Рішення № 135766151, 24.02.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/15800/25

Номер провадження2/205/1285/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської громади в особі Маріупольської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі Позивачі) звернулися до суду з позовом до Маріупольської міської громади в особі Маріупольської міської ради про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати ОСОБА_4 . Після смерті батьків відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказана квартира належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.12.1994 року, зареєстрованого в МКП «Маріупольське міжміське бюро технічної інвентаризації» 26.01.1995 року та записаного в реєстрову книгу № 28884. За життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заповітів не склали, про що свідчать інформаційні довідки № 74480347 від 25.10.2023 року та № 74480427 від 25.10.2023 року. В свідоцтві про право власності на житло від 29.12.1994 року частки не визначені, а тому виходячи з рівності часток 1/2 частки повинна бути визнана належною ОСОБА_3 та інша 1/2 частина - ОСОБА_4 .

Далі позивачі зазначають, що 22.01.2015 року Першою Маріупольською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа за № 42/2015, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є син ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_4 . Однак, син ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини після смерті батька в межах спадкової справи № 42/2015 не подавав.

Далі позивачі також зазначають, що 22.01.2015 року Першою Маріупольською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа за № 43/2015, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є син ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації м. Маріуполя, позивачі звернулися до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на належну їм частку у спадковому майні, а саме, квартири АДРЕСА_2 .

Однак, постановою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Саховою Мариною Андріївною від 27.10.2023 року було відмовлено у видачі ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на належну їм частку у спадковому майні частки квартири АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . А також, було відмовлено і постановою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Саховою Мариною Андріївною від 27.10.2023 року було відмовлено у видачі ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на належну їм частку у спадковому майні частки квартири АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

У зв`язку з вищевикладеним, позивачі змушені звернутися до суду та просити суд: 1) визнати заОСОБА_1 право власності на 1/4 частку 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) визнати заОСОБА_1 право власності на 3/8 частки 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3) визнати заОСОБА_2 право власності на 3/8 частки 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивачі подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. У таких заявах позивачі зазначають про повне підтримання позовних вимог та просять здійснити розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача Маріупольської міської ради Донецької області також подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві названа сторона посилається на ч.8 ст. 178 ЦПК України, вирішити справу за наявними матеріалами з прийняттям відповідного рішення на розсуд шановного суду згідно вимог діючого законодавства України, та просить здійснити розгляд справи за його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.10.2025 року вирішеновитребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сахової Марини Андріївни (місце знаходження: АДРЕСА_3 ) належним чином завірену копію спадкової справи № 71/2023 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та копію спадкової справи № 72/2023 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 29.01.2026 року вирішено підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської громади в особі Маріупольської міської ради про визнання права власності, закрити та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Перед судом поставлено питання щодо наявності у позивачів права на спадкування за законом після смерті двох спадкодавців ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також щодо наявності підстав для визнання за позивачами права власності на відповідні частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом. При цьому склад спірного спадкового майна та обсяг спадкових прав позивачів є взаємопов`язаними.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 є його батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке повторно видано 30.08.2023 року, про що зроблено актовий запис № 1018, а також свідоцтвом про укладення шлюбу, актовий запис № 2680 від 27.03.1973 року, м. Москва, Палац одруження, відділ РАГС.

Матеріалами справи також підтверджується, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 є його батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 01.03.1975 року, про що зроблено актовий запис № 9, а також свідоцтвом про укладення шлюбу, актовий запис № 2680 від 27.03.1973 року, м. Москва, Палац одруження, відділ РАГС.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 30.08.2023 року.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 30.08.2023 року.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належала квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.12.1994 року, зареєстрованого в МКП «Маріупольське міжміське бюро технічної інвентаризації» 26.01.1995 року та записаного в реєстрову книгу № 28884.

Також матеріалами справи підтверджується, що за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заповітів не склали, про що свідчать інформаційні довідки зі Спадкового реєстру № 74480347 від 25.10.2023 року та № 74480427 від 25.10.2023 року.

Оскільки у свідоцтві про право власності на житло від 29.12.1994 року частки співвласників не визначені, спірні правовідносини виникли також щодо визначення обсягу прав кожного із спадкодавців у спільному майні для подальшого визначення складу кожної із спадкових мас.

Щодо спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 42/2015 Першою Маріупольською державною нотаріальною конторою.

З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є син ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_4 .

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька в межах спадкової справи № 42/2015. Так само, матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів прийняття ним спадщини у встановлений законом спосіб, зокрема доказів постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини; докази вчинення дій, які свідчать про фактичне прийняття спадщини.

Щодо спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 була заведена спадкова справа № 43/2015 Першою Маріупольською державною нотаріальною конторою.

З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Судом також встановлено, що територія Маріупольського району Донецької області, на якій знаходиться спірна квартира, з 05.03.2022 року віднесена до тимчасово окупованої російською федерацією території відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за № 1668/39004.

У зв`язку з тим, що спадкові справи були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації м. Маріуполя, позивачі звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сахової Марини Андріївни із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на належні їм частки у спадковому майні.

