Ухвала суду № 135777705, 08.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/27353/25

Провадження № 2/522/3379/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Коновал Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

08.04.2026 від представника позивача АТ «Універсал Банк» Мєшніка К. І. до суду надійшла письмова заява про відмову позивача від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Також позивач просить вирішити питання про повернення судового збору з посиланням на положення ч. 3 ст. 142 ЦПК України.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав заяву, в якій посилався на відсутність предмета спору, оскільки станом на 07.04.2026 заборгованість, що є предметом спору, сплачена ним в повному обсязі, у підтвердження чого додав платіжну інструкцію № 258140506 від 07.04.2026 на суму 22 563,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Дослідивши заяву позивача про відмову від позову, суд, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу, зважаючи на те, що позивач подав заяву про відмову від позову і підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі.

Щодо повернення судового збору суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановлює ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судових витрат з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, згідно з правилами ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не повертається у разі закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову, яка прийнята судом.

У заяві позивач посилається також на ч. 3 ст. 142 ЦПК України та зазначає, що заборгованість була погашена відповідачем після подання позову до суду, а отже позовні вимоги задоволені.

Статтею 142 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Отже, за змістом ч. 3 ст. 142 ЦПК України також не передбачено повернення судового збору.

Крім того, як слідує з платіжної інструкції № 258140506 від 07.04.2026, наданої відповідачем ОСОБА_1 , останнім сплачено суму коштів у розмірі 22 563,00 грн, тобто суму заборгованості за кредитним договором з урахуванням сплаченого судового збору на суму 3 028 грн.

Відтак, підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 49, 142, 200, 206, 255, 256, 353-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову Акціонерного товариства «Універсал Банк» від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Роз`яснити, що відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства про повернення судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА