Рішення № 13576740 від 24.01.2011 , Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2011 р.Справа № 16/21/13/9/4/5/5198 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Готель „Поділля” м. Хмельницький

до 1. Відкритого акціонерного товариство „Ресторан „Поділля” м. Хмельницький

2. фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

1. Приватного нотаріуса ОСОБА_2, м. Хмельницький

2. Хмельницьке бюро технічної інвентаризації, м. Хмельницький.

про - визнання права власності на приміщення першого пове рху в будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 62,5 кв.м., а саме: приміщення №54 площею 42,8 кв.м., приміщення №56 площею 14,6 кв.м., приміщення №56' площею 2,5 кв.м. та приміщення №56" площею 2,6 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентар ній справі БТІ;

- визнання права власності на підвальні приміщення зага льною площею 558,8 кв.м., в будівлі по вул.Шевченка, 34, а саме: приміщення №43 пло щею 145,8 кв.м., приміщення №44 площею 364,1 кв.м., приміщення №45 площею 14,5 кв.м., приміщення №33 площею 18,0 кв.м., приміщення №42 площею 11,8 кв.м., примі щення №39 площею 2,1 кв.м., приміщення №40 площею 1,4 кв.м. та приміщення №41 площею 1,1 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентарній справі БТІ;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1, посвідченого 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №6623;

- виселення приватного підприємця ОСОБА_1 з підвальних приміщень, позначених на плані БТІ під №44 площею 137 кв.м., №43 площею 145,8 кв.м., №33 площею 18,0 кв.м., №42 площею 11,8 кв.м., №39 площею 2,1 кв.м., №40 площею 1,4 кв.м. та №41 площею 1,1 кв.м., що знаходяться у м. Хмельницький, по АДРЕСА_1.

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

від позивача - Скрипка І.І. голова правління товариства;

Осяк І.О. за довіреністю №23 від 24.01.2011 р.,

Горбань О.В. за довіреністю №550 від 02.12.2009 р.;

від відповідача-1 Бляхарський Я.С. за довіреністю від 20.07.2010 р. б/н

від відповідача-2 не зявився;

від третьої особи-1 не з`явився;

від третьої особи-2 - не з`явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ч.2 ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить визнати за позивачем право власності на приміщення першого пове рху в будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 62,5 кв.м., а саме: приміщення №54 площею 42,8 кв.м., приміщення №56 площею 14,6 кв.м., приміщення №56' площею 2,5 кв.м. та приміщення №56" площею 2,6 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентар ній справі БТІ; на підвальні приміщення зага льною площею 558,8 кв.м., в будівлі по АДРЕСА_1, а саме: приміщення №43 пло щею 145,8 кв.м., приміщення №44 площею 364,1 кв.м., приміщення №45 площею 14,5 кв.м., приміщення №33 площею 18,0 кв.м., приміщення №42 площею 11,8 кв.м., примі щення №39 площею 2,1 кв.м., приміщення №40 площею 1,4 кв.м. та приміщення №41 площею 1,1 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентарній справі БТІ.

Крім того, просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1, посвідчений 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №6623, та договір купівлі-продажу, укладений між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1 посвідчений 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №6699, а також виселити приватного підприємця ОСОБА_1 з підвальних приміщень, позначених на плані БТІ під №44 площею 137 кв.м., № 43 площею 145,8 кв.м., №33 площею 18,0 кв.м., №42 площею 11,8 кв.м., №39 площею 2,1 кв.м., №40 площею 1,4 кв.м. та №41 площею 1,1 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1

Представники позивача в засіданні суду зявились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі із підстав, викладених у позові.

У поданому письмовому поясненні від 29.12.2010р. позивач посилається на Положення по бухгалтерському обліку основних засобів (фондів) державних, кооперативних (крім колгоспів) громадських підприємств та організацій (Додаток до листа Мінфіну СРСР від 7 травня 1976р. №30), яке діяло до затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні - Постанова КМУ від 3 квітня 1993 р. № 250).

Вказує, що первинні документи щодо передачі на баланс виробничо-торговельного підприємства громадського харчування ресторану „Поділля” нерухомого майна - будівлі ресторану від міського об'єднання громадського харчування у матеріалах справи відсутні. При цьому, „Акт приема сдачи торговой сети и плановых показателей по ресторану „Подолье” на 1992г., утвержденный генеральным директором областного производственно-торгового обьединения общепита, и приложение к акту №1” даних про будівлю та приміщення ресторану не містить.

Зазначає, що після прийняття об'єкту в експлуатацію розпорядженням №134-р виконкому Хмельницької обласної Ради народних депутатів блок обслуговування кошторисною вартістю 1159,05 тис.крб. передано на баланс міському об'єднанню громадського харчування, а не обласному, керівник якого затверджував „Акт приема сдачи торговой сети и плановых показателей по ресторану „Подолье” на 1992г.”.

Тому, у виробничо-торговельного підприємства громадського харчування ресторану „Поділля” не було підстав для зарахування будівлі ресторану на баланс підприємства.

Відповідно до Положення „Про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств і організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)”, затвердженого постановою КМУ №158 від 02.03.1993р.: п. 16. При інвентаризації основних засобів перевіряється наявність технічних паспортів або іншої технічної документації, документів на основні засоби, що здані або прийняті підприємством в оренду, на зберігання та у тимчасове користування. При відсутності цих документів необхідно скласти і оформити належним чином нові; п. 17 При виявленні об'єктів, які не взяті на облік, а також тих, щодо яких в облікових регістрах відсутні або вказані неправильні дані, інвентаризаційна комісія повинна включити до інвентаризаційного опису відсутні або правильні відомості й технічні показники по цих об'єктах; п. 18 Основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта із зазначенням інвентарного номера, виготовлювача, року випуску, первісної вартості, суми зносу, строку корисного використання та інших відомостей.

Позивач стверджує, що на момент передачі цілісного майнового комплексу ресторану „Поділля” в оренду організації орендарів (договір оренди від 11.05.1994р.) та на момент приватизації цілісного майнового комплексу ресторану „Поділля” дані інвентаризаційного опису станом на 01.12.1994р. та перелік нерухомого майна, переданого у власність ВАТ „Ресторан „Поділля” не містять інвентарного номеру будівлі ресторану.

На підтвердження свої позиції позивач надав додаткові пояснення від 10.01.1011р., згідно яких повідомив, що правовстановлюючими документами ВАТ „Готель „Поділля” на нерухоме майно (будівля готелю) є такі: 1) наказ представництва по м. Хмельницькому регіонального відділення по Хмельницькій області ФДМУ №38 від 22.04.1996р., яким вирішено перетворити орендне підприємство готель „Поділля” у ВАТ „Готель „Поділля” у процесі його приватизації; 2) витяг №16 від 14.04.1998р. з відомості інвентаризації щодо нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду ВАТ „Готель „Поділля” та є власністю товариства, відповідно до якого до статутного фонду ВАТ „Готель „Поділля” було передано нерухоме майно - будівлю готелю по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому, інвентарний №1, залишковою балансовою вартістю 470 883,86 грн.

Вказує, що право власності ВАТ „Готель „Поділля” на будівлю готелю по АДРЕСА_1, було зареєстровано Хмельницьким БТІ 10.06.1998р. на підставі вказаного наказу №38 від 22.04.1996р. та витягу №16 від 14.04.1998р., у відповідності до Правил державної реєст рації об'єктів нерухомого майна, затв. наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.95р. №56, з видачею ВАТ „Готель „Поділля” ре єстраційного посвідчення від 10.06.1998р., про що зроблено запис в реєстрову книгу №2 за реєстровим №1040.

При цьому, право власності на будівлю ресторану за ВАТ „Ресторан „Поділля” було зареєстровано Хмельницьким БТІ 22.05.2003р. на підставі наказу відділу приватизації виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 30 квітня 1996р. №17 „Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства „Ресторан „Поділля” та переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ „Ресторан „Поділля”, відповідно до якого ВАТ „Ресторан „Поділля” передано будівлю ресторану по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому, без інвентарного номеру, залишковою балансовою вартістю 588953,1 тис. крб., у відповідності до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, з видачею ВАТ „Ресторан „Поділля” витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №610426 від 22.05.2003р.

Позивач стверджує, що будівлі готелю і ресторану фактично з'єднані між собою (мають спільні стіни) і розташовані за однією адресою: АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому, з окремими входами до готелю і до ресторану з вул. Франка. В реєстраційному посвідченні від 10.06.1998р., виданому ВАТ „Готель „Поділля”, не вказано загальної площі будівлі готелю, та приміщень за №№ і площами, що входять до неї. Аналогічно, у витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №610426 від 22.05.2003р., виданому ВАТ „Ресторан „Поділля”, не вказано загальної площі будівлі ресторану, та приміщень за №№ і площами, що входять до неї.

Вказує, що входження приміщень, які були продані ВАТ „Ресторан „Поділля” приватному підприємцю ОСОБА_1, саме до будівлі готелю, а не будівлі ресторану, підтверджується наступними доказами, що є в матеріалах справи:

1) актом форми №ОС-1 від 01.08.1991р., відповідно до якого Хмельницьке об'єднання готельного господарства передало на баланс готелю „Поділля” будівлю го телю первісною вартістю 1942 978,58 крб., в тому числі: вестибюль готелю, примі щення ощадкаси №202/080 (спірне приміщення №54 площею 42,8кв.м.), адміністратор ської (спріне приміщення №56заг. площею 19,9 кв.м.), перукарні, підвалу .

2) договором оренди від 14.03.1995р., відповідно до якого Хмельницька міська Рада народних депутатів передала організації орендарів Хмельницького готелю «Поділ ля»в оренду с послідуючим викупом цілісний майновий комплекс - готель „Поділля” до складу якого згідно відомості розрахунку відновної вартості машин, обладнання, транспортних засобів за станом на 1 березня 1995р. увійшла будівля готелю первісною балансовою вартістю 33.375.709.000 крб.

3) планом приміщень першого поверху готелю „Поділля” і ресторану „По ділля”, виготовленим Хмельницьким обласним об єднанням бюро технічної інвентари зації 13.04.1995р., відповідно до якого приміщення під №№ 39, 40, 47-50, в тому числі й спірні № 54 площею 42,8кв.м. та №56 площею 19,9кв.м. відносяться до готелю „Поділ ля” (на плані приміщення першого поверху ресторану заштриховані, а готелю - ні).

4) проектом відведення земельної ділянки ресторану „Поділля”, виготовле ним в 1996р. за замовленням орендного підприємства ресторану „Поділля” ТОВ фір мою „Емальзбутпроект”, та актами на право постійного користування земельними ділянками ВАТ „Ресторан „Поділля” і ВАТ „Готель „Поділля”, відповідно до яких всі спірні приміщення знаходять на земельній ділянці, що перебуває у постійному кори стуванні ВАТ „Готель „Поділля”, а межа земельних ділянок готелю і ресторану спів падає з межею між приміщеннями першого поверху готелю і ресторану (які визначені на плані Хмельницького обласного БТІ від 13.04.1995р).

5) додатком до витягу ФДМУ №16 від 14.04.1998р. з відомості інвентариза ції щодо нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду ВАТ „Готель „Поділля” та є власністю товариства, відповідно до якого до складу будівлі готелю по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому увійшли в т.ч.: житловий блок з 1 по 12 по верх, вестибюль, кімната адміністратора площею 19,9кв.м., ощадкаса площею 42,8кв.м...., підвал площею 1160,0 кв.м. та інші частини будівлі.

6) рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003р. по справі №4/4855 за позовом ВАТ „Готель „Поділля” до ВАТ „Ресторан „Поділля” про усунення перешкод у володінні й користуванні майном шляхом виселення, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.12.2004р. та постановою ВГСУ від 31.03.2005р., яким позов ВАТ „Готель „Поділля” задоволено, вирішено висилити ВАТ „Ресторан „Поділля” з приміщення перукарні площею 65,6кв.м. та приміщення ощадкаси площею 42,8кв.м. Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що всі спірні приміщення відносяться до готелю „Поділля”, крім того, спірне приміщення на першому поверсі №54 площею 42,8кв.м готель „По ділля” по жовтень 1996р. здавав в оренду Державному ощадному банку України під фі лію Ощадкаси №202/080.

7) рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003р. по справі №12/4956, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.12.2004р., яким ВАТ „Ресторан „Поділля” було відмовлено в позові до ВАТ „Готель „Поділля” про усунення перешкод в користуванні та володінні майном, яке належить ВАТ „Ресторан „Поділля” шляхом виселення ВАТ „Готель „Поділля” з підвального приміщення та приміщення на першому поверсі - холу готелю площею 383кв.м.

Судовими рішенням та постановою по справі №12/4956 встановлено, що позивачем - ВАТ „Ресторан „Поділля” недоведений факт законного володіння чи користування спірними підвальним приміщенням та приміщенням холу на першому поверсі загальною площею 383 кв.м., а відповідно до витягу №16 від 14.04.1998р. з відомості інвентаризації щодо нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду ВАТ „Готель „Поділля” та є власністю товариства, виданого представництвом ФДМУ по м. Хмельницькому, будівлю готелю, у тому числі спірні приміщення, передано до статутного фонду „Готель „Поділля”.

Позивач вказує, що під час обстеження судом спірних приміщень за участю представників сторін було встановлено, що також підтверджено судовим експертом у висновку №1357 судової будівельно-технічної експертизи від 08.05.2007р., що по першому поверху: приміщення №54 площею 42,8 кв.м. використовується ВАТ „Готель „Поділля” як підсо бне, вхід в приміщення здійснюється через хол №55 та коридор №53 готелю; приміщення №56 площею 14,6 кв.м., №56-1 площею 2,5 КВ.М. та №56-2 площею 2,6 кв.м. використовуються ВАТ „Готель „Поділля” як адміністраторська, в тому числі санвузол та коридор до неї, вхід до вказаних приміщень здійснюється через хол №55 готелю; по підвалу: приміщення №43 площею 145,8 кв.м.; приміщення №33 площею 18,0 кв.м. , приміщення №42 площею 11,8 кв.м., приміщення №39 площею 2,1 кв.м., приміщення №40 площею 1,4 кв.м., приміщення №41 площею 1,1 кв.м. на момент обстеження переплановані, використовуються орендарем - ЗАТ „Фоззі”, вхід до них здійснюється через інші підвальні приміщення та безпосередньо з двору будівлі; приміщення №44 площею 364,1 кв.м. розділено цегляною перегородкою на два примі щення, перше фактичною площею 206 кв.м. використовується ВАТ „Готель „Поділля”, вхід до приміщення здійснюється через перший поверх будівлі готелю; друге приміщення фактичною площею 137 кв.м. на момент обстеження не експлуатується, вхід до нього обладнано з приміщень підвалу, які на момент обстеження використовуються орендарем - ЗАТ „Фоззі”; приміщення №45 площею 14,5 кв.м. на момент обстеження використовується ВАТ „Го тель „Поділля” як допоміжне, вхід до нього здійснюється через приміщення №44, що використо вується також ВАТ „Готель „Поділля”.

Таким чином, позивач стверджує, що всі спірні приміщення першого поверху і підвалу входять до бу дівлі „готелю” в розумінні земельних поліпшень, оскільки вони розташовані на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користуванні ВАТ „Готель „Поділля”, вони входять до внутрішнього об'єму будівлі „готелю”, вхід і вихід до них здійснюється че рез інші приміщення готелю або частково зі двору будівлі.

Представник відповідача-1 в засідання суду прибув, проти позову заперечив, витребуваного судом письмового відзиву не подав. Проте, посилається на те, що позивачем не надано правовстановлюючого документу, на підставі якого у нього виникло право власності на частину приміщень, що були предметом спірних договорів купівлі-продажу.

У поданому раніше відзиві на позов відповідач-1 звертає увагу суду на те, що згідно із матеріалів технічної інвентаризації Хмельницького БТІ приміщення, які є предметами спірних договорів, були приватизовані в складі майна ВАТ “Ресторан Поділля”, увійшли до складу будівлі ресторану і зареєстровані як власність відповідача згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №7883423 від 26.07.05 та №7894344 від 27.07.05.

Посилається на ст.ст. 16, 182, 202, 204 ЦК України , п.п.1.4 та 1.12 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №7/5 від 7.02.03 як на підставу у відмові у позові. Звертається увага на ст.3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” щодо того, що зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими. Посилається на висновки експертиз, проведених по справі, як на підставу своїх заперечень.

Крім того, представник відповідача-1 в засіданні 24.01.2011р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату із посиланням на те, що ним направлено письмовий запит до архіву із вимогою надати посвідчені копії плану та експлікації внутрішніх площ будови будівлі готелю „Поділля” та ресторану „Поділля”, які знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Шевченка,34. На підтвердження подав копії запиту. Вказав на те, що, оскільки відповідь на поданий запит він не отримав, тому просить про відкладення.

Представники позивача проти відкладення розгляду справи на іншу дату заперечили, вказали на те, що відповідачі зловживають своїми процесуальними правами, затягують вирішення спору. Зазначають, що позивачем направлено аналогічний запит до архіву (копію листа від 17.01.2011р. №16 долучена до матеріалів справи).

Позивач повідомив, що Державний архів у Хмельницькі області надав відповідь (лист від 20.01.2011р. №28/01-12 долучено до матеріалів справи), згідно якої повідомлено, що документи-плани та експлікації будівлі готелю „Поділля” та Ресторану „Поділля”, які знаходяться за адресою в м. Хмельницькому, вул. Шевченка,34, на державне зберігання не надходили.

Представник відповідача-2 в засідання суду не прибув. У поданому суду письмовому запереченні від 10.01.1011р. відповідач-2 стверджує, що позивачем на вимогу суду не подано доказів про реєстрацію за позивачем права власності на спірні приміщення, а в правовстановлювальних документах, зазначених в реєстраційному посвідченні №1040 від 10.06.1998р., а саме наказ ФДМУ регіонального відділення по м. Хмельницькому від 22.04.1996р. №38, відомість передачі майна від 14.04.1998р., спірні приміщення не значаться.

Відповідач-2 стверджує, що позивачем не надано доказів про втрату та/або знищення правовстановлювальних документів, підтверджених відповідними державними органами МВС, МЧС і т.п. Дані обставини с доказом того, що у позивача відсутнє право на звернення до господарського суду з позовом про визнання права власності на спірні приміщення.

Вказує, що позивач не є стороною у договорах купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень, а належних та допустимих доказів про право власності на ці спірні приміщення до суду не представив, а тому у нього відсутнє право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень.

Крім того, зазначив, що жодного правовстановлювального документу, зазначеного в Законі України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Тимчасовому положенні „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, для підтвердження своїх речових прав на спірні приміщення, позивачем до суду не надано.

Витяги з реєстру права власності на нерухоме майно №7883423 від 26.07.2005р. та №7894344 від 27.07.2005р., на відчуження приміщень, вказаних у цих витягах, видані Хмельницьким БТІ без будь-яких порушень. Доказів про притягнення до відповідальності службових осіб БТІ чи Державного реєстратора за порушення вчинені ними при видачі витягів до суду не надано. При цьому, на час вчинення правочинів з відчуження майна всі учасники діяли в межах, на підставі та у спосіб визначений Конституцією та законами України, про що є постанова слідчого міської прокуратури Леськів Л.А. за фактом перевірки заяви голови правління ВАТ „Готель Поділля” Скрипки І.І., про зловживання посадових осіб ВАТ „Ресторан Поділля”, приватного нотаріуса ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_1 при укладанні спірних угод.

Вказує, що посилання позивача на рішення господарського суду Хмельницької області по справах №4/4855 та 12/4956 як на рішення, якими визнано право власності на спірні приміщення є безпідставним, оскільки відповідно до Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів, затверджених Наказом від 26 травня 2009 року № 914/5, згідно п.1 Загальні положення „рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (пункт 10 Додатка 1 до пункту 2.1).

Стверджує, що посилання позивача на додаток до витягу №16 від 14.04.1998р. , в якому нібито зазначені спірні приміщення, не відповідає дійсності, і суперечить матеріалам БТІ (висновок судово-економічної експертизи №1738 від 20.04.2006р.). Оскільки згідно із висновком №6008/6009 від 28.12.2004р. судово-технічної експертизи документів по господарській справі №8/1403 (експертного дослідження вказаного Додатку) встановлено, що для виготовлення додатку використовувався аркуш чистого паперу, на якому спочатку був нанесений відтиск печатки представництва ФДМУ в м.Хмельницькому, а потім надрукований текст додатку.

Зазначається також, що проведеними судовими експертизами встановлено, що при приватизації ресторану „Поділля” вартість приватизованого майна, а саме вартість будівлі блоку обслуговування, яка зазначена в Розпорядженні від 22.11.1985р. №134-Р виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів, - 1159,05 тис. крб. з урахуванням індексації станом на 2007 рік (час проведення експертних досліджень) не змінювалась і як зазначено в висновках експертиз - даних про зменшення або збільшення вартості приватизованого майна, його поділу або відчуження на користь ВАТ „Готель „Поділля” не існує.

При цьому, згідно технічного паспорту на будівлю ресторану від 22.05.2003 року, експлікації до нього всі приміщення, які стали предметом спірних угод пронумеровані і відповідають нумерації цього технічного паспорту. Що стосується технічного паспорту будівлі „Готелю Поділля”, то нумерація приміщень першого поверху згідно експлікації, що є у технічному паспорті, зовсім інша і спірні приміщення в ній відсутні.

Відповідач-2 стверджує, що вимоги Вищого господарського суду України, встановлені в постанові від 28.07.2010р. позивачем умисно проігноровано і взагалі залишено поза увагою, натомість позивачем зроблено спробу тлумачення законів на свою користь та спростування позиції ВГСУ і Верховного Суду України в застосуванні норм права при вирішенні справ даної категорії.

Із врахуванням вищевикладеного, відповідач-2 просить суд відмовити позивачу в позові.

Представник від третьої особи-1 (приватного нотаріуса ОСОБА_2) в засідання суду не прибув, проте у поданому відзиві від 27.12.2010р. повідомив наступне: 27.07.2005 р. між ВАТ „Ресторан Поділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу 161/1000 частки приміщень підвалу будівлі ресторану, що знаходиться у, місті Хмельницькому по АДРЕСА_1, загальною площею 558,8 кв.м., який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 за реєстровим номером 6623. 27 липня 2005 року між ВАТ „Ресторан Поділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладеній договір купівлі-продажу 18/1000 частин приміщень першого поверху будівлі ресторану, що знаходиться у місті Хмельницькому по АДРЕСА_1, загальною площею 62,5 кв.м., який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 за реєстровим номером 6699.

Посвідчення вищевказаних договорів здійснювалось на підставі розділу 3 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004р. (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції №40/1 від 24.05.2004 та№33/5 від 07.04.2005). При цьому, заявив клопотання про слухання справи за відсутності представника третьої особи - ОСОБА_2

Представник від третьої особи-2 (Хмельницького БТІ, м. Хмельницький) в засідання суду не прибув. Натомість, у поданому суду письмовому поясненні від 25.10.2010р. за вих.№8153/01-15 зазначив, що 29.07.2005р. Хмельницьким БТІ було проведено реєстрацію права власності на 18/1000 частки будівлі ресторану (приміщення № 54 пл. 42,8 кв.м, приміщення № 56 пл. 14,6 кв.м, приміщення №56` пл. 2,5 кв.м, приміщення №56" пл. 2,6 кв.м загальною площею 62,5 кв.м) по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2005р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 за №6699.

29.07.2005р. Хмельницьким БТІ було проведено реєстрацію права власності на 161/1000 частку приміщень підвалу будівлі ресторану (приміщення № 43 пл. 145,8 кв.м, приміщення № 44 пл. 364,1 кв.м, приміщення № 45 пл. 14,5 кв.м, приміщення № 33 пл. 18,0 кв.м, приміщення №42 пл. 11,8, приміщення № 39 пл. 2,1 кв.м, приміщення № 40 пл. 1,4 кв.м, приміщення № 41 пл. 1,1 кв.м загальною площею 558,8 кв.м) по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2005р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 за р\н 6623.

Вищевказані реєстрації права власності здійснені відповідно ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004р. №1952-ГУ та п. 1 Додатку №1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. за №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445, згідно з якими одним з правовстановлюючих документів, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на обєкти нерухомого майна є договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно п. п. 2.1 Тимчасового положення, відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

При цьому, рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.10.2009р. по справі №9/4/5/5198 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.07.2005р., посвідчений приват нотаріусом ОСОБА_2 за р\н 6699 та договір купівлі-продажу від 27.07.2005р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 за р\н 6623.

Крім того, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.03.2010р справі № 9/4/5/5198 визнано за ВАТ „Готель „Поділля” право власності на приміщенню будівлі №34 по АДРЕСА_1. Тому, 07.04.2010р. ВАТ „Готель „Поділля” звернулося до Хмельницького БТІ з заявою про реєстрацію права власності на вищевказані приміщення.

У зв'язку із цим, 14.04.2010р. Хмельницьким БТІ було проведено реєстрацію права власності на приміщення першого поверху загальною площею 62,5 кв.м та підвальні приміщення загальною площею 558,8 кв.м по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому за ВАТ „Готель „Поділля” на підставі постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 18.03.2010р. по справі №9/4/5/5198.

Стверджує, що Хмельницьке БТІ своїми діями фактично не оспорює та не порушує права власності позивача, оскільки є виключно реєструючим органом та проводить реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності на підставі лише чітке встановлених Законом та Тимчасовим положенням документів.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату, для уникнення зловживання процесуальними правами, суд вважає, що усне клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та судом відхиляється.

Судом також враховується, що ухвалою від 17.01.2011р. розгляд справи вже відкладався за клопотанням відповідачів із посиланням на той самий запит до Державного архіву та на необхідність отримання відповіді на запит.

При цьому, судом наголошується, що згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Розпорядженням виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради народних депутатів від 22.11.1985р. №134-р у зв'язку з закінченням будівництва готелю на 635 місць в м.Хмельницькому було постановлено приміщення розподілити в наступному порядку: жилий блок готелю на 635 місць кошторисною вартістю 1895,9 тис. крб. передати на баланс міському об'єднанню готельного господарства; блок обслуговування, кошторисною вартістю 1159,05 тис.крб.- передати на баланс міському об'єднанню громадського харчування; зовнішні інженерні мережі водопостачання, каналізації, теплопостачання, енергопостачання, телефонізації, радіофікації, освітлення, кошторисною вартістю 90,13 тис.крб. - передати на баланс відповідним експлуатуючим службам.

Згідно акту від 30.12.1985р. Державної приймальної комісії з приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - готель на 635 місць по АДРЕСА_1 в дію введена загальна площа жилого блоку 12332,8 кв.м., блоку обслуговування - 4779,9 кв.м. (вказаний акт затверджений рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів від 02.01.1986р. № 1/Г).

23.07.1991р. Хмельницьким міським виробничим управлінням житлово-комунального господарства було видано наказ за №122 про ліквідацію з 01.08.1991р. об'єднання готельного господарства та виділення готелів „Поділля”, „Центральний” та „Жовтневий” на самостійний баланс з підпорядкуванням Хмельницькому міському виробничому управлінню житлово-комунального господарства.

На підставі цього наказу згідно акту приймання-передачі основних засобів від 01.08.1991р. Хмельницьким об'єднанням готельного господарства було передано на баланс готелю „Поділля” будівлю готелю по АДРЕСА_1 первісною вартістю 1942978,58крб., у т.ч. вестибуль готелю, приміщення адміністраторської, ощадкаси №202/080 та перукарні згідно акту прийому - передачі основних засобів від 01.08.1991р.

14.03.1995р. між Хмельницькою міською радою народних депутатів та Організацією орендарів Хмельницького готелю „Поділля” було укладено договір оренди, згідно якого та на підставі акта приймання-передачі, останній було передано в оренду з послідуючим викупом цілісний комплекс Хмельницького готелю „Поділля”, до складу якого згідно відомості розрахунку відновної вартості машин, обладнання, транспортних засобів за станом на 01.03.95. увійшла будівля готелю первісною балансовою вартістю 33375709000 крб.

Станом на 13.04.1995р., як свідчить виготовлений Хмельницьким обласним об'єднанням бюро технічної інвентаризації план підвалу, приміщення №54 площею 42,8кв.м. та приміщення №56 площею 19,9кв.м. (яке, в подальшому, в результаті встановлення перегородок у цьому приміщенні було розділене на приміщення №56 площею 14,6кв.м., №56' площею 2,6кв.м., №56'' площею 2,5кв.м.), були віднесені до готелю.

В січні 1996 року інвентаризаційною комісією в складі голови комісії Скрипки І.І., членів комісії Кукури О.В. (гол. спеціаліста ФДМ України по Хмельницькій області), Степаненко Л.В. (заст. директора), Шевченко О.В. (заст. директора), Самбольської Т.А. (гол. бухгалтера), Мельник С.М. (бухгалтера) проведено інвентаризацію основних засобів Орендного підприємства „Готель „Поділля”.

Комісією з приватизації державного майна Орендного підприємства „Готель „Поділля” було проведено засідання, на якому було постановлено затвердити акт оцінки цілісного майнового комплексу ОП „Готель „Поділля” (протокол №2 від 29.02.1996р. засідання комісії).

Акт оцінки вартості майна Орендного підприємства затверджено начальником представника ФДМ України по Хмельницькому 28.03.1996р.

В процесі приватизації Орендного підприємства „Готель „Поділля” з перетворенням У ВАТ „Готель „Поділля” (наказ представництва Регіонального відділення Фонду держмайна України по Хмельницькій області №38 від 22.04.1996р.), яка розпочалася в 1996 році, а завершилась в 1999 році згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Хмельницькій області №231 від 14.05.1999р., наказом начальника представництва ФДМУ у №29 від 10.04.1996р. було затверджено план приватизації державного майна, зданого в оренду Організації орендарів готелю „Поділля”, зокрема, цілісного майнового комплексу готелю „Поділля”, що знаходився в оренді у організації орендарів, балансовою вартістю 49565000 тис. крб., до складу якого входила будівля готелю первинною балансовою вартістю 51428651930 крб.

Згідно витягу №16 від 14.04.1998р. з відомості інвентаризації щодо нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду ВАТ „Готель „Поділля” та є власністю товариства, виданого представництвом Фонду державного майна України по м. Хмельницькому (з додатком), будівля готелю по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому (у тому числі житловий блок з І по ХІІ поверхи площею 10393,8кв.м., приміщення вестибулю площею 399,9кв.м., кімната адміністратора площею 19,9кв.м., ощадкаса площею 42,8кв.м., перукарня площею 65,6кв.м., підвал площею 1160,0кв.м., горище площею 940,5кв.м., балкони площею 1426кв.м., ґанок площею 104,7кв.м. та приямки площею 46,9кв.м.) передана до статутного фонду товариства.

Матеріали справи також містять відомості щодо приватизації Хмельницького виробничо-торгівельного підприємства громадського харчування ресторану „Поділля” (том 6).

Із протоколу засідання комісії по інвентаризації Орендного підприємства громадського харчування ресторану „Поділля” від 15.12.1994р. вбачається, що до складу інвентаризованого майна, для визначення, в подальшому, вартості об'єкта приватизації та складання акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, увійшла будівля ресторану балансовою вартістю 656460,3 тис.крб. й залишковою вартістю 588953,1 тис.крб., яка введена в експлуатацію у квітні 1986 року (будівля готелю „Поділля”, як зазначалося вище, введена в експлуатацію 30.12.1985р.).

26.12.1994р. комісією по приватизації державного майна, зданого в оренду організації орендарів виробничо-торговельного підприємства громадського харчування ресторану „Поділля” було ухвалено вищевказані результати інвентаризації, передаточний баланс, розрахунки вартості об'єкта приватизації та підписано акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу (протокол б/н) .

Наказом №5 Відділу приватизації Виконавчого комітету Хмельницької міської Ради народних депутатів від 27.01.1995р. було затверджено план приватизації державного майна, зданого в оренду організації орендарів Виробничо-торговельного підприємства громадського харчування ресторану „Поділля”.

Згідно рішення №1 від 06.02.1995р. про створення ВАТ „Ресторан „Поділля”, відділ приватизації виконкому Хмельницької міської Ради народних депутатів виступив засновником ВАТ, створив статутний фонд. Згідно Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ, залишкова вартість цього майна (будівля ресторану по АДРЕСА_1) станом на 01.12.1994р. склала 588953,1тис.крб., що відповідає відомостям, зазначеним в матеріалах інвентаризації Орендного підприємства громадського харчування ресторану „Поділля”.

30.04.1996р. відділом приватизації виконкому Хмельницької міської Ради народних депутатів №17 від 30.04.1996р. було видано наказ про завершення процесу приватизації ВАТ „Ресторан „Поділля”.

На підставі вказаного наказу, 22.05.2003р. Хмельницьким БТІ за реєстраційним №1171970 було зареєстровано право власності на будівлю ресторану по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому за ВАТ „Ресторан „Поділля”.

18.01.2000р. Хмельницьким БТІ було виготовлено технічний паспорт на будівлю ресторану „Поділля” відповідно до результатів інвентаризації будівлі, загальна площа якої склала 4975,1кв.м., а 22.05.2003р. на підставі наказу №17 від 30.04.1996р. відділу приватизації виконкому Хмельницької міської Ради з переліком нерухомого майна, переданого у власність ВАТ „Ресторан Поділля”, було зареєстровано право власності на будівлю, й проведення цієї реєстрації було виконане у відповідності до Тимчасового положення в редакції, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003р. №6/5.

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 27.07.2005р. приватним нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №6623, ВАТ “Ресторан “Поділля” продало приватному підприємцю ОСОБА_1 підвальні приміщення загальною площею 558,8 кв.м., що знаходяться у м. Хмельницькому, по АДРЕСА_1. За даним договором 1-й відповідач продав 2-му відповідачу підвальні приміщення загальною площею 558,8 кв.м., а саме: приміщення № 43 площею 145,8 кв.м.; приміщення № 44 площею 364,1 кв.м.; приміщення № 45 площею 14,5 кв.м.; приміщення № 33 площею 18,0 кв.м.; приміщення № 42 площею 11,8 кв.м.; приміщення № 39 площею 2,1 кв.м.; приміщення № 40 площею 1,4 кв.м.; приміщення № 41 площею 1,1 кв.м.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Хмельницького БТІ №7917949 від 29.07.05 частка 161/1000 будівлі ресторану на підставі договору від 27.07.05 зареєстрована за 2-им відповідачем.

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 27.07.2005р. приватним нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №6699, ВАТ “Ресторан “Поділля” продано приватному підприємцю ОСОБА_1 частина приміщень 1-го поверху будівлі ресторану, загальною площею 62,5 кв.м., а саме приміщення № 54 площею 42,8 кв.м., приміщення № 56 площею 14,6 кв.м., приміщення № 561 площею 2,5 кв.м., приміщення № 5611 площею 2,6 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Хмельницького БТІ №79144498 від 27.07.05 частка 18/1000 будівлі ресторану на підставі договору від 27.07.05 зареєстрована за 2-им відповідачем. Державним актом на право постійного користування землею ВАТ „Ресторан „Поділля” від 2.11.95 останньому надано 0,38 га. землі. Державним актом на право постійного користування землею ВАТ „Готель „Поділля” від 7.04.97 останньому надано 0,49 га. землі.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.12.06 №1-1014-3 вирішено оформити право власності ВАТ “Ресторан Поділля” на магазин продовольчих та непродовольчих товарів з добудовою з влаштованим головним входом площею 2816,8кв.м., рішенням від 09.11.07 №1203 вирішено оформити право власності ВАТ “Готель Поділля” на приміщення перукарні площею 72,4кв.м., рішенням від 26.12.07 №1449 вирішено оформити право власності ВАТ “Готель Поділля” на головний вхід загальною площею 49,0кв.м., рішенням від 25.12.98 вирішено оформити право власності ВАТ “Готель Поділля” на приміщення конференц-залу загальною площею 154,3кв.м.

На приміщення першого поверху загальною площею 62,5кв.м., в тому числі приміщення №54 площею 42,8кв.м., №56 площею 14,6кв.м., №56' площею 2,6кв.м., №56'' площею 2,5 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентарній справі; а також підвальні приміщення загальною площею 558,8кв.м., в тому числі приміщення №43 площею 145,8кв.м., №44 площею 364,1кв.м., №45 площею 14,5кв.м., №33 площею 18,0кв.м., №39 площею 2,1кв.м., №40 площею 1,4кв.м., №42 площею 11,8кв.м., №41 площею 1,1кв.м. по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому, 26.07.2007р. та 27.07.2005р. Хмельницьке БТІ видало ВАТ „Ресторан „Поділля” витяги, відповідно, №7883423 та №7894344 з ре єстру права власності на нерухоме майно для відчуження зазначених приміщень, де зазначено, що частка ресторану в будівлі - 1/1, площа будівлі ресторану - 3470кв.м. і спірні приміщення включені в будівлю ресторану, які згодом, як зазначалося вище, були відчужені ВАТ „Ресторан „Поділля” підприємцю ОСОБА_1 згідно оспорюваних договорів купівлі-продажу від 27.07.2005р., зареєстрованих в реєстрі за №№6623,6699.

Згідно матеріалів інвентаризації, здійсненої Хмельницьким БТІ за результатами приватизації приміщення ресторану (блоку обслуговування) вбачається, що спірні приміщення були приватизовані в складі майна ВАТ „Ресторан „Поділля” та увійшли до складу будівлі, що підтверджується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно №7883423 від 26.07.2005р. та №7894344 від 27.07.2005р., однак, як зазначалося вище, згідно витягу №16 від 14.04.1998р. з відомості інвентаризації щодо нерухомого майна, яке передане до статутного фонду ВАТ „Готель „Поділля” та є власністю товариства, на підставі якого Хмельницьким БТІ 10.06.1998р. було посвідчено, що ВАТ „Готель „Поділля” по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому зареєстровано за ВАТ „Готель „Поділля” на праві приватної власності, до статутного фонду готелю було передано будівлю по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому, у тому числі житловий блок з І по ХІІ поверхи площею 10393,8 кв.м., приміщення вестибулю площею 399,9кв.м., кімната адміністратора площею 19,9 кв.м. (площа якої відповідає площі приміщення №56 першого поверху згідно поетажного плану), ощадкаса площею 42,8кв.м. (площа якої відповідає площі приміщення №54 першого поверху), перукарня площею 65,6кв.м., підвал площею 1160,0кв.м., горище площею 940,5кв.м., балкони площею 1426 кв.м., ґанок площею 104,7кв.м. та приямки площею 46,9кв.м.) передана до статутного фонду товариства.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003р. у справі №12/4956, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.12.2004р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2005р., з підстав ненадання належних доказів, які б підтвердили право на приміщення, було відмовлено у позові ВАТ „Ресторан „Поділля” до ВАТ „Готель „Поділля” про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення з незаконно зайнятого приміщення по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому, а саме: підвального приміщення, приміщення на 1-му поверсі загальною площею 383кв.м. холу.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003р. у справі №4/4855, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.12.2004р., яка, в свою чергу, залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2005р. було задоволено позов ВАТ „Готель „Поділля” до ВАТ „Ресторан „Поділля”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Колективного підприємства перукарні „Мрія”, про усунення перешкод у володінні й користуванні майном шляхом виселення відповідача з приміщення перукарні площею 65,6кв.м. та приміщення ощадкаси площею 42,8кв.м., які знаходяться на першому поверсі будівлі готелю по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому.

Позивач - ВАТ „Готель „Поділля” звернувся із позовом, згідно якого просив визнати за останнім право власності на приміщення першого поверху в будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 62,5кв.м. та підвальні приміщення площею 558,8 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентарній справі БТІ.

Враховуючи неможливість реалізувати право власності на спірні приміщення, позивач також просить суд визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1, посвідченого 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 за реєстровими номерами №6623, 6699, посилаючись на те, що ВАТ „Ресторан „Поділля” на момент продажу вказаних приміщень не було його власником.

Крім того, також позивач просить виселити приватного підприємця ОСОБА_1 з підвальних приміщень, позначених на плані БТІ під №44 площею 137 кв.м., №43 площею 145,8 кв.м., №33 площею 18,0 кв.м., №42 площею 11,8 кв.м., №39 площею 2,1 кв.м., №40 площею 1,4 кв.м. та №41 площею 1,1 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1, оскільки вказані приміщення не належать ПП ОСОБА_1

Досліджуючи надані сторонами докази, документи та матеріали, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Захист відносин власності в Україні здійснюється на підставі загальних засад, визначених Конституцією України, Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Як зазначено в ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

За статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорюються або не визнається іншою особою, з якою власник перебуває у зобов'язальних відносинах, а відповідачем особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.

Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та ст.16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх справ або охоронюваних законом інтересів повязується, як процесуальним, так і матеріальним законом, з порушенням, оспорюванням, а також невизнанням цих прав іншими особами, виникненням у них сумнівів у належності, зокрема, майна позивачеві, чим створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

Позивач, заявляючи такий позов, повинен також надати докази вчинення відповідачем дій, що розцінюються як невизнання чи оспорювання права власності.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України такими доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Предметом спору по дані справі, крім іншого, є вимога про визнання за ВАТ „Готель „Поділля” права власності на приміщення першого поверху загальною площею 62,5кв.м., в тому числі приміщення №54 площею 42,8кв.м., №56 площею 14,6кв.м., №56' площею 2,5кв.м., №56'' площею 2,6кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентарній справі; а також на підвальні приміщення загальною площею 558,8кв.м., в тому числі приміщення №43 площею 145,8кв.м., №44 площею 364,1кв.м., №45 площею 14,5кв.м., №33 площею 18,0кв.м., №39 площею 2,1кв.м., №40 площею 1,4кв.м., №42 площею 11,8кв.м., №41 площею 1,1кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентарній справі.

Як свідчать матеріали інвентарної справи 12-ти поверхової будівлі по АДРЕСА_1 (Літ.-А-2), зокрема, план підвалу та першого поверху цієї будівлі, виготовлений Кам'янець-Подільським міжміським бюро технічної інвентаризації 25.06.1985р. приміщення, зокрема, під №43 площею 145,8кв.м., №44 площею 364,1кв.м., №45 площею 14,5кв.м., №33 площею 18,0кв.м., №39 площею 2,1кв.м., №40 площею 1,4кв.м., №42 площею 11,8кв.м., №41 площею 1,1кв.м. відносяться до підвальних приміщень, а приміщення під №54 площею 42,8кв.м., №56 площею 19,9кв.м. (яке, згідно експлікації внутрішніх площ по плану будівлі А-2 складається з приміщень №56 площею 14,6кв.м., №56' площею 2,6кв.м., №56" площею2,5кв.м.) - до першого поверху цієї будівлі.

Із поданого в матеріали справи витягу №16 від 14.04.1998р. з відомості інвентаризації щодо нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду ВАТ „Готель „Поділля” та є власністю товариства, виданого представництвом Фонду державного майна України по м. Хмельницькому (з додатком), будівля готелю по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому (у тому числі житловий блок з І по ХІІ поверхи площею 10393,8кв.м., приміщення вестибулю площею 399,9кв.м., кімната адміністратора площею 19,9кв.м., ощадкаса площею 42,8кв.м., перукарня площею 65,6кв.м., підвал площею 1160,0кв.м., горище площею 940,5кв.м., балкони площею 1426кв.м., ґанок площею 104,7кв.м. та приямки площею 46,9кв.м.) передана до статутного фонду товариства.

На підставі наказу Регіонального відділення Фонду держмайна України по Хмельницькій області №38 від 22.04.1996р. та відомості передачі майна від 14.04.1998р. Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 10.06.1998р. було посвідчено, що ВАТ „Готель „Поділля” по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому зареєстровано за Відкритим акціонерним товариством „Готель „Поділля” на праві приватної власності.

Наведеним спростовуються твердження ВАТ „Ресторан „Поділля” та приватного підприємця ОСОБА_1, що позивачем в підтвердження свого права власності на передані за оспорюваними договорами приміщення не подано належних правовстановлюючих документів.

Судом в даному випадку приймається до уваги надані позивачем докази як належні та незаперечні на підтвердження права власності на вказані приміщення за позивачем.

При цьому, всупереч ст.33 ГПК України, ВАТ „Ресторан „Поділля” не надало належних доказів, які б достовірно підтверджували його право власності на приміщення, що стали обєктом продажу за оспорюваними договорами.

Зокрема, не надано даним товариством правовстановлюючого документа, визначеного чинним законодавством, з якого б вбачалось його право власності на ці приміщення.

Посилання ВАТ „Ресторан „Поділля” на наказ відділу приватизації виконкому Хмельницької міської Ради №17 від 30.04.1996р. про завершення процесу приватизації ВАТ „Ресторан „Поділля” як на правовстановлюючий документ, є безпідставними, оскільки ні в даному наказі, ні, як вказувалося вище, в матеріалах приватизації ВАТ „Ресторан „Поділля” не зазначено конкретні приміщення та їх площу, які приватизовані рестораном. Відомості про площу будівлі ресторану та приміщення (за їх номерами та площею) до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно Хмельницьким БТІ також не вносились, оскільки Хмельницьким БТІ 22.05.2003р. за реєстраційним №1171970 було зареєс тровано право власності на будівлю ресторану.

Натомість, матеріали справи свідчать, що рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.12.2006р. №1-1014-3 за ВАТ “Ресторан „Поділля” вирішено оформити право власності на магазин продовольчих та непродовольчих товарів з добудовою з влаштованим головним входом площею 2816,8кв.м.

За таких обставин, наявними в матеріалах доказами підтверджується, що ВАТ „Готель „Поділля” набуло право власності на спірні приміщення, розміри яких чітко визначені матеріалами інвентарної справи (поетажних планів, про які йшлося вище) та які, після їх інвентаризації у 1985 році, були включені до складу приватизованого готелем майна.

Слід зазначити, що з таких же підстав недоведеності ВАТ „Ресторан „Поділля” своїх прав на розпорядження нежитловими приміщеннями загальною площею 515,4кв.м. на першому поверсі будівлі по АДРЕСА_1, господарський суд 10.05.2005р. прийняв рішення, залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.11.2005р. що залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2006р., у справі №10/8/1403 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зокрема, договору купівлі-продажу вказаного приміщення від 01.10.2003р., що був укладений між ВАТ „Ресторан „Поділля” та ТОВ „Мандарин”.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003р. у справі №12/4956, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.12.2004р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2005р., з підстав ненадання належних доказів, які б підтвердили право на приміщення, було відмовлено у позові ВАТ „Ресторан „Поділля” до ВАТ „Готель „Поділля” про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення з незаконно зайнятого приміщення по АДРЕСА_1, а саме: підвального приміщення, приміщення на 1-му поверсі загальною площею 383кв.м. холу.

По даній справі також було встановлено, що ВАТ „Готель „Поділля” є власником спірних приміщень.

Таким чином, ВАТ „Готель „Поділля”, надавши належні докази на підтвердження свого права власності на спірні приміщення, які були відчужені відповідачем підприємцю ОСОБА_1, обґрунтовано та цілком правомірно звернулось до суду за захистом свого порушеного права шляхом визнання вищезазначених договорів купівлі-продажу від 27.07.2005р. недійсними та визнання права власності на вказані приміщення.

Як зазначалося вище, відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відчуження ВАТ „Ресторан „Поділля” приміщень за оспорюваними договорами, а також пояснення останнього свідчать про те, що відповідач оспорює право власності позивача.

Із врахуванням вищевикладеного, вимога позивача про визнання права власності на приміщення першого пове рху в будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 62,5 кв.м., а саме: приміщення №54 площею 42,8 кв.м., приміщення №56 площею 14,6 кв.м., приміщення №56' площею 2,5 кв.м. та приміщення №56" площею 2,6 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентар ній справі БТІ; на підвальні приміщення зага льною площею 558,8 кв.м., в будівлі по АДРЕСА_1, а саме: приміщення №43 пло щею 145,8 кв.м., приміщення №44 площею 364,1 кв.м., приміщення №45 площею 14,5 кв.м., приміщення №33 площею 18,0 кв.м., приміщення №42 площею 11,8 кв.м., примі щення №39 площею 2,1 кв.м., приміщення №40 площею 1,4 кв.м. та приміщення №41 площею 1,1 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентарній справі БТІ, є правомірною, відповідає наявним в матеріалах справи доказам, фактичним обставинам, не суперечить вимогами чинного законодавства, тому підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1, посвідченого 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 за реєстровими номерами №6623, 6699 із посиланням на те, що ВАТ „Ресторан „Поділля” на момент продажу вказаних приміщень не було його власником, судом до уваги приймається наступне:

Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.ч.1-3,5-6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. ОСОБА_4, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому згідно ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно спірного договору купівлі-продажу від 27.07.2005 між відповідачами ВАТ “Ресторан “Поділля” продано приватному підприємцю ОСОБА_1 підвальні приміщення загальною площею 558,8 кв.м., а саме: приміщення № 43 площею 145,8 кв.м.; приміщення № 44 площею 364,1 кв.м.; приміщення № 45 площею 14,5 кв.м.; приміщення № 33 площею 18,0 кв.м.; приміщення № 42 площею 11,8 кв.м.; приміщення № 39 площею 2,1 кв.м.; приміщення № 40 площею 1,4 кв.м.; приміщення № 41 площею 1,1 кв.м. У поетажних планах деякі з цих приміщень зазначені як жіночий гардероб верхнього одягу , вентиляційна камера, прачна, санвузол, які знаходяться у підвалі.

Згідно спірного договору купівлі-продажу від 27.07.2005р. між відповідачами ВАТ “Ресторан “Поділля” продано приватному підприємцю ОСОБА_1 частина приміщень 1-го поверху будівлі ресторану, загальною площею 62,5 кв.м., а саме приміщення № 54 площею 42,8 кв.м. (позивачем це приміщення називається ощадкасою), приміщення № 56 площею 14,6 кв.м., приміщення №561 площею 2,5 кв.м., приміщення № 5611 площею 2,6 кв.м. ( на поетажних планах відображається як одне приміщення на першому поверсі).

Судом враховується , що згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи 1-м відповідачем, який був продавцем по спірних договорах , всупереч ст. 33 ГПК України не надано доказів, які із безспірністю підтверджували право його власності на приміщення, які були обєктом продажу. Зокрема, не надано правовстановлюючого документа, визначеного чинним законодавством, з якого б вбачалось його право власності на ці приміщення .

При цьому, доводи відповідача-1 про те, що таким документом є наказ відділу приватизації виконкому Хмельницької міської Ради №17 від 30.04.96 про завершення процесу приватизації ВАТ „Ресторан „Поділля” не приймаються до уваги, оскільки ні в останньому, ні в матеріалах приватизації ВАТ „Ресторан „Поділля” не зазначено конкретні приміщення та їх площу, які приватизовані відповідачем-1. Відомості про площу будівлі ресторану та приміщення (за їх номерами та площею) до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно Хмельницьким БТІ також не вносились, оскільки Хмельницьким БТІ 22.05.03 року за реєстраційним № 1171970 було зареєс тровано право власності на будівлю ресторану.

Натомість іншими матеріалами справи спростовується набуття відповідачем-1 права власності на приміщення, продані за спірними договорами.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що Хмельницьким об'єднанням готельного господарства передано на баланс готелю „Поділля” будівлю готелю первісною вартістю 1942978,58 крб., із зазначенням в акті прийому - передачі основних засобів від 01.08.91р. про передачу вестибюля готелю, приміщення адміністраторської, ощадкаси.

Хмельницьким обласним об'єднанням бюро технічної інвентаризації при виготовленні плану приміщень першого поверху готелю „Поділля” і ресторану „Поділля”, на якому є підпис директора ресторану, приміщення ощадкаси площею 42,8 кв. м., два з'єднаних між собою хола площею 439,2 кв. м. та приміщення адміністраторської площею 19,9 кв. м. Віднесено до готелю „Поділля”.

Згідно витягу з відомості інвентаризації щодо нерухомого майна представництва Фонду державного майна України в м. Хмельницькому і додатку до нього від 14.04.98 до статутного фонду ВАТ „Готель „Поділля” передано нерухоме майно , що є у власності позивача, а саме: будівля готелю по АДРЕСА_1 ,до складу якої увійшло приміщення ощадкаси площею 42,8 кв. м., розташовані на першому поверсі.

Зазначені факти також встановлені рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003р. по справі №4/4855 за позовом ВАТ „Готель „Поділля” до ВАТ „Ресторан „Поділля” про усунення перешкод у володінні і користуванні майном (приміщення перукарні площею 65,6 кв.м., приміщення ощадкаси площею 42,8 кв.м.), які знаходяться на 1-му поверсі будівлі по АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача. Рішенням суду, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.12.2004р. та постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2005р. задоволено позов, виселено відповідача з приміщень. Зазначеною постановою Вищого господарського суду України встановлено, що позивач є власником спірних приміщень і відповідач незаконно їх займає.

Крім того, рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003р. по справі №12/4956 за позовом ВАТ „Ресторан „Поділля” до ВАТ „Готель „Поділля” про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з незаконно зайнятого приміщення (підвальне приміщення, приміщення на 1-му поверсі, загальною площею 383 кв.м.- хол) по АДРЕСА_1) у позові відмовлено. Рішення залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.12.2004р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2005р.

Зазначеним рішенням встановлено, що відповідачем не подано належних доказів, які б свідчили і підтвердили його право на спірні приміщення. Згідно зазначеної постанови Житомирського апеляційного господарського суду встановлено, що відповідачем не доведений факт законного володіння чи користування спірними приміщеннями, а згідно витягу представництва Фонду державного майна по м. Хмельницькому №16 від 14.04.98 р. з відомості інвентаризації щодо нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду позивача та є його власністю з Додатком будівля готелю, у т.ч. спірні приміщення передано до статутного фонду позивача.

Аналогічно, щодо інших приміщень на першому поверсі спірної будівлі, судом враховується, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.05.2005р. по справі №10/8/1403, залишеним без змін постановами Житомирського апеляційного господарського суду від 21.11.2005р. та Вищого господарського суду України від 22.02.2006р., за позовом позивача до відповідача, ТОВ „Мандарин” , ТОВ „Поділляжитлобуд” м. Хмельницький про визнання договорів купівлі-продажу недійсними позов задоволено, договори про продаж нежитлових приміщень загальною площею 515,4 кв.м. на першому поверсі спірної будівлі визнано недійсними.

Судом в даному випадку враховуються вимоги ч.2 ст.35 ГПК України, згідно якої факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, встановлено із врахуванням ст.35 ГПК України, виходячи із рішень та постанов господарського суду по справах №4/4855 та №12/4956 той факт, що відчужені згідно спірних договорів приміщення належать позивачу, тому тільки позивач в силу закону мав право їх продавати.

Крім іншого, спростовується набуття відповідачем-1 права власності на приміщення, продані за спірними договорами, також і наказом представництва Фонду державного майна України в м. Хмельницькому від 22.04.1996 №38 та Відомостями передачі майна від 14.04.1998р.

При цьому, згідно Витягу з відомості інвентаризації щодо нерухомого майна, яке передано до статутного фонду позивача, позивачу належить будівля готелю вартістю 470883,86 грн. , а згідно Додатку до витягу житловий блок з 1-го по 12-й поверх, вестибюль, кімната адміністратора, ощадкаса, перукарня, підвал, горище, балкони, ганок, приямки.

Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару (майна), крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що ВАТ „Ресторан „Поділля”, не являючись власником спірних приміщень, неправомірно уклало договори купівлі-продажу вказаних приміщень від 27.07.2005р., зареєстровані в реєстрі за №6623 та №6699, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

На виконання рекомендацій Вищого господарського суду України, які викладені в постанові від 28.07.2010р. по справі №9/4/5/5198, оцінюючи наявні в справі докази та матеріали, враховується припис ч.3 ст. 215 ЦК України, згідно якого правочин може бути визнаний судом недійсним у разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

Ч.5 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Суд дослідив та надав правову оцінку наявним у справі доказам, вважає, що ВАТ „Готель „Поділля” подав належні докази на підтвердження права власності на спірні приміщення, які були відчужені відповідачем-1 відповідачу-2, обґрунтовано та цілком правомірно звернулось до суду за захистом свого порушеного права шляхом визнання вищевказаних договорів купівлі-продажу недійними.

Посилання відповідачів на те, що позивач, не будучи стороною спірних договорів, не мав право звертатись до суду із вимогою про визнання таких правочинів недійсними, судом оцінюється критично, оскільки позивачем подано достатньо доказів на підтвердження його порушеного права та інтересу.

В даному випадку спірними правочинами позивача було незаконно позбавлено його права власності на приміщення (володіти, користуватись, розпоряджатись власністю), які стали предметом продажу, що в свою чергу ініціювало звернення позивача до суду із даним позовом.

Можливість захисту порушеного права шляхом предявлення індикаційного позову із підстав, визначених ст.387 ЦК України, судом не залишена поза увагою та оцінюється критично. Суд зважає на відсутність законних підстав для подання саме віндикаційного позову, виходячи із наступного:

Відповідно до статті 330 ЦК України передбачено, що у разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Отже, добросовісним вважається той набувач, який не знав і не мав знати, що набуває майно в особи, яка не має права відчужувати. Стаття 388 ЦК України встановлює порядок та умови витребування майна від добросовісного набувача.

Так, у разі, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

За приписами вказаної статті лише власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише у разі, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, поза його волею. Власник також має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безвідплатно.

Натомість, спірними договорами купівлі-продажу позивача фактично було позбавлено його права власності на майно, яке в свою чергу оспорювалось саме відповідачами та обґрунтовувалось укладеними договорами купівлі-продажу, по яких відбулось оформлення реєстрації нерухомості за відповідачем-2.

Тому, суд вважає, що у позивача були відсутні підстави для звернення до суду із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки такий позов повинен подаватись власником майна, і його право власності повинно бути безспірним та підтверджуватись відповідними правовстановлюючими документами.

Судом також досліджено, що відповідач-2 (фізична особа-підприємець ОСОБА_1Й.) був поінформований про те, що майно, яке набув останній за спірними договорами, відповідачу-1 не належало. Даний факт підтверджується рішеннями судів по справах №4/4855, №12/4956 та №10/8/1403, в яких ОСОБА_1 здійснював представництво інтересів одного із відповідачів як особисто, так і через повіреного ОСОБА_13 згідно довіреності.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимога позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1, посвідченого 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 за реєстровими номерами №6623, 6699, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо решти позовних вимог, згідно яких позивач просить виселити приватного підприємця ОСОБА_1 з підвальних приміщень, позначених на плані БТІ під №44 площею 137 кв.м., №43 площею 145,8 кв.м., №33 площею 18,0 кв.м., №42 площею 11,8 кв.м., №39 площею 2,1 кв.м., №40 площею 1,4 кв.м. та №41 площею 1,1 кв.м., що знаходяться у м. Хмельницький, по АДРЕСА_1, суд вважає за доцільне відмовити, зважаючи на наступне:

Із поданих в засідання суду письмових пояснень позивача вбачається, що підтверджено судовим експертом у висновку №1357 судової будівельно-технічної експертизи від 08.05.2007р. - по першому поверху: приміщення №54 площею 42,8 кв.м. використовується ВАТ „Готель „Поділля” як підсо бне, вхід в приміщення здійснюється через хол №55 та коридор №53 готелю; приміщення №56 площею 14,6 кв.м., №56-1 площею 2,5 КВ.М. та №56-2 площею 2,6 кв.м. використовуються ВАТ „Готель „Поділля” як адміністраторська, в тому числі санвузол та коридор до неї, вхід до вказаних приміщень здійснюється через хол №55 готелю; по підвалу: приміщення №43 площею 145,8 кв.м.; приміщення №33 площею 18,0 кв.м. , приміщення №42 площею 11,8 кв.м., приміщення №39 площею 2,1 кв.м., приміщення №40 площею 1,4 кв.м., приміщення №41 площею 1,1 кв.м. на момент обстеження переплановані, використовуються орендарем - ЗАТ „Фоззі”, вхід до них здійснюється через інші підвальні приміщення та безпосередньо з двору будівлі.

Приміщення №44 площею 364,1 кв.м. розділено цегляною перегородкою на два примі щення, перше фактичною площею 206 кв.м. використовується ВАТ „Готель „Поділля”, вхід до приміщення здійснюється через перший поверх будівлі готелю; друге приміщення фактичною площею 137 кв.м. на момент обстеження не експлуатується, вхід до нього обладнано з приміщень підвалу, які на момент обстеження використовуються орендарем - ЗАТ „Фоззі”; приміщення №45 площею 14,5 кв.м. на момент обстеження використовується ВАТ „Го тель „Поділля” як допоміжне, вхід до нього здійснюється через приміщення №44, що використо вується також ВАТ „Готель „Поділля”.

Таким чином, всі спірні приміщення першого поверху і підвалу входять до бу дівлі ВАТ „Готель „Поділля”, розташовані на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користуванні ВАТ „Готель „Поділля”, вони входять до внутрішнього об'єму будівлі „готелю”, вхід і вихід до них здійснюється че рез інші приміщення готелю або частково зі двору будівлі.

За таких обставин, позивачем в порядку ст.ст.33,34 ГПК України не подано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що приватний підприємець ОСОБА_1 займає підвальні приміщення (№44 площею 137 кв.м., №43 площею 145,8 кв.м., №33 площею 18,0 кв.м., №42 площею 11,8 кв.м., №39 площею 2,1 кв.м., №40 площею 1,4 кв.м. та №41 площею 1,1 кв.м.), або утримує вказані приміщенні у своєму володінні, чим фактично позбавляє позивача права розпорядження його власністю.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню щодо вимог про визнання права власності на приміщення першого пове рху будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 62,5 кв.м., на підвальні приміщення зага льною площею 558,8 кв.м. будівлі по АДРЕСА_1, а також про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1, посвідченого 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 за реєстровими номерами №6623, 6699.

В решті позовних вимог про виселення приватного підприємця ОСОБА_1 з підвальних приміщень, позначених на плані БТІ під №44 площею 137 кв.м., №43 площею 145,8 кв.м., №33 площею 18,0 кв.м., №42 площею 11,8 кв.м., №39 площею 2,1 кв.м., №40 площею 1,4 кв.м. та №41 площею 1,1 кв.м., що знаходяться у м. Хмельницький, по АДРЕСА_1, суд вважає за необхідне відмовити.

У звязку із частковим задоволенням позову згідно ст.49 ГПК України сплачені позивачем судові витрати підлягають частковому відшкодуванню з відповідача-1, оскільки спір виник з вини останнього. Оскільки позивач, заявляючи вимогу про визнання права власності на приміщення, які були відчужені ВАТ „Ресторан „Поділля” згідно оспорених договорів купівлі-продажу від 27.07.2005р., зареєстрованих за №№6623 та 6699, та вартість яких відповідно до даних договорів становить 264507,00грн. (237 822,00 грн. + 26685,00грн.), державне мито в розмірі 1% від вартості цих приміщень не сплачував, а також, враховуючи, що спір з даної вимоги виник з вини ВАТ „Ресторан „Поділля”, - з останнього в доход Державного бюджету України слід стягнути державне мито в сумі 2 645,07грн.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства „Готель „Поділля” м. Хмельницький до 1. Відкритого акціонерного товариство „Ресторан „Поділля” м. Хмельницький, 2. фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1. Приватного нотаріуса ОСОБА_2, м. Хмельницький, 2. Хмельницького бюро технічної інвентаризації, м. Хмельницький про визнання права власності на приміщення першого пове рху в будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 62,5 кв.м., а саме: приміщення №54 площею 42,8 кв.м., приміщення №56 площею 14,6 кв.м., приміщення №56' площею 2,5 кв.м. та приміщення №56" площею 2,6 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентар ній справі БТІ; визнання права власності на підвальні приміщення зага льною площею 558,8 кв.м., в будівлі по вул.Шевченка, 34, а саме: приміщення №43 пло щею 145,8 кв.м., приміщення №44 площею 364,1 кв.м., приміщення №45 площею 14,5 кв.м., приміщення №33 площею 18,0 кв.м., приміщення №42 площею 11,8 кв.м., примі щення №39 площею 2,1 кв.м., приміщення №40 площею 1,4 кв.м. та приміщення №41 площею 1,1 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентарній справі БТІ; визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1, посвідченого 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №6623; визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1Й, посвідченого 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №6699; виселення приватного підприємця ОСОБА_1 з підвальних приміщень, позначених на плані БТІ під №44 площею 137 кв.м., №43 площею 145,8 кв.м., №33 площею 18,0 кв.м., №42 площею 11,8 кв.м., №39 площею 2,1 кв.м., №40 площею 1,4 кв.м. та №41 площею 1,1 кв.м., що знаходяться у м. Хмельницький, по АДРЕСА_1, задовольнити частково.

Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства „Готель „Поділля” на приміщення першого пове рху в будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 62,5 кв.м., а саме: приміщення №54 площею 42,8 кв.м., приміщення №56 площею 14,6 кв.м., приміщення №56' площею 2,5 кв.м. та приміщення №56" площею 2,6 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентар ній справі БТІ, на підвальні приміщення зага льною площею 558,8 кв.м., в будівлі по АДРЕСА_1, а саме: приміщення №43 пло щею 145,8 кв.м., приміщення №44 площею 364,1 кв.м., приміщення №45 площею 14,5 кв.м., приміщення №33 площею 18,0 кв.м., приміщення №42 площею 11,8 кв.м., примі щення №39 площею 2,1 кв.м., приміщення №40 площею 1,4 кв.м. та приміщення №41 площею 1,1 кв.м. згідно відомостей, що містяться в інвентарній справі БТІ.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1, посвідчений 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №6623 та визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ВАТ “Ресторан “По ділля” та приватним підприємцем ОСОБА_1Й, посвідчений 27.07.2005р. приват ним нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №6699.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариство „Ресторан „Поділля”, м. Хмельницький, АДРЕСА_1 (код ЗКПО 14173508) в дохід Державного бюджету України 2 645,07 грн. (дві тисячі шістсот сорок п'ять гривень 07 коп.) державного мита із позовної вимоги про визнання права власності.

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариство Ресторан „Поділля” м. Хмельницький, вул. Шевченка,34 (код ЗКПО 14173508) на користь Відкритого акціонерного товариства „Готель „Поділля”, м. Хмельницький, АДРЕСА_1 (код ЗКПО 21327550) 1 255,68 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят п'ять 68 коп.) відшкодування сплачених витрат на проведення судової експертизи, 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) відшкодування сплаченого держмита, 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять гривень 00 коп.) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2011 року.

Віддруковано 6 прим.

1-до матеріалів справи

2,3,4-сторонам

5,6-третім особам

Часті запитання

Який тип судового документу № 13576740 ?

Документ № 13576740 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 13576740 ?

Дата ухвалення - 24.01.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 13576740 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 13576740 ?

В Господарський суд Хмельницької області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 13576740, Господарський суд Хмельницької області

Судове рішення № 13576740, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 24.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 13576740 відноситься до справи № 16/21/13/9/4/5/5198

Це рішення відноситься до справи № 16/21/13/9/4/5/5198. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 13576739

Наступний документ : 13576741

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 13576740, 24.01.2011, Господарський суд Хмельницької області