Ухвала суду № 135782380, 17.04.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/609/26

Провадження по справі 2/276/591/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2026 року селище Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

До Хорошівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на п. 1 частини 1 ст. 5 ЗУ « Про судовий збір».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ « Про судовий збір» регламентовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У позовній заяві позивач фактично заявляє такі вимоги:стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 129717,98 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2026 року по 31.03.2026 року в сумі 61671,68 грн; компенсацію за невикористану відпустку в сумі 68417,02 грн та моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Згідно зі ст. 1 ч. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач фактично просить стягнути з відповідача саме середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2026 року по 31.03.2026 року в сумі 61671,68 грн, а не заробітну плату за цей період.

Таким чином, виплата за рішенням суду середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до виплат, пов`язаних з оплатою праці, перелічених в Інструкції.

В постанові Верховного Суду від 21.12.2019 р. (справа №243/10489/17-ц) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Вимоги про стягнення моральної шкоди у грошовому вимірі є майновими і відповідно такими, що обкладаються судовим збором.

В свою чергу, позивачем не додано документу про сплату судового збору за подання позовної вимоги про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, чим порушено вимоги ст. 175 та 177 ЦПК України.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становить 3328 гривні, таким чином судовий збір за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн..

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн та надати до суду квитанцію про сплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору:

Хорошівський районний суд,

ГУК у Житомирській області

/ТГ смт.Хорошів/22030101

р/р UA538999980313101206000006751,

код ЄДРПОУ 37976485, ККД 22030101

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Частини 1, 2 , 3 ст. 185 ЦПК України регламентують, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви у 5-ти денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом усунення вищевказаних недоліків.

Надати позивачу строк п`ять днів для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання недоліків у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя А.М.Збаражський