Рішення № 135783811, 17.04.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/5584/25

Провадження № 2/559/694/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигерей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.1 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 07.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1536-9373, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 17000 грн., строк кредитування 300 днів, знижена процентна ставка 0,90% в день, стандартна процентна ставка 1% в день. Додатковими угодами сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит у загальному розмірі 9900 грн. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором не виконує належним чином, у зв`язку з чим, станом на 21.10.2025 утворилася заборгованість у розмірі 76 621,63 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 25411,01 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 37760,62 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.. 625 ЦК України - 13450 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.

1.2 Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає. У відзиві вказує, що позивачем не доведено факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, оскільки надана позивачем довідка, за змістом якої ніби то перераховано кошти не є первинним бухгалтерським документом, ані платіжною інструкцією, ані квитанцією. Зазначає, що укладення кредитного договору підтверджує наявність правовідносин, що наділяє сторін певними правами і обов`язками, однак сам факт укладення договору не є беззаперечним доказом наявності заборгованості. Також заперечує щодо стягнення відсотків за кредитним договором, нарахованих по статті 625 ЦК України, посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29.12.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав та свою позицію виклав у наданому до суду відзиві на позовну заяву, додаткових заяв та клопотань по суті позовних вимог до суду не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 07.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1536-9373 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 17000 грн. Строк кредитування 300 календарних днів. Стандартна процентна ставка становить 0,90 % за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту становить 20% від суми кредиту та нараховується одноразово у день видачі кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строку користування складає 65703,07 грн., та включає в себе суму кредиту, комісію та проценти. Дата повернення кредиту 31.01.2026 (а.с.12-17).

Вказаний Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

У п. 2.3 Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с.22-23).

13.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору, якою сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 6000 грн., а також даною угодою сторони погодили продовжити строк кредитування на 6 днів. Так, сума кредиту становить 23 000 грн., кількість днів кредитування 300 днів з моменту укладення додаткової угоди. Також сторонами погоджено оновлену таблицю обчислення вартості кредиту та графік платежів (а.с.28-30).

26.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору, якою сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 1300 грн., а також даною угодою сторони погодили продовжити строк кредитування на 13 днів. Так, сума кредиту становить 23026,88 грн., кількість днів кредитування 300 днів з моменту укладення додаткової угоди. Також сторонами погоджено оновлену таблицю обчислення вартості кредиту та графік платежів (а.с.31-33).

27.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору, якою сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 1200 грн., а також даною угодою сторони погодили продовжити строк кредитування на 1 день. Так, сума кредиту становить 25500 грн., кількість днів кредитування 300 днів з моменту укладення додаткової угоди. Також сторонами погоджено оновлену таблицю обчислення вартості кредиту та графік платежів (а.с.34-36).

10.05.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору, якою сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 1400 грн., а також даною угодою сторони погодили продовжити строк кредитування на 13 днів. Так, сума кредиту становить 25488,50 грн., кількість днів кредитування 300 днів з моменту укладення додаткової угоди. Також сторонами погоджено оновлену таблицю обчислення вартості кредиту та графік платежів (а.с.37-39).

ОСОБА_1 отримав грошові кошти: 07.04.2025 в сумі 17000 грн., 13.04.2025 в сумі 6000 грн., 26.04.2025 в сумі 1300 грн., 27.04.2025 в сумі 1200 грн. та 10.05.2025 в сумі 1400 грн. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжну систему EasyPay, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1536-9373 та інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про успішність операції (а.с.24-27, 40).

Номер банківської картки № НОМЕР_1 повністю співпадає із реквізитами банківської картки, зазначеному у кредитному договорі №1536-9373 у розділі 13 «Реквізити сторін».

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 21.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 76 621,63 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 25411,01 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 37760,62 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.. 625 ЦК України - 13450 грн. (а.с.41-42).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно ізст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 07.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору про відкриття кредитної лінії. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Кірм того, факт укладення вказаного кредитного договору визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Кредитні кошти було надано безготівково шляхом зарахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 через платіжну систему EasyPay, що також підтверджується матеріалами справи. При цьому, реквізити банківської картки збігаються із номером., зазначеним у кредитному договору у розділі 13 «Реквізити сторін», укладення якого стороною відповідача не оспорюється.

Відтак, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Наданий позивачем розрахунок в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків відповідає умовам Договору про надання кредиту, у ньому відображена фактична сума кредиту, з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод, якими сума наданих кредитних коштів була збільшена, нарахування процентів, які здійснювались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Крім того, у розрахунку відображуються всі факти виконання відповідачем грошових зобов`язань із зазначенням дат та сум платежів. Згідно позиції Верховного Суду України, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Таким чином, здійснивши часткову оплату з метою погашення заборгованості за Договором №1536-9373 про надання кредиту, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Також, відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку товариству не повернуті, тож позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку, тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Однак суд, погоджується з позицією відповідача щодо суми відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК з огляду на наступне. Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України на період воєнного стану. Згідно розрахунку, який наданий позивачем, останнім здійснено нарахування відсотків річних за ст. 625 ЦК України за період з 07.06.2025 по 03.07.2025, який складає 13450 грн., тобто в період дії воєнного стану на території України. Враховуючи наведене, суд вважає, що стягнення з відповідача відсотків річних за ст. 625 ЦК України в період дії правового режиму воєнного стану, суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. При цьому, твердження представника позивача у позовній заяві, що до спірних правовідносин підлягають до застосування норми ЗУ «Про споживче кредитування» як спеціального закону, а не положення ЦК України, судом відхиляються. Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновки про те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)). Тому, в цій частині суд відмовляє у задоволені позовної вимоги.

В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1997,18 грн. (63171,63 грн. х 2422,40 грн. \ 76621,63 грн.)

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором №1536-9373 від 07.04.2025 у розмірі 63 171 (шістдесят три тисячі сто сімдесят одна) гривня 63 копійки, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 25411,01 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 37760,62 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 997 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 18 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598, електронна адреса esud@creditkasa.ua.

Представник позивача: Тертиця Тамара Василівна, РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.Ю. Жуковська