Ухвала суду № 135773728, 16.04.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10818/25

Провадження № 2/201/2214/2026

УХВАЛА

16 квітня 2026 року Соборний районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

за участю: секретаря судового засідання Максимової О.В.,

представника відповідача Багдасарової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі клопотання представника ОСОБА_1 про залучення його у якості третьої особи без самостійних вимог до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться указана цивільна справа.

15 квітня 2026 року від представника ОСОБА_1 адвоката Садовського І.В. до суду надійшло клопотання про залучення його у якості третьої особи без самостійних вимог до участі у даній справі. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 є іпотекодержателем за нотаріально посвідченим іпотечним договором, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 , а іпотека зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, у заявника існує зареєстроване речове право обтяження (іпотека), яке надає йому передбачені законом га договором способи захисту і задоволення забезпечених вимог за рахунок предмета іпотеки.

Рішення у справі № 201/10818/25 може істотно вплинути на права та обов`язки заявника як іпотекодержателя щодо сторін спору з таких підстав:

По-перше, у цій справі суд встановлює юридично значимі обставини, які безпосередньо характеризують наявність, зміст і дійсність спірного зобов`язання: факт укладення договору позики, факт передачі коштів, строки та порядок повернення, факт порушення зобов`язання, достовірність письмових доказів (у тому числі договору позики та розписки), а також добросовісність поведінки сторін. Ці факти мають значення не лише для вирішення вимоги про стягнення боргу, а й для оцінки правомірності та наслідків подальших дій сторін і третіх осіб, пов`язаних із обігом майна, яке стало предметом обтяження. У разі ухвалення рішення без участі іпотекодержателя існує реальний ризик, що встановлені судом фактичні обставини надалі використовуватимуться учасниками спору у пов`язаних процесах, що стосуються речових прав та обтяжень, і тим самим впливатимуть на обсяг та способи захисту прав іпотекодержателя.

По-друге, права іпотекодержателя є похідними від забезпеченого зобов`язання у тому сенсі, що можливість реалізації іпотеки та обсяг задоволення вимог залежать від наявності прострочення, належності та достовірності первинних документів, а також від встановлення судом ключових обставин щодо існування та виконання боргового зобов`язання. Зміст і мотиви рішення у справі про стягнення боргу можуть впливати на практичну можливість іпотекодержателя обґрунтовувати свої дії та захищати своє речове право (у тому числі при вирішенні спорів щодо добросовісності набуття/обтяження майна, при перевірці правомірності ланцюга переходу прав, при оцінці ризиків та збитків, що виникають через обмеження користування/розпорядження предметом іпотеки тощо).

По-третє, заявник як іпотекодержатель має самостійний процесуальний інтерес у тому, щоб ключові докази у справі були досліджені належним чином, зокрема шляхом витребування оригіналів письмового договору позики та інших первинних документів, а також, за необхідності, призначення судової почеркознавчої експертизи. Оскільки рішення у цій справі може мати наслідки для подальшого захисту прав іпотекодержателя, відсутність заявника в процесі позбавляє суд альтернативної змагальної позиції третьої особи та може призвести до розгляду справи без повного встановлення обставин, що прямо суперечить завданню цивільного судочинства та принципу змагальності.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Садовський І.В. підтримав клопотання з викладених у ньому підстав.

Представник відповідачки - адвокат Багдасарова В.М. проти задоволення клопотання заперечувала, пославшись на те, що ОСОБА_1 не має жодного стосунку до спірних правовідносин стосовно боргових зобов`язань між позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_3 , відповідно ніяких доказів щодо укладання, або не укладання спірного договору позики, надати суду не може.

Представник позивача - адвокат Семенов Є.С. після початку засідання не зміг забезпечити стійкість режиму відеоконференції, про застосування якої клопотав, тому на підставі ч.5 ст.212 ЦПК України, клопотання розглянуто у його відсутність.

Вислухавши представників заявника та відповідачки, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В даному випадку, з доданого до клопотання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек випливає, що ОСОБА_1 є іпотекодержателем за нотаріально посвідченим іпотечним договором, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку 17 січня 2026 року зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, а іпотека зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В свою чергу, право власності на зазначену квартиру, відповідно до ухвали суду від 17 грудня 2025 року, постановленої у даній справі при розгляді подання старшого державного виконавця Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тичинського Д.Є. про зміну способу та порядку виконання судового рішення, було визнано за ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за договором позики від 15.12.2015 року та виконання заочного рішення суду від 27.10.2025 року про стягнення боргу.

З пояснень представників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 випливає, що зазначену квартиру ОСОБА_4 придбав за договором купівлі-продажу від 17 січня 2026 року у ОСОБА_2 .

Водночас, заочне рішення суду від 27.10.2025 року у даній справі про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , було скасовано ухвалою суду від 23 січня 2026 року за заявою адвоката Багдасарової Вікторії Миколаївни, що діє в інтересах ОСОБА_3 , та наразі триває підготовче провадження по справі. Наслідком повторного розгляду справи, вже за участю сторони відповідачки, серед іншого, може бути й відмова в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , у тому числі й за рахунок вищезгаданої квартири, адже ОСОБА_3 заперечує факту отримання у останнього коштів, та укладання з ним договору позики.

З наведеного випливає, що наслідки розгляду даної справи безпосередньо вплинуть на права не тільки ОСОБА_1 , як іпотекодержателя, а й ОСОБА_4 , який на теперішній час є титульним власником предмета іпотеки згаданої вище квартири, адже у них виникнуть права регресу до ОСОБА_2 .

За таких умов, суд доходить до висновку про наявність підстав не тільки для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 про залучення його у якості третьої особи без самостійних вимог до участі у даній справі, але й про необхідність залучення до участі у даній справі в цьому ж статусі ОСОБА_4 .

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 572/3632/15-ц стосовно того, що інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб`єктами права регресу. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.181 ЦПК України, у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом.

В даному випадку, зважаючи на тривалість підготовчого провадження у дані справі, суд вважає за можливе встановити третім особам десятиденний строк для надання своїх пояснень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.53, 54, 181, 258-260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Залучити до участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Встановити третім особам десятиденний строк для надання пояснень по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Федоріщев