Рішення № 13576551, 24.01.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2011 р.

Справа № 8/88-1885

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М. розглянув справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофротара", вул. Друкарська, 4, м. Жидачів, Львівська область, 81700

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД, вул. Гранична, 14а, м. Чортків, Тернопільська область, 48500

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

Позивача: Гармасій В.М. –представник, довіреність від 21.12.2010р.

Відповідача: Дядик Я.Б. –юрисконсульт, довіреність № 3/01 від 05.01.2011р.

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофротара", вул. Друкарська, 4, м. Жидачів, Львівська область, надалі- позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД, вул. Гранична, 14а, м. Чортків, Тернопільська область, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 33 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором №0101/1/2010 від 02.01.2010 р., зокрема в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого, станом на 15.11.2010 року, його заборгованість перед позивачем становила 33 000грн., які і просив стягнути позивач в судовому порядку.

В підтвердження надано: договір № 0101/1/2010 від 02.01.2010 р.; додаток до договору поставки № 0101/1/2010 від 02.01.2010 р.; додаткову угоду № 1 від 04.02.2010 р. до договору №0101/1/2010 від 02.01.2010 р.; видаткові накладні № 25023 від 25.02.2010 р., № 4039 від 04.03.2010 р., № 16034 від 16.03.2010 р. та № 8042 від 08.04.2010 р.; акт звіряння взаєморозрахунків між ТзОВ "Гофротара" та ТзОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД, станом на 31.05.2010 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 11:10 год. 22.12.2010 року, у зв’язку із хворобою судді, було перенесено на 11:10 год. 05.01.2011 року та, відповідно на 14:30 год. 24.01.2011 року.

28.12.2010 року на адресу суду від позивача надійшло письмове уточнення позовних вимог, згідно якого останній просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 32 000 грн. Стверджує, що 20.12.2010 року між сторонами проведено взаємозвірку розрахунків та встановлено, що заборгованість ТзОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД перед ТОВ "Гофротара" становить 32 000грн.

В силу ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, суд приймає клопотання позивача про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, як таке, що подано у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача 32 000 грн. боргу.

18.01.2011 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, згідно якого останній стверджує, що його заборгованість перед позивачем становить 32 000 грн. Зазначає, що після проведення звірки взаєморозрахунків 31.05.2010 року, товариством, за період з 01.06.2010 року по 15.11.2010 року, перераховано на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 37 670грн., а не в сумі 36 670грн. В підтвердження викладеного надано платіжні доручення на загальну суму 37 670грн.

Окрім того, 18.01.2011 року відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням №2/01 від 05.01.2011 року (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №8385) про розстрочку сплати боргу в розмірі 32 000 грн. терміном на чотири місяці.

В судове засідання 24.01.2011р. представник позивача прибув. Позовні вимоги, з врахуванням наданого уточнення, підтримав в повному обсязі. Щодо задоволення клопотання відповідача та розстрочки сплати боргу терміном на 4 місяці не заперечив.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 24.01.2011 року прибув. В порядку ст. 78 ГПК України звернувся до суду із письмовою заявою, згідно якої заборгованість перед позивачем в сумі 32 000 грн. визнає повністю. Окрім того, просить суд задовольнити клопотання ТзОВ "Ваврик і компанія" ЛТД та розстрочити сплату боргу терміном на 4 місяці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

02.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофротара", - Постачальник, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД, - Покупець, з другої сторони, укладено договір № 0101/1/2010, за умовами якого Постачальник зобов'язався виготовити і поставити Покупцю продукцію, а Покупець –прийняти її і оплатити в строк, зазначений у доданій до цього Договору специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (п.п. 1.1. Договору).

Згідно п.1.2. п.1 Договору кількість, асортимент, терміни виготовлення (не менше 5 календарних днів) й поставки товару обумовлюються в попередніх замовленнях (заявках), які погоджуються сторонами попередньо.

Відповідно до п.п.3.1 п.3 Договору, Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, встановленою специфікацією на поставку товару, яка є невід’ємною частиною Договору.

П. 8.1. Договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010 р., після чого буде продовжуватись з року в рік, якщо жодна із сторін не заявить свої наміри припинити його дію за 60 календарних днів до прогнозованого закінчення дії договору, та до повного виконання Сторонами своїх обов’язків.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено повноважними представниками сторін в судовому засіданні, на виконання умов укладеного договору позивач, згідно видаткових накладних №25023 від 25.02.2010 року, №4039 від 04.03.2010 року, №16034 від 16.03.2010 року та № 8042 від 08.04.2010р. відпустив, а відповідач через свого представника Глущишин Є.Р., який діяв на підставі довіреностей № Дов-000044 від 25.02.2010р., № Дов –000052 від 04.03.2010р., № Дов –000064 від 15.03.2010р. та № Дов –000083 від 07.04.2010р. прийняв товар (ящики) на загальну суму 75 910 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних, довіреностей знаходяться в матеріалах справи).

Факт отримання товару відповідачем не заперечено.

П.п. 3.1 р.3 та п.п.4.1 р.4 Договору, сторони передбачили, що розрахунок за цим договором між постачальником і Покупцем здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відтермінування платежу 20 календарних днів з дати відвантаження продукції.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару виконав лише частково (платіжні доручення знаходяться в матеріалах справи) і його заборгованість перед позивачем, станом на день розгляду спору в суді, становить 32 000грн.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву № 3/01 від 05.01.2011 р. та заяви від 24.01.2011р. позовні вимоги визнав повному обсязі (32 000 грн.).

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар згідно договору № 0101/1/2010 від 02.01.2010р. на суму 32 000 грн. 00 коп. правомірними, обґрунтованими, визнаними відповідачем та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням №2/01 від 05.01.2011 року, підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 24.01.2011 року, про надання розстрочки сплати боргу терміном на 4 місяці. В обґрунтування даного клопотання посилається на важке фінансове становище товариства та наявність великої дебіторської заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 24.01.2011р. не заперечив щодо задоволення судом даного клопотання та надання відповідачу розстрочки сплати боргу.

Згідно з п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання.

За даних обставин, приймаючи до уваги доводи відповідача та погодження повноважного представника позивача, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості в загальній сумі 32 000 грн. до 01.06.2011 року, шляхом щомісячного перерахування боржником на рахунок стягувача боргу, рівними частинами, по 8 000 грн., починаючи з лютого місяця 2011 року.

Згідно п.4.2 абз.2 Роз'яснень ВАС України №02-5/78 від 04.03.1998р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", з наступними змінами та доповненнями, "якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається."

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті державного мита в сумі 320 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77,78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД, вул. Гранична, 14а, м. Чортків (ідентифікаційний код 21154931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофротара", вул. Друкарська, 4, м. Жидачів, Львівська область (ідентифікаційний код 36465981) - 32 000 грн. заборгованості, з розстрочкою стягнення боргу до 01.06.2011 року, рівними частинами, щомісячно, починаючи з лютого місяця 2011 року:

- в лютому місяці 2011 року - 8 000 грн. ;

- в березні місяці 2011 року - 8 000 грн. ;

- в квітні місяці 2011 року - 8 000 грн. ;

- в травні місяці 2011 року –8 000грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД, вул. Гранична, 14а, м. Чортків (ідентифікаційний код 21154931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофротара", вул. Друкарська, 4, м. Жидачів, Львівська область (ідентифікаційний код 36465981) 556 грн. в повернення сплачених судових витрат.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання "26" січня 2011 року) через місцевий господарський суд.

Суддя І.М. Гирила