Рішення № 135778209, 17.04.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 591/9936/24

Номер провадження 2/585/758/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді - Машини І.М.

з участю секретаря судового засідання - Марюхи В.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором в сумі 28386 грн. та понесених судових витрат.

Позов мотивований тим, що 22 травня 2021 року між відповідачкою та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір кредитний договір № 726401993. 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цих договором. 31 грудня 2020 року Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції . Відповідно до Реєстру боржників №144 від 27 липня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 726401993. 20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 20102022 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав, вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 4.1 Договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами, відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 21 жовтня 2022 року до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 28386 грн. 00 грн., з яких: 8000 грн.00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20386 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками. Таким чином, відповідачка має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 726401993 у розмірі 28386 грн. 00 грн., з яких: 8000 грн.00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20386 грн.00 коп. - сума заборгованості за відсотками. Відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати надані їй кошти в строки, передбачені договорами. Посилаючись на вказані обставини, просить суд стягнути з відповідача на користь суму заборгованості за кредитним договором № 726401993 у розмірі 28386 грн. 00 грн. та понесені судові витрати.

02 березня 2026 року судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 176).

15.04.2026 представником відповідача подані письмові пояснення, в яких він, з посиланням на правові позиції Верховного Суду вказує, що «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту порушує баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України . Щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)). На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України ; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. Велика Палата Верховного Суду нагадує, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання (пункт 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц). Тому наслідки порушення грошового зобов`язання не можуть залежати від того, з яких підстав виникло грошове зобов`язання: з позадоговірних чи договірних відносин, або з якого саме договору. позиція Позивача про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, який згідно п.1.7. Договору, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння Позивачем правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України. Стягнення з Відповідачки на користь Позивача 28386,00 грн. є неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Також представник відповідача вказує, що кредитодавцем було подано позов до суду про порушення свого права лише в жовтні 2024 року, а Відповідачка перестала виконувати своє зобов`язання у червні 2021 року. З цього випливає, що до спірного кредитного зобов`язання слід застосувати позовну давність.

Просить у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Застосувати до вказаних правовідносин вимоги позовної давності за клопотанням Відповідача, та у разі наявності підстав до задоволення позову відмовити у його задоволенні у зв`язку з пропуском Позивачем строків позовної давності.

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи суду не надходило.

Процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Судом встановлено, що 22 травня 2021 року між відповідачкою та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір кредитний договір № 726401993.

Згідно п.1.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно п.1.3. Договору Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 8000,00 грн. одразу після укладення договору.

Відповідно до п.1.7. Договору Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту Позичальником. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Згідно п. 1.8 Договору Сторони погодили, що встановлений п. 1.7 Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналі самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду (а.с.5-7).

Згідно Паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №726401993 від 22.05.2021 року строк кредитування складає 1-30 днів (з можливістю продовження строку) (а.с.4).

Первісний кредитор виконав умови указаного правочину та надав позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. шляхом перерахування на платіжну картку НОМЕР_1 хх-хххх-2788 (а.с.8).

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» від 07.10.2025 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (а.с.160).

З виписки по рахунку вбачається про надходження на указану картку 22.05.2021 грошових коштів у розмірі 8000 грн. (а.с.161).

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цих договором. 31 грудня 2020 року Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (а.с.9-10).

Відповідно до Реєстру боржників № 144 від 27 липня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 726401993. (а.с.14).

20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено Договір факторингу № 20102022 , у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1 Договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами, відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору (а.с.12-13).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 21 жовтня 2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 28386 грн. 00 грн., з яких: 8000 грн.00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20386 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 14, 147).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ЄАПБ» за указаним кредитним договором станом на 31.08.2024 заборгованість становить 28386 грн., з неї 8000 грн. тіло кредиту та 20386 грн відсотки за користування ним (а.с.15).

У розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вказано про наявність за кредитним договором №726401993 від 22.05.2021 заборгованості у розмірі 18450 грн., з якої 8000 грн. тіло кредиту та 10704 грн. нараховані станом на 27.07.2021 проценти (а.с.143-144).

Згідно розрахунку ТОВ «Таліон плюс» за спірним договором сума боргу становить 28386 грн., з якої тіло кредиту 8000 грн. 20386 грн. проценти, які нараховані по 18.09.2021 (а.с.145).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, крім іншого, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову, враховуючи наступне.

