем щодо позивача жодних процесуально-розпорядчих дій чи наказів не виносилися, а тому за відсутності предмету спору суд відмовляє у задоволенні в цій частині позовних вимог.

Досліджуючи предмет позову - наказ № 1442-ОС від 25.10.2019 "По особовому складу" в частині звільнення на відповідність критеріям п. 2 ст. 2 КАС України, суд звертає увагу , що відповідно до відомостей Послужного Списку позивача ( а.с. 60-69) за час проходження військової служби в СБУ на позивача в установленому законом порядку було накладено 15 дисциплінарних стягнень ( а.с.86, 87)

Судом встановлено, що 30 серпня 1997 року позивач прийняв Військову Присягу та

відповідно до відомостей послужного списку позивач проходив військову службу в ЗС України з 29.07.1997 по 20.07. 2002, в Службі безпеки України за контрактом з 20.07. 2002 року на посадах спеціаліста, старшого спеціаліста, провідного спеціаліста, оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах, т.в.о. начальника сектора, оперуповноваженого в особливо важливих справах, з 27.02.2015 року на посаді консультанта-експерта (з оперативних питань) 4 відділу 1 управління; військове звання підполковник присвоєно 15.02.2014 наказ СБУ № 133-ос.

25 квітня 2017 року між позивачем та СБ України був укладений Контракт про проходження військової служби у Службі Безпеки України терміном на п`ять років з 21 червня 2017 року до 20 червня 2022 року, відповідно до умов якого позивач зобов`язується сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів СБУ, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази командирів і начальників (а.с. 96).

Протягом року перед звільненням із військової служби у СБУ в період з 25.10.2018 до 25.10.2019 на позивача накладено п`ять дисциплінарних стягнень, які на момент звільнення з військової служби залишались не знятими:

Наказом Служби Безпеки України від 25.10.2019 року №14420С позивач звільнений із військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «б» пункту 61, підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України.

Винесенню спірного наказу про звільнення позивача передували такі документи:

1.Протокол наради за результатами оперативно-службової діяльності консультанта-експерта (з ОП) 4 відділу 1 управління ДКР СБ України підполковника ОСОБА_1 20 серпня 2019 року, відповідно до змісту якого позивачу за систематичне порушення ним виконавчої військової дисципліни повідомлено по наміри ініціювати процедуру звільнення дисципліни у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, оскільки стягнення не відіграло належного виховного впливу на співробітника. Присутній на нараді позивач висловив незгоду в оцінці своєї оперативно-службової діяльності та відсутність у нього бажання звільнятися з військової служби у СБ України.

2.За наслідками наради начальником 1 управління Департаменту контррозвідки СБ України полковником М.Зубцем підготовлений Рапорт від 10.09.2019 року на імя Голови СБУ ОСОБА_5 про звільнення позивача за систематичне невиконання умов контракту.

3. Подання до звільнення з військової служби від 07.10.2019 року, де зазначено, що позивач з підставою до звільнення з військової служби ознайомлений та згоден, заперечень щодо підстав звільнення не виказав, підтверджується його власноручним підписом (а.с.78).

Правовідносини з питань накладення на військовослужбовців СБУ(дисциплінарних стягнень регламентовано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV; далі Дисциплінарний Статут), чинність якого поширюється у тому числі й на СБУ.

Так, частиною першою ст. 45 Дисциплінарного статуту установлено, що у разі (невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені Дисциплінарним статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення ( стаття 83 Дисциплінарного Статуту)

Відповідно до частини першої ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Таким чином, вживання у вказаній нормі дієслова "може" свідчить про те, що проведення службового розслідування не є обов`язковим при накладенні на військовослужбовця дисциплінарного стягнення. Єдиноначальність є одним із принципів керівництва у військовому формуванні, що полягає в наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення (ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України). Саме начальникові чинне законодавство надає право у кожному конкретному випадку визначати необхідність призначення службового розслідування.

Таким чином, призначення службового розслідування є правом, а не обов`язком командира.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення (ст. 86 Дисциплінарного статуту).

В усіх випадках накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень його вину було повністю доведено.

Згідно з частиною першою ст. 97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Підсумовуючи викладене, надаючи правову оцінку предмету позову - наказу від 25.10.2019 № 1442ОС про звільнення позивача з військової служби , враховуючи аргументи сторін, зміст наданих пояснень, даючи аналіз протоколам, рапортам, висновкам, наявність 5- ти чинних законних доган протягом останнього року служби про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни , суд дійшов висновку, що спірний наказ про звільнення ґрунтується на підставах систематичного невиконання позивачем умов Контракту про проходження військової служби у Службі Безпеки України .

Матеріали справи стосовно ОСОБА_1 свідчать про неналежне виконання ним службових обов`язків, яке полягає у невиконанні (недотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань військової служби та у систематичному порушенні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені, оскільки позивачем скоєно проступки (вчинки) проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

З врахуванням встановлених обставин, суд вважає оскаржуваний наказ законним та обґрунтованим, винесеними відповідно до чинного законодавства.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказу про звільнення зі служби, відсутні підстави для задоволення таких вимог також.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність та обґрунтованість дій та рішень відповідача при прийнятті спірного рішення про звільнення зі служби позивача. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 14, 240, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 23.11.2018, 12.06.2019 та 14.06.2019.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині скасування наказу № 1442-ОС від 25.10.2019 «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби; поновлення на посаді консультанта-експерта з оперативних питань 4 відділу 1 управління ДКР Служби безпеки України; стягнення зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 грошового утримання за час вимушеного прогулу.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасувати наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 20.05.2019.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА