Ухвала суду № 135773414, 17.04.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/7213/15-ц

6/465/131/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Мартьянової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Штокало С.-М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого листа, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», -

в с т а н о в и в:

До Франківського районного суду м.Львова звернувся представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №465/7213/15-ц.

В обґрунтування вимог зазначають, що Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №465/7213/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №500948929.

Зазначають, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30.01.2017 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №500948929. В подальшому, неодноразово відбувалось відступлення права вимоги за кредитним договором № 500948929, востаннє 11.05.2023, а тому просять замінити стягувача. Крім того, вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Франківському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який 30.12.2021 повернуто стягувачу. Проте, копію постанови та виконавчий лист №465/7213/15-ц стягувачем не отримано. За вказаних обставин просить видати дублікат виконавчого листа. Зазначають, що строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущено з врахуванням приписів підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Представник заявника, заінтересовані особа в судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку. Від представника заявника у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.

Суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність, оскільки неявка учасників розгляду не є перешкодою для вирішення даної заяви.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Франківського районного суду м.Львова від 30.01.2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта-Банк» заборгованість за кредитним договором №500948929 від 23.06.2014 року в сумі 82311,95 грн. та судовий збір в розмірі 1234,67 грн.

Вказане рішення набрало законної сили та на підставі такого судом видано виконавчий лист.

21.06.2016 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 500948929.

26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено договір факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за Договором кредиту № 500948929.

16.01.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №500948929, де боржником є ОСОБА_1 .

02.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» відступило права грошової вимоги ТОВ «Кампсіс Фінанс», в тому числі за кредитним договором № 500948929, де боржником є ОСОБА_1 . Вказане підтверджується копією договору №02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Крім того, 11.05.2023 ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило право грошової вимоги за кредитними договорами ТОВ «Дебт Форс», в тому числі за кредитним договором № 500948929, де боржником є ОСОБА_1 .

Відповідно інформації автоматизованої системи виконавчих проваджень 23.10.2017 відкрито виконавче провадження №54914411 з примусового виконання виконавчого листа №465/7213/15-ц, але наразі виконавче провадження завершено.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11 та від 27.08.2020 у справі №804/536/18: заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

У таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд урахував, що у справі первісний стягувач втратив матеріально-правову та процесуальну заінтересованість в отриманні виконавчого листа та не зобов`язаний вчиняти такі дії фактично на користь нового стягувача, яке набуло прав вимоги за договором відступлення права вимоги, що встановлено судами. При цьому, сама лише відсутність виконавчого листа не є та не могла бути перешкодою у матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах товариства після банку.

В оцінці вимог заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача у виконавчому листі, суд застосовує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2020 року у справі №916/617/17, відповідно до яких на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.

У даній справі ТОВ «Дебт Форс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Вердикт Капітал», у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №500948929.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «Дебт Форс» в частині заміни стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому документі №465/7213/15-ц.

Вирішуючи вимоги заяви про видачу дублікату виконавчого листа, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно частини 1 статті 431 Цивільного процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частина 3 ст. 431 ЦПК України передбачає, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Системний аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10.10.2018 у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18), від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 03.06.2020 у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19).

Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред`явленого стягувачам, перешкоджає виконанню рішення суду та порушує його права.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2019 в справі № 2-1053/10 (провадження №61-18169св18) зроблено висновок про те, що оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи та заяви, суд доходить висновку про те, що звертаючись із заявою про видачу дублікату виконавчого листа заявник не надав жодних доказів втрати або неотримання первісним стягувачем виконавчого листа по зазначеній справі, відсутність виконавчого документа в органах державної виконавчої служби, а також не обґрунтував факт невиконання рішення по вказаній справі. З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні, як необґрунтованої належними доказами, заяви ТОВ «Дебт Форс» у частині видачі дублікату виконавчого листа у справі №465/7213/15-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 500948929.

Виходячи з наведених норм та встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що заява ТОВ «Дебт Форс» підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 260, 354-355, 433, 442 ЦПК України, ст.11, 512 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого листа, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» - задовольнити частково.

Замінити сторону стягувача Акціонерне товариство «Сенс Банк» (попередня назва Акціонерне товариство «Альфа-Банк») на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому листі №465/7213/15-ц, виданому Франківським районним судом м. Львова.

У задоволенні вимоги про видачу дубліката виконавчого документа - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мартьянова С.М.