Рішення № 13576800, 26.01.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2011 р.

Справа № 13/11/662-10

За позовом закритого акціонерного товариства „Дунаєвецький арматурний

завод” м.Дунаївці

до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький

арматурний завод” м. Дунаївці

публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит” в особі філії „Запорізьке РУ” м. Запоріжжя

за участю третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні позивача

закритого акціонерного товариства „Порцелакінвест” м. Київ

та третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідачів

приватного нотаріуса Київського міського нотаріального

округу Слободяна Володимира Михайловича. м. Київ

про визнання недійсним іпотечного договору № UАН/201-1 від 25.04.2005 р. та

договору застави № UАН/201-2 від 25.04.2005 р.

Суддя О.І Матущак

За участю представників сторін:

позивача: Іващук В.А –ліквідатор (арбітражний керуючий)

першого відповідача: не з’явився

другого відповідача: не з’явився

третьої особи: не з’явився

Рішення приймається 26.01.2011 р., оскільки в судових засіданнях 17.01.2010 р. та 20.01.2010 р. оголошувалися перерви.

Позивач у позові просить господарський суд прийняти рішення, яким визнати недійсним іпотечний договір № UАН/201-1 від 25.04.2005 р., а також договір застави № UАН/201-2 від 25.04.2005 р., укладені між першим та другим відповідачами а також просить поновити пропущений строк позовної давності, оскільки майно вибуло із володіння поза його волею і позивачу стало відомо про укладення оспорюваних договорів лише з листа третьої особи –ЗАТ „Порцелакінвест” від 24.03.2010 р.

Ухвалою суду від 12.04.2010 р. порушено провадження у справі № 11/662-10 та залучено до участі у розгляді справи як третю особу на стороні позивача без самостійних вимог предмет спору - ЗАТ „Порцелакінвест” м. Київ, а також задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та заборонено відповідачам вчиняти будь-які дії спрямовані на звернення стягнення на заставне майно-предмет іпотеки та заставне майно згідно договорів застави і іпотеки.

26.04.2010 р. першим відповідачем подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного господарського суду на ухвалу суду першої інстанції від 12.04.2010 р., який своєю постановою від 30.06.2010 р. апеляційну скаргу залишив без задоволення, ухвалу господарського суду від 12.04.2010 р. у справі № 11/662-10 без змін, а справу повернув до господарського суду Хмельницької області для подальшого розгляду по суті.

У зв’язку із відпусткою судді Радчені Д.І., розпорядженням голови господарського суду області за № 158 від 02.08.2010 р. справу передано на розгляд судді Матущаку О.І.

Ухвалою від 02.08.2010 р. справу прийнято до свого провадження та присвоєно їй № 13/11/662-10.

05.08.2010 р. першим відповідачем подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 29.09.2010 р. ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.04.2010 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 30.06.2010 р. залишив без змін, касаційну скаргу без задоволення, а справу повернув до господарського суду Хмельницької області для подальшого розгляду по суті.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що майно, яке є предметом договорів іпотеки та застави належить не заставодавцю та іпотекодавцю, тобто ТзОВ „Дунаєвецький арматурний завод” м. Дунаївці, а позивачу на праві власності, тому вважає, що під час укладення спірних договорів допущено порушення вимог ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання їх недійсними з огляду на ч.1 ст. 215 цього ж Кодексу.

Доказами підтвердження права власності на майно, яке було предметом оспорюваних договорів на його думку є численні судові рішення суду першої інстанції, залишені без змін апеляційною та касаційною судовими інстанціями, конкретно про які буде зазначено нижче.

Ухвалою суду у даній справі від 24.12.2010 р. залучено як третю особу на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Слободяна Володимира Михайловича. м. Київ, оскільки ним посвідчувалися спірні договори та з урахуванням вимог ст. 27 Закону України „Про нотаріат”.

Ліквідатор позивача та представник третьої особи у даному та попередніх судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просили їх задоволити з підстав, зазначених у позовній заяві а також ліквідатором подано докази (фіскальний поштовий чек №215600426655 від 12.01.2011 р.) надсилання в адресу залученої третьої особи –приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Слободяна В.М., копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідачі відзивів на позов не подали, проте їх представники у попередніх судових засідання проти позову заперечували без посилання на конкретні правові норми чинного законодавства.

Крім цього, ліквідатором у попередньому судовому засіданні подано належним чином завірену копію постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. по справі № 9/19/2075 за позовом ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” до ТзОВ „Дунаєвецький арматурний завод”, ВАТ „Чернівцісільмаш” та Дунаєвецької міської ради про визнання права власності на цілісний майновий комплекс, розташований по вул. Леніна, 13 в м. Дунаївці та про визнання недійсним правочину з передачі ВАТ „Чернівцісільмаш" до статутного капіталу ТзОВ „Дунаєвецький арматурний завод" цілісного майнового комплексу, розташованого у м. Дунаївці по вул.Леніна, 13

Вказаною постановою апеляційні скарги ТзОВ „Дунаєвецький арматурний завод” та ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит” в особі філії „Запорізьке регіональне управління” задоволено частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 26.08.2010 р. скасовано частково, визнано за ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, що складається з наступного майна: адміністративно-побутовий комплекс; заводоуправління; МЦС; заготівельна дільниця; ГРП, прохідна складу сипучих матеріалів; КНС; котельня; ковальсько-пресовий цех; автогараж; мазутосховище; механічний цех; розчинний вузол; ливарний цех; трансформаторна підстанція; компресорна; загальною вартістю 611 551,96 грн., загальною площею 17 107 кв.м. В решті позову у задоволенні відмовлено.

Враховуючи доводи та заперечення представників сторін, розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.05.2002 р. порушено провадження у справі № 13/85-Б про банкрутство ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” за заявою керівника боржника, а ухвалою від 22.12.2005 р. затверджено поданий ліквідатором - арбітражним керуючим Синишиним О.А. звіт і ліквідаційний баланс, а боржника ліквідовано. Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. вказану вище ухвалу від 22.12.2005 р. скасовано, а справу надіслано для подальшого провадження суду першої інстанції у іншому складі суду.

Ухвалою суду у цій же справі про банкрутство від 14.09.2006 р. замінено арбітражного керуючого Синишина О.А. і призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Іващука В.А. Ухвалами суду в межах вказаної справи продовжено строк ліквідаційної процедури ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” до 14.03.2011 р.

В період ліквідаційної процедури, 01.03.2004 р. на товарній біржі „Подільська" проведено цільовий аукціон з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" (протокол № 2 від 01.03.2004 р.), переможцем яких визнано ВАТ „Чернівцісільмаш” яке запропонувало найвищу ціну, тобто 1 810 783 грн.

Згідно акту примання-передачі майна цілісного майнового комплексу ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” від 07.04.2004 р. ліквідатором Синишиним О.А. передано, а представником від ВАТ „Чернівцісільмаш” прийнято майно цілісного майнового комплексу з детальним переліком, всього на 39-ти аркушах до якого увійшли як об’єкти нерухомого майна, так і рухомого (обладнання).

20.05.2004 р. між ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” та ВАТ „Чернівцісільмаш” укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу згідно умов якого, ВАТ „Чернівцісільмаш” купило комплекс ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” за ціною 1 810 700 грн. із переліком у п.1 договору лише нерухомого майна. Зокрема: адміністративно-побутового комплексу; заводоуправління; МЦС; заготівельної дільниці; ГРП, прохідної складу сипучих матеріалів; КНС; котельні; ковальсько-пресового цеху; автогаража; мазутосховища; механічного цеху; розчинного вузла; ливарного цеху; трансформаторної підстанції; компресорної; всього загальною площею 17 260,3 кв.м.

24.05.2004 р. Дунаєвецьким МКП “Інвентарбюро” здійснено реєстрацію права власності за ВАТ „Чернівцісільмаш” на придбані об’єкти нерухомого майна .

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004 р. у справі №11/16/83-Н за позовом ПІІ “Інтертехнологія”м.Київ до ЗАТ “Дунаєвецький арматурний завод” та товарної біржі “Подільська” визнано недійсними торги з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод", які відбулися 01.03.2004 р. згідно протоколу № 2.

Вказане рішення залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 3.10.2005 р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2006 р.

29.05.2004 р. ВАТ „Чернівцісільмаш” як єдиним учасником створено ТзОВ ”Дунаєвецький арматурний завод”. Згідно розділу 4 статуту товариства, який зареєстрований в Дунаєвецькій державній адміністрації 07.06.2004 р., створено статутний капітал у розмірі 1 368 854,92 грн. виключно вкладом ВАТ „Чернівцісільмаш” як цілісного майнового комплексу, що розташований в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13. При цьому, відповідно до акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу від 04.06.2004 р. на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод” від 29.05.2004 р., ВАТ „Чернівцісільмаш” передало, а ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод” прийняло об’єкти нерухомого та рухомого майна загальною вартістю 1 368 854,92 грн. з метою формування цілісного майнового комплексу згідно з переліком (додаток №1 та додаток №2).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.04.2006 р. у справі № 19/7244 за позовом ТОВ ПІІ “Інтертехнологія” до ЗАТ “Дунаєвецький арматурний завод” та ВАТ „Чернівцісільмаш” визнано недійсним вказаний вище нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 20.05.2004 р. комплексу ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод”, що знаходиться в місті Дунаївці по вулиці Леніна, 13 загальною площею 17 260,3 кв.м., укладений між ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” в особі ліквідатора Синишина О.А. та ВАТ „Чернівцісільмаш”.

Дане рішенння залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2006 р.

Між Банком “Фінанси і Кредит” о собі філії Банку „Фінанси та Кредит” товариства з обмеженою відповідальністю у Запоріжській області та ТОВ “Дунаєвецький арматурний завод” 25.04.2005 р. укладено договір поновлювальної кредитної лінії №201-04-05 з додатковими угодами про відкриття кредитної лінії на суму 2000000 грн.

В забезпечення виконання кредитної угоди між тими ж сторонами укладено іпотечний договір № UAN/201-1 від 25.04.2005 р. де згідно п.1 договору, предметом іпотеки став комплекс, що знаходиться в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13, з переліком об’єктів нерухомого майна у кількості 16 одиниць та договір застави № UAN/201-2 від 25.04.2005 р., де предметом стали об’єкти рухомого майна (обладнання) згідно додатку № 1 до договору, всього у кількості 493 найменувань.

При цьому, вказані вище оспорювані договори посвідчувались приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М.

Згідно п. 1.3 статуту ПАТ „Банк”Фінанси та Кредит”, зареєстрованого 30.06.2009 р. державним реєстратором Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації, ПАТ „Фінанси та Кредит” є правонаступником Банку „Фінанси та Кредит” та ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит”, а згідно п.2.3 положення про Філію „Запорізьке регіональне управління” ПАТ „Банк”Фінанси та Кредит”, затвердженого спостережною радою АТ „Банк „Фінанси та Кредит” згідно протоколу від 30.09.2009 р., філія не є юридичною особою, має круглу печатку, штампи, бланки зі своїм повним офіційним найменуванням та обов’язковим використанням назви та емблеми Банку.

Якщо проаналізувати перелік предмету оспорюваних, як іпотечного договору так і застави, він є ідентичний із предметом (переліком) нотаріально посвідченого договору купівлі-продажі від 20.05.2004 р. в частині нерухомого майна, акту приймання-передачі від 07.04.2004 р. в частині нерухомого та рухомого майна, а також акту приймання-передачі від 04.06.2004 р. під час утворення та передачі до статутного фонду ТзОВ „Дунаєвецький арматурний завод” активів ВАТ „Чернівцісільмаш”.

При цьому, як зазначалося вище, з незрозумілих підстав та обставин, предметом нотаріально посвідченого договору купівлі продажі від 20.05.2004 р. стали лише об’єкти нерухомого майна без переліку найменувань рухомого майна за тією ж ціною, що і придбано цілісний майновий комплекс на цільовому аукціоні 01.03.2004 р.

Таким чином, зважаючи на однакову ціну цільового аукціону від 01.03.2004 р. та ціну нотаріально посвідченого договору купівлі-продажі від 20.05.2004 р., господарський суд приходить до висновку, що ВАТ „Чернівцісільмаш” придбало (купило) лише об’єкти нерухомого майна без об’єктів рухомого майна (обладнання), яке в подальшому стало внеском до статутного фонду ТзОВ „Дунаєвецький арматурний завод” та предметом оспорюваного договору застави від 25.04.2005 р.

Крім цього, рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 9/19/2075 від 26.08.2010 р. визнано недійсним правочин з передачі ВАТ „Чернівцісільмаш" до статутного капіталу ТзОВ „Дунаєвецький арматурний завод" цілісного майнового комплексу, розташованого у м. Дунаївці по вул. Леніна, 13 як вкладу ВАТ „Чернівцісільмаш" до статутного капіталу ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" від 04.06.2004 р., а також визнано за ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, що складається з наступного майна: адміністративно-побутовий комплекс; заводоуправління; МЦС; заготівельна дільниця; ГРП; прохідна складу сипучих матеріалів; КНС; котельня; ковальсько-пресовий цех; атогараж; мазутосховище; механічний цех; розчинний вузол; ливарний цех; трансформаторна підстанція; компресорна; загальною вартістю 611 551,96 грн, загальною площею 17 107 кв.м.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. по вказаній вище справі, апеляційні скарги ТзОВ „Дунаєвецький арматурний завод” та ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит” в особі філії „Запорізьке регіональне управління” задоволено частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 26.08.2010 р. скасовано частково, визнано за ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, що складається з наступного майна: адміністративно-побутовий комплекс; заводоуправління; МЦС; заготівельна дільниця; ГРП, прохідна складу сипучих матеріалів; КНС; котельня; ковальсько-пресовий цех; автогараж; мазутосховище; механічний цех; розчинний вузол; ливарний цех; трансформаторна підстанція; компресорна; загальною вартістю 611 551,96 грн., загальною площею 17 107 кв.м.

В решті позову у задоволенні відмовлено.

Враховуючи встановлені вище обставини, господарським судом під час прийняття рішення береться наступне нормативно-правове обґрунтування, яке регулює спірні правовідносини та встановлює наслідки недотримання таких норм.

Повноваження ліквідатора боржника –арбітражного керуючого на подання позовної заяви про визнання недійсними угод, регламентовано ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У відповідності до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, зважаючи на відсутність заяв сторін і третіх осіб про застосування строку позовної давності, господарським судом не досліджуються обставини можливого пропуску позивачем строку позовної давності та поважності причини такого пропуску, якщо таке ним і можливо було допущено.

Згідно ж п.2 ч.2 ст. 16, ч.ч.1, 2 ст. 203, ч.1 ст. 215 та ч. 1 ст. 236 вказаного Кодексу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, є які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У відповідності до ст. 11 Закону України „Про заставу” сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Згідно ст. 6 Закону України „Про іпотеку”, у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Також, згідно ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, оскільки передача майна є однією із форм розпорядження майном, правом на передачу майна у заставу та іпотеку може бути наділений лише власник.

Оскільки рішення суду про визнання недійсними угод, якими перший відповідач обґрунтовував своє право на предмет іпотеки та застави вступило у чинність, недійсні угоди визнані такими з дати їх укладення, право власності на нерухоме майно, яке стало предметом іпотечного договору підтверджено належністю позивачу згідно іншого рішення суду яке вступило у чинність, господарський суд приходить до висновку, що заставодавець та іпотекодавець – ТзОВ „Дунаєвецький арматурний завод” не був власником такого майна та відповідно не мав права укладати спірні договори із передачею у розпорядження майна належного іншому суб’єкту господарювання, що є наслідком визнання таких угод недійсними.

Враховуючи наведене вище, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному об’ємі, визнанні недійсними оспорюваних договорів іпотеки та застави як таких, що укладені з порушенням вимог ст. 6 Закону України „Про іпотеку”, ст. 11 Закону України „Про заставу” та ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України.

Під час прийняття рішення господарським судом також враховується те, що на відміну від спірного договору іпотеки, перший відповідач взагалі не набув будь-якого права на майно, яке стало предметом договору застави, оскільки внаслідок зазначеного вище, він не придбав таке майно і не сплатив за нього коштів з урахуванням оцінки протоколу цільового аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" № 2 від 01.03.2004 р. та договору купівлі-продажі від 20.05.2004 р.

Крім цього, господарським судом враховується те, що другий відповідач за оспорюваним договором застави знаходиться поза межами територіальної підсудності господарського суду Хмельницької області, проте у відповідності до абз. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, тому даний спір підсудний господарському суду Хмельницької області також з урахуванням того, що він не відноситься до виключної підсудності, правила якої передбачено ст. 16 цього ж Кодексу.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій першого відповідача, на нього належить покласти обов’язок по відшкодуванні витрат позивача на сплату державного мита та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 6 Закону України „Про іпотеку”, ст. 11 Закону України „Про заставу” та п.2 ч.2 ст. 16, ч.ч.1, 2 ст. 203, ч.1 ст. 215, ч. 1 ст. 236 та ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України, ст. ст. 15, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити у повному об’ємі.

Визнати недійсним іпотечний договір № UАН/201-1, укладений 25.04.2005 р. між Банком “Фінанси і Кредит” о собі філії Банку „Фінанси та Кредит” товариства з обмеженою відповідальністю у Запоріжській області м. Запоріжжя та товариством з обмеженою відповідальністю “Дунаєвецький арматурний завод” м. Дунаївці, а також визнати недійсним договір застави № UАН/201-2, укладений 25.04.2005 р. між Банком “Фінанси і Кредит” о собі філії Банку „Фінанси та Кредит” товариства з обмеженою відповідальністю у Запоріжській області м. Запоріжжя та товариством з обмеженою відповідальністю “Дунаєвецький арматурний завод” м. Дунаївці.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідалінстю „Дунаєвецький арматурний завод” м. Дунаївці, вул. Красінських, 13 (ідентифікаційний код 32875218) на користь закритого акціонерного товариства „Дунаєвецький арматурний завод” м.Дунаївці, вул. Красінських, 13 (ідентифікаційний код 21331379) суму 85 (вісімдесят п’ять) грн.. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат по оплаті послуг на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Копії даної ухвали надіслати в адреси позивача, обох відповідачів, третіх осоіб - ЗАТ „Порцелакінвест” (03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3) та приватного нотаріуса Слободяна В.М. (м. Київ, вул. Воровського, 37/14).

Оскільки в судовому засіданні 26.01.2011 р. оголошувалася вступна та резолютивна частини рішення, його повний текст виготовлено та підписано 31.01.2011 р.

Суддя О.І. Матущак