Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №461/217/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2026 року Галицький районний суд м.Львова
у складі: головуючої судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Старовецька С.І.
за участю представника відповідача Цимбал А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
АТ «Ідея Банк» звернулося до Галицького районного суду м. Львова з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 20.01.2024 між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено Угоду №С-001-269114-24-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Згідно Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_2 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ), та здійснює платежі відповідача з рахунку за рахунок кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів відповідача на рахунку, на умовах повернення, строковості та платності. Процентна ставка за користування Кредитом становить 70,8% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження Сторонами в порядку, визначеному цією Угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних. Максимальний розмір Кредитної лінії становить 200000,00 (двісті тисяч) грн. Розмір Кредитної лінії на дату укладення Угоди становить 50000 грн. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору. Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором кредиту, не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, та інші платежі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 106871,79 грн. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.
Ухвалою суду від 09.01.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26.02.2026 року до суду надійшло клопотання представника відповідача Цимбал А.А. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 18.03.2026 року суд перейшов до розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.
Представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримує з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача Цимбал А.А. в судовому засіданні позов заперечила частково з підстав, викладених у відзиві, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується із розрахунком заборгованості, нарахованими відсотками, які, на думку сторони відповідача, не передбачені умовами кредитного договору. Також вважає, що копії електронних доказів, зокрема, копія кредитного договору, не може вважатися копією електронного документа.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
30 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Так, з метою надання послуг клієнтам, позивач у тому числі використовує інформаційно- комунікаційну систему - Мобільний додаток «О.Bank 2.0» (далі - О.Bank 2.0).
О.Bank 2.0 - програмне забезпечення, призначене для роботи на смартфонах, планшетах та інших мобільних електронних пристроях, за допомогою якого Користувач ініціює, а Банк виконує банківські операції, визначені Правилами надання послуг в системі дистанційного обслуговування «Idea Online» в Акціонерному товаристві «Ідея Банк».
Початок процесу взаємодії з новим клієнтом-фізичною особою починається з реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування О.Bank 2.0» через мобільний додаток «О.Bank 2.0», проходження дистанційної ідентифікації та верифікації клієнта в мобільному додатку О.Bank 2.0 за допомогою Державного порталу «ДІЯ» (надалі - ДП ДІЯ) та з можливістю оформлення цифрової картки та отримання інших банківських послуг відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», «Про електронну комерцію», «Про Національний банк України». «Про електронні документи та електронний документообіг». Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Положення про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженого постановою Національного банку України та інших законодавчих актів України.
Також, відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення про використання електронного підпису та електронної печатки, затверджене постановою Національного банку України (далі - Положення), визначає, що одним з видів електронного підпису є цифровий власноручний підпис (далі - ЦВП). ЦВП - це електронний підпис, що є власноручним підписом фізичної особи, створеним на екрані електронного сенсорного пристрою».
Даним Положенням визначено (п.п. 4, 5 п. 17 Розділу ІІ), що використання УЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом / контрагентом установи або установою і особою, що має намір стати клієнтом / контрагентом установи. Договір укладається в письмовій формі після проведення ідентифікації та верифікації відповідно до вимог законодавства України клієнта / контрагента установи чи особи, що має намір стати клієнтом / контрагентом установи: як електронний документ із ЦВП фізичної особи, визначеної в абзацах першому, третьому пункту 33 розділу IV цього Положення, та КЕП уповноваженого представника установи, з дотриманням вимог розділу IV цього Положення щодо використання ЦВП, або як електронний документ із використанням будь-яких видів ЕП, щодо яких між клієнтом / контрагентом установи та установою вже укладено договір відповідно до вимог одного з підпунктів 1-4 пункту 17 розділу II цього Положення.
Укладення окремого договору щодо використання клієнтом установи КЕП, ЦВП, УЕП з кваліфікованим сертифікатом, кваліфікованої електронної печатки, електронної печатки з кваліфікованим сертифікатом не вимагається за умови дотримання вимог цього Положення.
Тому, враховуючи зазначене, з метою реалізації дистанційного укладення договорів, Позивачем укладено Договір надання послуг №01/01122020 від 01.12.2020 з ТОВ «МОБІЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ», згідно якого обслуговується короткий номер 3553 та альфа ім`я «IdeaBank».
