Рішення № 135787332, 16.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 квітня 2026 року справа №520/16984/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, Запорізька обл., Запорізький р-н,69005, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 24.02.2025 №204650025791 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 27.01.2025р. із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періодів роботи з 11.07.2006 року по 12.09.2013 року та з 01.10.2014 року по 01.07.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 24.02.2025 №204650025791 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суддя у період з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 24.02.2025 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Список №2.

Розглянувши заяву та надані документи, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було встановлено, що вік позивачки складає 57 років 0 місяців 20 днів, страховий стаж - 35 років 9 місяців 14 днів, пільговий стаж - відсутній та прийняте Рішення № 204650025791 від 24.02.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з огляду на наступне.

Так, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено, що до пільгового стажу не враховано Довідку про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів в ній №19, №20, №21, №22, №23, №24 від 07.08.2020, оскільки довідки не відповідають Додатку 5 до «Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993р. №637 (зі змінами), а саме відсутня довіреність на право підпису вищезазначених пільгових довідок помічником керівника підприємства. Також в атестації №242-ОТ від 12.01.2010р. згідно пільгових довідок №19, №20, №23, №24 від 07.08.2020 відсутня інформація про номер Списку, згідно якого була проведена атестація професій заявника.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Конституційний Суд України у рішенні від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У зазначеному рішенні Конституційного Суду України та відповідній практиці Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов`язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території.

Правовий зв`язок між державою і людиною, який передбачає взаємні і права та обов`язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі Закон №1058) затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі Порядок №22-1), відповідно до пунктів 1.8, 1.9 якого, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч.4 ст.45 Закону №1058.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ (далі Закон №1788) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. (далі Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі Інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.20 Порядку №637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа.

Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

Відповідно до п.3 ст.44 Закону №1058, ст.101 Закону №1788 закріплено право органів Пенсійного фонду вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, вимагати дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Відповідно до п.З Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

За п. 10 цього Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637).

Згідно з п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Відповідачем не було враховано до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоди роботи з тих підстав, що пільгова довідка не відповідає Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993 та у зв`язку із відсутністю довіреності на право підпису довідок помічником керівника підприємства.

Проте, згідно вимог чинного законодавства наявність уточнюючої довідки під час призначення пенсії вимагається у разі неможливості підтвердження пільгового стажу відомостями трудової книжки.

Пільговий характер роботи позивача на посаді стрижневика машинного формування з 11.07.2006 по 11.09.2008 та з 01.12.2010 по 12.09.2013, на посаді формувальника машинного формування з 11.09.2008 по 01.12.2010 та на посаді землероба з 01.10.2014 по 01.07.2015 у ливарному виробництві ливарного цеху на підприємстві ТОВ «Українська ливарна компанія» підтверджується моєю трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 28.03.1985.

Зазначені записи за вказані періоди у трудовій книжці виконано належними посадовими особами, засвідчено підписами та скріплено печатками.

Крім того разом із заявою про призначення пенсії позивачу були надані довідки, що підтверджують пільговий характер роботи, видані ТОВ «Українська ливарна компанія», а саме:

- №22 від 07.08.2020, де зазначено що позивач працювала повний робочий день у період з 11.07.2006 по 11.09.2008 та виконувала у ливарному виробництві ливарного цеху дільниця середнього та великого лиття за професією стрижневих машинного формування робоче місце №047, що передбачена Списком 2 розділ XIV підрозділ (оброблення металу) 1 (ливарне виробництво) а (робітники). Пільговий стаж 2 роки 2 місяці 0 днів;

- №23 від 07.08.2020, де зазначено що позивач працювала повний робочий день у період з 11.09.2008 по 22.03.2010 та виконувала у ливарному виробництві ливарного цеху дільниця середнього та великого лиття за професією формувальник машинного формування робоче місце №038, що передбачена Списком 2 розділ XIV підрозділ (оброблення металу) 1 (ливарне виробництво) а (робітники). Пільговий стаж 1 рік 6 місяці 11 днів;

- №21 від 07.08.2020, де зазначено що позивач працювала повний робочий день у період з 22.03.2010 по 12.04.2010 та виконувала у ливарному виробництві ливарного цеху формувальна дільниця ХТС за професією формувальник машинного формування робоче місце №187, що передбачена Списком 2 розділ XIV підрозділ (оброблення металу) 1 (ливарне виробництво) а (робітники). Пільговий стаж 0 років 0 місяців 22 дні;

- №24 від 07.08.2020, де зазначено що позивач працювала повний робочий день у період з 12.04.2010 по 01.12.2010 та виконувала у ливарному виробництві ливарного цеху дільниця середнього та великого лиття за професією формувальник машинного формування робоче місце №038, що передбачена Списком 2 розділ XIV підрозділ (оброблення металу) 1 (ливарне виробництво) а (робітники). Пільговий стаж 0 років 0 місяців 22 дні;

- №19 від 07.08.2020, де зазначено що позивач працювала повний робочий день у період з 01.12.2010 по 12.09.2013 та виконувала у ливарному виробництві ливарного цеху дільниця середнього та великого лиття за професією стрижневих малинного формування робоче місце №047, що передбачена Списком 2 розділ XIV підрозділ (оброблення металу) 1 (ливарне виробництво) а (робітники). Пільговий стаж 2 роки 9 місяців 11 днів;

- №20 від 07.08.2020, де зазначено що позивач працювала повний робочий день у період з 01.10.2014 по 01.07.2015 та виконувала у ливарному виробництві ливарного цеху за професією землероб, що передбачена Списком 2 розділ XIV підрозділ (оброблення металу) 1 (ливарне виробництво) а (робітники). Пільговий стаж 0 років 9 місяців 0 днів.

Судом встановлено, що всі ці довідки підписані керівником підприємства, головним бухгалтером та помічником керівника підприємства та засвідчені печаткою підприємства. Вимога відповідача щодо необхідності наявності довіреності на право підпису не відповідають вимогам жодного нормативного акту, зокрема й Порядку №637 від 12.08.1993, на який посилається відповідач.

Крім того, належність посад стрижневих машинного формування, формувальник машинного формування та землероб у ливарному виробництві ливарного цеху до пільгового стажу підтверджується Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (що діяла на час моєї праці у ТОВ «Українська ливарна компанія»), код 14.1а розділу XIV Оброблення металу підрозділу І Ливарне виробництво.

Також суд критично ставиться до тверджень відповідача про відсутність інформації про номер Списку, згідно якого була проведена атестація професій позивача в атестації №242-ОТ від 12.01.2010, оскільки такі твердження не відповідають дійсності.

Так, у переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад робітникам котрим по результатам атестації робочих місць підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за список 1 та 2 та на інші пільги, що є додатком до наказу №242-ОТ від 12.01.2010, зазначено у розділі II Надати право на пільгове забезпечення за Списком №2 Ливарний цех: дільниця середнього та великого лиття: код 7211.2;19411 - формувальник машинного формування; код 7211.2; 18897 - стрижневик машинного формування; землеприготувальне відділення: код 9322; 12264 - землероб.

Враховую викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 24.02.2025 №204650025791 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 27.01.2025 із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_2 за Списком №2 періодів роботи з 11.07.2006 року по 12.09.2013 року та з 01.10.2014 року по 01.07.2015 року, суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на наявність дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду з призначення пенсій, положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Стосовно дискреційних повноважень, Верховний Суд уже зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Подібний висновок, зокрема, міститься у Постанові КАС ВС у справі № 400/4491/20 від 31.05.2022.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що дискреція це не є обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином суд також вбачає з боку відповідача дискреційні повноваження щодо призначення пенсії.

З метою належного захисту прав Позивача, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків суду, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періодів роботи з 11.07.2006 по 12.09.2013 та з 01.10.2014 по 01.07.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158Б,м. Запоріжжя, Запорізька обл., Запорізький р-н,69005, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 24.02.2025 №204650025791 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 24.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків суду, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періодів роботи з 11.07.2006 по 12.09.2013 та з 01.10.2014 по 01.07.2015.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов