Рішення № 135775237, 16.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19870/25

Провадження № 2/344/1735/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Татарінової О.А.

секретаря Гарасимів А.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Державного міського підприємства «Івано- Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ДМП «ІФТКЕ» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в розмірі 59 649,81 грн. та судових витрат, посилаючись на те, що Державне міське підприємство Івано-Франківськтеплокомуненерго надає послуги теплопостачання до квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає відповідач. Зазначає, що між сторонами виникли та існують відповідно до ст. 19 ЗУ "Про житлово- комунальні послуги" в редакції 2004 р., та ст. ст. 2,6, 13 ЗУ "Про житлово- комунальні послуги" в редакції 2017 р., що діє з 01.05.2019 р., фактичні договірні відносини по наданню комунальних послуг з теплопостачання, і вони, згідно до ст. ст. 20, 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" в редакції 2004 р., та ст. ст. 7, 8, 9, 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" в редакції 2017 р., що діє з 01.05.2019 р., набули відповідно права і обов`язки споживача та виконавця. Відповідач свої зобов`язання, як споживач виконував неналежним чином, у зв`язку з чим станом на 01.09.2025 р., має заборгованість 59 649,81 грн. з оплати за постачання теплової енергії.

24.11.2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що відповідач не погоджується з доводами та вимогами Позивача в частині нарахованої суми заборгованості за надані комунальні послуги та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. 08.08.2024 зафіксовано факт смерті ОСОБА_2 , 1966 р.н. На момент смерті у власності ОСОБА_2 перебувало нерухоме майно у вигляді 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.03.2025 року ОСОБА_1 (Відповідач) є спадкоємцем 1/2 частки спадкового майна, яке належало його батькові ОСОБА_2 . Спадкоємцем іншої частки є неповнолітня дочка ОСОБА_2 ОСОБА_3 , 2011 р.н. Відповідно до штампу в паспорті місцем проживання/реєстрації Відповідача зазначено адресу: АДРЕСА_2 . Як дата реєстрації місця проживання вказано: 19.10.2004 року. Відомості про реєстрацію місця проживання Відповідача за адресою знаходження спадкового майна ( АДРЕСА_3 ) відсутні і будь-яке підтвердження, з цього приводу, Позивачем не надано, як і не надано доказів того, що станом на 01.09.2022 Відповідач був власником нерухомого майна за вказаною адресою.

У той же час такі докази і не можуть бути надані Позивачем адже власником 1/3 квартири Відповідач став 28.03.2025.

Відсутність реєстрації та фактичного проживання Відповідача за адресою: АДРЕСА_3 , пояснюється тим, що батьки Відповідача були розлучені і Відповідач проживав разом з матір`ю.

З наведеного вбачається, що у період, за який Позивачем нараховано заборгованість за спожиті комунальні послуги, Відповідач у спадковому майні не проживав і взагалі жодного відношення до нього не мав так як був зареєстрований та проживав і, на даний час, продовжує проживати, за іншою адресою, а саме АДРЕСА_2 . Відповідач не був власником нерухомого майна (квартири) до 28.03.2025. Відповідач не був споживачем комунальних послуг, які надавав Позивач до моменту вступу в спадщину та реєстрації права власності на 1/2 частку спадкового майна за адресою: АДРЕСА_3 , тобто до 28.03.2025 року.

Відповідач не визнає заборгованість по оплаті наданих послуг з теплопостачання в сумі 59 649.81 грн., оскільки став власником 1/2 частки в спадковому майні, а по фату власником 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , лише з 28.03.2025 року, у той час як заборгованість розрахована Позивачем з 01.09.2022.

Позивачем пропущено строк позовної давності щодо звернення до суду з приводу стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання за 2022 рік.

Позивач, як Кредитор, не заявляв претензій до спадкоємців, у т.ч. і до ОСОБА_1 (Відповідач), про стягнення заборгованості за житловокомунальні послуги. Відповідачу, як спадкоємцю, не було відомо про наявність у спадкодавця ( ОСОБА_2 ) заборгованості за послуги з теплопостачання перед Позивачем так як Відповідач не проживав за адресою: АДРЕСА_3 та з батьком не спілкувався.

Про наявність заборгованості дізнався з позовної заяви.

Відповідач визнає заборгованість за надані Позивачем послуги з теплопостачання в сумі 1 343,42 грн. виходячи з наступного: заборгованість за березень-серпень 2025 року, згідно розрахунку Позивача, становить 2 686,84 грн. (1233.49 (03 міс.) + 731.22 (04 міс.) + 240.71 (05 міс.) + 240.71 (06 міс.) + 240.71 (07 міс.) + 240.71 (08 міс.).

Спадкоємцями нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відповідно, заборгованість за спожиті комунальні послуги повинна бути розділена рівномірно між двома спадкоємцями. З наведеного випливає, що частка заборгованості Відповідача складає 1 343,24 грн. (2 686,84 грн). На підставі викладеного просить суд відмовити у позові.

04.12.2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що відповіднодо свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.03.2025 року ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за опалення по о/р НОМЕР_1 станом на 01.09.2025 року за адресою АДРЕСА_3 борг складає 59 649,81 грн. На момент прийняття позивачем спадщини станом на 08 березня 2025 року заборгованість за опалення по даній квартирі складала 57 329,03 грн. Відповідач, прийнявши спадщину, набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов`язки спадкодавця. Тому незалежно від того, чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що належить йому.

Єдиною підставою для несплати послуг теплопостачання є ненадання або неякісне надання послуг. Оскільки, споживачі, як проживають за адресою АДРЕСА_3 жодного разу не звертались до ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» з претензією, підстав для несплати послуг не існує.

Постановою Київського апеляційного суду від 22.01.2023 року №755/20602/21, зазначено, що Закон України від 30 березня 2020 року N? 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» набрав чинності 02 квітня 2020 року, тому позивач в межах строку позовної давності має право на стягнення заборгованості за комунальні послуги з 02 квітня 2017 року. Заборгованість утворилася за період з грудня 2017 року по вересень 2025 року в сумі 59 649,81 грн. Борг, який підлягає стягненню в межах строку позовної давності, а саме з грудня 2017 року по 01.09.2025 року становить 59 649,81 грн. Просить позов задовольнити.

16.12.2025 року представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, який обґрунтовує тим, що відповідач ( ОСОБА_1 ), по факту, є власником 1/3 квартири з 28.03.2025, у той час як заборгованість Позивачем розрахована з 01.09.2022 року. При цьому, Позивач не заперечує той факт, що Відповідач вступив у спадщину, а також набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , з березня 2025 року, при цьому, чомусь, зазначає як дату прийняття спадщини 08.03.25, хоча Відповідач отримав свідоцтво про спадщину 28.03.25. Водночас, Позивач не зазначає, що Відповідач набув у власність лише частку в розмірі 1/3 спадкового майна. При цьому, спадкодавець не був власником всієї квартири, а лише 2/3. У період, за який Позивачем нараховано заборгованість за спожиті комунальні послуги, Відповідач у спадковому майні не проживав і взагалі жодного відношення до нього не мав так як був зареєстрований та проживав і, на даний час, продовжує проживати за іншою адресою, а саме АДРЕСА_2 . Як наслідок, Відповідач не був споживачем комунальних послуг, які надавав Позивач до моменту вступу в спадщину та реєстрації права власності на частку спадкового майна за адресою: АДРЕСА_3 , тобто до 28.03.2025 року.

Відповідачу, як спадкоємцю, не було відомо про наявність у спадкодавця ( ОСОБА_2 ) заборгованості за послуги з теплопостачання перед Позивачем так як Відповідач не проживав заадресою: АДРЕСА_3 та з батьком тривалий час не спілкувався. Про наявність заборгованості дізнався з позовної заяви.

Відповідач погоджується з тим, що кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, так як вказана вимога передбачена законодавчо.

Як зазначалося вище, Відповідач не єдиний спадкоємець майна у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Щодо строків давності. Під час карантину 2020 року строки позовної давності були «заморожені» відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

У 2022 році до системи правового регулювання додалося «воєнне» призупинення строків. Зокрема, п. 19 зазначеного розділу передбачав продовження строків позовної давності на період дії воєнного або надзвичайного стану.

04.09.25 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», згідно з яким п. 19 розділу виключається. Набрання чинності Законом фактично скасувало «воєнне» призупинення строків, повернувши застосування загального та спеціальних строків позовної давності, встановлених ЦК України. Зверну увагу суду на те, що позовна заява датована 09.09.25. Тому, на переконання Відповідача, Позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за період з 01.09.22 по 28.03.25.

Заборгованість станом на 01.09.22 сформована за період починаючи з 2017 року, що є додатковим свідченням необґрунтованості заявленої до стягнення суми боргу. Як наслідок, розрахунок заборгованості може мати місце лише з моменту прийняття Відповідачем спадщини, тобто з 28.03.25.

Позивач стверджує, що станом на березень 2025 року заборгованість за спожиті комунальні послуги з теплопостачання складала 57 329,03 грн. У той же час, позовні вимоги стосуються суми 59 649,81 грн. Як наслідок, різниця складає 2 320,78 грн. (59 649,81 грн. - 57 329,03 грн.).

Враховуючи, що Відповідач є, по-факту, власником 1/3 квартири АДРЕСА_1 , Відповідач визнає заборгованість в сумі 773,59 грн. (2 320,78 : 3).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.08.2025 у справі 344/14535/25 позивачу відмовлено у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (спадкодавця) за надані послуги з теплопостачання за період з 01.08.2022 по 01.08.2025 у зв`язку з пропущенням строку позовної давності.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16.09.2025 у справі 344/16246/25 позивачу відмовлено у відкритті провадження за його позовом про стягнення із ОСОБА_2 (спадкодавця) заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 59 649,81 грн. у зв`язку із смертю Відповідача.

Таким чином, 09.09.25 р. звертаючись із позовною заявою до суду про стягнення заборгованості за надані комунпослуги із ОСОБА_1 (спадкоємця) Позивачу уже було відомо як про факт смерті ОСОБА_2 (спадкодавця) так і про факт пропуску ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" строків позовної давності. При цьому, Позивач, у своїй заяві не наводить жодної обставини, яка б перешкоджала йому своєчасно, тобто за життя ОСОБА_2 (з 2017 до серпня 2025 року), звернутися до суду з вимогою про стягнення з нього заборгованості за надані комунальні послуги. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

09.01.2026 року представником позивача подано до суду уточнення по справі, відповідно до яких зазначають, що відповідно до долучених документів відповідач являється власником 2/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_3 .

Спадкоємцем 1/3 частки квартири є неповнолітня дочка Відповідача ОСОБА_3 , 2011 р.н.

У відповіді на відзив допущено описку, щодо власників квартири АДРЕСА_1 . Отже, власниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за опалення по о/р НОМЕР_1 станом на 01.09.2025 року за адресою АДРЕСА_3 борг складає 59 649,81 грн. На момент прийняття Відповідачем спадщини станом на 08 серпня 2024 року заборгованість за опалення по даній квартирі складала 46 534,90грн. (сума уточнена включно 07.08.2024).

Заборгованість утворилася за період з грудня 2017 року по вересень 2025 року в сумі 59 649,81 грн. Борг, який підлягає стягненню в межах строку позовної давності, а саме з грудня 2017 року по 01.09.2025 року становить 59 649,81 грн. Тому, з огляду на вище викладене Позивач вважає, що є всі законні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відео конференції просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання споживачем-відповідачем зобов`язання по оплаті наданих послуг з теплопостачання.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Державне міське підприємство Івано-Франківськтеплокомуненерго визначено виконавецем послуг із централізованого опалення та підігріву води для населення на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 17 від 26.01.2010 року.

Як вбачається із копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 з 19.10.2004 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.31).

З копії довідки ЦНАП м.Івано-Франківськ від 09.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть (а.с.28,29).

Згідно розрахунку заборгованості за теплоенергію вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , особовий рахунок НОМЕР_2 наявна заборгованість за період з 01.09.2022 року по 01.09.2025 року, в розмірі 59 649,81 грн.

Крім того, із зазначеного розрахунку встановлено, що станом на 01.09.2022 року заборгованість становить 23 839,74 грн.

02.05.2024 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за №1513, спадкова справа №119/2021 відповідно до якого спадкоємцем на зазначене у цьому свідоцтві майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає в АДРЕСА_3 (знято з реєстрації місце проживання 25.05.2018 р.) до 1/4 (однієї четвертої) частки. Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається з: - 2/3 (двох третіх) частки квартири АДРЕСА_1 , що належала Спадкодавцю 1/3 (одна третя) частка на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 19.11.2002 року Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду, згідно розпорядження міського голови від 30.08.2002 р. №532-р. 1/3 (одна третя) частка на підставі Договору дарування частки квартири, посвідченого 24.01.2007 року Девляшевською С.П., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу за реєстровим №Д-26, що зареєстровані Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером: 13606311, номер запису: 4152 в книзі: 34. Право власності на 1/6 (одну шосту) частку квартири підлягає державній ресєтрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.34), що також підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.34 на звороті).

28.03.2025 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за №783, спадкова справа №62/2024 відповідно до якого спадкоємцями на зазначене у цьому свідоцтві майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до 1/2 (однієї другої) частки, малолітія дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до 1/2 (однієї другої) частки. Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається з: - 2/3 (двох третіх) частки квартири АДРЕСА_1 , що належала Спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02.05.2024 року Павлінським В.Д., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу за реєстровим №1512 та Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02.05.2024 року Павлінським В.Д., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу за реєстровим №1513 (а.с.35).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав від 28.03.2025 року встановлено, що 28.03.2025 року за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 783, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д. від 28.03.2025 року зареєстровано право спільної часткової власності, в розмірі частки 1/3 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.26).

Як вбачається з копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28.03.2025 року ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Спадкове майно складається із квартири АДРЕСА_1 (а.с.27).

Відповідно до інформайної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.04.2026 року ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності в розмірі частки 1/3 належить квартира АДРЕСА_1 .

Крім того, із зазначеної довідки встановлено, що ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності в розмірі частки 1/3 також належить квартира АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Зазначений будинок забезпечується тепловою енергією, яка постачається позивачем, отже позивач надавав послуги з теплопостачання відповідачу.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг теплопостачання за адресою: АДРЕСА_3 станом на 01.09.2025 року виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 59 649,81 грн., що підтверджується розрахунком боргу за теплоенергію ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та довідками про стан заборгованісті за період з квітня 2017 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Правовідносини, які виникли у сфері надання комунальних послуг, регулюються

спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні

послуги» .

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Докази на підтвердження того, що у період з грудня 2017 року по 01.09.2025 року щодо квартири квартири АДРЕСА_1 послуги ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» не надавалися, або надавалися неналежно, а також наявності відповідних претензій щодо якості надання таких послуг у попереднього власника квартири АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як і у нових власників квартири в матеріалах справи відсутні.

Отже, як встановлено Судом, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності в розмірі частки 1/3 належить квартира АДРЕСА_1 .

Статтею 1216 ЦК України надано визначення поняття спадкування, а саме: спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно частини 3 даної статті право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина1).

Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України.

Так, відповідно до ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Таким чином, зобов`язання з повернення заборгованості за комунальними-платежами включається до складу спадщини. Строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Отже, прийнявши спадщину, Відповідач набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов`язки спадкодавця.

Власність зобов`язує (частина 4 статті 319 ЦК України).

Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Незалежно від факту тимчасового не проживання у квартирі, щодо якої надаються комунальні послуги, власник такої квартири несе тягар утримання майна та зобов`язаний оплачувати ці комунальні послуги.

Обов`язок ОСОБА_1 погасити борги спадкодавця за послги теплопостачання, як і обов`язок, як власника квартири, оплачувати ці послуги за час не проживання у квартирі, ґрунтується на вимогах закону, а його доводи про відсутність такого обов`язку є безпідставними.

Відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В даній справі представник відповідача просив про застосування строку позовної давності.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (частина перша статті 261 ЦК України).

Оскільки обов`язок щодо сплати за комунальні послуги виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.

Згідно статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач просив стягнути заборгованість за період з грудня 2017 року по вересень 2025 року, а тому вимоги заявлені в межах строку позовної давності.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 фактично успадкував частку квартири, та набув обов`язок сплачувати комунальні послуги за свою частку в житлі.

Враховуючи наведене, частку відповідача у праві спільної часткової власності на квартиру, з відповідача на користь слід стягнути заборгованість за послуги теплопостачання квартири АДРЕСА_1 за період з грудня 2017 року по вересень 2025 року, відповідно до розміру його частки у праві спільної часткової власності на квартиру, тобто у розмірі 19 883,27 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог а саме судовий збір у розмірі 1009,23 грн.

На підставі наведеного, відповідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №-630 від 21.07.2005р., ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-IV, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 510, 526 ЦК України, ст.ст. 13, 78, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Державного міського підприємства «Івано- Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, буд. 59 «А», код ЄДРПОУ 03346058 заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 19 883 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, буд. 59 «А», код ЄДРПОУ 03346058 судовий збір у розмірі 1009 гривень 23 копійки.

Позивач: Державне міське підприємство «Івано- Франківськтеплокомуненерго», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, буд. 59 «А», код ЄДРПОУ 03346058.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3

Суддя: Татарінова О.А.