Рішення № 135784998, 17.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року Справа№200/1734/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо не виплати заборгованості з пенсії за період з 08.04.2025 року по 31.03.2025 року в розмірі 202140,88 грн., яка виникла з вини органу пенсійного фонду;

- стягнення заборгованості з пенсії за період з 08.04.2025 року по 31.03.2025 року, в розмірі 202140,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду позивача переведено з 08.04.2025 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно приписів ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але заборгованість по пенсії, яка утворилась за період з 08.04.2025 року по 31.03.2025 року у сумі 202140,88 грн не виплачена. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на отримання належної пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін, звільнено позивача від сплати судового збору. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

У відзиві на позов від 03.04.2026 року представник відповідача зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахована доплата по перерахунку пенсії на виконання рішення суду за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 в сумі 213210,88 грн. Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в лютому 2026 року позивачу виплачено 11070,00 грн. Залишок пенсійних коштів в сумі 202140,88 грн обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та їх подальша виплата буде проводитись згідно з Порядком № 821 після надходження відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду. Також зазначено, що розмір заборгованості відповідно до Порядку № 821 змінюється щомісяця, оскільки розмір як збільшується на суму доплати пенсії по перерахунку за рішенням суду в поточному місяці так і може зменшуватися за рахунок проведених виплат нарахованого боргу на виконання рішення суду, якщо такі виплати протягом місяця здійснювались. Разом з цим, з аналізу правовідносини, що виникли у цій справі, вбачається, що вказаний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки у цій справі предметом позову є майнова вимога позивача, що стосується визнання за нею право власності на майно - грошові кошти. Крім того, питання стягнення невиплаченої суми богу нарахованого на виконання рішення у справі №200/2945/25 має вирішуватись в порядку ст. 378 КАС України або в порядку цивільного судочинства. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав обґрунтування заявлених вимог, викладених в позовній заяві. Додатково зазначив, що спір не стосується визнання права власності на майно грошові кошти, оскільки позивач не має доводити, що неотримана пенсія, це його майно, оскільки як загально відомо, що пенсійні кошти це є майно позивача, яке протиправно утримується відповідачем, тому позивач має право на стягнення невиплаченої пенсії у судовому порядку. Відповідач також помилково вважає, що ст. 378 КАС України передбачена можливість змінити встановлений судовим рішенням спосіб і порядок виконання рішення, оскільки при прийнятті рішення у справі №200/2945/25 судом не розглядалось питання щодо суми нарахування пенсії позивачеві за період з 08.04.2025 року по 31.03.2025 року. Предметом спору у даній справи є факт не виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачеві пенсії, нарахованої цим управлінням за період з 08.04.2025 року по 31.03.2025 року. Отже, сторони та предмет спору у справі № 200/2945/25 та у даній справі є різними. Враховуючи наведене, заявлені позивачем в межах адміністративної справи №200/1734/26 позовні вимоги до відповідача про стягнення нарахованої цим управлінням пенсії, не є вимогами, спрямованими на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/2945/25. Таким чином, доводи відповідача відносно того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст.378 КАС України, а провадження у справі №200/1734/26 підлягає закриттю, є безпідставними та необґрунтованими.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно приписів ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року у справі №200/2945/25, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2025 про перерахунок/переведення на інший вид пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періодів його роботи відповідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 25.12.2000 по 13.03.2001 учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземного; з 27.06.2012 по 30.06.2012, з 29.07.2012 по 31.07.2012, з 30.09.2012 по 30.09.2012, з 23.01.2013 по 31.01.2013, з 25.02.2013 по 28.02.2013, з 30.03.2013 по 31.03.2013, з 30.06.2013 по 30.06.2013, з 28.02.2014 по 28.02.2014, з 26.03.2014 по 31.03.2014 гірника з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, із застосуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та періоду перебування на інвалідності з 25.11.2024 по 08.04.2025.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі № 200/2945/25 змінено, внаслідок чого абзац четвертий резолютивної частини викладено в наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області перевести ОСОБА_1 з 08.04.2025 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно приписів ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі № 200/2945/25 - залишено без змін.

На виконання рішення суду переведено позивача з 08.04.2025 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно приписів ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснено нарахування доплати пенсії за період з 08.04.2025 року по 31.03.2026 року у сумі 213210,88 грн.

Листом від 05.03.2026 року № 24833-12170/Г-01/8-0400/26 відповідач повідомив позивача, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 по справі №200/2945/25 позивачу з 08.04.2025 проведено відповідний перерахунок пенсії. Сума доплати по перерахунку пенсії на виконання рішення суду за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 становить 213210,88 грн. У межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в лютому 2026 року позивачу виплачено 11070,00 грн. Залишок пенсійних коштів в сумі 202140,88 грн обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та їх подальша виплата буде проводитись згідно з вищезазначеним Порядком № 821 після надходження відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду.

Відповідно до довідки за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 призначений розмір пенсії за цей період становить 286176,58 грн, фактично виплачений розмір пенсії 95118,70 грн, різниця (сума невиплаченої пенсії) 191057,88 грн.

Відтак, залишок заборгованості з пенсійних виплат позивачу за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 становить 191057,88 грн.

Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність невиплати заборгованості з пенсії позивачеві за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 у сумі 191057,88 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідачем нараховано та не виплачено залишок суми пенсії за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 у сумі 191057,88 грн., разом з цим виплата цієї суми пенсії не здійснена.

Суд не приймає доводів відповідача, що виплата пенсії за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 як така, що потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу, оскільки відсутність фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних сум пенсій.

Тобто, наявна пасивна поведінка, яка виражається у бездіяльності відповідача, оскільки невиплата належної позивачу пенсії є протиправною та не відповідає зазначеним критеріям правомірності, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття "майно" охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі "Von Maltzan and Others v. Germany"). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань".

Невиплатою позивачу пенсії за певний період з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відбулося втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним та порушило право позивача на отримання пенсії, на що він мав законні очікування.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії позивачу за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 у розмірі 191057,88 грн, суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача заборгованості з пенсійних виплат за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 у розмірі 191057,88 грн.

Суд не приймає посилань відповідача, що питання стягнення невиплаченої суми богу нарахованого на виконання рішення у справі №200/2945/25 має вирішуватись в порядку ст. 378 КАС України або в порядку цивільного судочинства, оскільки зазначеним рішенням зобов`язано пенсійний фонд перевести ОСОБА_1 з 08.04.2025 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно приписів ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не здійснити її виплату.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з пенсії, підлягає частковому задоволенню.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року позивача звільнено від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з пенсії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 у розмірі 191057,88 грн.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість з виплати пенсії за період з 08.04.2025 по 31.03.2026 у розмірі 191057 (сто дев`яносто одна тисяча п`ятдесят сім) грн. 88 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Чучко