Рішення № 13576555, 24.01.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2011 р.Справа № 16/107-2040 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль.

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б.Хмельницького, 54, м. Зборів, Тернопільської області.

За участю представників сторін:

Позивача: Касій В.В. юрисконсульт Зборівського РЕМ, довіреність № 4949/24 від 16.12.2010 р.

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 14 січня 2011 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 24 січня 2010 року на 14 год. 15 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, звернулось до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б.Хмельницького, 54, м. Зборів, Тернопільської області про cтягнення боргу за використану електричну енергію у розмірі 1016 грн. 67 коп., пені у розмірі 126 грн. 20 коп., 3% річних від суми заборгованості у розмірі 46 грн. 92 коп., інфляційних втрат у розмірі 123 грн. 90 коп., державного мита у розмірі 102 грн., вартості інформаційно-технічних послуг у розмірі 236 грн.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем договірних зобовязань щодо оплати за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 103 від 06.03.2007 р.

Представник позивача в судове засідання зявився та подав до матеріалів справи клопотання про долучення документів № 28 від 21.01.2011 року, в якому просить суд долучити до матеріалів справи письмові докази, зокрема, і розрахунок суми боргу за використану електроенергію в розмірі 1 016 грн. 67 коп., розрахунок суми пені в розмірі 109 грн. 08 коп., розрахунок суми інфляції в розмірі 121 грн. 52 коп., розрахунок суми 3% річних в розмірі 47 грн. 29 коп.

Як вбачається із вказаних розрахунків, позивач зменшив розмір пені та суми інфляції, однак, збільшив суму 3% річних.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Представник позивача не надав суду доказів дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, а саме доказів повідомлення відповідача про збільшення розміру 3% річних.

Відтак, суд приймає до розгляду зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 109 грн. 08 коп. та суми інфляції в розмірі 121 грн. 52 коп., як такі, що не суперечать чинному законодавству України та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси. Щодо збільшених позовних вимог про стягнення з відповідача 47 грн. 29 коп.- 3% річних, то суд не приймає їх до розгляду у зв'язку з порушенням позивачем порядку досудового врегулювання спору, передбаченого ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не забезпечив явку в судове засідання свого представника, обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні господарського суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відправленого 30.12.2010 року з відміткою про отримання відповідачем 04.01.2011 року. Також своєчасно надіслано ухвалу від 14.01.2011 року про відкладення розгляду справи на 24.01.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відправленого 17.01.2011 року з відміткою про отримання відповідачем 19.01.2011 року.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача в розпочатому судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06 березня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством “Тернопільобленерго” (далі - “Постачальник”), в особі начальника Зборівського РЕМ Чорнописького В.В.., що діє на підставі Статуту та Положення про РЕМ, з одного боку, та Управлінням праці та соціального захисту населення Зборівського районної державної адміністрації, (надалі “Споживач”), в особі начальника Борисюка Я.О., який діє на підставі положення, укладено договір № 103 про постачання електричної енергії, згідно Розділу 1 якого “Постачальник” продає електричну енергію “Споживачу” для забезпечення потреб електроустановок “Споживача” з приєднаною потужністю 7 кВт, а “Споживач” оплачує “Постачальнику” вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії: на межах балансової приналежності.

У відповідності до п. 1.2 розділу 1 Положення про Зборівський район електричних мереж Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” затвердженого 3.05.2007 року та затвердженого 19.01.2010 року, Зборівський район електричних мереж є структурним виробничим підрозділом ВАТ “Тернопільобленерго”.

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 укладеного Договору передбачено, що “Постачальник” зобовязується постачати “Споживачу” електроенергію, як різновид товару, зокрема, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та “субспоживачу”); із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання “Споживачем” електричної енергії на рівні дозволеної потужності 7 кВт.

У відповідності до п.п.2.3.3 п.2.3 розділу 2 укладеного Договору, ”Споживач” зобовязується оплачувати “Постачальнику” вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 “Порядок розрахунків” та №7 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Згідно п. 9.4 розділу 9 укладеного Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Дію вказаного договору продовжено угодами до договору про постачання електроенергії від 28.05.2008 року та від 27.11.2009 року.

Згідно п. 1 угоди від 27.11.2009 року сторони дійшли згоди доповнити абзац 1 п. 9.4 наступним змістом: даний договір продовжено до 31.12.2010 року.

Пунктом 2 додатку № 2 “Порядок розрахунків” до Договору № 103 від 06.03.2007 року, який є невідємною його частиною, сторони передбачили що розрахунковим вважається період з 21 числа місяця до такого ж числа наступного місяця, а перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату.

Згідно пункту 7 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 103 від 06.03.2007 року передбачено, зокрема, що щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду "Споживач" зобов'язується направляти представника до "Постачальника" електричної енергії для надання акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період), та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії; рахунок оплачується "Споживачем" протягом 5 операційних днів від дня його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобовязання по договору виконав, поставив відповідачу електроенергію, однак Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації прийняті на себе зобовязання згідно договору № 103 від 06.03.2007 р. належним чином не виконало та допустило заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 01.11.2010 р. в сумі 1016 грн. 67 коп. (період : січень 2009 року жовтень 2010 року). Вказана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, а саме: розрахунком суми боргу за використану електроенергію; рахунками, що виставлялись позивачем відповідачу для оплати за спожиту активну енергію за січень 2009 року жовтень 2010 року., актами про обсяги спожитої (переданої) електроенергії за січень 2009 року - жовтень 2010 року (належним чином завірені копії рахунків, виставлених для оплати та копії актів знаходяться в матеріалах справи).

Згідно статтей 275, 276, 277 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами передбачено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обовязковим для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, з наступними змінами передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч вищезазначених приписів закону, відповідачем вчасно не сплачено вартість спожитої електроенергії, а тому слід вважати, що за відповідачем рахується борг перед позивачем за спожиту електроенергію станом на 01.11.2010 р. за січень 2009 року - жовтень 2010 року в сумі 1016 грн. 67 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати вартості спожитої електричної енергії та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 1016 грн. 67 коп. за поставлену йому позивачем електричну енергію.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 розділу 4 договору на постачання електричної енергії № 103 від 06.03.2007 року, передбачено, що: за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатками № 2 "Порядок розрахунків" та № 6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" "Споживач" сплачує "Постачальнику" електричної енергії пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційну суму за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до чинного законодавства та 3% річних з простроченої суми.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині своєчасної оплати за поставлену електроенергію, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості за кожний день прострочки оплати в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 109 грн. 08 коп. - за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року.

Судом здійснено перерахунок суми пені. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 109 грн. 08 коп. - пені за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерахувавши суму інфляції з урахуванням вищенаведених положень, суд задовольняє позовні вимоги стосовно стягнення з Відповідача 121 грн. 52 коп. інфляційних втрат (за період лютий 2009 р. жовтень 2010 р.), як обґрунтовано заявлені та не суперечать чинному законодавству.

Здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, суд задовольняє позовні вимоги стосовно стягнення з Відповідача 46 грн. 92 коп. - 3% річних (за період лютий 2009 р. жовтень 2010 р.), як обґрунтовано заявлені та не суперечать чинному законодавству.

Судові витрати, які складаються із 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2.Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б.Хмельницького, 54, м. Зборів, Тернопільської області, ідентифікаційний код 03195688, на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00130725 1016 грн. 67 коп. боргу, 109 грн. 08 коп. пені, 121 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 46 грн. 92 коп. 3% річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 31 січня 2011 року

СуддяС.О. Хома