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Також, за нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо ця форма для такого виду договорів не вимагалась; якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Відтак, з метою отримання послуг AT «Ідея Банк», відповідачем було підписано Договір про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку, та Угоду про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної карти
20.01.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 1895580 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку.
Даний договір було підписано Клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток O.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України, що підтверджується копією протоколу №1895580 від 20.01.2024 реєстрації/'фіксації дій Клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0.».
Умовами укладеного Договору Сторонами узгоджено, що Електронний підпис (далі - ЕП) - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язані та призначені для ідентифікації підписувана цих даних (в т.ч. OTP-пароль, який містить одноразовий ідентифікатор).
«ОТР-пароль» - форма ЕП у вигляді набору літерних та/або цифрових символів, що генерується Банком та надсилається Клієнту за допомогою sms-повідомлення на Фінансовий номер Клієнта безпосередньо перед підтвердженням волевиявлення Клієнта і повідомляється Клієнтом до Банку, якщо він прийняв пропозицію (оферту) укласти електронний договір. Можливість використання OTP-паролю як ЕП обмежена в часі та вказується в тексті sms-повідомлення.
Відповідно до умов п. 1.4.1. Договору Клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому Договорі, як Фінансового номеру телефону ( НОМЕР_4 ) для отримання СМС-повідомлень, що містять OTP-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що . номер телефону, що зазначений нижче ( НОМЕР_4 ), належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису створює для Клієнта юридичні наслідки. Згідно із п. 1.5 Договору накладення ЕП здійснюється шляхом підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений Банку Клієнтом після його автентифікації.
П. 1.3.2. Договору сторони визнали, що подальше підписання договорів щодо отримання банківських послуг у вигляді електронного документа, може здійснюватись шляхом використання ЕП Клієнтом та Кваліфікованого електронного підпису Банком. Сторони погоджуються, що наданням Клієнтом до Банку ОТР-паролю та підтвердженням Банком його достовірності Сторони визнають укладені правочини у вигляді електронного документа.
Також, 20.01.2024, згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБО), (в редакції, яка діяла у цей період), текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням: https://ideabank.Ua/uk/about/public-contracts#4e6d870a-5c4d-49a8-8071-b978c5ec881b. між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено Угоду №С-001- 269114-24-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки.
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (OTP-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (Фінансовий номер) Відповідача, про що свідчить п. 27 Кредитного договору, реквізити сторін та зазначене нижче.
Власне волевиявлення на укладення Кредитного договору Відповідач висловив шляхом його підписання Електронним підписом (надалі - ЕП), а саме Відповідачем було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з Фінансового номеру в мобільному додатку O.Bank 2.0. СМС- повідомлення (OTP-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п. 1.4.1. Договору № 1895580.
Згідно з п. 1.5 Договору накладення ЕП Клієнта здійснюється шляхом перевірки та підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений (шляхом введення в мобільному додатку O.Bank 2.0.) Банку Клієнтом після його автентифікації. Також, у Договорі визначено номер мобільного номера НОМЕР_4 в якості Фінансового номера Відповідача.
Етапи підписання Кредитного договору дистанційно зафіксовано Протоколом №С- 001-269114-24-980 від 20.01.2024 підписання Кредитного договору (протокол підписання Договору на продукт).
Вказане підтверджується витягом з Реєстру СМС-повідомлень, оформленого на виконання умов Договору надання послуг №01/01122020, укладеного 01.12.2020 між Позивачем та ТОВ «МОБІЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ» та додатку № 2 до вказаного договору.
У даному витязі з Реєстру СМС-повідомлень наявний текст СМС-повідомлення з ОТП-паролем (kod: 1301), для підписання паспорту споживчого кредиту та кредитного договору , який було надіслано з Альфа імені «IdeaBank» на Фінансовий номер телефону Відповідача: НОМЕР_4 .
Також, укладаючи Кредитний договір, сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний (п. 4).
Згідно Кредитного договору Позивач надає Відповідачу кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_2 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ), та здійснює платежі Відповідача з рахунку (у т. ч. ініційовані Відповідачем за допомогою БПК) за рахунок кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів Відповідача на рахунку, на умовах повернення, строковості та платності.
Процентна ставка за користування Кредитом становить 70,8% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження Сторонами в порядку визначеному цією Угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних.
Максимальний розмір Кредитної лінії становить 200000,00 (двісті тисяч) грн. Розмір Кредитної лінії на дату укладення Угоди становить 50000 грн. Враховуючи, що зобов`язання Банку щодо встановлення ліміту Кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми Кредитної лінії, що може бути доступна Клієнту, протягом строку дії відновлювальної Кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії без будь-яких обмежень.
Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується випискою по поточному рахунку відповідача.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Станом на момент розгляду справи відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін, не сплатив нараховані відсотки та інші платежі за кредитним договором.
Останній платіж/зарахування відповідачем (поповнено поточний рахунок) здійснено 26.04.2025.
Матеріалами справи встановлено, що станом на 11.12.2025 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 106871,79 грн., яка складається із: 74997,78 грн. - прострочений борг; 31874,01 грн - прострочені проценти.
Заборгованість відповідача підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 11.12.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 04 листопада 2025 року направляв відповідачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, однак останній належним чином не відреагував та зобов`язань за вищезгаданим договором кредиту не виконав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно у відповідача наявна заборгованість по договору.
При цьому, відповідачем не оспорюється факт укладення Кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а позиція представника відповідача в поданій заяві по суті (відзиві на позовну заяву) свідчить про те, що ОСОБА_1 визнає факт надання йому кредиту на споживчі цілі у вигляді відновлюваної Кредитної лінії до рахунку IBAN НОМЕР_2 відповідно до умов цього Кредитного договору, а також не заперечується факт їх подальшого використання на поточні потреби відповідача, а відтак вказані обставини, в силу приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню, оскільки визнаються відповідачем.
Разом із цим, представник відповідача вказує на те, що надані позивачем копії електронних доказів, зокрема, копія Кредитного договору, не може вважатися копією електронного документа в розумінні ч. 1 ст. 5 Законну України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Статтею 652 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Законом України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Відтак, позивачем на підтвердження укладення електронного правочину (Кредитного договору) долучено ряд інших електронних документів (повідомлень), а саме їх паперових копій, пов`язаних з електронним правочином, які, у тому числі підтверджують відповідь відповідача щодо прийняття (акцепту) укласти електронний договір (Кредитний договір) з позивачем.
Як вбачається з п.3 Протоколу № 1895580 від 20.01.2024 при реєстрації Відповідача в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0» (Протокол підписання Договору) (надалі Протокол № 1895580) Позивач здійснював запит в ДП «Дія» електронним шляхом на отримання документів Відповідача з ДП «Дія» (ID-картка/закордонний паспорт, Реєстраційний номер облікової картки платника податків), і під час якого Позивачем було отримано реєстраційний номер облікової картки платника податків та ID-картку Відповідача, яка у тому числі містить власноручний підпис Відповідача.
Вказаний власноручний підпис у подальшому було порівняно з власноручним підписом Відповідача, який він створив на екрані електронного сенсорного пристрою під час підписання відповідного договору (Протокол перевірки підписів клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації).
Також, позивачем було здійснено розпізнавання реальності особи (п. 5 Протоколу №1895580), де за результатами автоматичного порівняння співпадіння із відповідачем становило 99,9822 % (протокол перевірки фотографій клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації).
Відтак, після виконання дій згідно п.6 Протоколу №1895580, та ознайомлення відповідача з Договором про використання електронного підпису клієнта та акцепт Публічної оферт АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку, його підписання через відтворення Відповідачем свого підпису на екрані мобільного пристрою (який було перевірено згідно зазначеного вище Протоколу), та підписання такого Позивачем (п. 7 Протоколу №1895580) між Відповідачем та Позивачем було укладено Договір №1895580 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку (надалі Договір №1895580) від 20.01.2024, відповідно до якого сторони дійшли взаємної згоди, що підписанням цього договору клієнт відповідно до п. 1.3.2. Договору №1895580 надає свою згоду на подальше підписання договорів щодо отримання банківських послуг у вигляді електронного документа, може здійснюватись шляхом використання ЕП Клієнтом та Кваліфікованого електронного підпису Банком. Сторони погоджуються, що наданням Клієнтом до Банку ОТР-паролю та підтвердженням Банком його достовірності Сторони визнають укладені правочини у вигляді електронного документа, а також погоджуються, що ризик збитків, що можуть бути заподіяні підписувачам і третім особам несе сторона, з вини якої такі збитки виникли.
Також, згідно з п. 4.4 Кредитного договору укладенням цієї Угоди Клієнт підтверджує використання Фінансового номеру телефону для отримання SMS повідомлень Банку щодо операцій за Рахунком, кодів підтвердження операцій (ОТР) та інших повідомлень; використання Фінансового номеру та електронної пошти для отримання повідомлень Банку щодо розміру простроченої заборгованості, неустойки та інших платежів.
Пунктом 21 Кредитного договору передбачено, що усе листування щодо Рахунку та Угоди Клієнт просить надсилати за поштовою адресою АДРЕСА_1 . / адресою електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1
Таким чином, укладення, підписання відповідачем 20.01.2024 договору про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа - Угоди про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки № C-001 269114-24-980 відбулось шляхом накладення відповідачем на цей кредитний договір електронного підпису одноразового ідентифікатора, який було підтверджено Банком, що був повідомлений позивачу відповідачем (п. 2 Протоколу № C-001 269114-24-980 від 20.01.2024 реєстрації/фіксації дій Клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування О.Bank 2.0» (Протокол підписання Договору на продукт) і перед цим надісланий відповідачу на його фінансовий номер (380938081803), зазначений ним в Анкеті Клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування О.Bank 2.0» № 763299 від 20.01.2024 та, безпосередньо, у самому Кредитному договорі.
Після цього кредитний договір було підписано зі сторони позивача кваліфікованим електронним підписом його працівника (уповноваженого представника) (п. 4 Протоколу № C-001-269114-24-980), та надіслано відповідачу на e-mail (електронну пошту): ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідачу було відкрито в рамках банківського продукту O CARD ID + банківський поточний рахунок IBAN НОМЕР_2 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися з використанням БПК, оформляє до Рахунку та надає у користування БПК та надав Клієнту кредит на споживчі цілі у вигляді відновлюваної Кредитної лінії до Рахунку та здійснює платежі Клієнта з Рахунку (у т.ч. ініційовані Клієнтом за допомогою БПК) за рахунок Кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів Клієнта на Рахунку, на умовах повернення (п. 2, 3 Кредитного договору).
Таким чином, Угода про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки № C-001-269114-24-980 від 20.01.2024 є електронним договором, що укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, до позовної заяви було долучено паперову копію електронної Угоди про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки № C-001-269114-24-980 від 20.01.2024, посвідчену в порядку, передбаченому законом, уповноваженою особою АТ «Ідея Банк».
При цьому, у відповідача наявний примірник Кредитного договору з додатками до такого, отриманий ОСОБА_1 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену ним самим у Кредитному договорі, що не позбавляє останнього можливості звірити цей документ із паперовою копією електронового Кредитного договору, яка долучена до матеріалів позовної заяви.
Щодо розміру заборгованості, зокрема, щодо твердження сторони відповідача про нарахування відсотків за дозволену перевитрату та штрафні проценти за прострочений кредит, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами 1-3 статті 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Встановлено, що нарахування процентів здійснювалося АТ «Ідея Банк» на підставі Угоди про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки №C-001-269114-24-980 від 20.01.2024, відповідно до п. 3.3 якого розмір процентної ставки за користування кредитом становить 70,8% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті ), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження Сторонами в порядку, визначеному цією Угодою.
Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних.
Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних.
Згідно з п. 12 Тарифів Банку тривалість пільгового періоду до 62 днів.
Розрахунок загальної заборгованості Позичальника, у тому числі за простроченими процентами, підтверджується належними, допустимими доказами, і відповідачем такої не спростовано.
Так, як було встановлено судом, сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на 11.12.2025, становила 106871,79 грн, з яких: прострочений борг - 74997,78 грн; прострочені проценти - 31874,01 грн.
На підтвердження розміру заборгованості до позовної заяви АТ «Ідея Банк» були долучені виписка з особового рахунку по Кредитному договору відповідача, а також довідка - розрахунок кредитної заборгованості.
Окрім цього, позивачем долучено детальний розрахунок заборгованості за Кредитним договором № №C-001-269114-24 980 від 20.01.2024 станом на 11.12.2025 з відображенням порядку нарахування заборгованості за кредитним договором за весь період.
З детального розрахунку вбачається, що у стовпці «Сума нарахованих процентів, грн» у графі «Параметри простроченої заборгованості за обслуговування кредитної заборгованості» відображено нарахування відповідачу відсотків на прострочену суму заборгованості, що узгоджується з п. 3.3. Кредитного договору.
Зважаючи на те, що згідно умов Кредитного договору відповідачу був передбачений пільговий період за відсотковою ставковою 0,01% річних виключно щодо здійснення ОСОБА_1 безготівкових оплат за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі та Інтернеті, однак, згідно виписки по рахунку Клієнта, відповідач здійснював переказ кредитних коштів на картковий рахунок, що не відноситься до операцій, до яких застосовуються умови пільгового періоду.
Таким чином, зазначена у виписці банківська операція «нарахування штрафних %% за прострочений кредит» є фактичним нарахуванням позивачем відповідачу процентів на прострочену суму кредиту (стовбець «Сума простроченої заборгованості (база нарахування), грн у графі «Параметри простроченої заборгованості за обслуговування кредитної заборгованості» у детальному розрахунку заборгованості) у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту протягом дії Кредитного договору.
Зокрема, Банком здійснено нарахування процентів на суму простроченої заборгованості у період з 20.05.2024 по 25.05.2024 до моменту зарахування відповідачем коштів у розмірі 4000,00 грн (26.05.2024), у розмірі 3800,00 грн (20.06.2024) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.
Відтак, зважаючи на часткове погашення відповідачем заборгованості по Кредитному договору, Банком до 20.07.2024 не здійснювалось нарахування процентів на відповідну суму простроченого кредиту.
Однак, у зв`язку із повторним невиконанням ОСОБА_1 умов Кредитного договору, Банком 21.07.2024 здійснено відповідне нарахування на прострочену суму заборгованості.
Надалі згадане повторюється у період з 20.08.2024 по 30.08.2024, з 20.09.2024 по 30.09.2024, з 20.10.2024 по 03.11.2024, з 20.11.2024 по27.11.2024, з20.12.2024 по 24.12.2024, з 20.01.2025 по 28.01.2025.
Відтак, після 22.04.2025 (останнє зарахування відповідачем коштів у розмірі 2000,00 грн в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору), Банком у продовж періоду з 20.05.2025 по 04.11.2025 здійснювалось нарахування прострочених процентів на суму простроченої заборгованості.
Враховуючи наведене, проценти за користування кредитом нараховувалися на залишок невчасного сплаченого тіла кредиту, тобто на більшу суму заборгованості, що залишалася несплаченою.
Дана інформація також наведена в Паспорті споживчого кредиту, який міститься у Додатку № 1 до Кредитного договору, що підписаний відповідачем, а саме: 1. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн. 326 757,95 грн. 2. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 100,22 %.
Наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Щодо банківської операції, яка відображена у виписці по рахунку Клієнта як «нарахування відсотків за дозволену перевитрату», то така операція є звичайним нарахуванням процентів згідно умов Кредитного договору та узгоджується з п. 3.3. такого.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23.12.2020 року) дійшов висновку, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу)». Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 Цивільного України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Пунктом 54 Постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 визначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, згідно з логікою Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитись від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Згідно із частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Кредитний договір відповідачем було підписано без будь-яких зауважень та застережень, а перед цим відповідача було ознайомлено з Паспортом споживчого кредиту, де останньому було доведено усі істотні умови кредитування, і відповідач після укладення Кредитного договору, отримання кредитних коштів не звертався до Банку, що йому доводились інші умови кредитування, ніж ті, які зазначено у кредитному договорі.
Банк надавав відповідачу інформацію та документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, які підписані відповідачем.
Касаційний Цивільний Суд у складі Верховного Суду постановою від 12.04.2022 у справі № 756/6038/20 зазначив про те, що незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, не є підставою для визнання такого договору недійсним.
Позивачем надано до суду розрахунок заборгованості, який зроблений відповідно до умов кредитного договору та з врахуванням тих коштів, які надійшли на погашення заборгованості по цьому договору станом на дату звернення до суду.
Дані обставини справи стверджуються матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об`єктивності.
В свою чергу відповідач, ставлячи під сумнів розрахунок заборгованості, який надано AT «Ідея Банк» до суду в цій справі, не надав альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої.
Відповідач не представив суду доказів на спростування вимог позивача, а тому позов слід задовольнити.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.
Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819) заборгованість за кредитним договором в сумі 106 871,79 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819) 3028 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 17.04.2026.
Суддя І.Р.Волоско
Судове рішення № 135764369, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 15.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/217/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: