Рішення № 135778233, 17.04.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 583/5200/25

провадження № 2/588/129/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області у складі Лебедь О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

Позивач у листопаді 2025 року звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області із указаним позовом мотивуючи вимоги тим, що 21.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного договору та встановивши мобільний додаток відповідачка отримала кредит у сумі 25000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Таким чином АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та у межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідачка не надала банку своєчасно кошти для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов договору

Прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, тому 29.04.2025 позивач направив повідомлення відповідачці про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідачка на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості.

За розрахунком озивача, станом на подання позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (за тілом кредиту) становить 56964,07 грн.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить суд стягнути на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.03.2024 у розмірі 56964,07 грн та сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 13.11.2025 матеріали справи направлено до Тростянецького районного суду Сумської області за підсудністю.

Ухвалою Тростянецького районного суду від 19.12.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті справи.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу направлено копію ухвали суду від 19.12.2025 за місцем його реєстрації. Поштове відправлення повернуте до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 26.01.2026. Також відповідачка отримала ухвалу про відкриття провадження у справі у свій електронний кабінет (а.с. 57).

Зважаючи на зазначене, поштова кореспонденція направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою, доставка процесуальних документів у електронний кабінет відповідача є його достатнім сповіщенням.

Отже, відповідачка про розгляд справи була поінформована належним чином, правом на подання заяв по суті справи, клопотань та доказів не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитними договорами, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду

Судом установлено, що 21.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку monobank підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, згідно із якою отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 13, 14-15).

У вказаній анкеті-заяві зазначено, що дана заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

В анкеті-заяві встановлено максимальну суму операцій 60000 грн, також позичальниця у п. 2 анкети-заяви погодилась, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Також, у матеріалах справи містяться Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» про надані банківські послуги щодо продуктів monobank, а також графік платежів та паспорт споживчого кредиту (а.с. 22-28, 31-33, 33зв.).

Відповідно до довідки за картками відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано картку: НОМЕР_1 строком дії до 11/28 (а.с. 20).

Згідно з довідкою від 08.09.2025 відповідачу станом на 08.09.2025 встановлено кредитний ліміт 25000 грн (а.с. 21).

Суд не погоджується із доводами позивача про те, що анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 21.03.2024 разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, з огляду на таке.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Також суд враховує, що витяг з «Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank», який було додано позивачем до позовної заяви на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 21.03.2024 шляхом підписання анкети-заяви.

Водночас, суд не приймає як складову частину кредитного договору укладеного між позивачем та відповідачем паспорт споживчого кредиту картки monobank, оскільки ознайомлення із паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.

Отже, зміст укладеного сторонами договору та умови кредитування відображені в анкеті-заяві, яку підписала ОСОБА_1 21.03.2024.

Згідно з випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 відповідачці був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2 та в період з 21.03.2024 по 08.09.2025 відповідачка користувалася кредитними коштами, а саме: оплачувала покупки; перераховувала кошти на інші картки; розраховувалася на автозаправці (а.с. 12).

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідачка належним чином не виконувала, що створило заборгованість розмір якої, згідно розрахунку позивача, станом на 08.09.2025 складає 56964,07 грн, яка складається із: заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 37186,76 грн; заборгованість за пенею у сумі 7480,93 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання у сумі 12296,38 грн (а.с. 9-10).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, зважаючи на установлені судом обставини про те, що відповідачка користувалася кредитними коштами, наданими їй АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», однак фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку в повному обсязі не повернула, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення у примусовому порядку з відповідачки невиплаченої заборгованості за тілом кредиту.

У поясненнях до виписки про рух коштів на рахунку позивач зазначає, що відповідно до п.3 Анкети-заяви до договору боржник беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (а.с. 11). Це не відповідає дійсності, оскільки п. 3 Анкети-заяви має інший зміст і взагалі жоден з пунктів Анкети-заяви не містить такого погодження (а.с. 13).

Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого самим позивачем відповідачка здійснювала погашення заборгованості за наданим кредитом у період з 02.04.2024 до 03.10.2024 на загальну суму 13607 грн (а.с. 9-11).

Отже, отримана, але не виплачена відповідачкою заборгованості за тілом кредиту становить 25000-13607=11393 грн.

Щодо заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 12296,38 грн, то суд вважає її такою, що частково підлягає стягненню, оскільки цей вид відповідальності та його розмір погоджений відповідачкою при укладанні договору та підписанні Анкети-заяви (п. 2 а.с. 13). Процентна ставка 3,1% на місяць складає 37.2% річних. Проте позивачем у своєму розрахунку (а.с. 9) заборгованість за порушення грошового зобов`язання у такому розмірі на залишок заборгованості не застосовується. Колонка 14 містить інший принцип та результат розрахунку не передбачений анкетою-заявкою.

Тому, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 12296,38 грн та заборгованості за пенею у сумі 7480,93 грн. Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг від 21.03.2024 не встановлено пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання, а відсотов за порушення відповідачкою зобов`язання встановлений в анкеті-заяві не підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки пеня та проценти за понадстрокове користування кредитом, розраховані як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, нараховані у період дії в Україні воєнного стану, вони підлягають списанню кредитодавцем, а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідачки на користь позивача пені у сумі 7480,93 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 12296,38 грн задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги викладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково на 20,0%, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 605,6 грн.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21 березня 2024 у розмірі 11393 (одинадцять тисяч триста дев`яносто три) грн, та кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», адреса місцезнаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 21133352;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.В. Лебедь