Постанова № 13575925, 25.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2011 р. № 2-а-15436/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного малого підприємства фірми "Ірбіс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне мале підприємство фірма "Ірбіс" звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000371800/0 від 23.07.2010 року.

В обґрунтування позову вказано, що позивач вважає податкове повідомлення - рішення № 0000371800/0 від 23.07.2010 року винесено ДПІ у Московському районі м. Харкова з порушенням норм чинного законодавства України, а тому є незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання зявися, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, оскільки вважає вимоги Приватного малого підприємства фірма "Ірбіс" безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства приватного малого підприємства Фірми "ІРБІС", (код за ЄДРПОУ 21252148), (далі за текстом ПП ПМПФ "ІРБІС") з питань взаємовідносин ПП "Каф-буд" (код за ЄДРПОУ 34630421) за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 14.07.2010 року за № 7541/18/21252148, яким встановлено порушення позивачем вимог пп..7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 7 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Московському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000371800/0 від "23" липня 2010 року яким за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року донараховано 79'491,00 грн. в т.ч. фінансова санкція 39'745,50 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, що між позивачем та ПП «Каф-буд» було укладено угоди по поставці ТМЦ, що підтверджується тим, що ПМПФ «Ірбіс»отримало податкові накладні: № 154 від 24.07.07р., № 167 від 02.08.07р., № 172 від 14.08.07р., № 177 від 21.08.07р., № 181 від 22.08.07р., № 290 від 27.08.07р., № 294 від 31.08.07р., № 273 від 20.09.07р., № 314 від 26.09.07р., № 351 від 02.10.07р., № 364 від 08.10.07р., № 370 від 10.10.07р., № 403 від 19.10.07р., № 379 від 23.10.07р., № 380 від 23.10.07р., № 470 від 01.11.07р., №471 від 01.11.07р., №482 від 06.11.07р., №511 від 19.11.07р., № 520 від 20.11.07р., № 529 від 20.11.07р., № 572 від 21.11.07р., № 642 від 28.11.07р., № 671 від 30.11.07р., № 672 від 30.11.07р., № 721 від 01.12.07р., № 722 від 01.12.07р., № 740 від 18.12.07р., № 752 від 20.12.07р., № 17 від 05.06.08р., № 37 від 30.06.08р., № 52 від 01.07.08р., № 55 від 10.07.08р., № 71 від 15.07.08р., № 95 від 29.07.08р., від ПП «Каф буд».

Податкові накладні № 154 від 24.07.07р., № 167 від 02.08.07р., № 172 від 14.08.07р., № 177 від 21,08.07р., № 181 від 22.08.07р., № 290 від 27.08.07р., № 294 від 31.08.07р., № 273 від 20.09.07р., № 314 від 26.09.07р., № 351 від 02.10.07р., № 364 від 08.10.07р., № 370 від 10.10.07р., № 403 від 19.10.07р., № 379 від 23.10.07р., № 380 від 23.10.07р., № 470 від 01.11.07р., № 471 від 01.11.07р., № 482 від 06.11.07р., № 511 від 19.11.07р., № 520 від 20.11.07р., № 529 від 20.11.07р., № 572 від 21.11.07р., №642 від 28.11.07р., №671 від 30.11.07р., № 672 від 30.11.07р., № 721 від 01.12.07р., № 722 від 01.12.07р., № 740 від 18.12.07р., № 752 від 20.12.07р., № 17 від 05.06.08р., № 37 від 30.06.08р., № 52 від 01.07.08р., № 55 від 10.07.08р., № 71 від 15.07.08р., № 95 від 29.07.08р, від ПП «Каф буд».

Суд зазначає, що фактичність розрахунків та виконання робіт за вище зазначеною угодою відповідачем не заперечувався та підтверджується матеріалами справи

Також суд зазначає, що вище зазначеним актом перевірки встановлено, що місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів: Сумська обл., м. Конотоп, АДРЕСА_2. Директором ПП «Каф-Буд»за період з 07.07.2007 по 24.10.2008 був ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 12.05.2009 № 239 виданої Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова, довідки та витягу з ЄДРПОУ від 21.04.2009 № 3385798 директором ПП «Каф-Буд»є ОСОБА_2.

Згідно відомостей отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 21.04.2009 відбулась зміна посадових осіб керівником ПП «Каф Буд»став ОСОБА_2.

Перевіркою встановлено, що за юридичною адресою ПП «Каф-буд»відсутнє.

При виході за місцезнаходженням платника податків за адресою Сумська обл., м. Конотоп, АДРЕСА_2. з метою проведення виїзної позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності підприємства, встановлено відсутність суб'єкта господарювання про що складено акт від 08.04.2009 № 349/18-007/34630421 «Про відсутність суб'єкта господарювання за юридичною адресою».

