Рішення № 135784999, 17.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року Справа№200/1762/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі за текстом позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач), про:

- визнання протиправним рішення від 07.08.2025 №057250005503 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язання здійснити повторний розгляд заяви від 31.07.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу в умовах зайнятості повний робочий день під землею період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1988 по 14.11.1989, з 21.11.1991 по 04.06.1992, з 07.08.1992 по 13.12.1992 та з 31.03.1993 по 15.05.1993, період проходження строкової військової служби з 15.11.1989 по 20.11.1991, період роботи з 05.06.1992 по 06.08.1992, з 14.12.1992 по 30.03.1993, з 07.06.1993 по 03.08.1993 на шахті «Селидівська» виробничого об`єднання «Селидіввугілля» та з 17.08.1993 по 31.03.1997 на Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання виробничого об`єднання «Селидіввігулля», а також до страхового стажу період навчання з 01.09.1988 по 14.11.1989, з 21.11.1991 по 04.06.1992, з 07.08.1992 по 13.12.1992, з 31.03.1993 по 15.05.1993.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.07.2025 позивач звернувся через веб-портал ПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 07.08.2025 №057250005503 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки заява про призначення пенсії подана більш ніж за місяць до досягнення пенсійного віку 60 років та за відсутності необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_1 від 15.05.1993, оскільки навчання перетинається з періодом проходження строкової військової служби та роботи. Позивач вважає дії та рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та обрахування страхового та пільгового підземного стажу протиправними та такими, що порушують його право на отримання пільгової пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2026 було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, поновлено строк звернення до суду з даним позовом та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

31 березня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача не зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_1 від 15.05.1993, оскільки навчання перетинається з періодом проходження строкової військової служби та роботи. За наданими позивачем документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 21 рік 1 місяць 7 днів. Враховуючи вищенаведене, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058, оскільки заява на призначення пенсії подана більше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку 60 років та за відсутності необхідного страхового стажу 35 років. Також зазначено, що рішенням від 07.08.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону, а не щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону № 1058. Позивача повідомлено, що для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах необхідно надати документи, передбачені п.п. 5 п 2.1 Порядку №22-1. Оскільки необхідні документи до заяви від 31.07.2025 надані не були, визначити право на пенсію на пільгових умовах неможливо. Таким чином, вказані вимоги є безпідставними, оскільки на момент прийняття рішення позивачем документів не було надано. Вимога щодо зарахування до пільгового стажу навчання та військову службу є передчасною, оскільки спірні періоди не були предметом відмови з боку Головного управління та не були досліджені. На момент прийняття рішення у позивача був відсутній необхідний спеціальний стаж та відсутні документи, які надали б можливість визначити право на пенсію на пільгових умовах. Крім того, позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.07.2025 року звернувся через веб-портал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.08.2025 №057250005503 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки заява на призначення пенсії подана більше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку 60 років та за відсутності необхідного страхового стажу 35 років. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача не зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_1 від 15.05.1993, оскільки навчання перетинається з періодом проходження строкової військової служби та роботи. За наданими позивачем документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 21 рік 1 місяць 7 днів. Додатково зазначено, що для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах необхідно надати документи, передбачені п.п. 5 п 2.1 Порядку №22-1, а саме: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з, пунктами 1 6,8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 2-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону); документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів Укавління Пенсійного фонду України в

У додаткових поясненнях відповідачем також зазначено, що до пільгового стажу позивача не зараховані періоди:

- навчання з 01.09.1988 по 15.05.1993 згідно диплому НОМЕР_1 від 15.05.1993, оскільки згідно статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» до пільгового стажу роботи зараховується час навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти;

- роботи з 05.06.1992 по 06.08.1992, з 14.12.1992 по 30.03.1993 та з 07.06.1993 по 03.08.1993, оскільки відсутні документи, передбачені підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року;

- роботи з 17.08.1993 по 31.03.1997 згідно довідки від 31.03.1997 б/н, оскільки довідка не відповідає додатку № 5 пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Також, не надано документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»;

- період проходження строкової військової служби з 15.11.1989 по 18.11.1991, оскільки час проходження строкової військової служби зараховується до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або до введення в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вважає дії та рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та обрахування страхового та пільгового підземного стажу протиправними та такими, що порушують його право на отримання пільгової пенсії.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За ст.1, п. 1 ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.2 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі за текстом Закон 1788).

Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону 1058 положення Закону 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

На підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вищевказана норма закону кореспондується з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, названими нормами матеріального права встановлені умови, за яких особа має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

За змістом пункту 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи.

Аналіз положень Порядку №22-1 дає підстави для висновку про те, що, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №759/12575/15-а щодо аналогічних правовідносин.

Також у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення особі пенсії, пенсійний орган має можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб).

Право особи на отримання належних їй пенсійних виплат не може ставитись у залежність від наявності певних недоліків оформлення документів, за які особа не відповідає. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення визначених законом прав.

Судом встановлено, що 31.07.2025 року позивач звернувся через веб-портал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.08.2025 №057250005503 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058, оскільки заява на призначення пенсії подана більше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку 60 років та за відсутності необхідного страхового стажу 35 років.

Також відповідачем зазначено, що рішенням від 07.08.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону, а не щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону № 1058.

Наведене свідчить про неналежний розгляд звернення, оскільки відповідачем фактично змінено предмет звернення позивача, що призвело до неналежного розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд зазначає, що відповідно до принципу законності та вимог ст. 19 Конституції України, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти виключно в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Розгляд заяви позивача не за тією правовою підставою, яку зазначено у зверненні, є порушенням зазначених вимог. Орган ПФУ не має права змінювати правову природу звернення особи і зобов`язаний розглядати заяву в межах заявлених підстав і визначеного заявником предмету, а також надати правову оцінку саме тим вимогам, з якими звернулась особа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, розглянувши заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону №1058 за нормами ст. 26 цього Закону, діяв поза межами наданих повноважень та не у спосіб, визначений законом, тому спірне рішення від 07.08.2025 №057250005503 про відмову позивачу в призначенні пенсії є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Суд не приймає посилань відповідача, що заява позивача була розглянута відповідно до ст. 26 Закону №1058, оскільки необхідні документи, передбачені п.п. 5 п 2.1 Порядку №22-1 (пільгові довідки, документи про проведення атестації робочих місць , тощо) до заяви від 31.07.2025 надані не були, тому визначити право на пенсію на пільгових умовах неможливо.

Так, на підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Також, відповідно до ч.1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З аналізу вищенаведених норм суд приходить до висновку, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.

Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей щодо періодів роботи позивача та отримання додаткових документів.

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суд не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 31.07.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн., з відповідача підлягає стягненню 1198,08 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.08.2025 №057250005503 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 1198 (одна тисяча сто дев`яносто вісім) гривень 08 копійок.

Судове рішення складено та підписано 17 квітня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко