Рішення № 135772385, 20.03.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/6133/25

Провадження № 2/932/2233/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Ликової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах якого діє адвокат Черковський Юрій Сергійович (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа: Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40392181, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черковський Юрій Сергійович, до ОСОБА_2 , третя особа: відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням (квартирою) за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Заяв та клопотань до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в управлінні-службі у справах дітей Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, як дитина, що позбавлена батьківського піклування.

З 31 березня 2003 року його зареєстровано у квартирі АДРЕСА_2 (колишня назва АДРЕСА_3 та внесено запис щодо заборони на виписку дитини з метою збереження за нею житлової площі у вказаній квартирі, яка належить їй на праві користування до досягнення нею повноліття.

Рішенням виконкому Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради від 27 червня 2013 року № 187 його було влаштовано до дитячого будинку прийомного типу на базі прийомної сім`ї. Під час його перебування у дитячому будинку прийомного типу, а саме 23 жовтня 2015 року за підробленими документами було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 (колишня назва м. Дніпропетровськ) від 05 лютого 2001 року було відчужено ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 (колишня назва м. Дніпропетровськ). В подальшому ОСОБА_4 також було відчужено зазначену квартиру за договором купівлі-продажу ОСОБА_5 .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2019 року, яке залишено в силі постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2020 року позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області в інтересах Держави в особі Дніпровської міської ради та в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 та позов Шевченківської районної у м. Дніпрі ради в особі органу опіки та піклування в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування - ОСОБА_1 , задоволено частково; визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , що укладений 23 жовтня 2015 року між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_4 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. за реєстровим № 2226, бланк серії НАС №413468 недійсним; витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_2 (колишня назва АДРЕСА_3 ; скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 за № 12086943 від 17 листопада 2015 року на квартиру АДРЕСА_2 (колишня назва АДРЕСА_3 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17 листопада 2015 року, що укладений між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є. за реєстровим № 3162, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 757380912101; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, задоволено. Визнано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_2 .

Згідно довідки Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур разом з позивачем зареєстрована інша особа його мати, ОСОБА_2 , яка з лютого 2023 року виселилася добровільно, жодної допомоги щодо утримання майна не надає, не приймає участі у поточних та капітальних ремонтами, не сплачує жодних витрат на оплату житлово- комунальних послуг. Будь-яких заяв до ЖЕК про те, що відповідачка буде відсутньою за місцем реєстрації та про збереження за нею права на користування за цією адресою, не надходило. Крім того відсутні будь-які підстави, передбачені ст. 71 ЖК, відповідно до яких за тимчасово відсутнім понад шість місяців наймачем або членами його сім`ї може зберігатися право на житло, що не спростовано.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно з висновками про принципи застосування ст. 8 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до неї, що викладено у рішеннях ЄСПЛ, можна дійти висновку, що виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умови, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та право на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену п. 2 ст. 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. (п. 27 рішення ЄСПЛ від 17.05.2018 р. у справі «Садов`як проти України»).

Верховний Суд, аналізуючи норми права щодо співвідношення права володіння та права користування житлом визначив, що правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом у Постановах від 15.08.2018 року у справі № 595/1271/16-ц, від 25.04.2019 року по справі № 761/13293/16-ц.

Верховний Суд в постанові від 29.01.2018 року по справі № 766/1955/16-ц виклав правову позицію, відповідно до якої із припиненням права власності втрачається й право користування жилим приміщенням, як у колишнього власника так і у членів його сім`ї.

У пункті 33 постанови № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Тому, з врахуванням всіх обставин справи, підстави для користування вищезазначеною квартирою та для її реєстрації в даній квартирі є втраченими, а позивач, який має право користування цієї квартирою та є зареєстрованим за вказаною адресою, на законних підставах правомірно звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав, оскільки має наміри реалізувати своє право на приватизацію вказаної квартири.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з визнанням ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_2 .

Таким чином, сукупність наданих позивачем та досліджених судом доказів у достатній мірі підтверджують, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4,5,6,12,13,77-81,258-259,263-265,273, 280-282 ЦПК України, ст.ст.319, 386, 391, 405 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах якого діє адвокат Черковський Юрій Сергійович (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа: Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40392181, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.С.Малінов