При перевірці руху грошових коштів було з'ясовано, що останній рух грошових коштів:

- по АК «ДІАМАНТБАНК»у м. Києві по рахунку № 260043190108/980 було здійснено 09.06.2008 року, рух коштів по рахунку № 260593190108/980 за період з 01.07.07 р. по 15.06.09 року відсутній. Станом на 10 червня 2008 року на рахунку № 260043190108/980 вихідний залишок коштів - 0,00 грн.,

- по ЗАТ «АЛЬФА-БАНК»у м. Києві по рахунку № 26003010500401/980 було здійснено 30.12.2008 року. Станом на 30 грудня 2008 року на рахунку № 26003010500401/980 вихідний залишок коштів - 362,42 грн.,

- по КБ «МЕРКУРІЙ»у м. Харкові по рахунку № 260023001977/980 було здійснено 29.02.2008 року. Станом на 29 лютого 2008 року на рахунку № 260023001977/980 вихідний залишок коштів - 743,20 грн.

Крім того, аналізом руху грошових коштів по підприємству не встановлено витрат, які характеризують ведення фінансово - господарської діяльності, а саме транспортування, зберігання, навантаження, розвантаження, оренда складських приміщень, оренда основних засобів, обладнання, їх придбання, тощо.

Звіт 1-ДФ підприємством не надавався. Згідно податкового розрахунку комунального податку за 2006 - 2008 року чисельність працюючих складає 1 особа.

Згідно поданих до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за перевіряємий період - основні засоби відсутні.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та ПП «Каф-буд» на думку відподача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Що стосується посилання позивача на ту обставину, що співробітниками ВПМ ДПІ у Фрунзенському районі був встановлений директор підприємства ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який пояснив, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства; функції директора та бухгалтера не виконував; печаткою не володів; товар від імені ПП «Каф-Буд»не продавав та не купував; не заповняв, не підписував та не здавав податкові декларації до ДПІ; став директором підприємства без мети здійснювати підприємницьку та фінансово - господарську діяльність. Крім цього районний суд Ленінського району м. Харкова розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у здійснені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів) дійшов висновку що 04.03.2008 року, ОСОБА_1 працюючи директором ПП «Каф-буд», будучи відповідальним за фінансово-господарську діяльність, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 разом з невстановленою у ході досудового слідства особою, склав та підписав від імені підрядчика та завірив печаткою ПП «Каф-буд»завідомо недостовірні документи, а саме договір підряду № 153 від 04.03.2008 року. ОСОБА_1 свою вину у злочині визнав повністю. Постанова Районного суду Ленінського району м. Харкова від 25.11.2009 року № 1-898/09 набула законної сили, а також , що ПП «Каф-буд»не знаходиться за юридичною, адресою, не здає податкову звітність

Суд аналізуючи вище зазначені посилання відповідача вважає їх безпідставним, оскільки встановити наявність умислу контрагента позивач ПП «Каф-Буд»на здійснення оспорюваної угоди, яка підписана ОСОБА_1, з метою завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, можливо лише установивши умисел посадової особи, що приймала участь від імені юридичної особи в угоді, маючи на це належні повноваження, а що стосується посилання відповідача на притягнення посадової особи ПП «Каф-буд»до кримінальної відповідальності за спірними угодами, то вказане посилання не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки в постанові Ленінського районного суду м.Харкова міститься посилання на договір підряду № 153 від 04.03.2008 року, а не договори поставки які предметом розгляду

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у ОСОБА_1 на підписання таких договорів в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ПП «Каф-буд», останній знаходиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також був платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон повязує настання наслідків никчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочин укладений між позивачем та ПП «Каф-буд»нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду складається із сум подіяв, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при х\їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) , не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані ПП «Каф-буд»на виконання договору є чинними оскільки ПП «Каф-буд»на час виконання угоди був платником ПДВ, а отже мав право видавати вище зазначені податкові накладні.

Крім цього суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже не знаходження ПП «Каф-буд»за юридичною адресою, не подача податкових декларацій не може свідчити про недійсність укладених та виконаних угод, укладених з моменту державної реєстрації контрагента до моменту виключення його з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, бо будь які докази тому, що ПП «Каф-буд», не здійснював господарські операції відповідачем у відповідності до ст.. 71 КАС України суду надано не було.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення рішення № 0000371800/0 від "23" липня 2010 року Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова винесено з порушення норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного малого підприємства фірми "Ірбіс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 23 липня 2010 року № 0000371800/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 28.01.2011 року.

Суддя Спірідонов М.О.