З наданих матеріалів справи вбачається, що відповідач кредитні кошти отримала 22.05.2021, таким чином строк дії договору був, враховуючи п.1.7. Договору кредитної лінії № 726401993 від 22.05.2021 року - до 21.06.2021 включно.

При цьому з наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається нарахування відсотків після закінчення строку дії договору.

В той же час позивачем не надано суду доказів на підтвердження пролонгації кредитного договору. Враховуючи положення п.1.8. Договору кредитної лінії № 726401993 від 22.05.2021 року, та надані позивачем розрахунки заборгованості відповідача, строк Дисконтного періоду сторонами продовжено не було.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування є безпідставними, враховуючи положення ст. 525-526, 530, 1048, 1054 ЦК України, та правову позицію Верховного Суду.

Отже, з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню заборгованість по процентам яка була нарахована в межах строку дії укладеного Договору № 726401993 від 22.05.2021 у розмірі 2400 грн. (а.с. 143, 144).

Також в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості по тілу кредиту за Договором кредитної лінії № 726401993 від 22.05.2021 року.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача, який набув право вимоги до нього заборгованості за Договором кредитної лінії № 726401993 від 22.05.2021 року у розмірі 10400 грн. (8000 +2400 = 10400).

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Законодавство України (стаття 257 ЦК України) встановлює загальний строк позовної давності в три роки.

Це означає, що кредитор має право звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу протягом трьох років з моменту порушення зобов`язання.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу, перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після того, як особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. У контексті кредитної заборгованості це означає, що строк починає відраховуватися з моменту прострочення сплати кредиту.

У разі укладення договору факторингу, коли право вимоги за кредитом переходить до фактора, строк позовної давності продовжує перебіг з моменту, коли первісний кредитор дізнався або міг дізнатися про порушення зобов`язання. Фактор, як новий кредитор, має право стягувати заборгованість у межах трирічного строку з моменту, коли первісний кредитор дізнався про прострочення.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово підтверджував, що договір факторингу не змінює загального строку позовної давності у три роки для стягнення кредитної заборгованості, а лише переносить право вимоги на нового кредитора (фактора).

Суд звертає увагу на те, що важливо визначити момент, коли первісний кредитор дізнався про порушення зобов`язання, оскільки саме з цього моменту починається перебіг строку позовної давності.

Згідно зі статтею 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Після переривання позовна давність починає відлік заново.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року.

Також, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 3450-ІХ від 08.11.2023) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з військовою агресією проти України указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»,затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ«Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась відповідними указами Президента України, крайнім з яких є указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.04.2025 № 235/2025, що затверджено Законом від 16.04.2025 № 4356-ІХ, який продовжує дію воєнного стану.

Отже, керуючись п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки карантин почався на території України від 12 березня 2020 року, а воєнний стан - від 24 лютого 2022 року, можна зробити висновок про те, що загальна позовна давність була продовжена 12 березня 2020 року на період дії карантину, та призупинила свій перебіг з 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану, які були скасовані 4 вересня 2025 року.

Запроваджений у зв`язку з повномасштабним вторгненням воєнний стан має суттєвий вплив на функціонування правової системи України.

У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №199/8478/21 сформовано таку позицію: «Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Разом з тим, якщо процесуальний строк був пропущений до початку війни, питання про його поновлення повинно вирішуватися з врахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану.

Верховний Суд, звернув увагу на те, що навіть попри відсутність змін, зумовлених дією воєнного стану на території України і закріплених у Цивільному та Цивільному процесуальному кодексах, суди повинні враховувати такі обставини під час розгляду справи.

Спірний договір кредитної лінії укладений відповідачем та первісним кредитором 22.05.2021, строком на 30 днів.

Позивач звернувся до суду з позовом 03.10.2024.

Таким чином, з урахуванням ч.3 ст. 264 ЦК України, та вищевказаних норм законодавства, позивачем строк для звернення до суду не пропущено, з огляду на що в задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 10400 грн., то з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо неї вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1109,39 грн.(10400 х 3028 : 28386).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 352-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача Шпакова А.О. про застосування до спірних правовідносин по даній справі позовної давності, відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за Договором кредитної лінії №726401993 від 22.05.2021 у розмірі 10400 (десять тисяч чотириста) грн. та сплачений судовий збір у розмірі - 1109 (одна тисяча сто дев`ять) грн. 39 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ел. пошта 35625014eapb@gmail.com, тел. 380671749102, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, 01032, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 адреса фактичного проживання АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 тел.: НОМЕР_4 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина