Рішення № 135782746, 16.04.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/2616/25

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18 серпня 2023 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" і ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 76799253 за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 12000 грн, строком кредитування 30 днів, до 17 вересня 2023 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 0.625%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. 18 вересня 2023 року між позикодавцем і ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 10209812 до договору позики № 76799253, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 5 днів, в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 35 днів, до 22 вересня 2023 року, та змінити денну процентну ставку з 0.625% на 2.50%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. 23 вересня 2023 року між позикодавцем і ОСОБА_1 , за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 10245788 до договору позики № 76799253, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 2 дні, внаслідок чого загальний строк кредитування змінився з 35 днів на 37 днів, до 24 вересня 2023 року, та змінити денну процентну ставку з 0.625% на 2.50%. Додатковий договір підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора. На виконання умов договору кредитодавець надав позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 12000 грн за посередництвом АТ "Таскомбанк". Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору та з урахуванням здійснених відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості, які складають 2100 грн, його заборгованість за договором кредиту складає 9900 грн, з яких 9900 грн заборгованість за основною сумою боргу.

26 червня 2025 року ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" уклали договір факторингу № 26/06/25, за умовами якого ТОВ "Фінпром Маркет" набуло права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором кредиту № 76799253 від 18 серпня 2023 року.

Тому, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, просив стягнути з нього заборгованість у розмірі 9900 грн і відшкодувати судові витрати.

За ухвалою судді від 18 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачу роз`яснено його право на подання відзиву на позов; у встановлені судом строки, в тому числі додаткові строки, надані у зв`язку з неотриманням копії ухвали, відповідач відзив на позов не подав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 18 серпня 2023 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" і ОСОБА_1 укладено договір позики № 76799253, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 12000 грн, строком кредитування 30 днів, до 17 вересня 2023 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 0.625%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (а.с. 20-22).

18 вересня 2023 року між позикодавцем і ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 10209812 до договору позики № 76799253, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 5 днів, в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 35 днів, до 22 вересня 2023 року, та змінити денну процентну ставку з 0.625% на 2.50%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 23-24).

23 вересня 2023 року між позикодавцем і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 10245788 до договору позики № 76799253, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 2 дні, внаслідок чого загальний строк кредитування змінився з 35 днів на 37 днів, до 24 вересня 2023 року, та змінити денну процентну ставку з 0.625% на 2.50% (а.с. 25-26, 27).

На виконання умов договору кредитодавець надав позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 12000 грн за посередництвом АТ "Таскомбанк" (а.с. 28).

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору, додаткових угод до нього, та з урахуванням здійснених відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості, які складають 2100 грн, його заборгованість за договором кредиту складає 9900 грн заборгованість за тілом кредиту (а.с. 6, 15-19).

26 червня 2025 року ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" уклали договір факторингу № 26/06/25, за умовами якого ТОВ "Фінпром Маркет" набуло права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором кредиту № 76799253 від 18 серпня 2023 року (а.с. 28 на звороті 41).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд, задовольняючи позовні вимоги, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором позики № 76799253 від 18 серпня 2023 року в розмірі 9900 гривень.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01 листопада 2025 року, акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та витягу з акту № 16-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 11 липня 2025 року, згідно з якими витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, складають 3500 гривень (а.с. 42-47).

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ "Фінпром Маркет" сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність визначення таких витрат у розмірі 2500 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути на відшкодування сплаченого судового збору 2422 грн 40 копійок.

Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204) заборгованість за договором позики № 76799253 від 18 серпня 2023 року в розмірі 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" на відшкодування сплаченого судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 16 квітня 2026 року.

Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО