Вирок № 135777785, 17.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2025 року за № 12025163520000353 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Татарбунари, Татарбунарського району, Одеської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні 1 малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що у нього відсутні будь-які дозвільні документи, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, а також документи, які б надавали право на проведення будівельних робіт, здійснив самовільне будівництво будівель та споруд шляхом реконструкції квартири АДРЕСА_3 , яка є одноповерховою, капітальною будівлею та побудована на земельній ділянці площею 60,4 кв.м., а також будівництво будівлі господарського призначення на земельній ділянці площею 14 кв.м., тим самим самовільно зайняв земельну ділянку під капітальною забудоваю загальною площею 74,4 кв.м., яка належить територіальній громаді міста Одеса в особі Одеської міської ради.

Так, ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі-продажу набув у власність квартиру АДРЕСА_4 , загальна площа якої, відповідно до технічного паспорту від 17.03.2010 р., виготовленого КП «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» становила 33,6 кв.м.

ОСОБА_6 переслідуючи свій злочинний умисел, спрямований на самовільне будівництво будівель, у порушення ст.ст. 116,123-125 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст.24,34,36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.13 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», достовірно усвідомлюючи, що в нього відсутні документи, які посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, без оформлення дозвільних документів у сфері містобудування (дозволу на виконання підготовчих та будівельних робіт), а також без проєкту будівництва у період з серпня 2020 року по грудень 2022 року, більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, організував проведення будівельних робіт, а саме реконструкцію квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться на землі, шляхом зміни геометричних розмірів фундаментів у плані та збільшення її площі за рахунок добудови комори, житлової кімнати та коридору, які є капітальними об`єктами нерухомого майна та збудовані на земельній ділянці площею 60,4 кв.м., а також будівництво будівлі господарського призначення на земельній ділянці площею 14 кв.м., тим самим самовільно зайняв земельну ділянку під капітальною забудовою загальною площею 74,4 кв.м., яка належить територіальній громаді міста Одеса в особі Одеської міської ради.

Відповідно до інформації Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження щодо забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 не видавались, а також рішення про передачу у власність або користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 на якій розташована кв. АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 , не приймалось.

Відповідно до інформації Управління ДАБК Одеської міської ради Управлінням документи дозвільного/декларативного характеру, які дають право на проведення підготовчих або будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 не видавались.

Згідно з планом зонування території (зонінгом) м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року № 1316-VІІ, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 49 розташована в межах громадської забудови Гп (проектні громадські зони) та частково в рекреаційній зоні Р-Зп (проектні рекреаційні зони озеленених територій загального користування).

Крім того встановлено, що загальна площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 74,4 кв.м.

Представник потерпілої юридичної особи будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини не явки до суду не повідомив. Суд заслухавши думку учасників провадження, які не наполягали на обов`язковій участі представника потерпілої юридичної особи у судовому розгляді, вважає за можливе судовий розгляд провести без участі представника Одеської міської ради.

У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся у вчиненні вказаного злочину, підтвердив обставини злочину, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого, а також доказів та документів стосовно речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_6 дав суду показання про те, що дійсно у зазначені в обвинувальному акті дату час та місці здійснив будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці. Обвинувачений Обвинувачений підтвердив, що дійсно у нього були відсутні будь-які дозвільні документи, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, а також документи, які б надавали право на проведення будівельних робіт, але незважаючи на це здійснив самовільне будівництво будівель та споруд шляхом реконструкції квартири АДРЕСА_3 , яка є одноповерховою, капітальною будівлею та побудована на земельній ділянці площею 60,4 кв.м., а також будівництво будівлі господарського призначення на земельній ділянці площею 14 кв.м., тим самим самовільно зайняв земельну ділянку під капітальною забудоваю загальною площею 74,4 кв.м., яка належить територіальній громаді міста Одеса в особі Одеської міської ради.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч.3 ст.197-1 КК України, як самовільне будівництво будівель та споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення проти власності, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжких кримінальних правопорушень.

ОСОБА_6 має постійні місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, дані про його перебування на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра відсутні, раніше не судимий.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_6 суд відносить щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.

З урахуванням встановлених обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_6 необхідно для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів призначити покарання у виді штрафу в межах, прирівняних до мінімальних розміру такого покарання, передбачених санкцією ч.3 ст.197-1 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, таке покарання як штраф в межах прирівняних до мінімальних розміру можливого призначення такого покарання, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Суд вважає саме таке покарання є пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначені ОСОБА_6 саме такого виду покарання.

В силу ч.4 ст.174 КПК України, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду Одеси від 26.01.2026 року.

Питання про долю речових доказів, які визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановою слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 12.01.2026, суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України, зокрема речові докази: квартиру АДРЕСА_4 , яка перебуває у власності та володінні ОСОБА_6 , слід вважати повернутою законному володільцю.

Керуючись ст. ст. 369 371, 373 375 КПК, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України та призначити йому покарання за ч.3 ст.197-1 КК України у виді штрафу в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста гривень).

З набранням вироком законної сили арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду Одеси від 26.01.2026 року (Справа № 522/25269/25, провадження №1-кс/522/710/26), скасувати.

Речові докази: квартиру АДРЕСА_4 , яка перебуває у власності та володінні ОСОБА_6 , вважати повернутою законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/1267/26

Номер провадження № 1-кп/522/2415/26

Головуючий суддя ОСОБА_1