Ухвала суду № 135762774, 17.04.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/7715/13-ц

Номер провадження 6/337/147/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Бредуна Д.С., за участю секретаря Кожевник С.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», заінтересовані особи: акціонерне товариство «Таскомбанк», ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2026 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в особі представника Федорової В.О. звернулося до суду з заявою в якій просить замінити стягувача АТ «Таскомбанк» на правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 21.01.2013 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку. На підставі ч.3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2014 року у справі ЄУН № 337/7715/14-ц, Провадження № 2/337/371/2014 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 108 586,10 гривень, а також судовий збір у розмірі 1085,90 гривень.

Рішення оскаржено не було і набрало законної сили.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про видачу судового рішення та виконавчих листів, які були ним особисто отримані 26.02.2015 року в приміщенні суду.

23.12.2025 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № НІ/11/32-Ф на підставі якого ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» отримало право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором укладеним між ОСОБА_1 та АБ «ТАС-Бізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Таскомбанк».

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження№ 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі №34/425 (провадження №12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

У даній справі ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просить суд замінити сторону стягувача з АТ «Таскомбанк», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 21.01.2013 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ «Таскомбанк».

Водночас, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року по справі №2-7763/10 (номер в ЄДРСР 104076441) зазначено, що реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

В ході розгляду справи встановлено, що виконавчий лист на виконання рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя по справі № 337/7715/14-ц був виданий 26.02.2015 року особисто представнику позивача в приміщені суду під особистий підпис, проте заявник не долучив жодних відомостей, зокрема, які б в повній мірі відображали інформацію про відкрите виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №337/7715/13-ц, а також відсутня інформація чи взагалі перебував на виконанні виконавчий лист.

Судом встановлено, що рішення у даній цивільній справі ухвалено у 2014 році.

Отже, з моменту ухвалення рішення пройшло 11 років, проте до заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні не долучено доказів про те, що виконавчий лист взагалі пред`являвся до виконання до органів державної виконавчої служби або на примусове виконання до приватного виконавця та й сама копія виконавчого листа до заяви про заміну сторони виконавчого провадження заявником не долучено

Згідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання є пропущеним, а з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник не звертається, суд дійшов висновку про відсутність у заявника реальної процесуальної мети звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки заявником, з урахуванням принципу змагальності судового процесу, не підтверджено, що не сплив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та чи не переривався він у встановленому законом порядку, чи вирішувалось питання про закриття виконавчого провадження у зв`язку з виконанням зобов`язання боржником (добровільно/примусово), тобто, чи виконано зобов`язання і чи існує воно взагалі на момент звернення із заявою про заміну стягувача, оскільки не можна замінити стягувача при відсутності зобов`язання, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» таких доказів суду не надало, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

За викладених обставин суд вважає за можливе задовольнити заяву.

Керуючись ст.ст. 433, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», заінтересовані особи: акціонерне товариство «Таскомбанк», ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.С. Бредун