Однак постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сахової Марини Андріївни від 27.10.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належні їм частки у спадковому майні після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Також постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сахової Марини Андріївни від 27.10.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належні їм частки у спадковому майні після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Таким чином, судом встановлено, що позивачі не мають можливості оформити свої спадкові права у позасудовому порядку, а між сторонами виник спір щодо речових прав на нерухоме майно у порядку спадкування за законом після смерті двох спадкодавців.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд враховує, що спірне нерухоме майно знаходиться на тимчасово окупованій території України, що додатково ускладнює реалізацію спадкових прав у позасудовому порядку.

Законом України від 21.04.2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» було внесено зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Зокрема, згідно із п.7 ст.1(1) Закону, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 30 листопада 2022 року № 280 було внесено зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій) або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 листопада 2022 року. Так, зокрема, до вказаного переліку належить Маріупольська міська територіальна громада.

Як зазначалось вище, позивачі подали до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавців, однак не мають змоги реалізувати своє право на спадщину внаслідок тимчасової окупації м. Маріуполь з боку російської федерації.

Відтак суд доходить висновку про відсутність у позивачів можливості одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину внаслідок чого їх цивільне право підлягає захисту саме у судовому порядку.

Суд також зазначає, що у справах даної категорії належним відповідачем є спадкоємець, який прийняв спадщину, а у разі його відсутності, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття відповідний орган місцевого самоврядування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі № 280/4/18, провадження № 61-403св19.

Оцінивши свідоцтво про право власності на житло від 29.12.1994 року, суд дійшов висновку, що спірна квартира була набута у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, у зв`язку з чим належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності. Оскільки частки співвласників не визначені, суд виходить із рівності часток співвласників (ч. 2 ст. 357 ЦК України), а тому ОСОБА_3 належала на праві власності 1/2 частка спірної квартири.

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями першої черги за законом були ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом із тим, як вбачається з матеріалів спадкової справи, ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини після смерті батька не подавав.

Інших належних та допустимих доказів прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті батька матеріали справи не містять. Зокрема, відсутні докази фактичного прийняття спадщини, передбачені законом для такого способу прийняття.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли лише ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Оскільки до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшла 1/2 частка квартири, а спадщину прийняли двоє спадкоємців першої черги, кожному з них належить по 1/2 від цієї спадкової маси, тобто по 1/4 частці квартири.

Відтак позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/4 частку квартири в порядку спадкування після смерті батька є обґрунтованою.

Щодо спадщини після смерті ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, на момент смерті ОСОБА_4 їй належало 1/2 частка квартири як співвласнику та 1/4 частка квартири, успадкована після смерті чоловіка, тобто загалом 3/4 частки квартири.

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом були її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Матеріалами справи підтверджено, що саме ці особи звернулися до нотаріуса для оформлення спадкових прав після смерті матері.

Доказів наявності інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , або доказів відмови позивачів від прийняття спадщини, матеріали справи не містять.

Отже, суд дійшов висновку, що спадкову масу після смерті ОСОБА_4 у розмірі 3/4 частки квартири позивачі успадковують у рівних частках, тобто по 3/8 частки квартири кожний.

Відтак позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на 3/8 частки квартири та за ОСОБА_2 права власності на 3/8 частки квартири в порядку спадкування після смерті матері також є обґрунтованими.

З приводу відсутності державної реєстрації на речове право на таке спадкове майно за померлим власником суд зазначає, що відсутність державної реєстрації права на майно, зазначеного у свідоцтві про право на спадщину, не може позбавляти спадкоємців права на таку спадщину. Суд бере до уваги те, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Так, у разі не здійснення державної реєстрації права власності на спадкове майно, яке входить до складу спадщини, особа не втрачає права на таку спадщину, а лише, позбавляється можливості здійснення права власності у повному обсязі (права відчуження тощо).

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

На думку суду, момент визнання певного речового права не можна ототожнювати із моментом виникнення такого права на річ. Тобто, відсутність відомостей про державну реєстрацію речового права у сучасному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно сама по собі не спростовує належності майна спадкодавцям, якщо таке право підтверджується належними правовстановлюючими документами, оформленими відповідно до законодавства, чинного на момент його виникнення.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачами доведено: факт належності спадкового майна спадкодавцям, факт родинних відносин зі спадкодавцями; факт смерті кожного зі спадкодавців; належність спадкодавцям спірної квартири на праві спільної сумісної власності; відсутність заповіту; обсяг кожної із спадкових мас; факт звернення до нотаріуса та неможливість оформлення спадщини у позасудовому порядку.

При цьому матеріали справи не містять доказів прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті батька, а також не містять доказів наявності інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті кожного із спадкодавців.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у його повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Також, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, на виконання вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів необхідно стягнути пропорційно витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1 132 грн. 40 коп., тобто по 566 грн. 20 коп. на кожного позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,76,77,81,82,89,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської громади в особі Маріупольської міської ради про визнання права власності задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 ) право власності на 1/4 частку трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 ) право власності на 3/8 частки трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

4. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ) право власності на 3/8 частки трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

5. Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 11, код ЄДРПОУ 33852448) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 566 грн 20 коп.

6. Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 11, код ЄДРПОУ 33852448) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 566 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан